ТРУДОВИЙ СПІР У КСП

Роз'ясніть порядок трудових відносин із колективним сільськогосподарським підприємством (далі — КСП), членства та виходу з нього. Чи правомірним є звільнення члена КСП на підставі ст. 41 Кодексу законів про працю та позбавлення членства за прогул?

Відповідно до ст. 19 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14.02.1992 року трудові відносини членів КСП регулюються вищезгаданим Законом і статутом підприємства, а громадян, які працюють за трудовим договором або контрактом, — законодавством про працю. У статуті КСП вказуються, зокрема, порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї, загальні права та обов'язки членів підприємства; передбачаються права та обов'язки підприємства і його членів щодо виробничо-господарської, фінансової і трудової діяльності, питання оплати та охорони праці, соціальні гарантії (ст. 4 Закону).

Таким чином, порядок членства та виходу із КСП, враховуючи вимоги ст. З Кодексу законів про працю (далі — КЗпП), передбачається статутом. Норми законодавства про працю (у тому числі статті 41 або 42 КЗпП) поширюються тільки на найманих працівників КСП, які працюють за трудовим договором чи контрактом, якщо інше не передбачено статутом конкретного КСП. Навіть за умови допущення статутом звільнення члена КСП з роботи на підставі норм законодавства про працю, останнє не повинно одночасно 5 тягнути фактичне позбавлення його прав власності як члена КСП.

Так, Верховний Суд у постанові Пленуму № 9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" додатково звертає увагу судів (п. 35) на те, що чинне законодавство не поширює норми КЗпП, що регулюють переведення на іншу роботу, підстави й порядок припинення трудового договору, на випадки виключення з членів КСП, звільнення їх із певних посад (роботи), переведення на іншу роботу. Спори з цих питань належить вирішувати, виходячи з відповідних норм законодавства про зазначені підприємства, або з норм їх статутів чи інших нормативних актів. Якщо актами чинного законодавства про КСП або їх статутами чи іншими нормативно-правовими актами врегульовано питання про трудову дисципліну, види дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування, то слід виходити з цих актів, а не із загальних положень КЗпП.

У справах про оплату членам КСП вимушеного прогулу в зв'язку з їх незаконним виключенням, звільненням з посади (роботи), переведенням на іншу роботу тощо правила п. 8 ст. 134 і ст. 237 КЗпП застосовуються до винних у цьому посадових осіб, притягнутих до участі у справі на підставі ст. 109 Цивільного процесуального кодексу, у тому разі, коли питання щодо їх матеріальної відповідальності не врегульовано статутами чи іншими внутрішньогосподарськими нормативно-правовими актами, які мають застосовуватися у таких випадках.

Отже, члену КСП можна оскаржувати до суду або неправомірне звільнення (з вимогою про поновлення на роботі), або виключення із членів КСП залежно від обставин справи та умов, передбачених статутом.

Іванна МИКОЛАЙЧУК

По материалам газеты "Юридичний вісник України"