Відповідно до Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" (1370-14) та з метою вдосконалення нормативної бази України щодо регулювання безпеки поводження з радіоактивними відходами НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Вимоги щодо структури та змісту звіту про аналіз безпеки приповерхневих сховищ радіоактивних відходів, що додаються.

2. Начальнику Управління регулювання безпеки поводження з радіоактивними відходами Департаменту ядерного регулювання Бикову В.О. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Директору Державного науково-технічного центру ядерної та радіаційної безпеки Васильченку В.М. у п'ятиденний термін після державної реєстрації наказу забезпечити тиражування цього нормативного акта.

4. Начальнику Управління регулювання безпеки поводження з радіоактивними відходами Департаменту ядерного регулювання Бикову В.О. у десятиденний термін після державної реєстрації наказу забезпечити розсилку цього нормативного акта відповідно до реєстру розсилки.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра - начальника Департаменту ядерного регулювання Смишляєва О.Є.

Затверджено

Наказ Міністерства екології

та природних ресурсів

України

2 жовтня 2000 р. N 154

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

30 жовтня 2000 р.

за N 758/4979

1.1. У цьому документі встановлюються вимоги щодо структури та змісту звіту про аналіз безпеки (далі - ЗАБ) приповерхневих сховищ радіоактивних відходів (далі - сховищ), який подається експлуатуючою організацією до органу державного регулювання ядерної і радіаційної безпеки України для обгрунтування радіаційної безпеки приповерхневих сховищ радіоактивних відходів (далі - РАВ).

1.2. Метою складання ЗАБ є обгрунтування того, що протягом періоду експлуатації сховища і після його закриття буде забезпечено рівень радіаційної безпеки персоналу, населення та навколишнього середовища, не нижчий, ніж передбачено нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки.

1.3. ЗАБ розробляється на основі результатів проведення всебічного аналізу безпеки сховища на період експлуатації та на післяексплуатаційний період.

У ЗАБ обгрунтовується відповідність сховища вимогам безпеки й доводиться, що встановлені ліміти доз не будуть перевищені за умов нормальної експлуатації сховища та в разі виникнення аварійних ситуацій.

1.4. Інформація та результати аналізу, що наводяться в ЗАБ, послідовно уточнюються протягом життєвого циклу сховища. ЗАБ у частині обгрунтування безпеки на післяексплуатаційний період переглядається з урахуванням досвіду експлуатації та даних моніторингу навколишнього середовища з наданням додаткових обгрунтувань довгострокової безпеки сховища після його закриття.

1.5. У ЗАБ включаються відомості щодо джерел інформації, вихідних даних, методик, моделей та розрахункових програм, що використовувалися при виконанні аналізу безпеки.

2.1. ЗАБ складається з таких розділів:

- загальні відомості;

- характеристика майданчика розміщення сховища;

- проектування та будівництво сховища;

- експлуатація сховища;

- закриття сховища та післяексплуатаційний контроль;

- аналіз безпеки;

- радіаційний захист та забезпечення безпеки;

- забезпечення якості.

2.2. У разі потреби в ЗАБ можуть бути введені додаткові розділи або змінено порядок викладення розділів.

2.3. У разі потреби обсяг інформації, що викладається в окремих розділах ЗАБ, може змінюватися.

3.1. Загальні відомості

3.1.1. У цьому розділі надається стисла інформація щодо сховища, загальна характеристика сховища та РАВ, що будуть надходити, заплановані терміни життєвого циклу сховища.

3.1.2. Характеристика сховища

У розділі надається інформація щодо призначення сховища та характеристик РАВ, що будуть надходити; указуються місткість сховища, запланована сумарна максимальна активність РАВ, надаються значення лімітів ефективних річних доз для персоналу та населення, виходячи з яких обгрунтовуються прийняті технічні рішення.

Наводиться загальний опис розміщення сховища, викладаються загальні проектні рішення; зазначаються основні види діяльності та необхідний персонал, який буде залучено до роботи. Додаються схеми використання земель, складені на базі місцевих планів або топографічних карт.

3.1.3. Графік

Наводяться заплановані:

- строки проектування сховища;

- строки будівництва сховища;

- строки експлуатації;

- строки закриття.

3.1.4. Відповідність нормативно-правовим актам з ядерної та радіаційної безпеки

Наводиться перелік нормативно-правових актів з ядерної та радіаційної безпеки, вимогам яких сховище має відповідати на всіх етапах життєвого циклу.

3.2. Характеристика майданчика розміщення сховища

У цьому розділі надаються характеристики природних, економічних і демографічних умов майданчика та району його розташування, а також відомості щодо передексплуатаційного моніторингу майданчика. Наведена в розділі інформація має бути достатньою для обгрунтування відповідності майданчика обраній концепції захоронення РАВ, тобто того, що характеристики майданчика є такими, які дозволяють забезпечити обмеження виходу радіонуклідів у навколишнє середовище на рівні вимог, установлених нормами, правилами й стандартами з ядерної та радіаційної безпеки.

3.2.1. Географія

Наводиться детальний опис території розміщення майданчика, його меж та прилеглих територій, на які може вплинути експлуатація сховища. Надаються відомості щодо:

- регіону, де розташовано майданчик, його адміністративного підпорядкування;

- розташування майданчика відносно найбільш значних природних та антропогенних об'єктів, населених пунктів;

- шляхів сполучення, маршрутів транспортування РАВ до сховища та їх переміщення в межах майданчика.

Наводиться визначення меж майданчика по відношенню до санітарно-захисної зони, зони контрольованих спостережень, транспортних шляхів та пунктів скидів та викидів. До звіту також додається карта масштабу 1:10000 або 1:25000 з чітким нанесенням найбільш значних споруд сховища та меж майданчика.

3.2.2. Демографія

Наводиться інформація щодо густини населення території, на якій розташовано майданчик. Має бути показаний розподіл густини населення відносно розташування сховища та напрямку поширення його можливого впливу. Додатково надається інформація про:

- основні транзитні та сезонні людські потоки;

- розміщення найближчих шкіл, лікарень тощо.

3.2.3. Метеорологія та кліматологія

Надається опис метеорологічної ситуації в районі розташування майданчика та на прилеглій території. Визначаються метеорологічні умови, які впливають на сховище.

Надається опис клімату регіону з зазначенням сезонних погодних умов, що притаманні даній місцевості, включаючи такі характеристики, як температура, опади, відносна вологість, переважний напрямок вітру тощо. Наводяться відомості (частота та інтенсивність) щодо екстремальних погодних умов: холодні періоди, відлиги, снігопади та зливи, хуртовини, грози з блискавками, буревії та смерчі.

Надається зведення даних про погодні умови в районі майданчика, середні та екстремальні значення метеорологічних параметрів, включаючи такі, як швидкість та напрямок вітру, температура, опади, категорія стійкості атмосфери, товщина шару перемішування, вологість, атмосферний тиск.

Надаються відомості щодо метеорологічних спостережень, що включають перелік параметрів та регламент проведення вимірів у межах майданчика для одержання локальних метеорологічних даних, необхідних для:

- оцінки концентрації викидів за межами майданчика;

- моделювання поширення викидів як за умов нормальної експлуатації, так і в разі проектних аварій.

Наводиться методологія, що використовується для визначення основних метеорологічних чинників (екстремально високі температури, вітер, сніговий та крижаний покров), вплив яких ураховується при проектуванні.

3.2.4. Геологія та сейсмологія

У цьому розділі описується геологічна будова майданчика, надаються основні тектонічні та сейсмічні характеристики. Наводиться перелік найбільш суттєвих чинників, які обов'язково враховуються при виборі проекту сховища. Надається така інформація:

- основні геологічні характеристики регіону і майданчика;

- геоморфологія регіону і майданчика;

- взаємозв'язок між регіональною та місцевою геоморфологією;

- літологічні, стратиграфічні й структурно-геологічні умови регіону та майданчика;

- тектонічні структури майданчика та прилеглих територій, що можуть впливати на забезпечення безпеки сховища.

Детально описуються дані та методи аналізу, що використовувалися для прогнозування можливих землетрусів. Надається така інформація:

- опис методики, за якою визначаються землетруси, що закладаються в основу проекту;

- спосіб відбору даних для визначення коливань земної поверхні, що закладаються в основу проекту;

- наслідки прогнозного землетрусу для майданчика;

- статичні та динамічні інженерні властивості порід, що складають підгрунтя майданчика;

- визначення активних розломів у межах впливу на майданчик;

- визначення розломів, здатних спричинити зміщення земної поверхні, в межах впливу на майданчик, які розглядаються як значущі при встановленні критеріїв виникнення землетрусу;

- геологічні прояви розломів на глибині і поблизу земної поверхні в межах майданчика та на найближчій території;

- розломи, здатні спричинити зміщення земної поверхні, на найближчій до майданчика території;

- землетруси зі значними магнітудами або інтенсивністю, зафіксовані в історичний період, які корелюють з тектонічними структурами або які ідентифікуються з тектонічними провінціями, в межах яких розміщено майданчик;

- спектр реакції для максимального вібраційного прискорення на майданчику;

- кореляція землетрусів з розломами, здатними спричинити зміщення земної поверхні;

- ймовірність виникнення землетрусу.

3.2.5. Гідрологія та гідрогеологія

У цьому розділі надається опис гідрологічних та гідрогеологічних рис регіону, району та майданчика. Надається інформація щодо:

- водозбірного басейну та напрямку потоку для річок, озер, штучних водоймищ, включаючи зафіксовані максимальні та мінімальні позначки рівнів, що спостерігалися;

- змін у річковій мережі, що виникали внаслідок антропогенної діяльності;

- значних об'єктів, що розташовані вище та нижче за течією річки;

- ймовірно мінімальних швидкостей течії та рівнів води у найбільш посушливий період, характерний для даної місцевості, якщо це пов'язано з безпекою водопостачання.

Надається інформація щодо рівня повені та чинників, які спричиняють повінь і мають ураховуватися при визначенні проектних критеріїв. Надаються такі дані:

- частота, інтенсивність та причини повені;

- ймовірний максимальний рівень води в період проходження повені, висота хвилі, комбінація потоку та хвилі в районах дельти, діяльність хвиль (будь-якого ступеня), пошкодження дамб, якщо вони можуть спричинити збільшення рівня води;

- ймовірні максимальні опади та їх вплив на район водозбору та систему дренажу майданчика;

- внесок опадів у поверхневий стік;

- найближчі водоймища, які можуть спричиняти повені;

- регіональні крижані затори або інші явища, викликані зледенінням.

У розділі також надається інформація, яка є важливою з точки зору визначення впливу експлуатації сховища на підземні води. Надається інформація щодо:

- меж гідрогеологічних структур;

- водоносних горизонтів, комплексів, джерел у межах майданчика;

- регіонального і місцевих водоупорів;

- рівня грунтових вод, пористості, проникності, градієнта напору в межах майданчика;

- водокористування та прогнозованих джерел водопостачання сховища;

- розміщення мережі свердловин спостереження за протіканнями у сховищі;

- шляхів можливих забруднень, спричинених протіканнями у підземні води при експлуатації сховища, та часу їх надходження до найближчих водокористувачів.

3.2.6. Інженерно-геологічні характеристики

У цьому розділі надаються інженерно-геологічні характеристики майданчика, включаючи інженерні властивості грунтів і порід майданчика тощо. Наводяться:

- результати геофізичних досліджень майданчика;

- результати польових і лабораторних досліджень, що проводилися з метою визначення інженерних властивостей порід майданчика;

- характеристики підземних вод;

- відомості про інженерно-геологічні горизонти (водотривкі та водопроникні) та їх параметри, що покладені в основу проекту сховища;

- висновки щодо врахування особливостей інженерно-геологічної будови майданчика в проекті сховища.

3.2.7. Геохімічні характеристики

Надається інформація про існуючий стан та можливі зміни в хімічному складі та властивостях підземних і поверхневих вод, спричинені будівництвом сховища. Надається така інформація:

- хімічний склад;

- pH, Eh, лужність, агресивність, густина, розчинна здатність;

- температура;

- природні колоїдні домішки;

- вміст газів.

Надається інформація щодо мінералогічного складу, хімічних характеристик структурних одиниць грунтів та порід разом з описом відбору зразків, методів аналізу і досліджень.

3.2.8. Природні ресурси

У розділі надаються дані щодо наявних природних ресурсів (мінеральні ресурси, вуглеводневі копалини, підземні води) в межах та поза межами майданчика. Інформація, що надається в цьому розділі, має продемонструвати, що в разі розробки корисних копалин не виникне несприятливих змін на майданчику під час спорудження, експлуатації, закриття сховища та після завершення адміністративного контролю.

3.2.9. Екологічні умови

Надається інформація про екологічні особливості майданчика, зокрема про рідкі види рослин і тварин (та такі, що перебувають під загрозою зникнення), на які може вплинути будівництво та експлуатація сховища. Наводяться відомості щодо радіоекологічного стану території розміщення майданчика.

3.2.10. Програма передексплуатаційного моніторингу

Надається програма передексплуатаційного моніторингу навколишнього середовища, яка має включати спостереження за радіаційним станом повітря, води, грунтів, рослинності, місцевої фауни, джерел харчування в межах і поза межами майданчика. У цьому розділі описується організаційна структура, що забезпечуватиме виконання програми моніторингу навколишнього середовища. Надається обгрунтування:

- розміщення пунктів спостереження;

- кожного структурного елемента, з якого будуть відбиратися зразки;

- частоти відбору зразків;

- відбору радіологічних та нерадіологічних складових частин зразків, що відбираються з кожного елемента середовища для аналізу;

- методів та інструментарію, що застосовуються для польового відбору зразків, зйомки та лабораторного аналізу;

- тестування зразків, частоти проведення аналізів та їх типу, мінімальної кількості речовини, необхідної для проведення аналізу за кожною складовою, що аналізується, похибки методу тощо;

- статистичного підходу, який використовується для порівняння базисних вимірів та відповідних вимірів у період експлуатації та в післяексплуатаційний період на майданчику.

Програма моніторингу узгоджується з відповідними органами державного регулювання.

3.3. Проектування та будівництво сховища

У цьому розділі надається опис проекту сховища: конструктивні особливості, устаткування та обладнання, необхідна інфраструктура. Наведена інформація має підтвердити, що сховище запроектоване з урахуванням часу його експлуатації, очікуваних характеристик та обсягів РАВ, можливих змін характеристик майданчика, які можуть вплинути на рівень безпеки сховища.

Показується, що проектні рішення сховища відповідають вимогам, установленим законодавством та нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки, а будівництво сховища відповідає обраним проектним рішенням.

3.3.1. Основні проектні рішення

У цьому розділі надаються основні проектні рішення сховища, які запропоновані для забезпечення довгострокової ізоляції РАВ, мінімізації тривалого активного обслуговування після закриття сховища з метою захисту персоналу, населення і навколишнього середовища.

У розділі надається опис конструкції сховища, типів інженерних бар'єрів тощо.

Основні проектні рішення мають бути описані щодо забезпечення:

- відповідності обраного проекту характеристикам майданчика та РАВ, що будуть захоронюватися;

- достатньої відстані глибини захоронення від рівня грунтових вод з урахуванням його сезонних коливань;

- мінімізації інфільтрації води до модулів сховища;

- гарантування цілісності покриття модулів;

- забезпечення структурної стабільності РАВ, засипки та накриття;

- забезпечення дренажу майданчика;

- забезпечення захисту, спрямованого на недопущення несанкціонованого доступу до РАВ;

- мінімізації довготривалого обслуговування після закриття сховища;

- можливості тимчасового зберігання;

- організації санітарно-захисної зони;

- забезпечення зонування приміщень та організації санітарно-пропускних служб.

Описується запроектована система радіаційно-дозиметричного контролю майданчика та навколишнього середовища.

3.3.2. Критерії прийнятності РАВ

Обгрунтовуються критерії прийнятності РАВ до сховища.

Критерії прийнятності РАВ до сховища (перелік радіонуклідів та граничних значень концентрацій радіонуклідів, наявність токсичних та інших небезпечних речовин, потужність дози випромінювання, рівень поверхневого забруднення, тип упаковок тощо) обгрунтовуються, виходячи з аналізу безпеки на основі відповідних розрахунків.

3.3.3. Обгрунтування проектних рішень для нормальних та аварійних умов

Обгрунтовується, що проект сховища відповідає критеріям безпеки і забезпечує достатню ізоляцію РАВ за нормальних та аварійних умов.

Аналізуються природні явища та основні проектні аварії, згідно з якими визначаються основні проектні рішення сховища. Для природних явищ указуються такі характеристики, як інтенсивність, швидкість, прискорення, тиск або навантаження, у відповідності до природи явища. У залежності від природи проектних аварій перелічуються такі фізичні характеристики, як потужність, тиск або температура тощо.

3.3.4. Критерії радіологічної безпеки

Надається опис урахування чинних в Україні регламентів радіаційного захисту населення стосовно захоронень РАВ.

3.3.5. Будівництво сховища

Надається інформація щодо будівництва сховища. Описуються основні етапи спорудження сховища:

- підготовка майданчика;

- відведення, у разі потреби, вод (спорудження дренажних систем на майданчику та за межами майданчика);

- будівництво споруд сховища, його окремих елементів та покрівлі;

- проведення монтажних робіт;

- буферна зона навколо та під сховищем.

Наводяться перелік операцій, порушення технології виконання яких може призвести до погіршання проектних характеристик сховища, а також дані щодо організаційно-технічних заходів під час будівництва, монтажу, що спрямовані на забезпечення відповідності сховища проекту, та необхідне будівельне обладнання.

Також наводяться план майданчика та посилання на інженерні креслення та конструкторську документацію.

3.3.6. Допоміжні системи та устаткування

Надається опис систем енерго- та водопостачання, вентиляції тощо, а також транспортної мережі (у тому числі система внутрішнього транспортування РАВ з зазначенням схеми маршрутів переміщення РАВ у межах майданчика і в приміщеннях сховища з обгрунтуванням обмеження дозових навантажень на персонал).

Описується система протипожежного захисту з точки зору її спроможності захистити персонал і сховище від небезпеки в разі виникнення пожежі, а також спроможності системи щодо обмеження поширення пожежі. Опис системи протипожежної безпеки включає опис обладнання, регламенту виконання робіт (опис процедур), тренування, управління та аварійного планування, необхідних для протипожежного захисту сховища.

Надається повний опис запроектованої системи контролю за поверхневими процесами та гідрологічною обстановкою на майданчику та заходів захисту від ерозії та підтоплення сховища.

Регламент функціонування кожної з допоміжних систем описується з точки зору підтримки і обслуговування сховища. Опис супроводжується аналізом можливих негативних впливів на безпеку сховища, які можуть виникнути в результаті потенційних відмов у роботі запроектованого обладнання допоміжних систем.

3.4. Експлуатація сховища

У цьому розділі надається всебічний опис експлуатації сховища. Послідовно описуються операції, пов'язані з захороненням РАВ: приймання та контроль, тимчасове зберігання, переробка (в разі наявності), розміщення РАВ у модулі сховища.

Опис має бути настільки детальним, щоб можна було оцінити можливу небезпеку, пов'язану з експлуатацією сховища, виходячи з аналізу можливих аварій та їх наслідків, а також обгрунтованість обраних методів контролю забезпечення умов нормальної експлуатації та способів зменшення наслідків аварій.

3.4.1. Приймання та контроль РАВ

Надається опис процедур приймання, реєстрації та контролю РАВ.

Показується, що система вхідного контролю гарантує відповідність РАВ, які надходять, установленим для сховища критеріям прийнятності. Надається опис супровідної документації, за умов наявності якої РАВ мають прийматися до сховища.

Описується передбачена верифікаційна система, яка забезпечуватиме перевірку відповідності характеристик РАВ наведеним у супровідній документації. Приводяться передбачені методи визначення радіонуклідного складу РАВ, активності радіонуклідів в упаковках РАВ тощо з зазначенням точності вимірювань.

Наводиться перелік та загальний опис контрольно-вимірювальних приладів для радіаційно-дозиметричного контролю (потужність дози, поверхневе забруднення упаковок РАВ або транспортних упаковок тощо). Вказується встановлений регламент атестації та перевірок контрольно-вимірювальних приладів.

Описується процедура поводження з РАВ, які надійшли до сховища, але не відповідають критеріям прийнятності.

Описується система обліку та контролю РАВ після їх приймання і до розміщення у модулі сховища.

3.4.2. Поводження з РАВ на майданчику сховища

У розділі надається інформація щодо передбаченої схеми поводження з РАВ на майданчику сховища від моменту приймання і до захоронення. Опис процедур має бути настільки детальним, щоб можливо було зробити висновок, що поводження з РАВ здійснюється з достатньою мірою безпеки.

Описуються засоби поводження з упаковками РАВ - обладнання для перевантаження та транспортування РАВ на майданчику сховища тощо, його відповідність вимогам забезпечення радіаційного захисту персоналу.

Також надається інформація щодо системи захисту персоналу при проведенні відповідних операцій та контролю за РАВ при тимчасовому зберіганні.

3.4.3. Переробка РАВ

Якщо на майданчику сховища проектом сховища передбачається переробка РАВ, надається інформація про наявність відповідних установок з наведенням характеристик кінцевого продукту переробки. Детальний опис експлуатації установки з переробки РАВ та обгрунтування забезпечення безпеки надається окремо відповідно до вимог, установлених до звітів про аналіз безпеки установок з переробки РАВ, а можливий вплив установки на сховище має бути оцінений при проведенні аналізу безпеки сховища.

3.4.4. Захоронення РАВ

Надається інформація щодо всіх операцій, пов'язаних з захороненням РАВ, від розміщення РАВ у окремі модулі до консервації (закриття) модулів. Описуються такі основні операції:

- розміщення РАВ у модулі сховища у відповідності до характеристик РАВ;

- тимчасовий захист РАВ у незаповнених модулях;

- засипка порожнин модуля;

- накриття РАВ;

- закриття та стабілізація;

- контроль за станом РАВ у сховищі;

- маркування місць розташування модулів сховища.

3.4.5. Моніторинг під час експлуатації

Наводиться опис програми моніторингу майданчика та навколишнього середовища на експлуатаційний період. До програми включають перелік параметрів, що контролюються, їх контрольні рівні, обладнання та його розміщення, регламент моніторингу, порядок реєстрації, обліку і зберігання результатів моніторингу.

Обсяг, вид та параметри моніторингу обираються таким чином, щоб забезпечити своєчасну інформацію про зміни у стані сховища та його вплив на навколишнє середовище. Програма моніторингу узгоджується з відповідними органами державного регулювання.

3.4.6. Поводження з власними РАВ

У цьому підрозділі описується схема поводження з власними РАВ: джерела їх утворення, характеристики, які необхідні для визначення подальшого поводження з ними (транспортування, переробка, зберігання, захоронення). Наводиться програма мінімізації утворення власних РАВ.

3.4.7. Технічне обслуговування сховища

У цьому підрозділі описуються операції технічного обслуговування і ремонту сховища та його обладнання, їх періодичність. Надається перелік та опис випробувань, перевірок, ремонтів, замін частин устаткування. Наводиться перелік заходів для забезпечення функціонування сховища в разі виходу з ладу окремої системи чи елемента.

3.4.8. Фізичний захист

У цьому підрозділі описується система фізичного захисту сховища, аналізується її надійність та ефективність з точки зору забезпечення безпеки на випадок несанкціонованого доступу та непередбаченого втручання до сховища. Зокрема наводяться:

- оцінка географічного положення та умов розміщення майданчика сховища з точки зору фізичного захисту;

- перелік можливих несанкціонованих дій та аналіз потенційних наслідків цих дій;

- оцінка результатів випробовування системи фізичного захисту;

- адміністративні (розпорядчі) та режимні заходи, включаючи план дій сил реагування та ін.

3.4.9. Підготовка персоналу

У цьому підрозділі описуються заходи щодо підтримання належного рівня кваліфікації персоналу: система ознайомлення персоналу з діючою нормативно-технічною документацією, програма підготовки, перепідготовки персоналу та перевірки знань, до якої включається достатній обсяг інформації про сховище, порядок його експлуатації, забезпечення радіаційної безпеки, дій персоналу відповідно до аварійного плану і т.ін.

3.4.10. Ведення документації

У цьому підрозділі описується порядок ведення документації під час експлуатації сховища, включаючи систему ведення обліку РАВ.

Описується порядок проведення контролю та перевірки ведення документації та форм звітності.

В окремому додатку подається перелік нормативно-технічних документів та інструкцій, що регламентують діяльність підприємства, з зазначенням терміну дії цих документів і рівня погодження та затвердження. Наводяться необхідні технологічні схеми, що використовуються при експлуатації сховища.

3.5. Закриття сховища та післяексплуатаційний контроль

Надається вся потрібна інформація щодо запланованої діяльності, пов'язаної з закриттям сховища.

3.5.1. Підготовка сховища до закриття

Інформація, що надається в цьому підрозділі, має бути достатньою, щоб оцінити запропонований проект закриття сховища. У проект включають заходи, які необхідні для приведення сховища до стану, що не буде вимагати активного післяексплуатаційного обслуговування.

Надається опис методів демонтажу обладнання та його дезактивації. Наводяться оцінка кількості та характеристик РАВ, що будуть утворені при закритті сховища, та схема подальшого поводження з ними.

3.5.2. Стабілізація майданчика та регламент адміністративного контролю

У цьому розділі описуються заходи із забезпечення довгострокової стабільності майданчика, обгрунтовується тривалість та вид адміністративного контролю в післяексплуатаційний період.

Надається опис контролю за підтопленням майданчика, дренажних систем та систем, що запобігають вітровій та водній ерозії, а саме:

- детальний опис вищезазначених систем;

- розміщення устаткування та його технічні характеристики;

- дані щодо часу життєдіяльності компонентів систем;

- порядок контролю за функціонуванням вищезазначених систем.

Також надається опис методів рекультивації майданчика та інформація про можливі довгострокові обмеження використання майданчика.

3.5.3. Післяексплуатаційний моніторинг

Надається опис програми моніторингу майданчика та навколишнього середовища на післяексплуатаційний період, яка включає перелік параметрів, що контролюються, контрольні рівні цих параметрів, обладнання та його розміщення, порядок реєстрації, обліку та зберігання результатів моніторингу.

Для доведення, що система моніторингу здатна забезпечити своєчасне виявлення виходу радіонуклідів зі сховища до того часу, як вони досягнуть меж майданчика, наводиться опис сценаріїв гіпотетичних аварій та їх рівні впливу (концентрації радіаційного та нерадіаційного забруднення в середовищі).

3.6. Аналіз безпеки

У розділі обгрунтовується, що система захоронення забезпечує безпеку персоналу, населення та навколишнього середовища в експлуатаційний період та після закриття сховища протягом часу, необхідного для перетворення сховища в екологічно безпечну систему. Обгрунтування проводиться, виходячи з мультибар'єрної концепції, яка базується на послідовному врахуванні характеристик майданчика, основних проектних рішень, характеристик РАВ, для захоронення яких призначено сховище, встановленого терміну адміністративного контролю.

У розділ включається опис вхідних даних та розрахункових моделей, за якими проводилося обгрунтування безпеки сховища, та результати проведеного аналізу.

3.6.1. Характеристика РАВ

Надається опис РАВ, для яких призначено сховище, їх відповідність критеріям припустимості захоронень РАВ у сховищах приповерхневого типу відповідно до Гігієнічних нормативів ГН 6.6.6.054.2000 "Радіаційно-гігієнічні регламенти першої групи щодо захисту населення при захороненні радіоактивних відходів (РАВ) та критерії припустимості (неприпустимості) захоронень РАВ у сховищах поверхневого типу", затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 6 березня 2000 р. N 104. Наводяться відомості про форму РАВ, радіонуклідний склад, потужність дози гамма-випромінювання, питому активність, хімічний склад, наявність токсичних елементів, горючість, пожежонебезпечність тощо.

Наводиться опис характеристик матриці та упаковок для захоронення РАВ. Надаються відомості про потужність дози випромінювання на поверхні та певній відстані від зовнішньої поверхні упаковки, рівень поверхневого забруднення. Наводяться значення внутрішньої потужності випромінювання з точки зору впливу на збереження форми РАВ та упаковок, відомості щодо однорідності розподілу радіонуклідів в упаковках. Обгрунтовується стабільність упаковок з РАВ в умовах сховища (механічна міцність, радіаційна, корозійна та хімічна стійкість).

Наведених даних має бути достатньо для визначення сценаріїв виходу радіонуклідів та оцінки ймовірних швидкостей їх виходу при проведенні моделювання потенційного впливу сховища на навколишнє середовище.

3.6.2. Захисні бар'єри

Базуючись на наведених у розділі 3.3 характеристиках захисних бар'єрів, показується, що бар'єри сховища запроектовані таким чином, що забезпечується зведення до мінімуму інфільтрації води до модулів, відведення прямого просочування від захоронених РАВ або надходження поверхневих вод та запобігання руйнуванню накриття поверхневими геологічними процесами і біологічною діяльністю з урахуванням деградації характеристик бар'єрів протягом установленого часу функціонування сховища.

Обгрунтовуються граничні значення концентрації радіонуклідів в окремих упаковках та для сховища в цілому, наводяться методики їх визначення. При цьому демонструється, що сукупність ізоляційних засобів (характеристики майданчика, конструкція сховища, буферні шари, типи упаковок РАВ) забезпечує додержання вимог, установлених законодавством та нормами, правилами та стандартами з безпеки, а також забезпечується мінімізація необхідного обслуговування в післяексплуатаційний період.

3.6.3. Вихід радіонуклідів за нормальних умов

Наводиться обгрунтована консервативна оцінка виходу радіоактивності для кожного з найбільш значних шляхів розповсюдження радіонуклідів, таких, як підземні води, повітря, поверхневі води та біологічні шляхи. Оцінка надається для періоду експлуатації, на період адміністративного контролю та періоду після завершення адміністративного контролю. Базуючись на характеристиках майданчика, критеріях прийнятності РАВ, проекті сховища та експлуатаційному регламенті, визначаються, прораховуються та аналізуються найбільш суттєві сценарії виходу радіонуклідів.

3.6.4. Вихід радіонуклідів за умов аварії або при порушенні нормальних умов експлуатації

Наводиться перелік зовнішніх і внутрішніх вихідних подій техногенного та природного характеру (пожежа, вибухи, землетрус, екстремальні погодні умови, підвищення рівня грунтових вод, осідання грунту, утворення токсичних, корозійно-небезпечних або радіоактивних хмар тощо), які можуть призвести до виникнення аварійних ситуацій. Наводиться оцінка ймовірності та метод її визначення для кожної вихідної події. Надається обгрунтування вірогідності вихідних даних, прийнятих для прогнозування поведінки сховища в цілому або окремих його компонентів (як на експлуатаційний, так і післяексплуатаційний період).

За умов відповідного обгрунтування допускається виключення з розгляду таких подій, які характеризуються ймовірністю виникнення нижче за 10(-6) рік(-1), за умови, що вплив таких подій не перевищить установлені рівні ризику.

Наводяться результати розрахунків можливого виходу радіоактивності для різних сценаріїв аварій або порушень нормальних умов експлуатації. Розглядається низка "подія - можливі сценарії (перебіг аварії) - наслідки" з наведенням розрахунків кількості, складу і концентрації радіонуклідів, які можуть вийти за межі сховища при консервативній оцінці перебігу подій. Також мають бути розглянуті сценарії порушення цілісності сховища в разі навмисного втручання.

3.6.5. Перенесення радіонуклідів до місць, доступних для населення

Наводиться обгрунтована консервативна оцінка виходу радіоактивності для кожного з найбільш значних механізмів розповсюдження радіонуклідів, таких, як підземні води, повітря, поверхневі води, пряме опромінення та біологічні шляхи на кожному з етапів життєвого циклу сховища. Надається вся необхідна інформація, використана для проведення аналізу механізмів, завдяки яким радіонукліди можуть досягти місць, доступних для населення, та для розрахунків впливу на групи населення, ймовірність опромінення яких поза межами майданчика є найвищою (критична група), і на осіб, що здійснюють діяльність у період адміністративного контролю в межах майданчика (обслуговуючий персонал).

3.6.5.1. Перенесення радіонуклідів підземними водами

Надаються розрахунки можливої концентрації радіонуклідів, що можуть потрапити підземними водами через джерела, колодязі тощо до місць, доступних для населення. При цьому надається вся необхідна інформація, яка використана при розрахунках концентрації радіонуклідів та часу їх міграції підземними водами на відповідні відстані від майданчика. Надається опис концептуальної моделі, вхідних параметрів, математичних моделей, розрахункових програм та результатів обчислення, включаючи відповідні невизначеності в методах та даних.

3.6.5.2. Перенесення повітрям

Надається опис моделей, розрахункових програм та вхідних параметрів, що використовуються для оцінки концентрацій газів у нижніх шарах атмосфери та у приповерхневому шарі.

3.6.5.3. Перенесення радіонуклідів поверхневими водами

Надаються розрахунки можливих концентрацій радіонуклідів у водоймищах, що розташовані у місцях, доступних для населення, внаслідок міграції з майданчика радіонуклідів. Надається необхідна інформація, що була використана при розрахунках, включаючи опис річкової мережі, математичних моделей, розрахункових програм та вхідних даних, що використовувалися, а також результати розрахунків і аналіз невизначеності.

3.6.5.4. Інші шляхи перенесення радіонуклідів

Описуються інші механізми перенесення радіонуклідів (наприклад, перенесення через біоту), які також враховуються при розрахунках радіологічного впливу на людину.

Для всіх вищевказаних механізмів перенесення радіонуклідів наводяться вхідні дані та детальні описи й обгрунтування математичних моделей або аналітичних методів розрахунків.

3.6.6. Довгострокова стабільність

У цьому розділі надається оцінка стабільності сховища з наведенням даних, за якими зроблено аналіз. Оцінка базується на кількісному аналізі сучасних природних процесів, таких, як ерозія, руйнування схилів, інфільтрація через перекриття над зоною захоронення і суміжні грунти, а також усідання засипки відходів та поверхневе дренування на майданчику. При цьому наводяться:

- вхідні дані, методи, припущення, що використовувалися при аналізі кожного процесу;

- очікувані впливи (якщо такі будуть мати місце) на довгострокову стабільність сховища характеристик майданчика, проекту сховища, процесу експлуатації, закриття сховища.

Розглядаються також невизначеності результатів аналізу.

3.6.7. Оцінка впливу сховища на навколишнє середовище

У цьому розділі надаються відомості про наявність затверджених в установленому порядку Заяви про екологічні наслідки і Оцінки впливу на навколишнє середовище, складених згідно з вимогами ДБН А.2.2-1-95 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування", затверджених наказом Держкоммістобудування України від 28 лютого 1995 р. N 37 та наказом Мінекобезпеки України від 5 квітня 1995 р. N 91, що містять результати оцінки впливу сховища на природне, соціальне, техногенне середовище.

3.7. Радіаційний захист та забезпечення безпеки

У цьому розділі обгрунтовується повнота і достатність заходів, спрямованих на забезпечення радіаційного захисту на всіх етапах життєвого циклу сховища. Наводяться оцінка доз персоналу і населення та передбачена програма радіаційного контролю. Описуються організаційні заходи забезпечення безпеки.

3.7.1. Оцінка дозових навантажень

Надається оцінка дозових навантажень для персоналу та населення за нормальних умов експлуатації та в разі аварій.

Показується, що на всіх етапах життєвого циклу сховища:

- індивідуальні дози опромінення персоналу та населення як при нормальній експлуатації, так і при проектних аваріях не перевищують установлені ліміти доз;

- величини індивідуальних доз та/або кількість осіб, які опромінюються, та імовірність опромінення настільки низькі, наскільки це може бути досягнуто з урахуванням економічних та соціальних чинників.

3.7.2. Радіаційний контроль

Наводиться опис передбаченої програми радіаційного контролю із зазначенням видів та об'єктів контролю, параметрів, що контролюються, допустимих та контрольних рівнів цих параметрів, схеми пунктів радіаційного контролю, періодичності радіаційного контролю, контингенту осіб, що підлягають індивідуальному дозиметричному контролю, технічних засобів та методичного забезпечення радіаційного контролю.

У розділі надаються відомості щодо метрологічної атестації приладів та методів радіаційного контролю. У разі залучення для виконання радіаційного контролю підрядної організації надаються відомості про її державну метрологічну атестацію.

3.7.3. Організаційні заходи забезпечення безпеки

Описуються організаційні заходи забезпечення безпеки сховища, включаючи:

- організацію робіт щодо забезпечення радіаційної безпеки (організація радіаційного захисту персоналу, наявність засобів радіаційного захисту, організація радіаційного контролю);

- організаційні заходи, що здійснюються разом з іншими організаціями (постачальниками РАВ, органами виконавчої влади тощо);

- заходи з технічного обслуговування та випробувань відповідного обладнання;

- організаційні заходи щодо соціального захисту персоналу;

- заходи щодо забезпечення готовності підрозділів та персоналу сховища до дій в надзвичайних та аварійних ситуаціях (система навчання та тренування персоналу на випадок дій в аварійній ситуації, наявність необхідних технічних та медичних засобів, взаємодія з місцевими органами виконавчої влади у випадку аварій).

3.8. Забезпечення якості

У цьому розділі надаються відомості щодо наявності програми забезпечення якості, яка розроблюється згідно з Вимогами до програми забезпечення якості на всіх етапах життєвого циклу ядерних установок, затвердженими наказом Мінекобезпеки України від 11 березня 1999 р. N 53 (z0294-99) і зареєстрованими в Мін'юсті України 7 травня 1999 р. за N 294/3587, та має діяти на всіх етапах життєвого циклу сховища.

4.1. У ЗАБ, що складаються на різних етапах життєвого циклу сховища, включається така інформація, яка дозволяє обгрунтувати безпеку сховища на відповідному етапі його життєвого циклу.

4.2. У ЗАБ, що складається на етапі вибору майданчика, надається стисла характеристика РАВ, які передбачається захоронювати, опис концепції сховища та розглядаються детальні характеристики альтернативних майданчиків у відповідності до вимог розділу 3.2 цього нормативного акта, отримані при проведенні проектно-пошукових робіт. Шляхом порівняльного аналізу характеристик майданчиків стосовно можливості забезпечення безпеки захоронення РАВ, для яких передбачено сховище запланованого типу, обгрунтовується вибір певного майданчика. Цей ЗАБ надається експлуатуючою організацією в складі документів для отримання ліцензії на проектування сховища.

4.3. У ЗАБ, що складається на етапі проектування сховища і надається в складі документів для отримання ліцензії на будівництво, основна увага має бути приділена інформації відповідно до вимог розділів 3.3 та 3.6.7 цього нормативного акта. Інформація відповідно до вимог інших розділів цього нормативного акта включається в об'ємі, обумовленому проектом сховища. При розгляді характеристик майданчика розміщення сховища допускається посилання на попередній ЗАБ.

4.4. У ЗАБ, що складається для обгрунтування безпеки для отримання ліцензії на експлуатацію, а також для обгрунтування безпеки під час експлуатації сховища, використовуються дані попередніх ЗАБ і основна увага має бути приділена інформації відповідно до вимог розділів 3.4, 3.6 - 3.9 цього нормативного акта. При розгляді характеристик майданчика розміщення сховища допускається посилання на попередній ЗАБ.

4.5. У ЗАБ, який складається з метою обгрунтування довгострокової безпеки сховища після його закриття та надається в складі документів для отримання ліцензії на закриття сховища, основна увага має бути приділена інформації відповідно до вимог розділів 3.5 - 3.7, з обов'язковим описом змін, які сталися протягом часу експлуатації сховища на майданчику в області впливу сховища, та додаткової інформації за даними моніторингу. При розгляді характеристик майданчика розміщення сховища допускається посилання на попередній ЗАБ.