Відповідно до статей 5 і 22 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити критерії розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх діяльності у сфері автомобільного транспорту та визначення періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з безпеки на транспорті, що додаються.

2. Ця постанова набирає чинності з дня опублікування.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 3 вересня 2008 р. N 790

1. Критерії розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх діяльності у сфері автомобільного транспорту встановлюються з метою оцінювання ступеня ризику від провадження господарської діяльності такими суб'єктами для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища.

2. За критеріями залежно від імовірності виникнення негативних наслідків суб'єкти господарювання усіх форм власності розподіляються за високим, середнім та незначним ступенем ризику.

Відповідно до ступеня ризику визначається періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з безпеки на транспорті або її територіальними органами.

3. До критеріїв належать:

можливість виникнення катастроф, аварій, дорожньо-транспортних пригод та інших подій на транспорті з вини суб'єкта господарювання, що має відповідну ліцензію, працівників, які виконують роботи з ремонту та технічного обслуговування автотранспортних засобів або надають допоміжні послуги, пов'язані з перевезенням пасажирів, їх багажу або вантажів автотранспортними засобами, їх можливі наслідки та складність ліквідації таких подій;

рівень дотримання автомобільними перевізниками законодавства про автомобільний транспорт;

кількість споживачів послуг з перевезення автотранспортними засобами;

результати аналізу причин та передумов виникнення катастроф, аварій, дорожньо-транспортних пригод та інших подій на транспорті з вини суб'єкта господарювання, що має відповідну ліцензію;

технічний стан автотранспортних засобів, що використовуються для перевезення пасажирів, їх багажу або вантажів;

матеріально-технічна база суб'єкта господарювання, що має відповідну ліцензію;

рівень кваліфікації персоналу автомобільного транспорту, що залучається суб'єктом господарювання для надання послуг з перевезення пасажирів, їх багажу або вантажів автотранспортними засобами;

стан забезпечення безпеки на автомобільному транспорті;

рівень небезпеки для споживачів зазначених послуг, а також розмір можливих втрат від виникнення дорожньо-транспортної пригоди;

можливість виникнення факторів ризику і негативних наслідків катастроф, аварій, дорожньо-транспортних пригод та інших подій на транспорті для осіб, які можуть перебувати на автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі і автотранспортних засобів, у місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки у пунктах пропуску через державний кордон України, поблизу зазначених об'єктів;

наявність у суб'єкта господарювання спеціально обладнаних автотранспортних засобів для перевезення небезпечних, надгабаритних та великовагових вантажів;

рівень екологічної безпеки діяльності суб'єкта господарювання;

порушення норм викиду забруднювальних речовин, парникових газів та наявність інших факторів негативного впливу;

пошкодження автотранспортними засобами доріг та їх облаштування.

4. До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику від провадження господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища належать:

автомобільні перевізники;

автомобільні самозайняті перевізники;

суб'єкти, що здійснюють перед- та післярейсовий технічний огляд автотранспортних засобів та медичний огляд стану здоров'я водіїв;

суб'єкти, що проводять сертифікацію в сфері автомобільного транспорту;

суб'єкти, що проводять контроль технічного стану автотранспортних засобів.

5. До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику від провадження господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища належать суб'єкти господарювання, що надають автостанційні або диспетчерські послуги.

6. До суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать інші суб'єкти господарювання, не віднесені до суб'єктів господарювання із високим та середнім ступенем ризику.

7. Заходи державного нагляду (контролю) у сфері діяльності суб'єктів господарювання здійснюються з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику - один раз на два роки;

з середнім ступенем ризику - один раз на три роки;

з незначним ступенем ризику - один раз на п'ять років.

8. У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) (за наявності) протягом останніх шести років для суб’єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх десяти років для суб’єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб’єкта господарювання не виявлено порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.

Якщо з дня прийняття такого рішення за результатами позапланових перевірок виявлено порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у відповідній сфері, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється у наступному плановому періоді.

9. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт належить до більш високого ступеня ризику з тих, до яких він може бути віднесений.