УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 23 квітня 2001 р. N 379
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 1141 (1141-2020-п) від 18.11.2020 )

Про затвердження Порядку створення єдиної державної системи контролю та обліку індивідуальних доз опромінення населення

Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Порядок створення єдиної державної системи контролю та обліку індивідуальних доз опромінення населення, що додається.
Перший
віце-прем'єр-міністр України
Ю.ЄХАНУРОВ
Інд. 33

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 23 квітня 2001 р. N 379

ПОРЯДОК

створення єдиної державної системи контролю та обліку індивідуальних доз опромінення населення

I. Загальні положення
1. Цей Порядок визначає організаційні заходи щодо створення і функціонування державної системи контролю та обліку індивідуальних доз опромінення населення (далі - система) відповідно до сучасних вимог.
2. Метою створення системи є визначення критичних груп людей (у тому числі персоналу та пацієнтів) залежно від умов і місця проживання чи розташування робочих місць та реєстрація індивідуальних доз опромінення осіб, віднесених до критичних груп людей.
3. Основними завданнями системи є визначення єдиної процедури індивідуального дозиметричного контролю (далі - дозиметричний контроль), гарантування методичної єдності та ефективності контролю якості вимірів під час здійснення дозиметричного контролю, забезпечення реєстрації, зберігання та доступу до результатів дозиметричного контролю.
Реалізація цих завдань забезпечується шляхом:
створення єдиної інформаційної інфраструктури, яка призначена для накопичення, зберігання та організації доступу до даних про результати дозиметричного контролю;
реалізації єдиної технічної політики щодо номенклатури та режимів експлуатації вимірювального обладнання;
уніфікації метрологічного забезпечення засобів вимірювання відповідно до законодавства;
забезпечення методичної єдності дозиметричного контролю;
ведення Державного реєстру індивідуальних доз;
навчання, підвищення кваліфікації та атестації персоналу підрозділів дозиметричного контролю;
забезпечення захисту інформації про індивідуальну дозу опромінення осіб.
4. Координацію робіт, пов'язаних із створенням та функціонуванням системи, здійснює МОЗ.
5. МОЗ затверджує перелік підрозділів, які здійснюють дозиметричний контроль.
6. Організаційна структура системи складається з трьох рівнів:
перший - підрозділ дозиметричного контролю Наукового центру радіаційної медицини Академії медичних наук, підрозділ дозиметричного контролю Українського центру державного санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ;
другий - підрозділи дозиметричного контролю Дніпропетровської, Львівської, Одеської, Харківської обласних та Київської міської санітарно-епідеміологічних станцій МОЗ;
третій - підрозділи дозиметричного контролю, які підпорядковані МОЗ, Мінпаливенерго, МНС, Міноборони, МВС, Мінекоресурсів, Держпромполітики, Мінагрополітики, МОН, СБУ, Держкомлісгоспу, підрозділи дозиметричного контролю, які здійснюють дозиметричний контроль на підприємствах, в установах, організаціях, на спеціальних об'єктах, діяльність яких пов'язана з використанням ядерної енергії, та юридичні особи, що надають послуги у сфері дозиметричного контролю на госпрозрахунковій основі.
7. На першому рівні системи забезпечується:
1) організація та функціонування системи, якість інформації про індивідуальні дози опромінення та її відповідність сучасним вимогам;
2) науково-методична підтримка функціонування системи дозиметричного контролю, забезпечення методичної єдності вимірів, що проводяться на території України;
3) розроблення та проведення єдиної технічної політики щодо номенклатури та режимів експлуатації вимірювального обладнання;
4) аналіз стану матеріальної та методичної бази підрозділів дозиметричного контролю, другого та третього рівнів;
5) визначення та наукове обгрунтування критичних груп людей, які підлягають дозиметричному контролю;
6) координація діяльності системи дозиметричного контролю;
7) створення та ведення Державного реєстру індивідуальних доз України;
8) створення інформаційної інфраструктури для обміну інформацією між підрозділами дозиметричного контролю системи;
9) аналіз та узагальнення інформації про результати дозиметричного контролю;
10) направлення результатів аналізу за формами звітності МОЗ, Мінпаливенерго, МНС, Міноборони, МВС, Мінекоресурсів, Держпромполітики, Мінагрополітики, МОН, СБУ, Держкомлісгоспу, місцевим органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, спеціальним об'єктам, діяльність яких пов'язана з використанням ядерної енергії;
11) ведення архіву результатів дозиметричного контролю;
12) навчання та підвищення кваліфікації персоналу підрозділів дозиметричного контролю другого та третього рівнів;
13) підготовка та видання інформаційно-методичних матеріалів;
14) впровадження постійно діючої програми забезпечення якості вимірів;
15) ведення дозиметричного аудиту підрозділів дозиметричного контролю;
16) визначення достовірної індивідуальної дози опромінення.
8. На другому рівні системи забезпечується:
1) здійснення дозиметричного контролю осіб, що належать до категорій, які підлягають обов'язковому та вибірковому дозиметричному контролю;
2) ведення баз даних про індивідуальні дози опромінення та зберігання відповідних записів, у тому числі первинних результатів вимірів;
3) узагальнення результатів дозиметричного контролю та подання звітів до Державного реєстру індивідуальних доз України і результатів вимірів у електронному вигляді підрозділам дозиметричного контролю третього рівня системи;
4) визначення достовірної індивідуальної дози опромінення.
9. На третьому рівні системи забезпечується:
1) видача та збір дозиметрів, що надаються підрозділами дозиметричного контролю другого рівня, особам, які працюють на спеціальних об'єктах, на підприємствах, в установах, організаціях, діяльність яких пов'язана з використанням ядерної енергії і які підлягають дозиметричному контролю;
2) здійснення контролю за дотриманням вимог інструкції з експлуатації індивідуальних дозиметрів;
3) отримання у електронному вигляді результатів вимірів від підрозділів дозиметричного контролю другого рівня та їх внесення до локальних баз даних індивідуальних доз;
4) контроль та облік доз критичних груп населення (у тому числі персоналу та пацієнтів);
5) визначення індивідуальних річних та накопичених за період контакту з джерелами іонізуючого випромінювання доз зовнішнього опромінення кожної особи, яка підлягає дозиметричному контролю;
6) надання послуг у сфері дозиметричного контролю на госпрозрахунковій основі;
7) подання інформації до баз даних за формами, які ведуться підрозділами дозиметричного контролю другого рівня.
10. Покриття витрат із створення та функціонування системи здійснюється у межах асигнувань, що передбачаються у Державному бюджеті України відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, а також за рахунок асигнувань за кошторисами відповідних бюджетних закладів та власних коштів суб'єктів підприємницької діяльності (підприємств, установ, організацій, спеціальних об'єктів), діяльність яких пов'язана із використанням ядерної енергії.