Відповідно до підпункту 9 пункту 3 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 травня 2008 р. "Про заходи щодо забезпечення розвитку України як морської держави" (n0015525-08) , введеного в дію Указом Президента України від 20 травня 2008 р. N 463 (463/2008) , Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Положення про Державну систему управління безпекою судноплавства, що додається.

2. Міністерству транспорту та зв'язку та іншим центральним органам виконавчої влади в тримісячний строк:

подати пропозиції щодо приведення актів Кабінету Міністрів України у відповідність з цією постановою;

привести власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 7 жовтня 2009 р. N 1137

1. Державною системою управління безпекою судноплавства (далі - система управління) є сукупність суб'єктів, що здійснюють скоординовані заходи у сфері судноплавства, спрямовані на запобігання виникненню та зменшення наслідків аварій, які можуть заподіяти шкоду здоров'ю і життю людини, навколишньому природному середовищу та майну.

2. Суб'єктами системи управління є:

органи виконавчої влади;

державна лоцманська служба;

служба регулювання руху суден;

морська аварійно-рятувальна служба;

державні підприємства, установи та організації, що провадять діяльність у сфері навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства;

державні підприємства, що провадять діяльність у сфері організації морського зв'язку та телекомунікації, річкової інформаційної системи;

державні підприємства, що обслуговують судноплавні морські та річкові шляхи;

державні класифікаційні товариства;

морські порти;

державні галузеві проектно-конструкторські та науково-дослідні установи;

державні підприємства, установи та організації, діяльність яких пов'язана із забезпеченням безпеки судноплавства.

3. Система управління забезпечує:

зниження рівня ризику виникнення обставин, що зумовлюють аварії у сфері судноплавства;

захист життя, здоров'я і прав людини, збереження майна під час судноплавства;

забезпечення екологічної безпеки судноплавства та запобігання шкідливому впливу судноплавства на навколишнє природне середовище;

вирішення питань техногенної безпеки, цивільної оборони і захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру;

визначення повноважень суб'єктів системи, умов та порядку їх взаємодії на всіх рівнях управління;

додержання суб'єктами системи управління міжнародних стандартів з безпеки судноплавства;

нормативно-правове і нормативно-технічне забезпечення судноплавства;

стимулювання безпечного судноплавства.

4. Основними завданнями суб'єктів системи управління є організація:

1) державного регулювання безпечного перевезення пасажирів і вантажів;

2) пошуку та рятування людей і суден, що зазнали лиха на морі та внутрішніх судноплавних річкових шляхах;

3) оперативного реагування у разі виникнення аварій, розслідування їх причин та умов, розроблення заходів щодо запобігання аваріям;

4) контролю відповідності стану суден установленим технічним вимогам, умовам плавання та перебування на них людей;

5) контролю підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації плавскладу суден, фахівців берегових підприємств;

6) створення належних санітарно-гігієнічних і протиепідемічних умов перебування екіпажу та пасажирів на суднах, зокрема забезпечення дотримання режиму праці та відпочинку;

7) захисту суден і портових засобів від незаконного втручання;

8) інформаційного, навігаційно-гідрографічного та гідрометеорологічного забезпечення судноплавства;

9) регулювання руху суден;

10) лоцманського та криголамного проведення суден;

11) безпечної експлуатації судноплавних шляхів, акваторій, гідротехнічних та інших споруд, пов'язаних із судноплавством;

12) заходів із забезпечення відповідності стану берегових підприємств, діяльність яких пов'язана із забезпеченням безпеки судноплавства, міжнародним і національним стандартам з безпеки судноплавства.

5. Загальне керівництво системою управління здійснюється Кабінетом Міністрів України через Мінтрансзв'язку, яке забезпечує:

1) реалізацію єдиної державної політики у сфері управління безпекою судноплавства шляхом координації дій центральних органів виконавчої влади, приведення системи управління у відповідність з міжнародними, зокрема європейськими стандартами з безпеки судноплавства;

2) здійснення відповідно до законодавства державного нагляду за додержанням вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки торговельного мореплавства, руху на морському і річковому транспорті;

3) функціонування за участю заінтересованих органів виконавчої влади національної системи пошуку і рятування на морі;

4) організацію створення та функціонування національної системи пошуку і рятування на внутрішніх судноплавних морських та річкових шляхах;

5) організацію взаємодії з центральними органами виконавчої влади з питань:

здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою мореплавства риболовних суден та їх реєстрації, дотримання міжнародних договорів України з питань підготовки і перепідготовки плавскладу, а також участі у проведенні пошуково-рятувальних операцій на морі - з Держрибагенством;

нормативно-правового регулювання у сфері організації та умов праці, найму, працевлаштування моряків, відпочинку та соціального захисту працівників морського і річкового транспорту - з Мінпраці;

реалізації державної політики у сфері оборони, моніторингу надводної обстановки, організації та проведення пошуково-рятувальних операцій на морі, обміну інформацією про місцезнаходження та рух суден у Чорному та Азовському морях - з Міноборони;

реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, керівництва єдиною державною системою цивільного захисту населення і територій, поводження з радіоактивними відходами, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, рятувальної справи, техногенної та пожежної безпеки, створення і забезпечення функціонування системи страхового фонду документації, національної системи пошуку і рятування на внутрішніх судноплавних річкових шляхах, гідрометеорологічного забезпечення судноплавства та взаємодії під час проведення авіаційних пошуково-рятувальних операцій на морі та внутрішніх судноплавних річкових шляхах, а також з питань ліквідації забруднення навколишнього природного середовища у разі виникнення аварійних і надзвичайних ситуацій під час експлуатації морських та річкових суден - з МНС;

навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, моніторингу надводної обстановки, організації та проведення пошуково-рятувальних операцій на морі та р. Дунаю, обміну інформацією про перебування та рух суден у виключній (морській) економічній зоні і територіальному морі (зоні дії берегових радіолокаційних станцій Держприкордонслужби), а також з питань зміни навігаційної обстановки - з Адміністрацією Держприкордонслужби;

охорони суден і портових засобів - із СБУ у межах її компетенції;

забезпечення відповідно до законодавства громадського порядку та охорони майна на території морських і річкових портів - з МВС;

узгодження обсягу державного замовлення на підготовку моряків, фахівців з безпеки судноплавства, пошуку та рятування на морі, розроблення державних стандартів вищої освіти у сфері безпеки судноплавства - з МОН;

здійснення державного нагляду (контролю) за екологічною безпекою судноплавства та дотриманням вимог законодавства з питань охорони навколишнього середовища під час судноплавства - з Міндовкіллям;

розроблення державних цільових програм розвитку морського і річкового транспорту та забезпечення безпеки судноплавства - з Мінекономіки і Мінфіном.

Порядок взаємодії з питань, перелічених в абзацах другому - десятому цього пункту, визначається спільним актом Мінтрансзв'язку та відповідного центрального органу виконавчої влади.

6. Суб'єкти системи управління вживають заходів для запобігання:

1) негативному впливу на систему діяльності суб'єктів господарювання, зокрема такої, що спрямована лише на отримання прибутку;

2) дублюванню завдань, функцій і повноважень центральних органів виконавчої влади, що здійснюють управління безпекою судноплавства у сфері державного нагляду (контролю).

7. Фінансування системи управління здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та інших не заборонених законом джерел.