Про порядок координації заходів щодо виконання зобов'язань України за Рамковою конвенцією Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату та Кіотським протоколом до зазначеної Конвенції

На виконання статті 2 Указу Президента України від 12 вересня 2005 р. N 1239 (1239/2005) "Про координатора заходів щодо виконання зобов'язань України за Рамковою конвенцією Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату та Кіотським протоколом до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Установити, що координація заходів, спрямованих на забезпечення виконання зобов'язань України за Рамковою конвенцією Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату (995_044) та Кіотським протоколом до зазначеної Конвенції (995_801) , здійснюється у такому порядку:

міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації за участю Національної академії наук подають Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів щороку:

1) до 15 грудня інформацію про обсяги споживання всіх видів палива, а також види промислової та сільськогосподарської діяльності, внаслідок яких утворюються антропогенні викиди.

На підставі зазначеної інформації Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів надсилає Секретаріатові Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату національний кадастр антропогенних викидів та абсорбції парникових газів і національне повідомлення про зміну клімату;

2) до 31 грудня пропозиції щодо розроблення Національного і регіональних планів заходів з пом'якшення наслідків зміни клімату та беруть активну участь у їх виконанні.

З метою ефективного виконання зазначених планів заходів міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади забезпечити проведення досліджень, пов'язаних із зміною клімату, розроблення технологій поглинання двоокису вуглецю та сучасних екологічно безпечних технологій, ведення банку даних екологічно безпечних технологій, сприяння широкому їх впровадженню, обміну інформацією про технології, які є власністю держави, та про методи зменшення обсягу антропогенних викидів.