КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 26 вересня 2002 р. N 1432
Київ
Про затвердження Порядку повернення дітей-іноземців до місць їх постійного проживання
З метою забезпечення реалізації завдань, визначених Комплексною програмою профілактики злочинності на 2001-2005 роки (
1376/2000)
щодо недопущення втягнення в злочинну діяльність дітей, захисту їх прав, а також запобіганню дитячій бездоглядності, безпритульності та бродяжництву, Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Порядок повернення дітей-іноземців до місць їх постійного проживання (додається).
Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
Інд. 28
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 26 вересня 2002 р. N 1432
ПОРЯДОК
повернення дітей-іноземців до місць їх постійного проживання
1. Цей Порядок поширюється на дітей, які є іноземцями (крім дітей, яким надано статус біженця) і перебувають у притулках для дітей або в інших закладах соціального захисту у зв'язку із закінченням терміну їх перебування у притулках для дітей.
2. У разі перебування у притулку для дітей дитини, яка є іноземцем або щодо якої є підстави вважати, що вона є іноземцем, Нацсоцслужба, служба у справах дітей обласної, Київської і Севастопольської міської держадміністрації разом з МВС на підставі наявних матеріалів справи та опитування дитини з'ясовують відомості щодо батьків, інших родичів або опікунів чи піклувальників (далі - законних представників дитини).
3. За результатами здійснених заходів та з метою з'ясування місця перебування законних представників дитини служба у справах дітей обласної, Київської і Севастопольської міської держадміністрації надсилає до МЗС запит з вичерпною інформацією про дитину, законних представників дитини та країни їх проживання.
4. МЗС доручає закордонній дипломатичній установі України (далі - дипломатична установа) в країні громадянства чи постійного проживання дитини (законних представників дитини), як правило, через МЗС країни перебування або через відповідний компетентний орган вжити заходів з метою розшуку та встановлення контакту із законними представниками дитини та інформування їх щодо місцезнаходження дитини.
Одночасно з направленням доручення дипломатичній установі МЗС інформує дипломатичне представництво країни громадянства чи постійного проживання дитини (законних представників дитини), акредитоване в Україні, щодо її місцезнаходження.
5. У разі відсутності дипломатичної установи в країні громадянства чи постійного проживання дитини (законних представників дитини) МЗС звертається до дипломатичного представництва цієї країни в Україні чи дипломатичного представництва іншої країни, яке уповноважене представляти інтереси країни громадянства чи проживання дитини, з проханням надати сприяння у розшуку законних представників дитини.
6. У разі позитивного результату розшуку законних представників дитини МЗС або дипломатична установа попередньо інформують їх у встановленому порядку про необхідність виїзду в Україну за дитиною та надають їм у цьому організаційну підтримку (оформлення віз, надання необхідної інформації тощо, за винятком фінансування).
7. У разі негативного результату розшуку законних представників дитини дипломатична установа через МЗС країни перебування звертається до органу, який здійснює захист дітей у країні їх громадянства чи постійного проживання, та інформує його щодо необхідності організації повернення дитини та фінансування пов'язаних з цим видатків. Питання забезпечення супроводження вирішується компетентними органами країни, що приймає дитину, з урахуванням конкретної ситуації.
8. Про результати вжитих заходів МЗС інформує Нацсоцслужбу.
9. У разі відсутності у дитини-іноземця дійсного для виїзду з України документа Нацсоцслужба звертається до МЗС з проханням про сприяння в отриманні такою дитиною документа, дійсного для виїзду, через акредитоване в Україні дипломатичне представництво країни її громадянства чи постійного проживання.
10. У разі відсутності акредитованого в Україні дипломатичного представництва країни громадянства чи постійного проживання дитини або неможливості отримання документа, дійсного для виїзду з України, Нацсоцслужба звертається до органів внутрішніх справ України, які на підставі наданих відомостей оформляють документ для виїзду дитини (подорожній документ іноземця чи особи без громадянства).
Державне мито за оформлення документа сплачує Нацсоцслужба.
11. На підставі повідомлення Нацсоцслужби про готовність виїзду дитини-іноземця до країни громадянства чи постійного проживання МЗС доручає дипломатичній установі в установленому порядку інформувати законних представників дитини або орган, який здійснює захист дітей у країні їх громадянства чи постійного проживання, про можливість приїзду в Україну з метою супроводження дитини до країни її громадянства чи постійного проживання.