Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Положення про порядок здійснення перевезення радіоактивних матеріалів територією України (додається).

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 28 січня 1994 р. N 42 (42-94-п) "Про вдосконалення регулювання безпеки транспортування радіоактивних речовин" (ЗП України, 1994 р., N 5, ст. 126);

постанову Кабінету Міністрів України від 1 квітня 1996 р. N 382 (382-96-п) "Про зміни і доповнення до деяких рішень Уряду України" (ЗП Уряду України, 1996 р., N 10, ст. 280);

постанову Кабінету Міністрів України від 29 листопада 1997 р. N 1332 (1332-97-п) "Положення про основні засади організації перевезення радіоактивних матеріалів територією України" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 49, с. 38);

пункт 29 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 р. N 1919 (1919-99-п) (Офіційний вісник України, 1999 р., N 42, ст. 2096);

пункт 8 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 р. N 1006 (1006-2001-п) (Офіційний вісник України, 2001 р., N 33, ст. 1545).

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 15 жовтня 2004 р. N 1373

1. Це Положення визначає основні правові та організаційні засади діяльності, пов'язаної з перевезенням радіоактивних матеріалів.

2. Терміни, що вживаються у цьому Положенні, мають таке значення:

дозвіл - документ, який надає право на фактичне здійснення окремого перевезення радіоактивних матеріалів територією України з дотриманням вимог законодавства та норм і правил з ядерної та радіаційної безпеки;

ліцензія - виданий Держатомрегулювання відповідно оформлений документ, який підтверджує право заявника на провадження діяльності, пов'язаної з перевезенням радіоактивних матеріалів, за умови забезпечення ядерної та радіаційної безпеки;

учасники перевезення - вантажовідправник, вантажоодержувач, перевізник.

Інші терміни застосовуються у значенні, наведеному в Законах України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (39/95-ВР) , "Про перевезення небезпечних вантажів" (1644-14) , "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" (1370-14) та у Віденській конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду (1963 рік) (995_006) .

3. Діяльність, пов'язана з перевезенням радіоактивних матеріалів, провадиться на підставі ліцензії.

4. Перевезення радіоактивних матеріалів залізничним, морським, річковим, автомобільним і авіаційним транспортом здійснюється з урахуванням кліматичних та сезонних факторів, які впливають на безпеку під час перевезення.

5. Безпека персоналу та населення забезпечується шляхом дотримання учасниками перевезення вимог законодавства щодо безпечного перевезення радіоактивних матеріалів.

6. Держатомрегулювання, Міндовкілля і МОЗ здійснюють вибірковий контроль безпеки перевезення радіоактивних матеріалів, за результатами якого складається акт, де зазначаються факти виявлення порушень норм і правил перевезення радіоактивних матеріалів та висновок про можливість (неможливість) їх подальшого перевезення.

7. Про виявлення порушень норм і правил перевезення радіоактивних матеріалів причетні до перевезення органи виконавчої влади та учасники перевезення невідкладно сповіщають Держатомрегулювання, Міндовкілля і МОЗ.

8. Міжнародні перевезення радіоактивних матеріалів здійснюються відповідно до законодавства України, правил безпечного перевезення радіоактивних матеріалів Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

9. Міжнародні перевезення радіоактивних матеріалів здійснюються за наявності:

дозволу Держекспортконтролю (за винятком транзитних перевезень ядерних матеріалів), який видається відповідно до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 р. N 86 (86-2004-п) (Офіційний вісник України, 2004 р., N 4, ст. 167);

дозволу Держатомрегулювання, який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, після попереднього узгодження з компетентними органами всіх країн, територією яких здійснюється перевезення.

10. У разі перевезення ядерних матеріалів:

Держекспортконтроль видає дозвіл (висновок - у разі транзитного перевезення) на право здійснення міжнародної передачі;

Держатомрегулювання сповіщає Міндовкілля, МОЗ, Національну гвардію, Національну поліцію та МНС про наявність відповідного дозволу, учасників перевезення;

Національна гвардія, Національна поліція в межах повноважень та в разі необхідності здійснення охорони ядерних матеріалів забезпечують:

своєчасне прибуття охорони до відправного пункту руху транспортних засобів;

взаємодію підрозділів охорони з територіальними органами Національної поліції на маршруті руху та підрозділами з охорони сусідніх країн на державному кордоні;

допуск до транспортних засобів, що охороняються, представників Держатомрегулювання, Міндовкілля, МОЗ, службових осіб інших контролюючих органів та осіб, які супроводжують транспортний засіб, а також працівників транспорту.

Вантажовідправник (перевізник) не пізніше ніж за три дні до початку перевезення повідомляє Держатомрегулювання, Міндовкілля, МОЗ, Національну гвардію, Національну поліцію, МНС і СБУ про маршрут, дату відправлення та графік руху.

Інформація щодо маршруту та графіка руху ядерних матеріалів (до закінчення перевезення) підлягає захисту відповідно до законодавства.

Держатомрегулювання, Міндовкілля і МОЗ у разі прийняття рішення про вибірковий контроль безпеки перевезення ядерних матеріалів за три дні до їх відправлення повідомляють вантажовідправнику та перевізнику прізвище призначеного інспектора, який прибуває в пункт контролю за день до відправлення вантажу.

З урахуванням положень відповідного міжнародного договору про співробітництво в галузі перевезення ядерних матеріалів оператор ядерної установки або юридична особа, яка діє за дорученням оператора, укладає договір (контракт) на ввезення (вивезення) ядерних матеріалів. Зазначені договори (контракти) повинні враховувати міжнародні зобов'язання України і положення Угоди між Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ) про застосування гарантій у зв'язку з договором про нерозповсюдження ядерної зброї, міжнародні та національні нормативно-правові акти та вимоги компетентних органів країн, до яких або через територію яких транспортуються ядерні матеріали.

11. Міжнародні перевезення відпрацьованого ядерного палива та радіоактивних відходів здійснюються з дотриманням положень Об'єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами (995_335) .

12. Перевезення через територію України ядерних матеріалів та радіоактивних відходів не може здійснюватися у разі наявності потенційних загроз, пов'язаних з воєнними діями, збройними конфліктами, громадянською війною, повстаннями, політичними або громадянськими заворушеннями, страйками, терористичними актами, діями непереборної сили, в тому числі природними явищами, які мають винятковий, неминучий, непередбачуваний характер.

13. Транзитне перевезення ядерних матеріалів не може здійснюватися під час проведення в Україні заходів загальнодержавного значення (національні свята, міжнародні культурні та спортивні заходи тощо).