ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

 N 2955/6/15-1416 від 11.05.2002


            Щодо порядку визначення первісної вартості
               основних фондів у податковому обліку


     Державна податкова   адміністрація  України  розглянула  лист
<...> та повідомляє.
     Пряме визначення  терміну "первісна вартість основних фондів"
не міститься у податковому законодавстві.  Первісна  вартість,  як
економічна категорія, переважно використовується в бухгалтерському
обліку і її визначення надане у пункті 4 П(С)БО 7  (  z0288-00  ),
відповідно  до  якого  первісна вартість - це історична (фактична)
собівартість  необоротних  активів  у  сумі  грошових  коштів  або
справедливої   вартості   інших  активів,  сплачених  (переданих),
витрачених для  придбання  (створення)  необоротних  активів.  При
цьому пунктом  14  П(С)БО 7 ( z0288-00 ) пояснюється,  що первісна
вартість основних засобів збільшується на суму витрат,  пов'язаних
з   поліпшенням   об'єкта  (модернізація,  модифікація,  добудова,
дообладнання,  реконструкція тощо),  що призводить  до  збільшення
майбутніх економічних вигод,  первісно очікуваних від використання
об'єкта.  Первісна вартість основних засобів зменшується у зв'язку
з  частковою  ліквідацією  об'єкта  основних  засобів.  Аналогічно
пунктом 4 Методики оцінки вартості  майна  під  час  приватизації,
затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.98 р.
N 1114 (  1114-98-п  )  (із  змінами),  встановлено,  що  первісна
вартість  основних  засобів - це вартість,  що складається із суми
витрат,  пов'язаних  із  виготовленням,   придбанням,   доставкою,
спорудженням, встановленням, страхуванням під час транспортування,
державною  реєстрацією,  реконструкцією  та  іншим  удосконаленням
основних засобів.
     Слід вказати,  що термін "первісна вартість" зустрічається не
лише у бухгалтерських положеннях, а і в податковому законодавстві,
наприклад у пп.8.6.2 п.8.6 ст.8,  п.9.5 ст.9 Закону ( 334/94-ВР ).
Але у податковому обліку встановлено дещо інший порядок визначення
первісної вартості  основних  фондів.  Відповідно  до   підпунктів
8.4.1-8.4.2  п.8.4  ст.8  Закону  (  334/94-ВР ) первісна вартість
окремого  об'єкта  придбаного  основного  фонду   складається   із
вартості  їх  придбання,  з  урахуванням  транспортних і страхових
платежів,  а також інших  витрат,  понесених  у  зв'язку  з  таким
придбанням,  без урахування сплаченого податку на додану вартість,
у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований
платником  податку на додану вартість.  Первісна вартість окремого
об'єкта самостійно виготовленого основного  фонду  складається  із
суми  всіх  виробничих  витрат,  понесених  платником податку,  що
пов'язані з їх виготовленням та введенням в експлуатацію,  а також
витрат  на  виготовлення  таких  основних  фондів,  що  мають інші
джерела фінансування,  без урахування сплаченого податку на додану
вартість,  у  разі  коли  платник  податку на прибуток підприємств
зареєстрований платником податку на додану вартість.
     Витрати на поліпшення об'єктів основних фондів включаються до
валових  витрат  у  межах бар'єра,  встановленого підпунктом 8.7.1
п.8.7 ст.8  або  п.22.4 ст.22 Закону ( 334/94-ВР ),  а перевищення
відповідного  бар'єра  -  до  балансової   (залишкової)   вартості
відповідної групи.
     Таким чином,  у  податковому  обліку  витрати  на  поліпшення
основних   фондів  не  збільшують  балансову  (первісну)  вартість
основних фондів.
     Балансова (первісна)  вартість  основних  фондів,  введених в
експлуатацію  до  набрання  чинності  цим  Законом,   визначається
відповідно до  п.22.8  ст.22  Закону  (  334/94-ВР  )  на рівні їх
залишкової вартості за станом  на  момент  набрання  чинності  цим
Законом.

 Заступник Голови                                       Г.Оперенко

 "Податки та бухгалтерський облік", N 41, 23.05.2002 р.