УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАГЛЯДУ
ЗА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ БЕЗПЕКИ АВІАЦІЇ
Н А К А З
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
16 червня 2006 р.
за N 718/12592
Про затвердження Інструкції про порядок забезпечення авіаційної безпеки під час виконання авіаційних перевезень і робіт за межами України
На виконання вимог Закону України "Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації" (
545-15)
, Указу Президента України від 15 липня 2004 року N 803 (
803/2004)
"Про Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації", з метою забезпечення безпеки персоналу та повітряних суден експлуатантів України, захисту їх від актів незаконного втручання під час виконання авіаційних перевезень і робіт за межами України та впорядкування підготовки відповідних інструкцій в авіакомпаніях НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію про порядок забезпечення авіаційної безпеки під час виконання авіаційних перевезень і робіт за межами України, що додається.
2. Начальнику управління авіаційної безпеки (Сутулинський О.М.):
2.1. Забезпечити подання цього наказу в установленому порядку до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію.
2.2. Довести цей наказ до відома керівників аеропортів, авіапідприємств, експлуатантів усіх форм власності, а також до заінтересованих міністерств.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Державіаслужби Колісника А.А.
Голова Державіаслужби
ПОГОДЖЕНО:
Голова Державного комітету
України з питань регуляторної
політики та підприємництва
Заступник Міністра
закордонних справ України
Заступник Голови
Служби безпеки України
В.о. Міністра транспорту
та зв'язку України
|
М.О.Марченко
А.Дашкевич
І. Долгов
А.М.Мудров
В.Цибенко
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державної служби
України з нагляду
за забезпеченням
безпеки авіації
05.06.2006 N 399
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
16 червня 2006 р.
за N 718/12592
ІНСТРУКЦІЯ
про порядок забезпечення авіаційної безпеки під час виконання авіаційних перевезень і робіт за межами України
1. Загальні положення
1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації" від 20.02.2003 N 545-IV (
545-15)
, Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації (
995_165)
1971 року, Протоколу 1988 року про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію (
995_269)
, Додатка 17 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (
995_655)
1944 року "Безпека. Захист міжнародної цивільної авіації від актів незаконного втручання" з урахуванням рекомендацій і стандартів Міжнародної організації цивільної авіації (Doc 8973/6 2002 року, ІКАО), Європейської Конференції цивільної авіації "Безпека. Політика ЄКАК у галузі авіаційної безпеки" (Doc 30, ЄКЦА).
1.2. Інструкція поширюється і є обов'язковою для всіх авіаційних підприємств цивільної авіації України, юридичних та фізичних осіб, які виконують авіаційні перевезення та роботи за межами України.
1.3. Інструкція встановлює вимоги до порядку забезпечення авіаційної безпеки, захисту екіпажів, авіаційного персоналу, повітряних суден та майна експлуатантів від актів незаконного втручання під час виконання авіаційних перевезень та робіт за межами України.
1.4. Інструкція є підставою для розроблення експлуатантами власної інструкції про забезпечення авіаційної безпеки при підготовці до виконання авіаційних перевезень і робіт у конкретній державі.
1.5. Визначення
У цій Інструкції терміни мають такі визначення:
Авіаційна безпека - комплекс заходів, а також людські та матеріальні ресурси, призначені для захисту міжнародної цивільної авіації від актів незаконного втручання в її діяльність.
Внутрішні конфлікти - безлади, уключаючи громадянську війну чи її загрозу, дії місцевих повстанських груп чи раптову зміну політичного керівництва внаслідок державного перевороту.
Держава перебування - іноземна держава, де експлуатант виконує авіаційні перевезення і роботи згідно з ліцензією.
Держава з обмеженим виконанням польотів - іноземна держава, польоти в яку обмежені відповідними резолюціями ООН або в якій мають (мали у минулому) місце події, що визначені критеріями загрози безпеці цивільної авіації, затвердженими спеціально вповноваженим органом з питань авіаційної безпеки цивільної авіації.
Огляд повітряного судна екіпажем - процедура перевірки повітряного судна з метою забезпечення безпеки повітряного судна та осіб, які перевозяться на ньому, виявлення предметів загрози та пошкоджень, що можуть призвести до авіаційної події.
Підозрілий предмет - предмет, що не належить пасажирам, членам екіпажу та не є належністю повітряного судна.
Терористичний акт - злочинне діяння у формі застосування зброї, учинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачена статтею 258 Кримінального кодексу України (
2341-14)
. У разі, коли терористична діяльність супроводжується вчиненням злочинів, передбачених статтями 112, 147, 258-260, 443, 444, а також іншими статтями Кримінального кодексу України, відповідальність за їх учинення настає відповідно до Кримінального кодексу України.
Інші терміни, що застосовуються у цій Інструкції, визначені в Державній програмі авіаційної безпеки цивільної авіації.
1.6. Скорочення:
ВОРЛ
|
- вторинний оглядовий радіолокатор;
|
КПС
|
- командир повітряного судна;
|
МЗС
|
- Міністерство закордонних справ України;
|
ПС
|
- повітряне судно;
|
РНТ
|
- радіонавігаційна точка;
|
СБУ
|
- Служба безпеки України.
|
2. Порядок підготовки експлуатанта до виконання авіаційних перевезень і робіт в інших державах
2.1. Організаційні заходи перед початком авіаційних перевезень і робіт в іншій державі
2.1.1. Керівник експлуатанта забезпечує укладення угоди (контракту) із замовником (аеропортом базування в іншій державі), де окремим розділом передбачаються вимоги щодо забезпечення авіаційної безпеки та розподілення відповідальності з цього питання між експлуатантом, замовником (аеропортом базування в іншій державі).
2.1.2. Наказом авіапідприємства призначається особа, відповідальна за контроль організації заходів забезпечення авіаційної безпеки в іншій державі. Відповідальна особа повинна:
пройти підготовку за програмою, яка необхідна для виконання вимог цієї Інструкції;
здійснювати постійний контроль та надавати керівництву авіакомпанії інформацію щодо виконання договірних зобов'язань юридичними особами з питань забезпечення заходів авіаційної безпеки;
контролювати виконання функціональних обов'язків персоналом авіакомпанії у державі перебування з питань авіаційної безпеки;
керувати діями персоналу з питань забезпечення заходів авіаційної безпеки під час виконання перевезень та робіт, а також у разі вчинення акту незаконного втручання проти авіаційного персоналу чи майна авіакомпанії в державі перебування;
мати засоби міжнародного зв'язку та вміти ними користуватися;
знати контактні телефони авіакомпанії, центру координації польотів державного органу регулювання діяльності цивільної авіації України, дипломатичних представництв та консульських установ України в державі перебування.
2.2. Вимоги до авіаційного персоналу
2.2.1. Для виконання авіаційних перевезень і робіт за межами України призначаються фахівці авіакомпанії, які найбільш професійно підготовлені для міжнародних польотів.
2.2.2. Ці фахівці до погодження спеціально вповноваженим органом з питань авіаційної безпеки цивільної авіації проходять відповідну підготовку під керівництвом заступника керівника авіапідприємства з АБ за програмою, розробленою експлуатантом, з метою вивчення:
вимог угоди (контракту) з авіаційної безпеки, укладеної із замовником (аеропортом базування в іншій державі) на авіаційні перевезення і роботи в державі, де планується їх виконання;
своїх функціональних обов'язків з питань забезпечення авіаційної безпеки під час виконання авіаційних перевезень і робіт;
інформації щодо наявності дипломатичних представництв та консульських установ України в державі перебування;
особливостей суспільного становища в регіоні виконання авіаційних перевезень і робіт, особливостей національних і релігійних звичаїв для урахування поведінки персоналу під час перебування в конкретній державі;
основних вимог щодо забезпечення особистої безпеки.
2.2.3. Погодження готовності авіаційного персоналу до виконання авіаційних перевезень і робіт за межами України здійснює спеціальний уповноважений орган з питань авіаційної безпеки цивільної авіації. Перелік необхідної документації, яка надається авіакомпанією до контролю, складається спеціально вповноваженим органом з питань авіаційної безпеки цивільної авіації.
2.3. Основні вимоги до особистої безпеки персоналу в державі перебування
2.3.1. Знати місця розташування дипломатичного представництва та консульської установи України, якщо такі є в даній державі, а також відділень поліції, шпиталів, лікарень, військових комендатур та визначення маршрутів руху до них.
2.3.2. Після прибуття до держави перебування ознайомитись через офіційних представників влади держави перебування з інформацією про наявність у цій державі, населеному пункті певних обмежень (комендантська година, режими, час пересування і перебування поза межами проживання, кримінально небезпечні місця), з'ясувати місцеві контактні телефони.
2.3.3. Знати план міста, населеного пункту, місцевості в районі аеропорту з метою визначення небезпечних зон для перебування персоналу.
2.3.4. Уникати участі в будь-яких політичних чи релігійних зборах, не входити в контакт з політичними або релігійними організаціями.
2.3.5. Уникати поодинокого перебування в населеному пункті, розташованому біля аеропорту (аеродрому) базування в іншій державі, особливо в нічний та вечірній час. У разі необхідності використовувати службовий транспорт, який обов'язково повинен надаватися персоналу згідно з умовами договору.
2.3.6. Не розголошувати службову інформацію при контактах з місцевим населенням, уникати небажаних контактів.
2.3.7. Ураховувати релігійні особливості регіону перебування.
2.3.8. Не створювати конфліктних ситуацій, при їх виникненні звертатися за допомогою до поліцейських або військового патруля.
2.3.9. Мати при собі документи, що посвідчують особу.
2.3.10. Зберігати валюту, цінні речі в камерах схову і сейфах готелю для запобігання їх крадіжці.
2.3.11. Мати медичні свідоцтва та страхові медичні поліси, чинні для держави перебування.
2.4. Вимоги до оснащення повітряного судна
2.4.1. З метою дотримання авіаційної безпеки повітряні судна повинні мати:
обладнання для використання ВОРЛ;
конструкцію дверей та перегородки до кабін льотного екіпажу, які надійно захищають льотний екіпаж від проникнення сторонніх осіб;
систему внутрішнього зв'язку між салоном, вантажним відсіком і кабіною екіпажу; пасажирські повітряні судна, крім того, налагоджену систему сигналізації "небезпека";
засув на дверях з внутрішнього боку кабіни екіпажу та оглядове вічко;
штатні пристрої проти угону;
поворотне дзеркало, маркери для маркування перевірених місць, ліхтарі та інші прилади;
відповідно обладнані контейнери для перевезення зброї супровідних осіб, які мають право на носіння зброї.
2.4.2. Перевезення зброї ПС, що не обладнані відповідними контейнерами, забороняється.
2.4.3. Бортова документація повинна містити інструктивний матеріал для екіпажу щодо дій в надзвичайних обставинах:
порядок дій екіпажу при нападі на землі та в повітрі;
порядок дій екіпажу при одержанні інформації про наявність на борту вибухового пристрою;
перелік місць спеціального догляду повітряного судна на землі і в повітрі;
порядок дій екіпажу в разі виявлення на борту ПС речовин невідомого походження;
порядок перевезення на борту ПС зброї та інших предметів, що можуть бути використані для нападу на екіпаж;
порядок взаємодії екіпажу під час виникнення протиправних дій на борту ПС.
2.5. Порядок забезпечення безпеки на аеродромі базування в іншій державі
2.5.1. Організація забезпечення авіаційної безпеки на аеродромі тимчасового базування в державі перебування покладається на командира повітряного судна або особу, призначену керівником експлуатанта.
2.5.2. Після прибуття в державу перебування відповідальна особа організовує:
налагодження контактів:
з дипломатичним представництвом та консульською установою України в даній державі з метою надання допомоги у зносинах з властями держави перебування, а також у разі вчинення злочинів на борту повітряного судна, аварії, вимушеної посадки чи іншої надзвичайної події;
з авіаційною адміністрацією аеропорту базування (за необхідності із авіаційною адміністрацією держави перебування);
з повноважним представником замовника в державі перебування;
з керівником авіапідприємства та центром координації польотів органу державного управління діяльністю цивільної авіації України;
з адміністрацією аеропорту (аеродрому) щодо місць розміщення повітряних суден на безпечній відстані від небезпечних об'єктів (складів військового призначення, ємностей з паливом тощо);
щодо проведення додаткової оцінки рівня загрози при виконанні авіаційних перевезень і робіт у державі перебування;
щодо визначення додаткових заходів забезпечення авіаційної безпеки під час виконання авіаційних перевезень і робіт в державі перебування з урахуванням проведеної оцінки рівня загрози та надання результатів її оцінки і вжитих заходів безпеки через адміністрацію авіакомпанії на запит спеціально вповноваженого органу з питань авіаційної безпеки цивільної авіації.
2.6. Порядок забезпечення авіаційної безпеки при організації авіаційних перевезень і робіт в іншій державі
2.6.1. Під час організації забезпечення авіаційної безпеки для виконання авіаційних перевезень і робіт у державі перебування відповідальна особа, яка призначена керівником авіакомпанії, повинна керуватися положеннями програми авіаційної безпеки авіакомпанії, погодженої із спеціально вповноваженим органом з питань авіаційної безпеки цивільної авіації, вимогами програми безпеки аеродрому базування, наказами та вказівками органу державного управління діяльністю цивільної авіації України, договірними обов'язками щодо забезпечення авіаційної безпеки, укладеними з юридичними особами в державі перебування, інструкцією експлуатанта з питань забезпечення авіаційної безпеки.
Особливу увагу слід приділяти питанням перевезення зброї, військового контингенту, військової техніки, небезпечного вантажу та іншого за умов, що авіакомпанія має на це відповідні дозволи органу державного управління діяльністю цивільної авіації України.
2.6.2. Перед початком підготовки повітряного судна до вильоту екіпаж повинен здійснити його передпольотну перевірку з метою виявлення зброї, вибухових чи інших небезпечних предметів та пристроїв.
2.6.3. У разі надходження повідомлення про загрозу здійснення акту незаконного втручання особа, яка отримала таку інформацію, зобов'язана повідомити всі зацікавлені сторони згідно із схемою оповіщення.
2.6.4. Командир повітряного судна перед початком робіт призначає кожному з членів екіпажу сектор спостереження для забезпечення безпеки повітряного судна відповідно до його функціональних обов'язків.
2.6.5. Екіпаж після прибуття на аеродром (стоянку ПС) проводить огляд місця стоянки з метою виявлення підозрілих предметів біля повітряного судна.
2.6.6. У разі виявлення підозрілого предмета, пошкоджених печаток, спроб проникнення в ПС або його відсіки повідомляється служба безпеки аеропорту для віддалення підозрілого предмета від повітряного судна або буксирування ПС на інше місце для проведення спеціального догляду згідно з інструкцією, що міститься на борту повітряного судна.
2.6.7. Перед виконанням польоту члени екіпажу (коли це передбачено національними правилами держави перебування), пасажири проходять контроль з метою забезпечення безпеки.
Бортове харчування і бортприпаси до завантаження на борт повітряного судна підлягають контролю на безпеку з метою запобігання перевезення зброї, вибухових пристроїв та інших небезпечних предметів.
2.6.8. Члени екіпажу повинні вживати заходів для унеможливлення залишення пасажирами будь-яких предметів і речей на борту повітряного судна, у тому числі під час стоянок у транзитних аеропортах (аеродромах).
2.6.9. Відповідальність за те, що вантаж, призначений для перевезення, є безпечний та пройшов перевірку на безпеку, а також прийнятий згідно з чинними перевізними документами, несе вантажовідправник або особа, що уповноважена відповідними міжнародними місіями.
2.6.10. Вантаж, на який відсутні перевізні документи з відміткою про контроль на безпеку, до перевезення повітряним транспортом не приймається.
2.6.11. Вантаж з пошкодженою упаковкою перед завантаженням перевіряється в присутності вантажовідправника.
2.6.12. Забороняється доступ сторонніх осіб, у тому числі й працівників цивільної авіації, які не вповноважені здійснювати операції з вантажем, на стоянку та на борт ПС. Усі спроби йпроникнення сторонніх осіб розглядати як потенційну загрозу безпеці ПС.
2.6.13. У разі отримання перед вильотом інформації про розміщення на борту повітряного судна небезпечних предметів і речовин це повітряне судно має бути розвантажене. Завантаження і продовження польоту такого повітряного судна може бути дозволено тільки після повторної перевірки та складання відповідного акта (за умов необхідності).
2.6.14. При тимчасовому перебуванні на транзитному аеродромі повітряне судно має бути під постійним спостереженням членів екіпажу, призначених КПС.
2.6.15. Після закінчення робіт усі двері і люки повітряного судна зачиняються, опечатуються в місцях, передбачених керівництвом з льотної експлуатації даного типу повітряного судна. Трапи і драбинки віддаляються від повітряного судна, після чого воно здається під охорону відповідним службам аеропорту, якщо це передбачено національними правилами та програмою безпеки аеропорту перебування.
2.6.16. При виконанні чартерних вантажних перевезень у державі з обмеженим виконанням польотів рекомендується обмежувати час перебування в аеропортах таких держав часом розвантаження (завантаження) та підготовки до вильоту в наступний пункт посадки з урахуванням вимог, установлених чинним законодавством.
2.6.17. При виконанні авіаційних перевезень і робіт з аеропортів держави з обмеженим виконанням польотів КПС згідно з рекомендаціями додатка "J" "Керівництва з авіаційної безпеки" (ІКАО) має право звернутися до керівництва аеродрому з проханням щодо посилення заходів безпеки як в аеропорту, так і в повітряному просторі зони відповідальності аеродрому, які можуть включати:
періодичне проведення детального огляду потенційно небезпечних зон перед зльотом, посадкою та під час перебування на землі;
посилення спостереження за такими зонами шляхом патрулювання;
звернення за допомогою до місцевого населення, яке інформуватиме авіаційну владу аеропорту про будь-яку надзвичайну ситуацію;
попереднє визначення зон польотів підвищеного ризику, де необхідно виконувати спеціальні схеми зльоту і посадки;
перевірку зон, з яких може бути здійснено ракетний обстріл повітряного судна.
2.6.18. Польоти до країн, які визначені як країни з нестабільним становищем, виконуються тільки за окремим дозволом органу державного управління діяльністю цивільної авіації України.
2.6.19. Повітряним суднам, які занесені до Державного реєстру цивільної авіації України, польоти в районах бойових дій виконувати забороняється.
2.7. Порядок забезпечення безпеки в польоті
2.7.1. При підготовці до польоту до/з аеропортів в країнах з обмеженим виконанням польотів КПС одержує консультацію в органах обслуговування повітряного руху про безпечні маршрути польоту, запасні маршрути, безпечні зони і схеми заходження на посадку.
Маршрути польотів обираються в найбільш безпечних зонах та напрямах.
2.7.2. Членам екіпажу виконувати польоти тільки при зачинених дверях кабіни пілотів протягом усього польоту.
2.7.3. При польоті над небезпечною зоною, де можливе виникнення загрози обстрілу ракетами класу "земля-повітря", екіпаж повинен:
максимально допустимий час бути на висоті не менше 4500 м;
при зльоті та посадці використовувати максимально потрібну тягу;
виконання схеми заходу на посадку починати після виходу на РНТ аеродрому посадки на висоті = 4500 м;
вихід на маршрут здійснювати після набору висоти = 4500 м над РНТ аеродрому зльоту;
при необхідності політ у нічний час проводити з вимкненими вогнями для маскування повітряного судна від оператора ракети.
2.7.4. При підльоті до аеродрому посадки слід одержати від диспетчера керування повітряним рухом інформацію щодо забезпечення безпеки в районі аеродрому та на землі. У разі загрози безпеці повітряного судна на заході на посадку або при небезпеці в аеропорту виконувати посадку на зазначеному аеродромі забороняється.
2.8. Дії екіпажу при вчиненні актів незаконного втручання
2.8.1. У разі нападу на екіпаж, захоплення повітряного судна, що перебуває в польоті, КПС здійснює все можливе для встановлення прийомопередавача в режим А, код 7500, щоб повідомити про обставини, а в разі неможливості - використати код 7700.
2.8.2. Коли служба керування повітряним рухом дає вказівку підтвердити свій вибраний код 7500, КПС підтверджує його або не відповідає зовсім.
2.8.3. Відсутність відповіді є для служби керування повітряним рухом підтвердженням того, що код 7500 набрано не випадково.
2.8.4. При здійсненні акту незаконного втручання на землі або в повітрі екіпаж керується документами, указаними в п. 2.4.3 цієї Інструкції.
2.8.5. КПС має право вжити додаткових заходів, не передбачених інструкціями, і діяти за обставинами, коли це необхідно для забезпечення безпеки пасажирів, екіпажу і повітряного судна.
2.8.6. У разі захоплення повітряного судна українського експлуатанта на території іншої держави КПС керується положеннями як національного, так і міжнародного законодавства.
2.9. Дії екіпажу після закінчення акту незаконного втручання
2.9.1. Після закінчення акту незаконного втручання КПС, особа, відповідальна за організацію та забезпечення авіаційної безпеки в державі перебування, члени екіпажу складають доповідні записки про подію, що сталася, на ім'я керівника авіакомпанії, які КПС передає керівнику авіакомпанії та в центральну диспетчерську службу органу державного управління діяльністю цивільної авіації України встановленими засобами зв'язку.
2.9.2. Черговий центральної диспетчерської служби органу державного управління діяльністю цивільної авіації України доповідає про подію, що сталася, керівнику органу державного управління діяльністю цивільної авіації України та черговим МЗС, СБУ.
2.9.3. Розслідування акту незаконного втручання в діяльність цивільної авіації, учиненого за межами України проти повітряного судна, що перебуває в державному реєстрі цивільних повітряних суден України, проводиться згідно із законодавством держави, на території якої вчинено акт незаконного втручання. За згодою уповноваженого органу такої держави, для участі в розслідуванні можуть бути направлені вповноважені представники України.
3. Контроль за виконанням вимог Інструкції
3.1. Керівник авіакомпанії при плануванні авіаційних перевезень і робіт в іноземній державі на підставі цієї Інструкції забезпечує розроблення інструкції про забезпечення авіаційної безпеки в конкретній країні та організовує контроль за виконанням її положень.
3.2. Спеціалісти спеціально вповноваженого органу з питань авіаційної безпеки цивільної авіації здійснюють перевірку виконання вимог забезпечення авіаційної безпеки авіакомпаніями в інших державах на підставі плану-графіка, затвердженого наказом органу державного управління діяльністю цивільної авіації України.
3.3. У разі одержання інформації про порушення умов договору з питань забезпечення авіаційної безпеки, отримання повідомлення про загрозу здійснення акту незаконного втручання, а також в інших випадках спеціально вповноважений орган з питань авіаційної безпеки цивільної авіації здійснює позапланові перевірки з метою контролю за виконанням вимог авіаційної безпеки, що визначені в договорах та дозволах, одержаних експлуатантами для роботи в інших державах.
3.4. Керівники авіакомпаній, авіапідприємств відповідають за організацію виконання авіаційних перевезень і робіт в інших державах, забезпечення безпеки своїх повітряних суден, державного майна та підготовку персоналу до зворотних дій на акти незаконного втручання в діяльність авіакомпанії згідно з чинним законодавством України.
3.5. Особа, відповідальна за організацію та забезпечення авіаційної безпеки в державі перебування, а також авіаперсонал, який виконує авіаційні перевезення та роботи в інших державах, відповідають за дотримання вимог авіаційної безпеки та своєчасне інформування спеціально вповноваженого органу з питань авіаційної безпеки цивільної авіації про загрозу авіаційній безпеці авіакомпанії або спробу вчинення актів незаконного втручання в її діяльність згідно з чинним законодавством України.
3.6. Спеціально вповноважений орган з питань авіаційної безпеки цивільної авіації згідно з законодавством застосовує санкції до авіаційних суб'єктів, які неналежним чином виконують вимоги програм забезпечення авіаційної безпеки.
Начальник управління
авіаційної безпеки
Державіаслужби
|
О.М.Сутулинський
|