ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

 N 5118/7/17-0517 від 26.03.2002
     м. Київ




     Державна податкова  адміністрація  України  розглянула  <...>
лист    щодо   правомірності   оподаткування   коштів,   сплачених
підприємством за навчання своїх працівників, і повідомляє.
     Порядок оподаткування  доходів  громадян регулюється Декретом
Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р.  N 13-92 ( 13-92 ),  зі
змінами  і  доповненнями (далі - Декрет),  а механізм застосування
положень  цього  Декрету  визначено  Інструкцією  про  прибутковий
податок   з  громадян,  затвердженою  наказом  Головної  державної
податкової інспекції  від  21.04.93  р.  N  12  (  z0064-93  )   і
зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 09.06.93 р.  за N 64
(з відповідними змінами і доповненнями).
     Відповідно до  Декрету  (  13-92  )  платниками  прибуткового
податку (суб'єктами оподаткування) є громадяни  України,  іноземні
громадяни  та  особи без громадянства,  а об'єктом оподаткування у
громадян,  які  мають  постійне  місце  проживання  в  Україні,  є
сукупний  оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається
з місячних сукупних оподатковуваних доходів),  одержаний з  різних
джерел.
     До сукупного оподатковуваного доходу,  одержаного громадянами
протягом календарного року,  включаються доходи,  одержані ними  у
будь-якій формі,  у тому числі доходи,  що утворилися в результаті
надання  за  рахунок  коштів  підприємств,  установ,  організацій,
фізичних   осіб   -  суб'єктів  підприємницької  діяльності  своїм
працівникам  матеріальних  і  соціальних   благ   у   грошовій   і
натуральній формі, крім сум виплат, що не включаються до сукупного
оподатковуваного доходу,   визначених   у   ст.  5  цього  Декрету
( 13-92 ).
     Згідно з пп.  "с" п.  1 ст.  5 Декрету ( 13-92 ) до сукупного
оподатковуваного доходу,  одержаного громадянами у період, за який
здійснюється  оподаткування,  не  включаються  лише  суми плати за
утримання  та  навчання  дітей  у  дошкільних  виховних  закладах,
закладах загальної середньої, професійно-технічної освіти, а також
у державних вищих  навчальних  закладах  освіти,  розташованих  на
території України, за рахунок фізичних або юридичних осіб.
     Суми плати за навчання дітей та за утримання їх у  дошкільних
виховних  закладах  не  включаються  до сукупного оподатковуваного
доходу тих громадян - платників податку, на користь яких юридичною
або   фізичною  особою  були  проведені  такі  виплати  (витрати),
оскільки ст. 5 Декрету ( 13-92 ) передбачає лише один випадок (пп.
"й"),  коли  суми  доходів  за  заявами  громадян  виключаються  з
місячного (річного) сукупного оподатковуваного доходу.
     Декрет про   прибутковий   податок   з  громадян  (  13-92  )
передбачає пільги з прибуткового  податку  з  громадян  у  вигляді
зменшення   сукупного   оподатковуваного   доходу   на  відповідну
кількість розмірів неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян
(п.  2 ст.  6), що встановлені для громадян, які мають дітей віком
до  16  років,  а  пільги  у  вигляді  невключення  до   сукупного
оподатковуваного доходу громадян при відповідних умовах допомоги з
державного  соціального  страхування  і   державного   соціального
забезпечення (пп.  "а" п.  1 ст.  5) - громадянам, які мають дітей
віком до 16 років (учнів - до 18 років).
     Закон України  від  26.04.2001  р.  N  2402  ( 2402-14 ) "Про
охорону дитинства" (ст.  1) дає визначення поняття "дитина"  -  це
особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із Законом, який
застосовується до неї,  вона не стає  повнолітньою  раніше.  Також
Законом України  від  18.01.2001  р.  N  2235  (  2235-14  )  "Про
громадянство України" (ст.  1) визначено,  що дитина - особа віком
до 18 років.
     Положення пп.  "с" не визначають точний вік дітей,  яким може
бути  надана  пільга  з  прибуткового  податку  із  сум  плати  за
навчання,   зокрема   у  вищих  державних  закладах  освіти,  тому
враховуючи   положення   законів,   які   стосуються   соціального
забезпечення  та  вказують на обмеження віку для учнів до 23 років
(закони  України  "Про  загальнообов'язкове   державне   соціальне
страхування  у  зв'язку  з  тимчасовою  втратою  працездатності та
витратами, зумовленими народженням та похованням" ( 2240-14 ) (ст.
45);  "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (ст. 9), при наданні
зазначеної  пільги у період навчання дітей,  зокрема в українських
державних вищих навчальних  закладах  освіти,  слід  дотримуватися
обмеження віку дітей саме до 23 років.
     Таким чином,  у ст.  5 Декрету (  13-92  )  зазначається  про
сукупний  оподатковуваний  дохід платників,  у який не включаються
суми грошових коштів,  а також вартість матеріальних  цінностей  і
соціальних  благ,  виплачених  (наданих)  такому  платнику  іншими
особами.
     До числа  таких  виплат  і  благ  не відносяться власні кошти
громадян,  що спрямовуються ними на задоволення  своїх  потреб,  у
тому числі потреб членів сім'ї, на отримання вищої освіти.
     Що стосується      вартості      професійної       підготовки
(перепідготовки) працівників підприємств,  то пп. 5.4.2 п. 5.4 ст.
5 Закону України  "Про  оподаткування  прибутку  підприємств"  від
28.12.94  р.  N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) (у редакції Закону України
від   22.05.97  р.  N  283/97-ВР  (  283/97-ВР  )  (зі  змінами  і
доповненнями)  визначено, що до валових витрат включаються витрати
платника  податку на прибуток, пов'язані з професійною підготовкою
або  перепідготовкою  за профілем такого платника податку фізичних
осіб,  що  перебувають  у  трудових  відносинах  з таким платником
податку, в українських закладах освіти, за винятком фізичних осіб,
пов'язаних з таким платником податку.
     Порядок професійної  підготовки  і  перепідготовки та розміри
витрат на такі цілі встановлюються Кабінетом Міністрів України.
     Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.97 р.  N 1461
( 1461-97-п  )  установлено,  що  платник  податку   на   прибуток
підприємств  може  включати до валових витрат виробництва та обігу
звітного   періоду   витрати   на   професійну   підготовку    або
перепідготовку  за  профілем  такого  платника фізичних осіб,  які
перебувають у трудових відносинах з ним,  в  українських  закладах
освіти,  за  винятком фізичних осіб,  пов'язаних з таким платником
податку,  у розмірі до 2 відсотків  фонду  оплати  праці  звітного
періоду.
     З огляду  на  вищевикладене,  витрати  платника  податку   на
прибуток  на  професійну підготовку або перепідготовку за профілем
такого  платника  фізичних  осіб,  що   перебувають   у   трудових
відносинах  з  ним,  в  українських  закладах освіти,  за винятком
фізичних осіб,  пов'язаних з таким платником податків,  підлягають
віднесенню  до  валових  витрат такого платника податків з моменту
прийняття вищевказаної  постанови   Кабінету   Міністрів   України
( 1461-97-п  ),  тобто  з 24.12.97 р.  При цьому розмір зазначених
витрат,  що відносяться до валових витрат,  повинен бути в розмірі
до 2 відсотків фонду оплати праці звітного періоду.
     Відповідно до Закону України  від  23.03.96  р.  N  100/96-ВР
( 100/96-ВР ) "Про освіту" (зі змінами і доповненнями) і Положення
про     освітньо-кваліфікаційні    рівні    (ступеневу    освіту),
затвердженого  постановою  Кабінету Міністрів України від 20.01.98
р.  N  65  (  65-98-п  ), визначені програми і напрямки діяльності
підготовки,   перепідготовки  і  підвищення  кваліфікації  різного
освітньо-кваліфікаційного рівня працівників.
     Професійна підготовка   кваліфікованого   працівника   -   це
підготовка, що забезпечує одночасне одержання професійно-технічної
освіти  і  кваліфікації  кваліфікованого працівника на базі повної
загальної середньої освіти або базової загальної середньої  освіти
з наданням можливості одержувати повну загальну середню освіту.
     Професійна підготовка фахівця - це підготовка,  що забезпечує
одночасне  одержання  повної  вищої освіти за фахом і кваліфікації
фахівця.
     Перепідготовка -    це    одержання    освіти    відповідного
освітньо-кваліфікаційного рівня,  як правило, що відповідає галузі
знань.
     Підвищення кваліфікації - це навчання з  метою  підвищення  і
розвитку  умінь,  навиків  і  знань,  необхідних  для  ефективного
вирішення завдань професійної діяльності.
     У разі якщо фізичні особи перебувають у трудових відносинах з
платником податку (та  не  є  пов'язаними  особами)  і  підвищують
кваліфікацію  в  українських закладах освіти на підставі укладених
між  підприємством  і  вузом  договорів  про  цільову   підготовку
спеціалістів  певного  фаху за профілем юридичної особи,  витрати,
проведені  таким  підприємством   на   професійну   перепідготовку
працівників  і віднесені ним до валових витрат,  не відносяться до
матеріальних та соціальних благ, що отримані такими працівниками у
власність за рахунок коштів роботодавця,  та є їх доходами,  які б
підпадали під умови обкладення прибутковим  податком  з  громадян,
тому   вони   не   розглядаються  як  особисті  доходи  зазначених
працівників   і   не   повинні   включатися   до   їх    сукупного
оподатковуваного доходу.
     Обов'язки з доведення зв'язку витрат на цілі,  обумовлені пп.
5.4.2 вищевказаного  Закону  ( 334/94-ВР ),  з основною діяльністю
платника податку, покладаються на такого платника податку.
     Плата за   навчання,   перерахована   підприємством  в  інших
випадках,  тобто   при   невідповідності   вищенаведеним   умовам,
оподатковується на загальних підставах.
     Одночасно державній    податковій    адміністрації    області
доручається  перевірити  наведені  в  листі  обставини і додатково
повідомити  автору,  а  також  звертаємо  увагу,   що   аналогічні
роз'яснення  із цього питання вже надавалися платникам податків та
в копії ДПА,  зокрема листи від 14.09.2001 р. N 12376/7/17-0517 та
від 05.10.2001 р. N 13398/7/17-0517.

 Заступник Голови                                Г.Оперенко

 "Баланс", N 18, 30 квітня 2002 р.