Юридический Харьков плюс - Текст документа N v992u710-21 7e3a3187ecd9745a1b72cd3b09799ac7-1

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ковальова Романа Юрійовича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень частини другої статті 45 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 7-8, ст. 50), пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Колісника В.П. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Ковальов Р.Ю. вкотре звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 3, частині першій статті 8, частинам другій, третій статті 22, частинам першій, другій, п'ятій статті 55, частинам першій, другій статті 64, пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України (конституційність) положення частини другої статті 45 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII (далі - Закон № 1798), пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI зі змінами (далі - Закон № 3674).

2. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

2.1. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (254к/96-ВР) (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу (частина перша статті 55); конституційна скарга має містити обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); суб'єктом права на конституційну скаргу є особа, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України (його окремі положення) суперечить Конституції України (254к/96-ВР) (абзац перший частини першої статті 56); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим, зокрема, статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77), а також якщо з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення), сплинуло не більше трьох місяців (пункт 2 частини першої статті 77); Конституційний Суд України відмовляє у відкритті конституційного провадження, визнавши конституційну скаргу неприйнятною, якщо зміст і вимоги конституційної скарги є очевидно необгрунтованими або наявне зловживання правом на подання скарги (частина четверта статті 77).

З конституційної скарги вбачається, що автор клопотання неодноразово звертався до Конституційного Суду України з питанням щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень частини другої статті 45 Закону № 1798, пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674.

Проте Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України Ухвалою від 24 червня 2020 року № 135-1(І)/2020 (v1351710-20) та Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України Ухвалою від 10 серпня 2020 року № 166-3(ІІ)/2020 (v1663710-20) відмовили Ковальову Р.Ю. у відкритті конституційного провадження у справі на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

2.2. Положення частини другої статті 45 Закону № 1798 у справі автора клопотання було застосовано лише у судовому рішенні суду першої інстанції, а саме в ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 23 березня 2020 року. У зв'язку з тим, що Ковальов Р.Ю. не сплатив судовий збір, то апеляційний перегляд цієї справи не відбувся і, відповідно, рішення суду ухвалено не було. Тобто остаточного судового рішення у справі Ковальова Р.Ю. щодо оскарження ухвали Дисциплінарної палати немає.

Отже, автор клопотання не є суб'єктом права на конституційну скаргу щодо перевірки на відповідність Конституції України (254к/96-ВР) положення частини другої статті 45 Закону № 1798, що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у цій частині згідно з пунктом 1 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - звернення до Конституційного Суду України неналежним суб'єктом.

Конституційну скаргу Ковальов Р.Ю. подав поза межами встановленого пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" строку звернення до Конституційного Суду України, що свідчить про її неприйнятність.

З аналізу конституційної скарги вбачається, що Ковальов Р.Ю. не погоджується із застосуванням оспорюваного положення Закону № 3674 (3674-17) Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі у справі за його позовом, що не можна вважати обґрунтуванням тверджень щодо його неконституційності. Автор клопотання не навів також аргументів щодо невідповідності положення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674 положенням частини першої статті 3, частини першої статті 8, статті 22, частини другої статті 55, частини першої статті 64 та пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України.

Отже, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України вважає, що Ковальов Р.Ю. зловживає правом на подання конституційної скарги. Конституційна скарга не відповідає вимогам частини першої та пункту 6 частини другої статті 55, частини першої статті 56, пункту 2 частини першої та частини четвертої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктами 1, 4 статті 62 цього закону - звернення до Конституційного Суду України неналежним суб'єктом; неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 61, 62, 77, 83, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до§ 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України (v001z710-97) Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ковальова Романа Юрійовича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень частини другої статті 45 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI зі змінами на підставі пунктів 1, 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - звернення до Конституційного Суду України неналежним суб'єктом; неприйнятність конституційної скарги.