Юридический Харьков плюс - Текст документа N v285u710-19 742294a1a2f3844c8740e46b007c8dad-1

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Фостик Олесі Богданівни щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) частини другої статті 52 Закону України "Про освіту" від 23 травня 1991 року № 1060-ХІІ (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 34, ст. 451) в первинній редакції.

Заслухавши суддю-доповідача Литвинова О.М. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. До Конституційного Суду України звернулася Фостик О.Б. з клопотанням перевірити на відповідність частині третій статті 43, частинам третій, четвертій статті 53 Конституції України (конституційність) частину другу статті 52 Закону України "Про освіту" від 23 травня 1991 року № 1060-ХІІ в первинній редакції (далі - Закон).

Відповідно до частини другої статті 52 Закону випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (вказану норму виключено згідно із Законом України "Про вищу освіту" від 1 липня 2014 року № 1556-VІІ (1556-18) , а в подальшому Закон втратив чинність на підставі Закону України "Про освіту" від 5 вересня 2017 року № 2145-VIIІ (2145-19) ).

Фостик О.Б. стверджує, що внаслідок застосування оспорюваної норми Закону в остаточному судовому рішенні у її справі - постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року - було порушено її гарантовані Конституцією України (254к/96-ВР) права на безоплатну освіту та на працю.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі зазначається, у тому числі, обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтею 55 цього закону.

З аналізу конституційної скарги випливає, що Фостик О.Б. не обґрунтувала тверджень щодо невідповідності частини другої статті 52 Закону частині третій статті 43, частинам третій, четвертій статті 53 Конституції України.

Аргументація автора клопотання зводиться до висловлення незгоди з остаточним судовим рішенням у його справі - постановою Верховного Суду від 27 червня 2019 року, що не можна вважати належним обґрунтуванням тверджень щодо неконституційності оспорюваної норми Закону.

Отже, конституційна скарга не відповідає вимогам пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 цього закону - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 8, 32, 37, 55, 56, 61, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України" Третя колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Фостик Олесі Богданівни щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) частини другої статті 52 Закону України "Про освіту" від 23 травня 1991 року № 1060-XII в первинній редакції на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.