Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України "Про екстрену медичну допомогу" (5081-17) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Типове положення про станцію екстреної (швидкої) медичної допомоги, що додається.

2. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2013 року.

ЗАТВЕРДЖЕНО 

постановою Кабінету Міністрів України 

від 21 листопада 2012 р. № 1117

1. Станція екстреної (швидкої) медичної допомоги (далі - станція) - заклад охорони здоров'я, основним завдання якого є забезпечення постійної готовності бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги (далі - бригади) до надання екстреної медичної допомоги у цілодобовому режимі та координація їх діяльності з оперативно-диспетчерською службою центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (далі - центр) на території адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, області, мм. Київ та Севастополь).

2. Станція є функціональною складовою системи екстреної медичної допомоги відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

3. Станція у своїй діяльності керується законодавством України, рішеннями місцевих органів виконавчої влади, наказами МОЗ, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я місцевих держадміністрацій, керівника центру, головного лікаря станції, цим Типовим положенням та іншими нормативно-правовими актами.

4. Станцію очолює головний лікар, який підпорядковується керівникові центру, заступникові керівника центру з питань організації надання екстреної медичної допомоги, Міністерству охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. Головний лікар станції одночасно може бути заступником керівника центру з питань організації надання екстреної медичної допомоги.

5. Статус станції визначається відповідно до законодавства.

6. У межах адміністративно-територіальної одиниці може утворюватись єдина обласна станція або кілька станцій, об'єднаних за функціональним принципом.

7. Планування діяльності станції, визначення штатного розпису, фінансування, забезпечення спеціалізованими санітарними і господарськими транспортними засобами, технічними засобами, устаткованням, майном, медичними виробами, лікарськими засобами тощо здійснюються відповідно до законодавства.

8. Основними завданнями станції є:

1) забезпечення надання екстреної медичної допомоги пацієнтам згідно з нормативом прибуття бригад до місця події після надходження відповідного розпорядження від оперативно-диспетчерської служби центру;

2) забезпечення транспортування осіб, які перебувають у невідкладному стані та потребують обов'язкового медичного супроводу до закладів охорони здоров'я, що визначені оперативно-диспетчерською службою центру;

3) участь у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

9. Відповідно до покладених на неї завдань станція забезпечує:

1) надання екстреної медичної допомоги пацієнтам за викликами, переданими оперативно-диспетчерською службою центру, а також у разі особистого звернення осіб, які перебувають у невідкладному стані та потребують надання екстреної медичної допомоги, або працівників правоохоронних та аварійно-рятувальних підрозділів до працівників станції, підстанції (відділення), пункту постійного або тимчасового базування бригад;

2) надання екстреної медичної допомоги бригадами відповідно до затверджених порядків, протоколів та стандартів;

3) госпіталізацію до закладів охорони здоров'я осіб, які перебувають у невідкладному стані та потребують надання екстреної медичної допомоги;

4) підготовку та направлення бригади для участі у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

5) надання консультаційно-інформаційної допомоги населенню;

6) раціональне використання бригадами та оновлення запасів лікарських, наркотичних та психотропних засобів, перев'язувальних матеріалів, медичних виробів;

7) інформування оперативно-диспетчерської служби та керівництва центру про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації;

8) взаємодію працівників бригад з медичним персоналом закладів охорони здоров'я, співробітниками правоохоронних органів, особовим складом аварійно-рятувальних підрозділів під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

9) запровадження прогресивних методів діагностики та лікування, передового досвіду та наукової організації праці;

10) підготовку та підвищення кваліфікації працівників станції;

11) ведення облікової статистичної документації;

12) здійснення санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і протипожежних заходів та дотримання правил техніки безпеки;

13) безперервність та послідовність надання екстреної медичної допомоги під час госпіталізації пацієнтів до закладів охорони здоров'я;

14) здійснення щоденного контролю за раціональним використанням спеціалізованих санітарних транспортних засобів, їх технічним станом та забезпеченням паливно-мастильними матеріалами.

10. З метою виконання нормативу прибуття бригад до місця події у складі станції можуть утворюватися підстанції (відділення), пункти постійного або тимчасового базування бригад.

Кількість підстанцій (відділень), пунктів постійного або тимчасового базування бригад, їх місцезнаходження та закріплення за ними зон відповідальності визначається і затверджується керівником центру.

11. Основним критерієм визначення зон відповідальності підстанцій (відділень) пунктів постійного або тимчасового базування бригад є виконання нормативу прибуття бригад до місця події.

12. У структурі станції утворюються бригади, склад та кількість яких визначається керівником центру.

13. Для забезпечення виконання основних завдань і функцій у складі станції за рішенням керівника центру утворюються підрозділи медичного, технічного, господарського та інших напрямів у порядку, визначеному МОЗ.

15. Фінансування планової діяльності станції відбувається у порядку, визначеному законодавством.

16. Відповідальність за своєчасність і якість виконання станцією визначених цим Типовим положенням завдань і функцій покладено на головного лікаря станції. Ступінь відповідальності інших працівників станції визначається посадовими інструкціями.