Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

25 липня 2013 р.

за № 1254/23786

Відповідно до частини шостої статті 6, частин першої та третьої статті 9 Закону України "Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ" (1972-12) , абзаців десятого, сімнадцятого підпункту 9.1 підпункту 9 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України (467/2011) , затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467, з метою вдосконалення надання медичної допомоги людям, які живуть з ВІЛ, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити:

1.1. Порядок встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції, що додається.

1.2. Порядок ведення обліку людей, які живуть з ВІЛ, та здійснення медичного нагляду за ними (z1255-13) , що додається.

1.3. Порядок організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД (z1256-13) , що додається.

2. Унести до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 25 травня 2000 року № 120 (z0819-00) "Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2000 року за № 819/5040, такі зміни:

підпункт 1.1 пункту 1 визнати таким, що втратив чинність;

абзац другий підпункту 2.5 пункту 2 виключити.

У зв’язку з цим абзаци третій-дев’ятий вважати відповідно абзацами другим-восьмим.

3. Унести до Порядку проведення тестування на ВІЛ-інфекцію та забезпечення якості досліджень (z0319-11) , затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21 грудня 2010 року № 1141 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 17 вересня 2012 року № 718), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 березня 2011 року за № 319/19057, таку зміну:

пункт 1.1 розділу IV після слова "СНІДом" доповнити словами "або закладі охорони здоров’я, в якому функціонує кабінет "Довіра", за місцем проживання пацієнта".

4. Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги (М. Хобзей) в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра О. Толстанова.

6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

охорони здоров'я України

10.07.2013 № 585

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

25 липня 2013 р.

за № 1254/23786

1.1. Цей Порядок визначає механізм встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, особам, які звернулися за наданням статусу біженця та яким надано статус біженця в Україні, іншим іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають на території України.

1.2. Цей Порядок поширюється на заклади охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування і фізичних осіб-підприємців, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (далі - ЗОЗ).

1.3. Діагноз ВІЛ-інфекції встановлюється у ЗОЗ, у разі виявлення антитіл до ВІЛ за результатами лабораторних досліджень, даних епідеміологічного анамнезу та об’єктивного обстеження особи, яка звернулася для встановлення діагнозу.

1.4. Встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції у дітей здійснюється відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства праці та соціальної політики України від 23 листопада 2007 року № 740/1030/4154/321/614а (z1405-07) "Про заходи щодо організації профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини, медичної допомоги і соціального супроводу ВІЛ-інфікованих дітей та їх сімей", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2007 року за № 1405/14672.

2.1. Для встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції особа, яка добровільно пройшла тестування на ВІЛ в порядку, встановленому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 грудня 2010 року № 1141 (z0319-11) "Про затвердження Порядку проведення тестування на ВІЛ-інфекцію та забезпечення якості досліджень, форм первинної облікової документації щодо тестування на ВІЛ-інфекцію, інструкцій щодо їх заповнення", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 березня 2011 року за № 319/19057, та/або у якої за даними повторного тестування виявлено ВІЛ (далі - пацієнт), звертається до лікуючого лікаря.

2.2. Діагноз ВІЛ-інфекції пацієнту встановлюється лікарем, який закінчив інтернатуру за спеціальністю "222 Медицина" та пройшов навчання на циклах спеціалізації або циклах тематичного удосконалення, або на курсах інформації або стажування щодо ведення випадку ВІЛ-інфекції/СНІДу (далі - лікар).

2.3. Лікар здійснює опитування скарг і збір анамнезу (у тому числі анамнезу захворювання та життя, застосування лікарських засобів, соціального анамнезу тощо) та об'єктивне (фізикальне) обстеження пацієнта.

Отримані дані та результати підтверджувального дослідження на наявність антитіл до ВІЛ (при взятті на диспансерний облік) вносяться до медичної карти амбулаторного хворого за формою первинної облікової документації № 025/о "Медична карта амбулаторного хворого №__" (z0669-12) , затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110 (z0661-12) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о).

У формі № 025/о (z0669-12) лікар заповнює розділ VІІІ "Щоденник", де у колонці 3 зазначає діагноз ВІЛ-інфекції у пацієнта із застосуванням кодів захворювання відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб і споріднених проблем охорони здоров'я десятого перегляду (далі - МКХ-10).

2.4. Пацієнт при встановленні діагнозу ВІЛ-інфекції зобов'язаний надати письмове підтвердження у довільній формі за власним підписом щодо отримання інформації про профілактичні заходи, необхідні для підтримання здоров’я ВІЛ-інфікованої особи, запобігання подальшому поширенню ВІЛ, про гарантії дотримання прав і свобод людей, які живуть з ВІЛ, а також про кримінальну відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження та/або зараження ВІЛ відповідно до частини четвертої статті 7 Закону України "Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ" (1972-12) .

2.5. Після встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції лікар призначає антиретровірусну терапію та пропонує пацієнту здійснювати медичний нагляд за ним у закладах охорони здоров’я, визначених у додатку 1 до Порядку ведення обліку людей, які живуть з ВІЛ, та здійснення медичного нагляду за ними (z1255-13) , затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 липня 2013 року № 585.

2.6. Для встановлення заключного (уточненого) діагнозу лікар складає план первинного обстеження пацієнта відповідно до вимог галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я з ВІЛ-інфекції.

2.7. За результатами первинного обстеження пацієнта лікарем встановлюється заключний (уточнений) діагноз ВІЛ-інфекції відповідно до Переглянутої клінічної класифікації стадій ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків, рекомендованої Всесвітньою організацією охорони здоров'я (v0551282-10) .

2.8. Діагноз ВІЛ-інфекції пацієнта підлягає кодуванню відповідно до МКХ-10 та занесенню до форми № 025/о (z0669-12) .