ЗАКОН УКРАЇНИ
Про видобування і переробку уранових руд
Цей Закон регулює особливості правовідносин при видобуванні, переробці уранових руд та використанні продуктів їх переробки як сировини для одержання ядерного матеріалу, визначає особливості діяльності уранових об’єктів, захисту персоналу, населення та охорони довкілля від впливу іонізуючого випромінювання, а також особливості соціального захисту персоналу уранових об’єктів та населення у зв’язку із впливом іонізуючого випромінювання.
Стаття 1. Визначення основних термінів та понять
У цьому Законі нижченаведені терміни та поняття вживаються у такому значенні:
видобування уранових руд - вилучення уранових руд з родовищ усіма можливими способами;
гірничодобувні та переробні уранові об’єкти (уранові об’єкти) - сукупність основних промислових виробництв та допоміжних об’єктів, які забезпечують технологічний цикл видобування і переробки уранових руд: шахти, рудники, кар’єри, геологорозвідувальні підземні виробки, комплекси підземного вилуження, гідрометалургійні заводи, збагачувальні фабрики, хвостові господарства, транспортні підприємства;
переробка уранових руд - процес обробки руди з метою виділення корисних компонентів і одержання концентрату;
уранові руди - корисні копалини, які видобуваються і переробляються з метою виділення ядерного матеріалу.
Стаття 2. Законодавство про видобування і переробку уранових руд та використання продуктів їх переробки
Відносини, що виникають при видобуванні і переробці уранових руд та використанні продуктів їх переробки, регулюються цим Законом, Законом України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (
39/95-ВР)
, Кодексом України про надра (
132/94-ВР)
, іншими законами та нормативно-правовими актами України.
Стаття 3. Завдання Закону
Основними завданнями цього Закону є:
розвиток правових засад державного регулювання безпеки у зв’язку з впливом іонізуючого випромінювання, що виникає під час видобування і переробки уранових руд та використання продуктів їх переробки;
вдосконалення правових засад державного контролю за видобуванням і переробкою уранових руд та використанням продуктів їх переробки;
визначення особливостей соціального захисту працівників уранових об’єктів у зв’язку з впливом іонізуючого випромінювання;
встановлення прав, обов’язків і відповідальності підприємств, установ, організацій, а також працівників уранових об’єктів.
Стаття 4. Сфера дії Закону
Цей Закон поширюється на види діяльності при видобуванні і переробці уранових руд та використанні продуктів їх переробки, а саме:
геологічну розвідку родовищ уранових руд;
проектування, розміщення, будівництво, реконструкцію, введення в експлуатацію, експлуатацію, ліквідацію, тимчасове зупинення (консервацію) чи перепрофілювання уранових об’єктів;
перевезення уранових руд та продуктів їх переробки;
поводження з джерелами іонізуючого випромінювання у процесі розвідки, видобування і переробки уранових руд;
придбання, збут, експорт та імпорт уранових руд та продуктів їх переробки;
організацію ведення обліку уранових руд та продуктів їх переробки, контролю за їх зберіганням і перевезенням.
Стаття 5. Право власності на уранові руди, продукти їх переробки та уранові об’єкти
Від імені Українського народу права власника на уранові руди, які містяться у надрах, здійснюють органи державної влади.
Видобуті з надр уранові руди та продукти їх переробки, які одержані відповідно до законодавства, є власністю суб’єктів видобування та переробки усіх форм власності, якщо інше не встановлено державним замовленням та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Уранові руди та продукти їх переробки за державним замовленням закуповуються за договірними цінами, які забезпечують рівень рентабельності не нижче мінімального.
Майнові комплекси уранових об’єктів можуть перебувати у різних формах власності.
Перелік майнових комплексів уранових об’єктів, що перебувають у державній власності і не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
Стаття 6. Державне регулювання при видобуванні і переробці уранових руд та використанні продуктів їх переробки
Державне регулювання при видобуванні і переробці уранових руд та використанні продуктів їх переробки включає:
встановлення норм і правил щодо безпеки видобування і переробки уранових руд у зв’язку з впливом іонізуючого випромінювання;
визначення обсягів видобування і переробки уранових руд;
надання ліцензій на видобування і переробку уранових руд;
здійснення контролю за дотриманням вимог норм і правил при видобуванні і переробці уранових руд;
контроль за використанням уранових руд і продуктів їх переробки, їх перевезенням, придбанням, збутом, експортом та імпортом.
Стаття 7. Особливості дозвільної діяльності по видобуванню і переробці уранових руд та використанню продуктів їх переробки
Діяльність підприємств з видобування, переробки, перевезення уранових руд та продуктів їх переробки провадиться на підставі ліцензій, які видаються у порядку, встановленому законодавством України.
Надання надр для геологічного вивчення родовищ уранових руд здійснюється відповідно до Кодексу України про надра (
132/94-ВР)
.
Спеціальні дозволи на дослідно-промислову розробку уранових родовищ та видобування уранових руд надаються відповідно до Кодексу України про надра (
132/94-ВР)
та за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я і мають містити вимоги щодо забезпечення захисту персоналу, населення та охорони довкілля від іонізуючого випромінювання з урахуванням впливу радону та його дочірніх продуктів, а також запобігання радіоактивному забрудненню довкілля.
Ліцензії на видобування та/або переробку уранових руд, а також на перевезення уранових руд і продуктів їх переробки видаються відповідно до Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" (
1370-14)
.
Спеціальні дозволи на будівництво нових об’єктів по переробці уранових руд та реконструкцію діючих об’єктів надаються лише після одержання позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля проекту робіт відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" (
2059-19)
та позитивних висновків інших державних експертиз згідно з законодавством України.
Стаття 8. Експорт та імпорт уранових руд та їх концентратів
Експорт та імпорт уранових руд та їх концентратів здійснюється лише юридичними особами за спеціальними дозволами, які надаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.
Спеціальний дозвіл на експорт (або будь-яке передавання) уранових руд або їх концентратів до країн, що не мають ядерної зброї (як вони визначені в Договорі про нерозповсюдження ядерної зброї), може надаватися лише за наявності офіційних зобов’язань уповноваженого на те державного органу країни-імпортера про те, що одержані матеріали, а також вироблені на їх основі або в результаті їх використання ядерні матеріали:
не використовуватимуться для виробництва ядерної зброї чи інших ядерних вибухових пристроїв;
забезпечуватимуться засобами фізичного захисту на рівнях, не нижчих, ніж це рекомендовано МАГАТЕ;
реекспортуватимуться або передаватимуться з-під юрисдикції країни-імпортера до будь-якої іншої країни лише за умов, визначених у цій статті.
Спеціальний дозвіл на експорт (імпорт) уранових руд або їх концентратів може надаватися разовий (на партію товару) або на експорт в одну країну (імпорт з однієї країни) визначеної кількості товару за певний період на строк не більше трьох років.
Стаття 9. Облік уранових руд та продуктів їх переробки
Видобуті уранові руди та продукти їх переробки (урановий концентрат, відвали позабалансових руд, хвостосховища) підлягають державному обліку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Підприємства по видобуванню та переробці уранових руд та користувачі їх продукції зобов’язані здійснювати облік уранових руд та продуктів їх переробки і подавати звіти про це.
Стаття 10. Особливості вимог до проектування уранових об’єктів
Проект уранового об’єкта повинен передбачати:
економічне обгрунтування доцільності реалізації даного проекту та оцінку впливу об’єкта на людину та довкілля;
заходи щодо контролю за надходженням радіоактивних речовин у довкілля;
заходи щодо охорони довкілля від розповсюдження радіоактивних речовин;
заходи для зменшення виділення радону;
заходи щодо контролю за радіаційною обстановкою та забезпечення захисту працюючих на урановому об’єкті та населення від впливу іонізуючого випромінювання;
заходи щодо безпечного зберігання та переробки радіоактивних відходів.
Стаття 11. Особливості експлуатації та забезпечення безпеки уранових об’єктів
Експлуатація уранових об’єктів провадиться за наявності ліцензій, отриманих згідно з законом.
Додатково до звичайних заходів щодо безпеки ведення робіт на уранових об’єктах необхідно також вжити заходів щодо:
зменшення впливу випромінювання радону та інших радіоактивних газів, пилу та руд на персонал;
забезпечення контролю за дозами опромінення персоналу;
забезпечення контролю за рівнем радіоактивного забруднення довкілля;
захисту довкілля від радіоактивного забруднення;
забезпечення контролю за радіоактивним забрудненням гірничошахтного устаткування, обладнання, транспортних засобів тощо;
забезпечення очистки шахтних вод та вод спеціальних пралень.
Вимоги до безпеки ведення робіт на уранових об’єктах конкретизуються в нормах і правилах безпеки та в інших нормативно-правових актах, які розробляються і затверджуються у порядку, встановленому законодавством України.
Перевезення уранових руд може здійснюватися у неупакованому вигляді за умови виконання заходів по зменшенню розпилення відповідно до діючих норм і правил.
Підприємства по видобуванню і переробці уранових руд зобов’язані мати відповідні фінансові, матеріальні та інші ресурси для забезпечення виконання вимог до безпеки ведення робіт.
Адміністрація уранових об’єктів зобов’язана в установленому порядку, а також на вимогу органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформувати ці органи та населення про радіаційний стан на території з особливим режимом, яка встановлюється відповідно до статті 15 цього Закону, виникнення на об’єктах аварійних та інших ситуацій, які можуть негативно вплинути на стан довкілля чи становлять загрозу для населення.
Витрати, пов’язані з безпечною експлуатацією уранових об’єктів, передбачені цією статтею, відносяться на собівартість виробленої продукції.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні сприяти забезпеченню безпечної діяльності уранових об’єктів.
Стаття 12. Особливості припинення діяльності уранових об’єктів
Діяльність уранових об’єктів може бути припинена шляхом їх ліквідації або перепрофілювання для випуску іншої продукції, а також тимчасового зупинення (консервації) у порядку, встановленому законодавством України.
Ліквідація, перепрофілювання чи консервація уранових об’єктів здійснюються за проектами, які затверджуються у порядку, встановленому законодавством України.
Проект ліквідації, перепрофілювання чи тимчасового зупинення (консервації) уранових об’єктів повинен включати соціально-економічне обгрунтування, пропозиції по можливому використанню гірничих виробок та споруд, заходи щодо запобігання небезпечному впливу виробничої діяльності на населення і довкілля, радіаційного контролю, зберігання радіоактивних відходів, дезактивації і рекультивації земель, а також пройти оцінку впливу на довкілля та інші державні експертизи згідно з законодавством України.
Витрати, пов’язані з припиненням діяльності уранових об’єктів, які включають кошти на дезактивацію, рекультивацію земель, хвостосховищ, здійснення контролю в санітарно-захисній зоні та зоні спостереження, відносяться до складу витрат виробництва.
Порядок формування та використання зазначених коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 13. Вимоги до персоналу уранових об’єктів
Персонал уранових об’єктів - це працівники, безпосередньо зайняті розвідкою, видобуванням, транспортуванням і переробкою уранових руд та припиненням діяльності уранових об’єктів.
Перелік цих працівників та їх категорії залежно від рівня можливого впливу іонізуючого випромінювання на здоров’я затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Обмеження за станом здоров’я для персоналу уранових об’єктів встановлюються відповідно до статті 36 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (
39/95-ВР)
.
Персонал уранових об’єктів повинен мати кваліфікацію та відповідну професійну підготовку.
Стаття 14. Особливості соціального захисту персоналу уранових об’єктів
Персонал уранових об’єктів має право на соціально-економічну компенсацію негативного впливу виробничої діяльності уранових об’єктів у зв’язку з дією іонізуючого випромінювання. Види, розміри, джерела фінансування цих компенсацій залежно від негативного впливу іонізуючого випромінювання, а також порядок їх надання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Персонал уранових об’єктів має право на професійну підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації за рахунок підприємств.
Персонал уранових об’єктів підлягає обов’язковому страхуванню від впливу іонізуючого випромінювання та інших негативних факторів під час виробничої діяльності за рахунок коштів підприємств. Порядок та умови страхування визначаються законодавством України.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні сприяти створенню необхідних соціально-побутових умов для працівників уранових об’єктів, які мешкають на відповідній території.
Стаття 15. Особливий режим територій у місцях розташування уранових об’єктів
У місцях розташування уранових об’єктів з метою захисту населення від можливого негативного впливу їх діяльності встановлюються території з особливим режимом, санітарно-захисна зона і зона спостереження.
Розміри та межі території з особливим режимом, санітарно-захисної зони і зони спостереження визначаються в проектах уранових об’єктів згідно з діючими нормами і правилами та узгоджуються у порядку, встановленому законодавством.
Обмежується господарська діяльність згідно з статтею 45 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (
39/95-ВР)
у санітарно-захисній зоні і зоні спостереження.
У встановленому законом порядку на територіях з особливим режимом здійснюється обов’язковий постійний контроль за станом радіаційної обстановки відповідно до діючих норм і правил.
Витрати на створення санітарно-захисної зони та зони спостереження включаються до кошторисів проектів будівництва та реконструкції уранових об’єктів.
Стаття 16. Відповідальність за порушення законодавства про видобування і переробку уранових руд
Особи, винні у порушенні законодавства про видобування і переробку уранових руд, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з законами України.
Стаття 17. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України до 1 квітня 1998 року:
відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
привести свої рішення у відповідність з цим Законом.
3. Кабінету Міністрів України протягом місяця розробити і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів України "Про пенсійне забезпечення" (
1788-12)
, "Про охорону праці" (
2694-12)
та "Про оподаткування прибутку підприємств" (
334/94-ВР)
, що випливають з цього Закону та статей 12 і 33 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (
39/95-ВР)
.
|
Президент України
|
Л.КУЧМА
|
|
м. Київ
19 листопада 1997 року
№ 645/97-ВР
|