Юридический Харьков плюс - Текст документа N v237u710-19 e50173efa36f9712f14499a1499c1ff5-1

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Муравка Анатолія Івановича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Шапталу Н.К. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. До Конституційного Суду України звернувся Муравко Анатолій Іванович із клопотанням визнати такими, що не відповідають статті 3, статті 8, статті 21, частинам першій, другій статті 24, частинам першій, четвертій статті 64, частинам першій, третій статті 124 Конституції України (є неконституційними), положення частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - Кодекс).

Відповідно до частини шостої статті 19 Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Кодексу (1618-15) позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

З аналізу конституційної скарги та долучених до неї матеріалів випливаєтаке.

До Святошинського районного суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство "Спільне підприємство "Партнер" (далі - Товариство) із цивільним позовом до Муравка А.І. про стягнення заборгованості, пені та інфляційних втрат за договором внаслідок невиконання грошового зобов'язання, а саме стягнення з Муравка А.І. суми заборгованості у розмірі 28 480 грн та судових витрат по справі у розмірі 1600 грн за невиконання договору на експлуатацію та обслуговування від 16 липня 2013 року № 1036, укладеного між Товариством і Муравком А.І.

Святошинський районний суд міста Києва рішенням від 3 грудня 2018 року позовні вимоги Товариства частково задовольнив, зокрема стягнув з Муравка А.І. суму заборгованості за договором у розмірі 12 725 грн, судовий збір по справі у розмірі 714 грн, у задоволенні інших позовних вимог відмовив. Зазначене рішення Муравко А.І. оскаржив до Київського апеляційного суду.

Київський апеляційний суд постановою від 15 квітня 2019 року рішення Святошинського районного суду міста Києва від 3 грудня 2018 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства задовольнив частково: стягнув з Муравка А.І. на користь Товариства заборгованість у розмірі 2 210 грн та пеню в розмірі 2 210 грн (разом 4 420 грн), у задоволенні інших позовних вимог відмовив, стягнувши з Товариства на користь Муравка А.І. судовий збір у розмірі 1 200 грн.

Верховний Суд ухвалою від 31 травня 2019 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Муравка А.І. на постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, і передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 Кодексу випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, не встановлено.

Обґрунтовуючи свої твердження щодо неконституційності оспорюваних положень Кодексу (1618-15) , автор клопотання зазначає, що внаслідок їх застосування порушено його право на касаційне оскарження судових рішень у зв'язку з обмеженням ціни позову, встановленим Кодексом (1618-15) .

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтею 55 цього закону.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі має міститися обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону.

Суб'єкт права на конституційну скаргу стверджує, що внаслідок застосування оспорюваних положень Кодексу порушено його право на касаційне оскарження судових рішень у зв'язку з віднесенням його справи до малозначних, і пов'язує це з ціною позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Муравко А.І. зазначає, що всупереч статті 55 Конституції України "не кожен має право на розгляд рішень судів першої та апеляційної інстанції в касаційній інстанції".

Конституція України (254к/96-ВР) не містить положень, які встановлювали б обов'язковий касаційний перегляд усіх без винятку судових рішень. Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Основного Закону України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний Суд України у Висновку від 20 січня 2016 року № 1-в/2016 (v001v710-16) зазначив, що "особі має бути гарантовано право на перегляд її справи судом апеляційної інстанції. Після апеляційного розгляду справи сторони судового процесу можуть бути наділені правом оскаржити судові рішення першої та апеляційної інстанцій до суду касаційної інстанції у випадках, визначених законом, що сприятиме забезпеченню реалізації принципу верховенства права" (абзац другий підпункту 3.6.3 підпункту 3.6 пункту 3 мотивувальної частини).

Автор клопотання фактично висловлює незгоду із законодавчим регулюванням випадків касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах, що не є обґрунтуванням тверджень щодо невідповідності Конституції України (254к/96-ВР) оспорюваних положень Кодексу (1618-15) у розумінні вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Крім того, Муравко А.І. висловлює незгоду із судовими рішеннями, ухваленими в його справі, зазначаючи, що порушення судами норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність їм висновків судів призвело до неправильного вирішення його справи. Проте незгоду із судовими рішеннями також не можна вважати обґрунтуванням тверджень щодо неконституційності оспорюваних положень Кодексу (1618-15) .

Отже, суб'єкт права на конституційну скаргу не дотримав вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 61, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України (v001z710-97) Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Муравка Анатолія Івановича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.