ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 2539/6/15-1416 від 19.04.2002
Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо
переоцінки страхових резервів, створених в іноземній валюті, і
повідомляє.
Підпунктом 12.2.1 статті 12 Закону України від 22.05.97 р.
N 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) "Про оподаткування прибутку підприємств"
(зі змінами та доповненнями) (далі - Закон) передбачено, що
будь-який банк зобов'язаний створювати страховий резерв для
відшкодування можливих втрат з основного боргу (без процентів і
комісій) за всіма видами кредитів та інших активних операцій, які
відносяться до його господарської діяльності.
Відповідно до підпункту 12.2.2 Закону ( 283/97-ВР ) створення
страхового резерву здійснюється банком самостійно у розмірі,
достатньому для повного покриття ризиків неповернення основного
боргу за кредитами (іншими видами заборгованості), визнаними
нестандартними за методикою, яка встановлюється для банків
Національним банком України, а також за кредитами (іншими видами
заборгованості), визнаними безнадійними згідно з нормами цього
Закону ( 283/97-ВР ), з урахуванням положень підпункту 12.2.3 цієї
статті.
Підпунктом 12.2.3 Закону ( 283/97-ВР ), зокрема, передбачено,
що розмір страхового резерву, що створюється за рахунок валових
витрат платника податку, розраховується від суми боргових вимог, а
саме сукупної заборгованості за кредитами, гарантіями та поруками,
фактично наданими (виставленими на користь) дебіторам на останній
робочий день звітного податкового періоду.
Із наведених вище норм Закону ( 283/97-ВР ) випливає, що
створення страхового резерву за рахунок валових витрат платника
податку здійснюється розрахункове від сукупної суми заборгованості
за кредитами, визнаними нестандартними, а також безнадійними.
Порядок відображення в податковому обліку курсових різниць
регулюється підпунктом 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 Закону
( 283/97-ВР ), згідно з яким з метою оподаткування будь-яка
заборгованість в іноземній валюті, що знаходилася на обліку
платника податку на кінець звітного періоду, перераховується в
гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку
України, що діяв на останній робочий день звітного періоду. При
цьому позитивна або від'ємна різниця між результатом такого
перерахування і балансовою вартістю такої заборгованості
включається відповідно у валові доходи чи валові витрати платника
податку - кредитора або у валові витрати чи валові доходи платника
податку - дебітора за підсумками звітного періоду.
Зазначеним підпунктом передбачено відображення в податковому
обліку платника податку розрахованих (курсових) різниць з
будь-якої заборгованості в іноземній валюті, але за умови, що така
заборгованість знаходилася на обліку платника податку, тобто
основна сума боргу відображена саме в податковому обліку, на що
чітко вказує підпункт 7.3.3 пункту 7.3 Закону ( 283/97-ВР ).
Для правильного тлумачення положень підпункту 7.3.6 Закону
( 283/97-ВР ) необхідно пов'язувати його зі змістом всього пункту
7.3 та пункту 7.9 статті 7 Закону ( 283/97-ВР ). Зазначений
підпункт регулює порядок відображення в податковому обліку збитків
або доходів, отриманих платником податку в зв'язку зі зміною
валютного курсу, і відповідного перерахування будь-якої іноземної
валюти чи заборгованості в іноземній валюті, що виникла по
операціях, наведених у підпунктах 7.3.1 - 7.3.5 пункту 7.3 статті
7 Закону ( 283/97-ВР ).
Так, наприклад, основна сума боргу по фінансовому кредиту, у
тому числі в іноземній валюті, не впливає на збільшення валових
доходів при одержанні платником податку коштів у фінансовий кредит
і на збільшення валових витрат при поверненні зазначених коштів
кредитору (підпункт 7.9.1 та 7.9.2 пункту 7,9 статті 7 Закону
( 283/97-ВР ). Тобто основна сума боргу по фінансовому кредиту не
відображається в податковому обліку платників податку ні дебітора,
ні кредитора. У зв'язку з цим курсові різниці, обчислені з такої
заборгованості в іноземній валюті, не враховуються при визначенні
платником податку об'єкта оподаткування.
Виходячи з викладеного, при розрахунку банком страхового
резерву курсові різниці (позитивні або від'ємні), що виникають в
результаті перерахунку заборгованості в іноземній валюті, що
перебувала на обліку платника податку на кінець звітного періоду,
за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку
України, що діяв на останній робочий день звітного періоду, можуть
бути враховані лише у разі, якщо така заборгованість згідно з
положеннями Закону ( 283/97-ВР ) відображається у податковому
обліку.
Заступник Голови О.Шитря
"Бізнес-Бухгалтерія. Право. Податки. Консультації",
N 23/1-2, 10.06.2002 р.