Відповідно до абзацу третього пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб (додається).

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1092 (1092-2004-п) "Про затвердження Порядку нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб" (Офіційний вісник України, 2004 р., N 34, ст. 2259);

пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 р. N 13 (13-2007-п) "Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" (Офіційний вісник України, 2007 р., N 2, ст. 72);

пункт 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 р. N 72 (72-2008-п) (Офіційний вісник України, 2008 р., N 15, ст. 379).

3. Установити, що сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за осіб, зазначених у пункті 1 Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого цією постановою, здійснюється починаючи з 1 січня 2011 року.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 2 березня 2011 р. N 178

1. Цей Порядок визначає механізм сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) за:

1) осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, СБУ, органах МВС та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;

2) осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або допомогу при народженні дитини, при усиновленні дитини;

3) одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідності, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або особою похилого віку, яка згідно з висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства;

До числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідності, відносяться також працездатні особи, які перебувають у трудових відносинах і яким надано відпустку без збереження заробітної плати на умовах, передбачених пунктом 3 частини першої статті 25 Закону України "Про відпустки" (504/96-ВР) , якщо такі особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства;

4) патронатних вихователів, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.

2. Єдиний внесок нараховується:

1) за осіб, зазначених у підпункті 1 пункту 1 цього Порядку, - на суми грошового забезпечення, нарахованого особі за базовий звітній період;

2) за осіб, зазначених у підпункті 2 пункту 1 цього Порядку, - на суми допомоги при народженні дитини (крім суми, яка виплачується одноразово) та/або суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, нарахованої за базовий звітний період;

3) за осіб, зазначених у підпункті 3 пункту 1 цього Порядку, - на суми допомоги або компенсацій, нарахованих за базовий звітний період;

4) за осіб, зазначених у підпункті 4 пункту 1 цього Порядку (у разі, коли вони не працюють), - на суму грошового забезпечення, нарахованого за базовий звітний період.

Обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування допомоги, компенсації або грошового забезпечення, на які нараховується єдиний внесок.

3. Єдиний внесок нараховується у розмірі 22 відсотки суми грошового забезпечення, допомоги або компенсації.

За осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 1 цього Порядку, в тому числі у разі отримання декількох видів грошового забезпечення, допомоги або компенсації одночасно, єдиний внесок визначається у розмірі мінімального страхового внеску за кожну особу, встановленого законом.

Сума нарахованого єдиного внеску за осіб, зазначених у підпункті 4 пункту 1 цього Порядку, нараховується у розмірі не менше мінімального страхового внеску за кожну особу, встановленого законом, крім випадків, коли таким особам одночасно нараховується єдиний внесок як особам, зазначеним у підпунктах 1, 2 або 3 пункту 1 цього Порядку.

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на кожну особу, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

У разі коли період, за який нараховується єдиний внесок відповідно до цього Порядку, становить менш як один календарний місяць, єдиний внесок розраховується у розмірі, пропорційному кількості календарних днів місяця, за який сплачуються такі внески.

4. Обчислення єдиного внеску провадиться такими платниками єдиного внеску (далі - платники):

1) військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, - за осіб, зазначених у підпункті 1 пункту 1 цього Порядку;

2) структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад - за осіб, зазначених у підпунктах 2-4 пункту 1 цього Порядку.

5. Обчислення єдиного внеску за осіб, зазначених у пункті 1 цього Порядку, провадиться на підставі бухгалтерських та інших документів, які підтверджують нарахування (обчислення) допомоги, грошового забезпечення або компенсації.

6. Сплата єдиного внеску здійснюється:

1) за осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 1 цього Порядку, - в межах та за рахунок загального обсягу видатків, передбачених в Державному бюджеті України на відповідний рік для Пенсійного фонду України;

2) за осіб, зазначених у підпункті 4 пункту 1 цього Порядку, - шляхом перерахування відповідних сум з рахунків платників на рахунки територіальних органів доходів і зборів за їх місцезнаходженням за рахунок коштів, з яких виплачується грошове забезпечення.

7. Платники подають до територіальних органів доходів і зборів звіти про нарахування та сплату єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що встановлюється Мінфіном за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Базовим звітним періодом є календарний місяць.

8. Щороку, під час формування бюджетних запитів, передбачаються кошти для сплати єдиного внеску:

1) за осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 1 цього Порядку, - Пенсійним фондом України;

2) за осіб, зазначених у підпункті 4 пункту 1 цього Порядку, - Мінсоцполітики.

9. Сплата єдиного внеску припиняється:

1) з дати припинення виплати грошового забезпечення, допомоги або компенсації;

2) з дати працевлаштування або настання непрацездатності для осіб, зазначених у підпунктах 3 та 4 пункту 1 цього Порядку.

У разі зміни обставин, передбачених підпунктом 2 цього пункту, сплата єдиного внеску поновлюється з дати такої зміни.