УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Н А К А З

20.03.2008 N 149

( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 590 (v0590282-20) від 28.02.2020 )

Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років

( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я N 90 (v0090282-09) від 13.02.2009 )

На виконання доручення Президента України від 06.03.03 N 1-1/252, Конвенції ООН про права дитини (995_021) , Європейської стратегії "Здоров'я та розвиток дітей і підлітків", з метою удосконалення надання медичної допомоги дітям раннього віку та уніфікації обсягів і якості медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Клінічний протокол медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років (далі - Протокол), що додається.

2. Начальнику Управління материнства, дитинства та санаторної справи Бондаренку В.В. організувати проведення навчальних семінарів з впровадження Протоколу для організаторів охорони здоров'я дітей територіальних органів охорони здоров'я та співробітників профільних кафедр вищих навчальних медичних закладів і закладів післядипломної освіти до 1 червня 2008 року.

3. Директору Департаменту кадрової політики, освіти та науки Банчуку М.В. забезпечити внесення відповідних змін до навчальних програм вищих навчальних медичних закладів та закладів післядипломної освіти до 1 вересня 2008 року.

4. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам головних управлінь охорони здоров'я Дніпропетровської, Донецької, Київської, Львівської, Харківської, Чернівецької, Головного управління охорони здоров'я та медицини катастроф Черкаської, управління охорони здоров'я та медицини катастроф Одеської, управління охорони здоров'я та курортів Вінницької та управлінь охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров'я Севастопольської міських державних адміністрацій, ректорам вищих навчальних медичних закладів і закладів післядипломної освіти:

4.1. Забезпечити умови для проведення навчальних семінарів з впровадження Протоколу для організаторів охорони здоров'я дітей територіальних органів охорони здоров'я та співробітників профільних кафедр вищих навчальних медичних закладів і закладів післядипломної освіти.

4.2. Визначити та затвердити наказом відповідальну особу та графік проведення навчальних семінарів для лікарів-педіатрів, лікарів загальної практики/сімейних лікарів, фельдшерів, медичних сестер закладів охорони здоров'я усіх рівнів, де надається медична допомога дітям.

4.3. Організувати відповідно до затвердженого графіка проведення навчальних семінарів для (за списком) лікарів-педіатрів, лікарів загальної практики/сімейних лікарів, середніх медичних працівників закладів охорони здоров'я усіх рівнів, де надається медична допомога дітям з прийняттям заліків стосовно впровадження Протоколу, до 1 грудня 2008 року. Про проведену роботу поінформувати Управління материнства, дитинства та санаторної справи та Департамент кадрової політики, освіти та науки до 20 грудня 2008 року.

4.4. Забезпечити впровадження та застосування Протоколу в діяльності закладів охорони здоров'я з 1 січня 2009 року.

4.5. Здійснювати контроль за виконанням цього наказу, заслуховувати звіти про хід реалізації заходів на засіданнях колегії органів охорони здоров'я.

4.6. Щороку до 1 січня надсилати Міністерству пропозиції та зауваження до Протоколу.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра охорони здоров'я України Лазоришинця В.В.

Міністр

В.М.Князевич

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

охорони здоров'я України

20.03.2008  N 149

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ

медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років

1. Загальні положення

1.1. Цілі і завдання Протоколу

Клінічний протокол розроблено з метою впровадження уніфікованої системи заходів щодо формування, збереження і зміцнення здоров'я дітей раннього віку.

Протокол базується на концепції інтегрованого підходу до надання медичної допомоги дітям раннього віку, рекомендованій Всесвітньою організацією охорони здоров'я, яка передбачає пріоритетність профілактичних заходів при здійсненні медичного догляду за дитиною та залучення сім'ї з метою всебічного розвитку дитини.

У Протоколі визначено терміни та обсяги проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів дітей віком до 3 років, основні принципи догляду з метою розвитку, раціонального вигодовування та харчування, оцінки фізичного та психомоторного розвитку, цільового консультування батьків.

При виявленні відхилень у стані здоров'я дитини призначаються додаткові медичні втручання, згідно з чинними протоколами надання медичної допомоги дітям відповідно до показань. Медичний догляд за здоровою новонародженою дитиною здійснюється згідно з наказом МОЗ України від 04.04.2005 р. N 152 (v0152282-05) .

Протокол базується на основних принципах науково-доказової медицини (додаток 1 до Протоколу).

Усі медичні втручання, передбачені Протоколом проводяться з обов'язковим урахуванням дотримання вимоги поінформованої згоди батьків дитини (опікунів, піклувальників), або їх законних представників.

1.2. Основні поняття і терміни

Медичний догляд за дитиною раннього віку - це комплекс заходів, які здійснюються медичними працівниками із залученням родини у відповідності до потреб кожного вікового періоду розвитку дитини та спрямовані на створення оптимальних умов для її здорового гармонійного розвитку (фізичного, розумового, соціального) в сприятливому безпечному середовищі, забезпечення раціонального вигодовування та харчування, профілактику захворювань і травматизму, формування навичок здорового способу життя.

Перелік складових медичного догляду за дитиною раннього віку, який повинен бути доступним для кожної дитини:

- обов'язковий медичний профілактичний огляд;

- раціональне вигодовування та харчування;

- догляд з метою розвитку;

- створення безпечного середовища.

2. Порядок проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів дитини віком до 3 років

2.1. Загальні положення

Обов'язкові медичні профілактичні огляди дітей віком до 3 років проводяться з метою моніторингу стану їх здоров'я та здійснення ефективних заходів щодо охорони здоров'я та розвитку дітей цієї вікової категорії шляхом:

- оцінки стану здоров'я кожної дитини;

- оцінки фізичного та психомоторного розвитку;

- оцінки вигодовування та харчування;

- своєчасного виявлення захворювань та патологічних станів;

- проведення вакцинації;

- консультування батьків з питань догляду за дитиною, раціонального харчування, розвитку дитини, профілактики нещасних випадків та травм тощо;

- визначення тактики подальшого медичного спостереження та обстеження дитини за результатами обов'язкового медичного профілактичного огляду.

2.2. Організаційні заходи

2.2.1. Цей Порядок є регламентуючим механізмом проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів дитини віком до 3 років.

2.2.2. Відповідальність за організацію проведення обов'язкових медичних профілактичних оглядів дітей віком до 3 років у терміни та в обсязі, що визначені цим наказом несе головний лікар закладу охорони здоров'я.

2.2.3. Відповідальність за якість проведення обов'язкових медичних профілактичних оглядів дітей віком до 3 років у терміни та в обсязі, що визначені цим наказом несе лікар-педіатр дільничний (лікар загальної практики - сімейний лікар).

2.2.4. Обов'язкові медичні профілактичні огляди дітей віком до 3 років проводяться у терміни та в обсязі, які визначені цим наказом. При виявленні відхилень у стані здоров'я дитини лікарем-педіатром дільничним, (лікарем загальної практики-сімейним лікарем) призначаються додаткові медичні втручання, згідно з чинними протоколами надання медичної допомоги дітям відповідно до показань.

2.2.5. Обов'язкові медичні профілактичні огляди дітей віком до 3 років проводяться у присутності батьків (опікунів, піклувальників) або їх законних представників. Кожне додаткове медичне втручання, яке не визначено цим наказом, у т.ч. огляд дитини лікарем-спеціалістом, має бути обґрунтованим та безпечним для дитини і проводитись за умови поінформованої згоди батьків (опікунів, піклувальників) або їх законних представників.

2.2.6. Обов'язковою умовою для проведення обов'язкових медичних профілактичних оглядів дітей віком до 3 років є дотримання температури в приміщенні не нижче 20 град. С та достатнє освітлення.

2.2.7. У кабінеті, де проводиться обов'язковий медичний профілактичний огляд дитини віком до 3 років мають бути:

- настінний термометр;

- умивальник, рідке мило, рушник, пам'ятка з техніки миття рук ( Додаток 5 (va149282-08) до Протоколу);

- пеленальний столик;

- кушетка;

- ваги;

- ростомір;

- сантиметрова стрічка;

- прозорий трикутник;

- іграшка, яка звучить;

- тонометр з дитячими манжетками;

- фонендоскоп;

- медичний термометр:

- стерильні шпателі.

2.2.8. Кількість обов'язкових медичних профілактичних оглядів дитини віком до 3 років (13 оглядів лікарем та 6 оглядів медичною сестрою) не може бути меншою. Лікар може збільшити кількість оглядів, якщо дитина потребує частішого спостереження. Необґрунтоване збільшення кількості оглядів не приводить до покращення стану здоров'я дитини (A).

2.2.9. Обов'язкові медичні профілактичні огляди дітей віком до 3 років проводяться у терміни, визначені цим наказом (на першому місяці життя 1 раз на тиждень, на першому році життя дитини - 1 раз на місяць, на другому році життя - 1 раз на півроку, на третьому році життя - 1 раз у віці 3 років) (Додаток 2 до Протоколу).

2.2.10. Цей Порядок розповсюджується і на дітей, які знаходяться в будинках дитини.

2.3. Основні складові обов'язкового медичного профілактичного огляду дитини віком до 3 років

2.3.1. Анамнез

Наявність повної інформації про дитину дозволяє медичному працівнику вчасно виявити чи запобігти захворюванню. При першому відвідуванні дитини вдома після виписки із пологового (дитячого) стаціонару необхідно познайомитися з родиною дитини і зібрати акушерський анамнез (перебіг вагітності та пологів), з'ясувати можливу наявність спадкових, алергійних і соціально небезпечних захворювань у сім'ї (ВІЛ/СНІД, туберкульоз тощо), цукрового діабету. Особливу увагу звернути на можливі шкідливі звички батьків в тому числі тютюнопаління матері під час вагітності та обох батьків після народження дитини. Необхідно з'ясувати про проблеми, пов'язані з доглядом за дитиною соціального характеру, при виявленні яких необхідно інформувати відповідні органи (служби у справах дітей, управління (відділи) у справах сім'ї, молоді та спорту, соціальні служби сім'ї, дітей та молоді) для спільного вирішення проблем. Під час кожного послідуючого огляду необхідно зібрати анамнез за попередній період, з увагою на тривалість та тяжкість перебігу перенесених гострих захворювань, перебіг поствакцинального періоду, тощо.

2.3.2. Лікарський огляд дитини віком до 3 років по органам і системам (огляд дитини віком до 3 років медичною сестрою)

Проведення лікарського огляду дитини віком до 3 років має особливості відповідно до її вікового періоду (Додаток 3 до Протоколу). Проводиться клінічний огляд дитини по органам та системам. Лікарем-педіатром дільничним (лікарем загальної практики - сімейним-лікарем) при кожному обов'язковому медичному огляді за його результатами здійснюється оцінка стану здоров'я дитини.

При виявленні відхилень у стані здоров'я дитини лікар може збільшити частоту оглядів та призначити обґрунтовані письмово в історії розвитку дитини (ф. N 112/о (va302282-99) додаткові консультації та обстеження, погодивши їх з батьками дитини (опікунами, піклувальниками) або їх законними представниками.

При здійсненні огляду дитини медичною сестрою з'ясовуються скарги, здійснюється огляд шкіри, слизових рота, стан носового дихання. Визначається частота дихання. Особливу увагу слід звернути на частоту стільця, можливі патологічні зміни калу (наявність крові, слизу, зміна кольору та консистенції). У разі виявлення відхилень у стані здоров'я дитини медична сестра обов'язково інформує лікаря-педіатра дільничного (сімейного лікаря).

2.3.3. Оцінка вигодовування та харчування (А)

Оцінка вигодовування та харчування проводиться при кожному обов'язковому медичному профілактичному огляді дитини віком до 3 років. Оцінка вигодовування та харчування може бути проведена як лікарем, так і середнім медичним працівником з послідуючим консультуванням матері та сім'ї з питань вигодовування та харчування дитини.

2.3.4. Оцінка фізичного розвитку (А)

Оцінка фізичного розвитку проводиться при кожному обов'язковому медичному профілактичному огляді дитини віком до 3 років. Медичною сестрою виконуються антропометричні виміри (зважування, вимірювання довжини/зросту і обводу голови). Отримані дані наносяться на відповідні графіки фізичного розвитку, котрі заповнюються окремо для хлопчиків та дівчаток. За результатами оцінки фізичного розвитку дитини проводиться консультування матері.

2.3.5. Оцінка психомоторного розвитку (B)

Оцінка психомоторного розвитку проводиться при кожному обов'язковому медичному профілактичному огляді дитини віком до 3 років. За результатами оцінки психомоторного розвитку проводиться консультування матері з питань розвитку дитини.

2.3.6. Контроль та здійснення профілактичних щеплень

Контроль проведення вакцинації проводиться при кожному обов'язковому медичному профілактичному огляді дитини віком до 3 років. Профілактичні щеплення проводяться у порядку, встановленому МОЗ України за наявності поінформованої згоди батьків (опікунів, піклувальників) або їх законних представників.

2.3.7. Медичний висновок

Медичний висновок щодо стану здоров'я дитини віком до 3 років за результатами обов'язкового медичного профілактичного огляду у разі відсутності захворювання або травми визначається терміном "здоровий", а при виявленні ознак захворювання або травми, їх конкретизують. Висновок повинен містити результати оцінки фізичного, психомоторного розвитку та харчування дитини.

Група здоров'я та група ризику не визначається, так як не існує доказів про доцільність розподілу дітей за групами здоров'я та групами ризику. При виявленні відхилень щодо стану здоров'я лікар розробляє індивідуальний план оглядів такої дитини.

Визначення груп ризику за даними акушерського анамнезу також є недоцільним. Тільки при виявленні відхилень в стані здоров'я дитини проводиться відповідне медичне втручання.

Визначається група ризику за соціальними факторами, до якої належать діти з сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах. План обов'язкових медичних профілактичних оглядів дітей цієї групи визначається лікарем-педіатром дільничним (лікарем загальної практики - сімейним лікарем) індивідуально.

2.3.8. Консультування батьків (A)

Під час кожного обов'язкового медичного профілактичного огляду дитини віком до 3 років проводиться консультування батьків (опікунів, піклувальників) або їх законних представників.

Консультування проводиться з дотриманням принципів ефективного консультування. (Додаток 6 до Протоколу). Тема консультування залежить від віку дитини та виявлених проблем.

2.3.9. Огляди лікарями-спеціалістами та додаткове обстеження

Кожне медичне втручання, яке проводиться дитині, у т.ч. огляд лікарем-спеціалістом, має бути обґрунтованим та безпечним для дитини.

Обов'язковим для здорової доношеної дитини віком до 3 років є визначення рівня гемоглобіну крові у віці 9 місяців з метою виявлення анемії, причиною якої може бути неадекватне за термінами та складом введення прикорму (C).

Додаткові огляди лікарями-спеціалістами та додаткові обстеження (лабораторні, інструментальні, тощо) здорової доношеної дитини віком до 3 років, які не передбачені цим Протоколом проводяться тільки за показаннями, обґрунтованими письмово в історії розвитку дитини (ф. N 112/о (va302282-99) , за умови поінформованої згоди батьків (опікунів, піклувальників) або їх законних представників.

3. Раціональне вигодовування та харчування дитини віком до 3 років

3.1. Загальні положення

Материнське молоко - єдиний ідеальний продукт харчування для забезпечення гармонійного розвитку дитини перших 6 місяців життя. Воно містить не тільки всі необхідні для дитини поживні речовини в ідеально збалансованому співвідношенні, але й комплекс захисних факторів та біологічно активних речовин.

Найкращим видом вигодовування дитини віком до 6 місяців є виключно грудне вигодовування (А).

Виключно грудне вигодовування - це вигодовування грудним молоком, без застосування в раціоні дитини іншої їжі та/або рідини.

Грудне вигодовування дитини необхідно починати протягом першої години після народження і продовжувати до 1 року, а при можливості і довше.

Переваги грудного вигодовування для здоров'я:

1) дитини

Діти на грудному вигодовуванні рідше хворіють на інфекційні та алергійні хвороби, мають менший ризик розвитку отиту, діареї, синдрому раптової смерті та у старшому віці бронхіальної астми, ожиріння, мають кращі показники розумового розвитку.

2) матері

Жінка, яка годує дитину груддю має менший ризик захворіти на злоякісні хвороби (рак молочної залози та яєчників).

В домашніх умовах, як і в пологовому будинку, необхідно рекомендувати матері дотримуватись вільного вигодовування "за вимогою дитини", тобто такого годування, при якому дитина сама визначає кількість та тривалість годувань залежно від індивідуальної потреби (без обмеження з боку матері). Просте правило для встановлення частоти годувань - годувати, коли дитина зголодніє: дитина повертає голову до матері, смокче свою руку. Плач дитини не завжди та не лише є ознакою голоду.

У віці 6 місяців необхідно ввести прикорм з особливою увагою до забезпечення потреб дитини у залізі і разом з тим продовжувати вигодовувати грудне вигодовування (A).

Таблиця 1

Калорійність, яка повинна бути забезпечена продуктами прикорму

Вік (місяці)	6-8	9-11	12-23
Калорійність (ккал/день)	200	300	550

Оцінка вигодовування та харчування дитини проводиться при кожному обов'язковому медичному профілактичному огляді дитини віком до 3 років та при огляді з метою імунізації. Невід'ємною складовою оцінки вигодовування та харчування дитини віком до 3 років є результати оцінки фізичного розвитку.

3.2. Вигодовування дитини віком до 6 місяців

3.2.1. Загальні положення

Дитина віком до 6 місяців повинна отримувати тільки грудне молоко, немає фізіологічної потреби у введенні в її раціон додаткової рідини у вигляді води, чаїв (чорного, зеленого або трав'яного), соків, відварів тощо (A).

Грудне молоко містить близько 90% води, що повністю задовольняє потреби дитини в рідині. Введення додаткової рідини підвищує ризик гострих кишкових інфекцій, зменшує потребу у грудному молоці та тривалість грудного вигодовування.

Основні правила успішного грудного вигодовування

1. Прикладання дитини до грудей матері протягом першої години життя при відсутності протипоказань.

2. Цілодобове спільне перебування матері з дитиною.

3. Правильне прикладання дитини до грудей матері.

4. Грудне вигодовування за вимогою дитини в тому числі вночі.

5. Не давати дитині до 6 місяців ніяких інших продуктів і рідини, за виключенням випадків, зумовлених медичними показаннями.

6. Не використовувати соски, пустушки.

7. Виключно грудне вигодовування до 6 місяців.

8. Обов'язкове введення адекватного прикорму з 6 місяців.

9. Продовження грудного вигодовування до 1 року, а при можливості і довше.

3.2.2. Оцінка грудного вигодовування

Оцінка грудного вигодовування проводиться при кожному обов'язковому медичному профілактичному огляді дитини. Необхідно оцінити чи правильно дитина прикладена до грудей матері та ефективність смоктання.

Ознаки правильного прикладання дитини до грудей матері:

- голова і тіло дитини знаходяться в одній площині;

- тіло дитини притиснуте до матері обличчям до грудей, ніс знаходиться напроти соска;

- мати підтримує усе тіло дитини знизу, а не тільки його голову та плечі;

- мати підтримує груди знизу пальцями при цьому вказівний палець знаходиться знизу, а великий палець - зверху (пальці не повинні бути близько від соска);

- спочатку мати повинна доторкнутись соском до губ дитини і почекати, коли дитина широко відкриє рот, а потім швидко наблизити дитину до грудей, направивши її нижню губу нижче соска так, щоб дитина захватила нижню частину ареоли;

- положення матері повинно бути зручне для неї.

Ознаки ефективного смоктання: у дитини спостерігається повільне, глибоке смоктання з невеликими перервами.

Однією із найбільш розповсюджених причин введення в раціон дитини молочних сумішей та припинення виключно грудного вигодовування є стурбованість матері недостатньою, на її думку, кількістю грудного молока.

Достовірні ознаки недостатнього отримання дитиною грудного молока:

- прибавка у масі менше 500 г за місяць;

- сечовиділення дитини менше 6 разів на день, сеча жовта концентрована з різким запахом.

Вікові періоди, коли дитина може потребувати більше грудного молока:

- 3 тижні;

- 6 тижнів;

- 3 місяці.

Це зумовлено інтенсивним ростом дитини у ці вікові періоди, що потребує частішого прикладання до грудей і не повинно бути причиною введення в раціон дитини молочних сумішей.

При виявленні відхилень у фізичному розвитку та вигодовуванні дитини, необхідно провести повторну оцінку грудного вигодовування не пізніше 2-х днів після попередньої оцінки та в подальшому за необхідністю.

3.2.3. Консультування матері з вигодовування дитини віком до 6 місяців

Якщо під час проведення оцінки грудного вигодовування встановлено, що дитина отримує достатню кількість грудного молока, важливо похвалити матір за її старання.

Якщо при оцінці грудного вигодовування виявлено, що дитина отримує недостатню кількість молока, важливо виявити можливу причину цього та надати матері відповідні рекомендації:

1) Необхідно звернути увагу на кількість годувань протягом доби. Якщо годування грудьми менше 8-10 разів на добу, необхідно порадити матері збільшити частоту годувань.

2) Дотримуватись принципів вигодовування за вимогою дитини, годувати вночі.

3) Якщо дитина неправильно прикладена до грудей або неефективно смокче, важливо навчити матір правильно прикладати дитину до грудей.

4) Якщо дитина отримує інші продукти харчування чи напої, необхідно порекомендувати матері частіше годувати грудьми, зменшити порції інших продуктів харчування або напоїв та в подальшому відмовитись від них.

5) Необхідно порекомендувати матері повноцінно харчуватись та залучати інших членів родини до догляду за дитиною для забезпечення її повноцінного відпочинку.

6) Відмовитись від сосок, пустушок.

У період вигодовування грудьми у матері можливе виникнення лактаційних кризів. Це тимчасове зменшення кількості молока без видимих причин, яке продовжується в середньому 3-4 дні і має зворотній характер. Необхідно інформувати матір про можливість виникнення таких кризів, що може бути причиною тимчасового зниження кількості молока. В цей період матері необхідна психоемоційна підтримка та відпочинок.

У разі захворювання матері на гострі респіраторні хвороби годування грудьми необхідно продовжувати. Грудне вигодовування необхідно припинити у разі прийому матір'ю лікарських засобів, які відповідно до інструкції про застосовування мають протипоказання для матерів, які годують дітей грудьми.

Для збереження лактації та ефективного смоктання дитини важливо переконати батьків в доцільності відмови від пустушок (сосок).

3.3. Вигодовування та харчування дитини віком 6-12 місяців

3.3.1. Загальні положення

У віці 6 місяців грудне молоко залишається основним продуктом, для дитини, але виникає необхідність у розширенні раціону харчування дитини та введенні до нього додаткових продуктів (прикорму) (А). Грудне молоко саме у віці 6 місяців уже не може задовольнити потребу дитини в калоріях, мікронутрієнтах, насамперед залізі, для забезпечення її нормального розвитку.

Прикорм - це продукти харчування, які вводяться в доповнення до грудного молока (молочної суміші у разі штучного вигодовування) дитині першого року життя. (Додаток 7 до Протоколу).

Перед введенням прикорму потрібно впевнитись у готовності дитини до цього.

Ознаки готовності дитини до введення прикорму:

- тримає голову;

- сидить практично без підтримки (в стільчику для годування);

- відкриває рот, коли підносять ложку з їдою;

- відвертається від ложки з їдою, коли не голодна;

- закриває рот з ложкою в роті, тримає їжу в роті, а потім ковтає, а не виштовхує і не випльовує.

3.3.2. Правила введення прикорму

1) Введення прикорму повинно бути у кожному окремому випадку процесом введення рекомендованих у відповідності до віку дитини продуктів харчування із поступовою зміною в динаміці їх консистенції, смаку, запаху і зовнішнього вигляду, при одночасному продовженні грудного вигодовування.

2) Треба впевнитись, що дитина готова до введення прикорму.

3) Прикорм треба давати, коли дитина активна і голодна, краще під час сніданку або обіду разом з іншими членами сім'ї.

4) Прикорм дається після нетривалого годування грудьми (у разі штучного вигодовування - невеликої кількості молочної суміші).

5) Під час годування дитина повинна знаходитись у вертикальному положенні, в зручній позі на руках або на колінах у матері чи в спеціальному дитячому стільчику.

6) Прикорм необхідно давати з ложки.

7) Прикорм треба починати давати дитині, поклавши невелику кількість їжі на кінчик чайної ложки. Ложку тримати так, щоб дитина її бачила. Потім торкнутися ложкою до губ дитини, щоб частина продукту залишилася у неї на губах. І лише коли дитина відкриє рот, покласти ложку з їжею на середину язика, тоді дитина легко її проковтне.

8) Кожен продукт прикорму вводиться, починаючи з 1 чайної ложки і збільшуючи поступово, за 5-7 днів до повної порції, розділивши її на 2 годування. Дитина сама покаже, що наїлася, відвернувши голову, відштовхуючи ложку, або не відкриваючи рот.

9) Щоразу, після того, як дитина отримала прикорм, доцільно прикладати її до грудей. Це допоможе зберегти лактацію, а дитина почуватиме себе задоволеною.

10) У разі відмови дитини від прикорму, не треба годувати її примусово, так як дитина може відмовитися взагалі від усіх інших продуктів. Можна запропонувати інший продукт (іншого смаку та/або консистенції), або той самий, але в інший день. Під час годування необхідно, щоб мати спілкувалася з дитиною.

11) Кожний наступний новий продукт прикорму повинен складатися з одного інгредієнту і даватися дитині впродовж не менше 5 днів, лише після цього можна давати змішаний прикорм із цих продуктів. Це дасть можливість визначитись щодо причини харчової алергії у разі її виникнення.

12) Для полегшення звикання дитини до нових продуктів рекомендується добавляти в продукти прикорму грудне молоко.

13) Прикорм повинен бути свіжо приготовленим, мати ніжну гомогенну консистенцію, від вершковоподібної до сметаноподібної (відповідно до віку), остудженою до температури тіла (36-37 град. С).

14) Для профілактики залізодефіцитної анемії з 6 місяців обов'язково вводяться продукти прикорму, які містять залізо (м'ясо, потім печінка, яєчний жовток, риба).

15) Не рекомендовано вживання ніяких видів чаю та кави дітям до 2 років, так як ці напої перешкоджають процесу всмоктування заліза.

16) Не слід давати цільне не розведене коров'яче молоко дітям до 9 місяців (фактор розвитку залізодефіцитної анемії).

17) Цільне молоко та молочні продукти можна давати дитині з 9-12 місяців.

18) В період введення прикорму не слід добавляти в продукти прикорму сіль, спеції.

19) У разі появи ознак поганої переносимості продукту прикорму (порушення функції системи травлення, алергічні реакції чи ін.) слід припинити введення даного продукту прикорму і ввести інший.

3.3.3. Продукти прикорму

Першим продуктом прикорму, що пропонується дитині у віці 6 місяців, можуть бути каші (перевагу надавати крупам, які не містять глютену (гречка, рис, кукурудза)), овочеве або фруктове пюре. Частота введення цих продуктів повинна бути 1-2 рази на день, з поступовим збільшенням об'єму порції.

Важливо, щоб дитина у віці 6 місяців почала отримувати прикорм з підвищеним вмістом заліза.

Продукти прикорму з підвищеним вмістом заліза:

- каші, промислового виробництва, збагачені залізом;

- м'ясо;

- риба;

- яєчний жовток;

- добре проварені бобові (квасоля, горох).

Каші

1) Починати треба з каші, яка містить одну крупу, доцільно з підвищеним вмістом заліза (наприклад з рисової або гречаної каші). Потім вводити каші з інших круп (кукурудзяну, вівсяну).

2) Змішані каші з декількома крупами треба вводити тільки після того, як дитина уже отримувала каші з кожною крупою окремо.

3) Каші можна розводити грудним молоком.

4) Для приготування каші можна використовувати молочну суміш або розведене коров'яче молоко.

Щоб отримати 200 мл розведеного молока, необхідно закип'ятити 70 мл води, додати 130 мл кип'яченого коров'ячого або козиного молока, добавити 1 чайну ложку без верху цукру.

5) Не треба давати дитині каші для дорослих.

6) Каші можна змішувати з овочами або фруктами, але тільки після того, як дитина спробувала кожен з цих продуктів окремо.

7) Годувати дитину тільки ложкою.

М'ясо та альтернативні продукти

1) Важливо, щоб у віці 6 місяців дитина отримала прикорм з підвищеним вмістом заліза, яке міститься у м'ясі.

2) Рекомендоване дитині віком 6-9 місяців м'ясо: телятина, курятина, індюшатина, крільчатина, нежирна свинина.

3) Починати треба з дрібно перекрученого або розім'ятого м'яса, поступово переходячи до кусочків.

4) М'ясо повинно бути не сухе, а зберігати природну вологість, щоб дитина могла його легко проковтнути.

5) Не слід давати дитині копчені м'ясні продукти, ковбасу, сосиски, так як вони містять велику кількість жирів і солі.

6) Треба давати дитині рибу (з 8-10 місяців) та яєчний жовток (з 7 місяців), які є також джерелом заліза.

Яєчний білок є алергенним продуктом і до виповнення дитині 1 року його давати не слід.

Овочі та фрукти

1) Овочі доцільно вводити перед фруктами, оскільки деяким дітям може не сподобатись смак овочів, якщо вони звикли до солодкого смаку фруктів. Проте це необов'язково стосується усіх дітей.

2) Починати треба з одного виду овочів або фруктів і лише після того як дитина отримала кожен з них окремо, можна їх змішувати.

3) Починати треба з негострих на смак овочів (кабачки, гарбуз, картопля, капуста, патисони) і фруктів (яблука, персики, абрикоси, сливи).

4) Овочеве/фруктове пюре, як низькобілкову страву прикорму, дають не більше, ніж 2 тижні, потім необхідно збагачувати ці страви шляхом додавання в них високобілкових продуктів (м'який сир, м'ясо).

5) Можна давати дитині протерті свіжі овочі та фрукти, які перед тим треба добре помити і почистити. З часом можна буде давати дитині овочі та фрукти кусочками.

Соки та інші напої

1) Дитині достатньо рідини, яку вона отримує з грудним молоком. З 6 місяців деякі діти інколи можуть потребувати воду. Не можна давати дитині дистильовану, газовану та мінеральну воду.

2) Сік доцільно давати дитині тоді, коли вона уже отримує інші продукти прикорму. Сік можна давати у невеликій кількості (80-100 мл у віці до 1 року), пересвідчившись, що дитина випиває достатньо грудного молока (молочної суміші у разі штучного вигодовування). Соки не треба розводити водою та добавляти цукор.

3) Починаючи з 6 місяців необхідно допомагати дитині вчитися пити з чашки.

4) Не рекомендується вживання будь-яких видів чаю (чорного, зеленого, трав'яного) та кави до двох років. Ці напої перешкоджають всмоктуванню заліза. Після дворічного віку слід уникати вживання чаю під час їди.

Молочні продукти

1) Рекомендовано давати дитині м'який сир (з 6 місяців).

2) Не слід давати дитині цільне нерозведене коров'яче або козяче молоко до 9-ти місячного віку, а краще до 1 року. Розведене коров'яче молоко можна використовувати для приготування страв прикорму.

3) Не рекомендується вигодовування дитини виключно козячим молоком, зокрема через ризик виникнення фолієводефіцитної анемії.

3.3.4. Частота введення прикорму

Дитина віком до 8 місяців повинна отримувати прикорм 3 рази на день, у віці 9-11 місяців 4 рази на день. У віці 1 рік дитина повинна отримувати різноманітний прикорм з кожної групи продуктів, вміти пити з чашки.

Особливості вигодовування дитини віком 9-12 місяців

1) Грудне молоко залишається найважливішим продуктом харчування для дитини. Навіть після повного введення прикорму доцільно годувати дитину грудним молоком після їди.

2) Якщо дитина зголодніла, треба дати їй грудне молоко (молочну суміш у разі штучного вигодовування) за бажанням дитини, а не за графіком.

3) Годувати дитину треба за столом з іншими членами сім'ї.

4) Кількість запропонованої їжі повинна базуватися на принципах активного заохочування дитини до їжі. Необхідно поступово змінювати консистенцію та збільшувати різноманітність продуктів прикорму, притримуючись рекомендованої частоти введення прикорму.

5) Приблизно з 9 місяців дитина може брати предмети великим і вказівним пальцями. Треба пропонувати їй самій тримати маленькі кусочки прикорму під час їди, годувати себе ложкою.

6) Продукти прикорму (м'які відварені овочі та фрукти, спілі м'які фрукти, добре відварене ніжне м'ясо та рибу) доцільно давати у вигляді маленьких кусочків, які легко ковтати.

7) Необхідно ввести в раціон дитини крім каш продукти із злаків, які можна давати кусочками (сухарики, хліб, печиво).

8) Якщо дитина отримує уже всі запропоновані продукти прикорму можна запропонувати їй цільне коров'яче молоко 3,25% жирності, але не раніше 9-12 місяців. Не слід давати дитині віком до 2 років молоко та молочні продукти з 1-2% вмістом жиру. або обезжирені.

9) Перед кожним прийомом їжі необхідно вимити руки дитини.

3.3.5. Оцінка харчування дитини віком 6-12 місяців

Оцінка харчування дитини проводиться при кожному обов'язковому медичному огляді дитини. Для оцінки харчування необхідно розпитати матір:

- про наявність труднощів чи проблем при вигодовуванні дитини;

- уточнити чи продовжується годування грудьми;

- якщо годування грудьми продовжується, уточнити скільки разів на добу дитина прикладається до грудей;

- з'ясувати, чи почала мати вводити прикорм;

- які продукти прикорму отримує дитина, звернути особливу увагу на прикорми, збагачені залізом;

- яка частота введення прикорму;

- який об'єм прикорму;

- яка консистенція продуктів прикорму: рідка, сметаноподібна, густа;

- чим користується мати при годуванні дитини: ложкою чи використовується пляшка з соскою;

- чи використовується активне заохочення дитини до їжі;

- чи не примушують дитину їсти.

3.3.6. Консультування матері з вигодовування та харчування дитини від 6 до 12 місяців

Після оцінки вигодовування та харчування дитини необхідно провести консультування матері.

1) Під час проведення консультування дуже важливим є надання матері психологічної підтримки.

2) Порекомендувати матері продовжити годування грудьми за вимогою дитини. Страви прикорму не повинні повністю витісняти грудне вигодовування.

3) Порекомендувати матері поступово, відповідно з апетитом дитини, збільшити кількість прикорму, який вводиться. Пояснити важливість отримання дитиною прикорму, збагаченого залізом. Чітко пояснити частоту годування, відповідно віку дитини. Порекомендувати матері уникати однотипного харчування дитини.

4) Пояснити матері важливість спілкування з дитиною під час годування. Необхідно годувати дитину разом з іншими членами сім'ї, давати можливість дитині годувати себе самостійно, бути готовим до безладу, який є невід'ємною частиною процесу навчання прийому їжі. Треба навчити матір спілкуватися з дитиною під час годування: говорити тихо, лагідно. Не порівнювати свою дитину з іншими, так як здорові діти не подібні один на одного вони можуть з'їдати різні об'єми прикорму, відмовлятися від продуктів, які подобаються іншим дітям і навпаки. Мати повинна знати, що достовірною ознакою нормального розвитку дитини є стабільні показники прибавки в масі.

5) Пояснити матері шкідливість годувати дитину примусово.

6) Необхідно надати поради матері щодо безпеки під час годування.

Поради матері щодо безпеки під час годування.

1) Обов'язково вимити руки матері та дитини перед їдою.

2) Використовувати чисту воду, чистий посуд для приготування та подачі їжі дитині.

3) Треба завжди бути із дитиною, коли вона їсть, ніколи не залишати її саму.

4) Не давати дитині твердих продуктів харчування у вигляді маленьких круглих предметів (виноград, горіхи, цукерки-льодяники, тощо).

5) Уникати гострих предметів.

6) Не примушувати дитину їсти.

7) Їжа повинна бути остудженою до температури тіла (36-37 град. С).

Важливо пояснити матері, що кожна дитина має свою індивідуальну схему введення прикорму щодо темпів введення різних продуктів прикорму.

3.4. Харчування дитини у віці від 12 місяців до 3-х років

3.4.1. Загальні положення

Важливо в цей період сформувати у дитини принципи здорового харчування, які в послідуючому будуть сприяти її здоровому розвитку та збереженню здоров'я. Процес формування навичок здорового харчування буде більш успішним, якщо харчування усієї сім'ї буде відповідати цим принципам.

Діти віком старше року можуть вживати їжу, яку їдять дорослі із сімейного столу. Рекомендоване число годувань для дитини складає не менше 5-ти разів на день - три основних та два додаткових прийоми.

     У  харчуванні  дітей  від  1  до  3  років  молоко та молочні

продукти відносяться до продуктів  щоденного  споживання.  Вони  є

джерелом  не  тільки білку та жиру,  але й основним постачальником

легкозасвоюваного кальцію,  необхідного для  формування  кісткової

тканини, а також вітамінів, у першу чергу B , A.

Таблиця 1а

Добова норма молочних продуктів для дітей віком від 1 до 3 років

Назва продукту	1,0-1,5 роки	1,5-3 роки
Молоко та кисломолочні продукти (кефір, йогурт, ряжанка тощо)	450-500 мл	400-450 мл
Молоко у складі молочно-круп'яної каші	100-150 мл	150-200 мл
М'який сир	50 г	50 г

( Пункт 3.4.1 доповнено абзацом та Таблицею 1а згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я N 90 (v0090282-09) від 13.02.2009 )

Основні принципи здорового харчування дитини віком 1-3 роки

1) Продовжувати грудне вигодовування і на другому році життя.

2) Раціон харчування дитини повинен бути різноманітний, щоденно повинен містити свіжі овочі та фрукти.

3) Рекомендовано нежирні сорти м'яса, риби, печінка, яйця.

4) Страви повинні бути м'якими, кашоподібної гомогенної консистенції у вигляді пюре, суфле, тефтельок, парових котлет, а фрукти та овочі дрібно порізані. З появою корінних зубів у дітей, їжа за консистенцією може бути такою, як у дорослих.

5) До 2-х річного віку в раціоні харчування дитини молоко та молочні продукти повинні бути звичайної жирності (3,2% або 3,5%), а для дітей старше 2 років рекомендовані молоко та молочні продукти зі зниженим вмістом жиру. Використовують в раціоні кисломолочні продукти.

6) Для профілактики йододефіцитних станів, при приготуванні їжі, слід використовувати йодовану сіль.

7) Їжа повинна піддаватися ретельній кулінарній обробці і даватись дитині, не пізніше, ніж через 30 хвилин після приготування.

3.4.2. Консультування матері з харчування дитини від 12 місяців до 3 років

Надайте консультацію матері по можливому продовженню грудного вигодовування і на другому році життя дитини. Порекомендуйте щоденно включати в раціон харчування дитини різноманітні продукти: овочі, фрукти (переважно місцеві) та у свіжому вигляді.

Використовувати в раціоні харчування нежирні сорти м'яса, птиці (без шкірки), риби, печінку. При недостатності в раціоні дитини м'ясних продуктів необхідно збагатити раціон бобовими (квасоля). Дитина повинна отримувати хліб, крупи, макаронні вироби, картоплю, молоко та кисломолочні продукти, яйця, олію та вершкове масло. Порекомендуйте матері при приготуванні їжі не зловживати сіллю, цукром, приправами та спеціями.

     Надати  роз'яснення  батькам щодо необхідності збалансованого

харчування дитини віком від 1 до 3 років та включення до щоденного

раціону  молока  і  молочних  продуктів,  які є джерелом не тільки

білку та жиру,  але й  основним  постачальником  легкозасвоюваного

кальцію,  необхідного  для  формування кісткової тканини,  а також

вітамінів, у першу чергу B , A.

( Пункт 3.4.2 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я N 90 (v0090282-09) від 13.02.2009 )

3.5. Штучне та змішане вигодовування

Оптимальним методом вигодовування дитини є грудне молоко. В деяких випадках, коли неможливо вигодування грудним молоком, дитина повинна отримувати повноцінне для свого віку харчування. В таких випадках дитина вигодовується адаптованою сумішшю. Батьки дитини повинні бути проінформовані у повному обсязі про ризик для здоров'я дитини, який існує у випадку вигодовування дитини сумішшю. Необхідно проконсультувати батьків, як безпечно приготувати суміш та правильно її зберігати (не використовувати суміш, якщо минуло понад 40 хвилин із моменту її приготування).

Режим харчування при вигодовуванні сумішшю залишається вільним.

Введення продуктів та страв прикорму у дітей, які знаходяться на штучному вигодовуванні, адаптованими молочними сумішами, не відрізняється від аналогічних у дітей з грудним вигодовуванням.

При змішаному вигодовуванні догодовувати сумішшю необхідно з ложечки і тільки після прикладання дитини до обох грудей.

Кількість молочної суміші у значній мірі залежить від маси тіла дитини. Необхідно пам'ятати, що кількість їжі, яка використовується на одне годування, не завжди однакова впродовж дня.

Орієнтовний добовий об'єм їжі, якщо маса тіла малюка відповідає середній віковій нормі можна визначити за допомогою таблиці.

Таблиця 2

Орієнтовний добовий об'єм їжі для дитини віком до 12 місяців

Вік дитини	Добовий об'єм їжі, мл
Від народження до 10 дня	70-80 х день життя новонародженого
Від 10 днів до 2 місяців	1/5 маси тіла
Від 2 до 4 місяців	1/6 маси тіла
Від 4 до 6 місяців	1/7 маси тіла
Від 6 до 12 місяців	1/8-1/9 маси тіла

4. Фізичний розвиток дитини

4.1. Загальні положення

Фізичний розвиток дитини Всесвітня організація охорони здоров'я визначає як сумарний індикатор стану здоров'я окремої дитини та популяції, а показники фізичного розвитку дітей раннього віку як критерій оцінки соціально-економічного розвитку окремого регіону, країни. Моніторинг фізичного розвитку дітей раннього віку ВООЗ вважає одним із найефективніших заходів, які здійснюються медичними працівниками. щодо зниження рівня смертності та захворюваності дітей раннього віку. Оцінка фізичного розвитку дитини віком до 3 років проводиться на підставі "Норм зросту", які розроблені ВООЗ в 2006 році і рекомендовані для використання замість нормативів, запропонованих раніше Національним центром статистики охорони здоров'я США та ВООЗ. "Норми зросту" ґрунтуються на результатах багатоцентрового дослідження показників фізичного розвитку 8440 дітей від народження до 71 місяців у 6 країнах світу (Бразилії, Ганні, Індії, Норвегії, Омані та США) з 1997 по 2003 рік.

Критеріями для відбору дітей для розробки "норм зросту" були:

1) Відмова матері від тютюнопаління під час вагітності і в подальшому.

2) Виключно грудне вигодовування дитини щонайменше до 4 місяців життя та продовження грудного вигодовування щонайменше до 1 року.

3) Адекватний догляд за дитиною вдома та доступність до якісної медичної допомоги.

Завдяки критеріям відбору дітей для дослідження, в основі яких було забезпечення оптимальних умов для нормального фізичного розвитку кожної дитини, "Норми зросту" є науково обґрунтованим інструментом для оцінки діяльності системи охорони здоров'я і насамперед закладів первинної медико-санітарної допомоги та стандартом, якого повинні досягнути усі країни.

Ці стандарти базуються на доказовій медицині і свідчать про те, що за умови створення сприятливого середовища для дитини (забезпечення раціонального вигодовування і харчування, відмови матері від тютюнопаління, адекватного догляду вдома та доступності до якісної первинної медико-санітарної допомоги) діти раннього віку мають подібні моделі фізичного розвитку незалежно від країни проживання.

Норми (стандарти) фізичного розвитку дітей раннього віку, розроблені ВООЗ необхідно використовувати:

Медичним працівникам: як ефективний інструмент скринінгової оцінки фізичного розвитку дітей раннього віку для своєчасного виявлення відхилень від норми та захворювань, консультування батьків, призначення у разі потреби необхідного обстеження та лікування.

Організаторам охорони здоров'я: як інструмент для обґрунтування необхідності розробки державних та регіональних програм, спрямованих на реалізацію права дитини на нормальний фізичний розвиток, підтримку грудного вигодовування, забезпечення раціонального харчування, підвищення доступності та якості медичної допомоги дітям і матерям.

Батькам: як інструмент, який дозволяє сім'ї разом з медичними працівниками більш ефективно здійснювати моніторинг фізичного розвитку дитини, розуміти важливість і необхідність виконання рекомендацій стосовно вигодовування та харчування, своєчасно звертатися за медичною допомогою.

Ці норми є глобальними і рекомендовані ВООЗ, як міжнародний стандарт фізичного розвитку дитини раннього віку в усіх країнах незалежно від етнічної належності, соціально-економічного статусу та виду харчування.

4.2. Оцінка фізичного розвитку (А)

Оцінка фізичного розвитку проводиться при кожному обов'язковому медичному огляді дитини віком до 3 років (А). Для цього медичною сестрою проводяться виміри довжини/зросту, маси тіла, обводу голови дитини (Додаток 8 до Протоколу) Результати вимірів заносяться до відповідних графіків. Це дає можливість побачити тенденцію фізичного розвитку дитини за період часу та виявити проблеми фізичного розвитку. У переважній більшості випадків відхилення від стандартних темпів збільшення маси тіла та довжини/зросту свідчать про порушення у стані здоров'я дитини та вимагають ретельного аналізу ситуації та відповідних заходів.

4.3. Графіки фізичного розвитку

У кожної дитини повинен бути свій графік, за яким здійснюється оцінка фізичного розвитку та з врахуванням її результатів проводиться адекватне медичне спостереження.

Для дівчаток та хлопчиків графіки фізичного розвитку різні і для зручності можуть мати різні кольорові коди. ( Додатки 13-30 (va149282-08) до Протоколу). Важливо використовувати графіки фізичного розвитку дитини для відповідної статі, оскільки хлопчики та дівчатка розвиваються по-різному.

На кожному графіку накреслені криві. Криві, на графіках фізичного розвитку дитини, допомагають в інтерпретації показників фізичного розвитку дитини.

Лінія, позначена 0 на кожному графіку, є медіаною, яка представляє середнє значення. Інші лінії визначають стандартні відхилення, які вказують на віддаленість показника фізичного розвитку від стандарту.

Лінії стандартних відхилень (СВ) на графіках фізичного розвитку дитини мають позитивне (1, 2, 3) або негативне (-1, -2, -3) значення.

4.3.1. Графіки довжина тіла/зріст/вік

В залежності від віку дитини вимірюється стандартний показник довжини чи зросту. Довжина тіла у горизонтальному положенні дитини (лежачи) вимірюється у дітей віком 0-2 років. ( Додаток 13 (va149282-08) , 22 до Протоколу), зріст у вертикальному положенні дитини (стоячи) у дітей віком від 2-5 років. (Додаток 14, 23 до Протоколу). Значення показника довжини тіла/зросту для даного віку показує, якої довжини тіла/зросту набула дитина даного віку на момент огляду. Цей показник допомагає виявити дітей з затримкою зросту та надто високих для свого віку. Високий зріст рідко являє собою проблему, за винятком випадків ендокринних розладів.

На графіку, на горизонтальній осі відкладаються значення віку, а на вертикальній осі - значення довжини/зросту тіла в сантиметрах. Вік дитини визначається в повних тижнях від народження до 3 місяців; в повних місяцях - від 3 до 12 місяців; та в повних роках та місяцях - надалі.

Для того, щоб нанести значення довжини тіла/зросту для даного віку, слід:

1) На горизонтальній осі відкласти значення повних тижнів, місяців або років та місяців. Точки значення слід ставити на вертикальній лінії (а не між вертикальними лініями). Наприклад, якщо дитині 5,5 місяців, значення наносять на поділку 5 місяців (а не між 5 та 6 місяцями).

2) На вертикальній осі відкласти значення довжини тіла/зросту. Точки значення слід ставити на або між горизонтальними лініями. Наприклад, якщо довжина тіла дитини становить 60,5 см, нанесіть значення в клітинку між горизонтальними лініями.

3) Після нанесення точок за результатами двох або більше оглядів, необхідно з'єднати точки прямою лінією для того, щоб побудувати криву та побачити динаміку.

4) Перевірте, чи правильно занесені точки до графіку, та, у разі необхідності, повторіть антропометричні виміри. Наприклад, довжина тіла дитини не повинна бути меншою, ніж значення довжини тіла при попередньому огляді. У цьому випадку, один з вимірів був здійснений неправильно. Тому необхідно чітко дотримуватись методики проведення антропометрії.

4.3.2. Графіки маса тіла/вік

Значення маси тіла для даного віку ( Додатки 15 (va149282-08) , 16, 24, 25 до Протоколу) показує, якої маси тіла набрала дитина даного віку на момент огляду. Цей показник використовується для того, щоб визначити, чи має дитина недостатню або надто недостатню вагу, але не використовується для визначення надмірної ваги або ожиріння.

Для того, щоб нанести значення маси тіла для даного віку слід:

1) На горизонтальній осі відкласти значення віку в повних тижнях, місяцях або роках та місяцях. Точки значення слід ставити на вертикальній лінії (але не між вертикальними лініями).

2) На вертикальній осі відкласти значення маси тіла. Точки значення слід ставити на горизонтальну лінію.

3) Після нанесення точок за результатами двох або більше оглядів, з'єднати їх між собою прямою лінією, щоб побудувати криву та побачити динаміку.

4.3.3. Графіки співвідношення маса тіла/довжина тіла/зріст/вік

Графік співвідношення маси тіла до довжини тіла/зросту ( Додатки 17 (va149282-08) , 18, 26, 27 до Протоколу) допомагає у виявленні дітей з дуже низькою масою тіла та дітей з високим співвідношенням маси до довжини тіла/зросту, що може свідчити про ризик розвитку надмірної ваги або ожиріння.

На цьому графіку, на горизонтальній осі відкладаються значення довжина тіла дитини або зріст в сантиметрах, а на горизонтальній осі - маса в кілограмах.

Для того, щоб нанести на графік значення співвідношення маси тіла до довжини тіла/зросту слід:

1) На горизонтальній осі відкласти значення довжини тіла або зросту. Точки значення слід ставити на вертикальній лінії. Необхідно заокруглити значення до найближчого цілого сантиметра.

2) На вертикальній осі нанести значення маси. Точки значення ставити на або між горизонтальними лініями.

3) Після нанесення показників співвідношення маси тіла до довжини тіла/зросту за два або більше оглядів, з'єднати точки прямою лінією, щоб побудувати криву та побачити динаміку.

4.3.4. Графіки індекс маси тіла/вік

Індекс маси тіла (ІМТ) використовується для проведення скринінгу на надмірну вагу та ожиріння.

Як правило, графік ІМТ ( Додатки 19 (va149282-08) , 20, 28, 29, до Протоколу) для даного віку показує результати, схожі з результатами графіку співвідношення маси до довжини тіла/зросту дитини.

На цьому графіку на горизонтальній осі відкладаються значення віку в повних тижнях, місяцях, або роках та місяцях.

На вертикальній осі відкладається ІМТ.

Індекс маси тіла визначається за формулою: значення маси тіла розділити на зріст в квадраті (кг/кв.м). Показник зросту необхідно перевести в метри. Результат обчислень округлити до десятих.

Для того, щоб нанести на графік показник індексу маси тіла дитини для даного віку, слід:

1) На горизонтальній осі відкласти значення віку в повних тижнях, місяцях або роках та місяцях. Точки значення слід ставити на вертикальній лінії (а не між вертикальними лініями).

2) На вертикальній осі відкласти значення ІМТ. Точки значення слід ставити на горизонтальну лінію або між лініями.

3) Після нанесення точок за результатами двох або більше оглядів з'єднати їх прямою лінією, щоб побудувати криву та побачити динаміку.

4.4. Інтерпретація показників фізичного розвитку

Інтерпретація показників фізичного розвитку залежить від того, де знаходиться показник фізичного розвитку на графіку.

Значення показників фізичного розвитку, що знаходяться вище або нижче ліній стандартного відхилення (СВ) інтерпретуються наступним чином:

1) Значення, що знаходяться між лініями стандартних відхилень "-2" та "-3", вважаються нижчими лінії стандартного відхилення "-2"

2) Значення, що знаходяться між лініями стандартних відхилень "2" та "3", вважаються вищими лінії стандартного відхилення "2".

Якщо, показник знаходиться безпосередньо на лінії стандартного відхилення, вважається, що це значення попадає в категорію меншої важкості. Наприклад, якщо показник маси для даного віку знаходиться на лінії "-3", вважається, що дитина має недостатню вагу, але не вкрай недостатню вагу.

Наступна таблиця надає зведену інформацію щодо визначення проблем фізичного розвитку з огляду на стандартне відхилення.

Необхідно порівняти показники, нанесені на графіки фізичного розвитку дитини, із лініями СВ, щоб визначити, де знаходиться показник фізичного розвитку по відношенню до ліній стандартного відхилення. Виміри, які попадають у зафарбовані клітинки, знаходяться в межах норми.

Таблиця 3

Інтерпретація стандартних відхилень показників фізичного розвитку

Стандартне відхилення	Показники фізичного розвитку
Стандартне відхилення	Довжина тіла/зріст для даного віку	Маса для даного віку	Співвідношення маси до довжини тіла/зросту	ІМТ для даного віку
Вище 3	Див. примітку 1	Див. примітку 2	Ожиріння	Ожиріння
Вище 2	Норма		Надмірна вага	Надмірна вага
Вище 1	Норма		Можливий ризик надмірної ваги (Див. примітку 3)	Можливий ризик надмірної ваги (Див. примітку 3)
0 (медіана)	Норма	Норма	Норма	Норма
Нижче -1	Норма	Норма	Норма	Норма
Нижче -2	Затримка зросту (Див. примітку 4)	Недостатня вага	Виснажена	Виснажена
Нижче -3	Надмірна затримка зросту (Див. примітку 4)	Надмірно недостатня вага	Дуже виснажена	Дуже виснажена

Примітки:

1. Дитина, показники зросту якої попадають в дану категорію, є дуже високою.

Високий зріст рідко являє собою проблему, за винятком тих випадків, коли він може вказувати на наявність ендокринного розладу (наприклад, пухлина, що виробляє гормони зросту). Якщо у вас виникає підозра на ендокринні розлади, у дитини її, слід направити на консультацію до спеціаліста (наприклад, якщо у дитини, надто високої для свого віку, батьки нормального зросту).

2. Дитина, чий показник маси для даного віку попадає в цю категорію, може мати проблему фізичного розвитку, але такі висновки краще робити на основі аналізу показників співвідношення маси до довжини тіла/зросту або ІМТ для даного віку.

3. Показник, який знаходиться вище лінії 1 стандартного відхилення, означає вірогідний ризик. Висхідна динаміка у напрямку лінії 2 стандартного відхилення вказує на наявність ризику.

4. Існує вірогідність того, що дитина з затримкою або сильною затримкою зросту матиме надмірну вагу.

Щоб зробити висновок про фізичний розвиток дитини треба оцінити всі графіки фізичного розвитку та результати спостереження за дитиною.

Попередня таблиця демонструє проблеми, які можна виявити, розглянувши лише один показник фізичного розвитку. Однак, дуже важливо взяти до уваги усі графіки фізичного розвитку дитини разом. Розгляд усіх графіків фізичного розвитку дитини разом допомагає визначити характер проблем фізичного розвитку. Також необхідно подивитися на динаміку показників за період спостереження за дитиною.

Наприклад, якщо дитина має недостатню масу тіла за графіком маси тіла для даного віку, слід також розглянути графік довжина тіла/зріст для даного віку та співвідношення маси до довжини/зросту тіла.

- Показник довжина тіла/зріст/вік показує приріст зросту дитини. Затримка фізичного розвитку (показник довжина тіла/зріст для даного віку нижче лінії "-2" може свідчити, що протягом тривалого періоду часу дитина отримувала поживні речовини в кількості, недостатній для забезпечення нормального зросту дитини та/або що дитина часто хворіла. Дитина з затримкою фізичного розвитку може мати нормальні показники співвідношення маси тіла до довжини тіла/зросту, але мати низькі показники маси тіла для даного віку через невисокий зріст.

- Показник співвідношення маса тіла/довжина тіла/зріст нижчий лінії "-2" стандартного відхилення може свідчити про значне недоїдання дитини та/або захворювання, яке спричинило різку втрату маси.

- Показник індекс маси тіла для даного віку.

ІМТ, як правило, не зростає з віком, на відміну від маси та зросту окремо. ІМТ дитини різко зростає, коли дитина швидко набирає масу по відношенню до зросту в перші шість місяців життя. ІМТ знижується пізніше у віці до року і залишається стабільним від 2 до 5 років життя. Показник ІМТ для даного віку схожий з показником співвідношення маси до довжини тіла/зросту і використовується як скринінг на надмірну масу тіла та ожиріння. При інтерпретації ризику надмірної ваги варто прийняти до уваги вагу батьків дитини. Якщо у дитини один з батьків страждає на ожиріння, це збільшує ризик дитини набрати надмірну масу. Дитина, в якої один з батьків страждає на ожиріння, має 40% ризику розвитку надмірної ваги, тоді як у дитини, обоє батьків, якої страждають на ожиріння, ризик надмірної ваги зростає до 70%. Важливо розуміти, що надмірна маса та ожиріння можуть існувати паралельно із затримкою зросту.

4.5. Інтерпретація динаміки графіків фізичного розвитку дитини

Для визначення динаміки фізичного розвитку дитини слід проаналізувати динаміку показників фізичного розвитку, які нанесені на графік за результатами декількох оглядів. Динаміка може вказувати на хороший та сталий фізичний розвиток дитини, або на те, що дитина має ризик виникнення проблем, і її слід оглянути повторно.

"В нормі" графік фізичного розвитку дитини буде проходити паралельно медіані (лінія, яка позначена 0 на кожному графіку) та лініям стандартних відхилень. Більшість дітей розвивається "за графіком", який проходить по лінії СВ або між ними та більш-менш паралельно медіані; графік може проходити під або над медіаною. При інтерпретації графіків фізичного розвитку дитини слід пам'ятати про наступні ситуації, які можуть вказувати на проблему або наявність ризику:

- Крива фізичного розвитку дитини перетинає лінію стандартного відхилення.

- У графіку фізичного розвитку дитини спостерігається різкий підйом або зниження.

- Відсутність позитивної динаміки графіку фізичного розвитку дитини (маса або зріст дитини не збільшується).

Оцінка вищезазначених випадків залежить від того, коли почалися зміни у динаміці кривих фізичного розвитку дитини та який їх напрямок. Наприклад, якщо дитина хворіла та втратила масу, швидкий приріст маси (демонструється різким підйомом на графіку) може бути позитивною ознакою того, що дитина "наздогнала в розвитку".

Важливо проаналізувати ситуацію в цілому при інтерпретації динаміки графіків фізичного розвитку дитини.

4.5.1. Перетинання лінії стандартного відхилення

Перетинання кривою фізичного розвитку дитини лінії стандартного відхилення вказує на потенційний ризик. Інтерпретація ризику базується на тому, де саме, по відношенню до медіани, почалися зміни, динаміка цих змін, з обов'язковим урахуванням анамнезу:

- Якщо крива фізичного розвитку дитини перетинає лінію стандартного відхилення, це означає, що у розвитку дитини відбулися значні зміни.

- Якщо крива фізичного розвитку набула напрямку до медіани, це означає, що зміни, мають позитивну тенденцію.

- Якщо крива фізичного розвитку набула напрямку від медіани, це є свідченням ризику або проблеми.

- Якщо крива фізичного розвитку дитини проходить поряд з медіаною, час від часу її перетинаючи, це нормально.

- Якщо крива фізичного розвитку зростає або падає, перетинаючи при цьому лінію стандартного відхилення, слід провести аналіз, так як, ця тенденція може бути свідченням проблеми. Наприклад: при вчасному виявленні тенденції до надмірної або недостатньої маси можливе раннє втручання з метою корекції та попередження проблеми.

4.5.2. Різке зростання або зниження кривої фізичного розвитку дитини

Будь-який різкий підйом або зниження кривої фізичного розвитку дитини вимагає уваги. Якщо дитина хворіла або недостатньо харчувалась, під час періоду відновлення нормального харчування очікується різкий підйом кривої, оскільки дитина "наздоганяє" у розвитку. В іншому випадку різкий підйом кривої фізичного розвитку свідчить про зміну характеру харчування дитини, яке призвело до надмірної маси.

- Якщо дитина швидко набрала масу, слід оцінити її довжину/зріст.

- Якщо збільшилась лише маса дитини, це свідчить про наявність проблеми.

- Якщо маса та зріст дитини збільшилися пропорційно, це означає, що дитина "наздоганяє у розвитку" завдяки покращенню харчування або дитина одужала після захворювання. В такий ситуації повинен відбутися підйом кривої показників маси для даного віку та кривої довжини тіла/зросту для даного віку, в той час як графік співвідношення маси до довжини тіла зросту матиме сталу динаміку паралельно лінії стандартного відхилення.

- Різке зниження кривих фізичного розвитку здорової дитини або дитини, що недоїдала, свідчить про проблему розвитку, яка вимагає втручання та лікування.

- Якщо у дитини надмірна маса, різкі зниження кривої маси тіла не є нормальним. Не повинно бути різких падінь у графіку фізичного розвитку, оскільки різка втрата надто великої кількості ваги не є бажаною. Дитина з надмірною вагою повинна утримувати свою вагу, збільшуючи зріст.

4.5.3. Відсутність динаміки кривої фізичного розвитку

Відсутність динаміки кривої фізичного розвитку (стагнація), як правило, вказує на проблему:

- Якщо маса дитини залишається незмінною протягом певного періоду часу, в той час як зріст дитини збільшується, у дитини швидше всього є порушення.

- Якщо зріст дитини залишається незмінним протягом певного періоду часу, це означає, що дитина не росте. Винятком є ситуації, коли дитина з надмірною вагою або ожирінням утримує свою вагу протягом певного періоду часу, досягаючи більш здорового співвідношення маси до зросту або індексу маси тіла для даного віку.

- Якщо дитина з надмірною вагою з часом втрачає масу, і втрата маси помірна, зріст дитини повинен продовжувати збільшуватись. Однак, якщо зріст дитини з часом не збільшується, це вказує на порушення у такому випадку крива зросту до даного віку не буде мати позитивної динаміки. Цю проблему наявно продемонструє відсутність позитивної динаміки графіку зросту для даного віку.

- Що стосується дітей у вікових групах, у яких відбувається швидкий скачок зросту, який демонструється на графіку крутими кривими підйому (наприклад протягом перших шести місяців життя), стагнація розвитку навіть протягом одного місяця свідчить про потенційну проблему.

4.6. Тактика при виявленні відхилень у фізичному розвитку дитини

1) Необхідно встановити причину відхилення у фізичному розвитку:

- виключити стани, загрозливі для життя дитини;

- провести оцінку харчування;

- провести обстеження, при необхідності з залученням лікарів-спеціалістів (лікаря-ендокринолога дитячого, генетика, лікаря-невролога дитячого, інших за показаннями).

2) Провести консультування з вигодовування та харчування.

3) Відповідне лікування у разі виявлення захворювання.

Відхилення у фізичному розвитку потребують консультацій лікарів-спеціалістів та повинні враховуватись при встановленні клінічного діагнозу. У будь-якому випадку оцінка та інтерпретація показників фізичного розвитку дитини обов'язково здійснюєтьсяя в динаміці.

5. Психомоторний розвиток дитини

5.1. Загальні положення

Психомоторний розвиток дитини відображає становлення різних відділів нервової системи дитини у певні періоди життя. Оцінка психомоторного розвитку дитини проводиться при кожному профілактичному огляді (В) з використанням таблиці, в якій визначено вікові особливості психомоторного розвитку дитини (Додаток 4 Протоколу).

Оцінка психомоторного розвитку дитини здійснюється за наступниками критеріями:

- моторика - цілеспрямована маніпулятивна діяльність дитини;

- статика - фіксація та утримання певних частин тулуба в необхідному положенні;

- сенсорні реакції - формування відповідних реакцій на світло, звук, біль, дотик;

- мова - експресивне мовлення та розуміння мови;

- психічний розвиток - позитивні та негативні емоції, становлення соціального віку.

5.2. Оцінка психомоторного розвитку дитини

Оцінка психомоторного розвитку дитини проводиться за критеріями, визначеними у таблиці (Додаток 4 Протоколу). При проведенні оцінки психомоторного розвитку дитини необхідно враховувати, що результати огляду залежать від ряду факторів, таких як настрій дитини, ступінь комфорту дитини, оточення, в якому проводиться огляд та інше. Щоб переконатись у відсутності функції або її зниженні, необхідно провести повторний огляд.

За результатами оцінки психомоторного розвитку дитини визначається тактика подальшого медичного спостереження. Якщо дитина виконує всі дії, притаманні для її віку, необхідно провести консультування по догляду з метою розвитку. Якщо дитина не може виконати запропоновані дії або є затримка в появі навичок, необхідно навчити матір, як проводити заняття з дитиною з метою розвитку та як використовувати додаткові стимули для розвитку навичок, які відстають.

Інтенсивність розвитку та змін у динаміці рухової, психічної, сенсорної сфер найбільше виражені на першому році життя, що вимагає регулярного медичного спостереження дитини.

Важливо знати, що не усі діти мають однакові темпи розвитку за усіма критеріями психомоторного розвитку. Вперше виявлене відставання появи певних навиків на першому році життя на 1 місяць, на другому на 3 місяці, на третьому на 6 місяців не є причиною для встановлення діагноз та консультації лікаря-невролога дитячого.

У цьому випадку необхідно провести консультування матері по догляду з метою розвитку та призначити огляд дитини в динаміці з повторною оцінкою психомоторного розвитку. Термін повторного огляду визначає лікар. При відсутності позитивної динаміки при повторній оцінці психомоторного огляду призначається обстеження дитини, яке включає консультацію лікаря-невролога дитячого.

Таблиця 4

Тактика лікаря відповідно до результатів оцінки психомоторного розвитку дитини

Результати оцінки	Тактика
Показники психомоторного розвитку відповідають віку дитини	Подальше спостереження. Консультування по догляду з метою розвитку.
Виявлено відставання появи навиків у дитини на 1 місяць на першому році життя	Консультування по догляду з метою розвитку та проведення корекційних занять. Повторний огляд через 1 місяць. Якщо виявлене відставання зберігається при повторному огляді через 1 місяць, необхідна консультація лікаря-невролога дитячого.
Відставання появи навиків на 3 місяці у дітей віком від 1 року до 2-х років	Консультування по догляду з метою розвитку та проведення корекційних занять. Повторний огляд через 1-3 місяці. Якщо виявлене відставання зберігається, необхідна консультація лікаря-невролога дитячого.
Відставання появи навиків на 6 місяців у дітей віком від 2 років до 3-х років	Консультування по догляду з метою розвитку. Повторний огляд через 2-6 місяців. Якщо виявлене відставання зберігається, необхідна консультація лікаря-невролога дитячого.

Примітка: Термін повторного огляду визначається лікарем індивідуально.

5.3. Консультування матері та сім'ї з метою розвитку дитини

Після проведення оцінки психомоторного розвитку необхідно проконсультувати та навчити матір та сім'ю догляду з метою розвитку дитини. Для цього необхідно з таблиць 5, 6, 7 вибрати рекомендації для тієї вікової групи, до якої відноситься дитина і провести консультування. Обов'язково необхідно пояснити матері важливість здійснення догляду з метою розвитку.

Важливо навчити матір спілкуванню з дитиною, показати, як можна привернути увагу дитини, як реагувати на її успіхи та досягнення. Слід рекомендувати матері розмовляти з дитиною, співати, обнімати, тримати дитину близько біля себе.

Під час консультування важливо розказати матері, як дитина може реагувати на звуки та дотик. Поясніть матері, якщо дитина у відповідь на її звернення усміхається, таким чином вона спілкується. Якщо дитина жестикулює або гулить, важливо, щоб мати повторювала ці дії, тим самим стимулюючи дитину до нових набутків.

Під час консультування необхідно продемонструвати як потрібно грати з дитиною. Важливо похвалити матір за добру практику по догляду з метою розвитку дитини. Після цього закріпити рекомендації з гри та спілкування, попросивши матір продемонструвати, як вона буде гратись з дитиною.

Якщо дитина перейшла в іншу вікову групу, необхідно обговорити з матір'ю рекомендації для іншої вікової групи.

Якщо мати відчуває, що в неї недостатньо часу, щоб забезпечувати догляд з метою розвитку, необхідно порекомендувати їй поєднувати цей догляд з іншим доглядом (годування, купання, одягання). Якщо в матері немає іграшок для дитини, можливо використовувати в якості іграшок безпечні для дитини предмети домашнього вжитку.

Якщо дитина не може виконати запропоновані дії, або є затримка в появі навичок, необхідно порекомендувати та показати матері, як проводити заняття з дитиною з метою розвитку та як використовувати додаткові стимули по розвитку навичок, які відстають.

Таблиця 5

Заняття по догляду з метою розвитку дитини віком до 6 місяців

Функції	Дії матері
Крупна моторика	Розвивати загальну рухову активність дитини, стимулювати виконання наступних дій: підтримувати спроби дитини змінити положення тіла, викладати дитину на живіт, перевертати із спини на живіт.
Дрібна моторика	Проводити масаж пальців рук. Розвивати наступні навики у дитини: пропонувати дитині іграшку, щоб вона старалася тягнутися до неї та утримувати її, вчити перекладати предмети із однієї руки в другу. Запропонувати дитині дерев'яні ложки і показати, як можна ними стукати.
Зорове сприйняття	Для стимуляції зорового сприйняття дитині необхідно пропонувати яскраві предмети, контрастні прості фігури, щоб вона могла тягнутися за ними і розглядати їх. Запропонуйте матері дивитися дитині в очі, намагатися зловити погляд дитини, усміхатися і розмовляти з нею.
Слухове сприйняття	Для стимуляції слухового сприйняття необхідно, якомога більше розмовляти з дитиною, використовуючи різні інтонації, кликати по імені, спонукаючи до відповідної голосової реакції, пропонувати слухати різні звукові іграшки (колотунчики, дзвіночки тощо). Дитині подобається подавати різні звуки, сміятися, дитина імітує звуки, які чує, тому важливо "воркувати" з дитиною, копіювати звуки дитини. Виконуючи звичні дії з дитиною, обов'язково називати їх, наприклад: "будемо їсти", "дай ручку", артикуляція повинна бути виразною.
Імпресивна та експресивна мова	Для стимулювання цього навику необхідно називати дитину по імені, називати предмети, до яких вона проявляє цікавість, імена людей. Мати повинна реагувати на спроби дитини говорити, виконуючи дії в побуті, коментувати їх словами.
Інтелекту- альний розвиток	Для розвитку інтелекту важливо сприяти формуванню цілеспрямованих дій. Годувати, купати, гуляти з дитиною в певні години, продумати ритуал підготовки до сну для того, щоб виробити у дитини здатність встановлювати прості причинно-наслідкові зв'язки. Дитина починає встановлювати найпростіший зв'язок між своїми діями і їх результатом (наприклад, якщо плакати, то візьмуть на руки).
Гра	Необхідно гратися з дитиною. Можна пропонувати в якості іграшок чисті та безпечні предмети домашнього вжитку, щоб дитина могла тримати їх в руці, гриміти ними, кидати їх. Підвішувати іграшки, картинки із зображенням квадратів, кілець на віддалі 45-50 см від очей дитини.
Емоції, соціальна поведінка	Для встановлення емоційного, тактильного контакту з дитиною необхідно якомога частіше брати дитину на руки, погладжувати та лагідно розмовляти з нею.

Методичні посібники для проведення догляду з метою розвитку: дзвіночки (із різного матеріалу), колотунчики (зручні для відпрацювання навику захвату предмету), звукові іграшки, музикальні іграшки, металеві чашки, дерев'яні ложки, яскраві контрастні іграшки.

Таблиця 6

Заняття по догляду з метою розвитку дитини від 6 місяців до 1 року

Функції	Дії матері
Крупна моторика	Розвивати загальну рухову активність дитини. Підтримувати дитину, коли вона намагається сидіти, вставати на ніжки, ходити.
Дрібна моторика	Пропонувати дитині іграшки, маленькі предмети для розвитку тонкої моторики. Наприклад, навчати дитину знімати із стержня пірамідки декілька кілець і нанизувати кільця на стержень пірамідки, опускати дрібні предмети у вузький отвір. Стискати пальчики в кулачок і розтискати їх, грати "дай-дай", "сорока ворона кашку варила", показувати "до побачення".
Зорове сприйняття	Пропонувати знайти заховану в присутності дитини іграшку, запитувати де мама, показувати дитині іграшки та фотографії з чіткими контурами, дрібні предмети, словесно називати їх ("му-му", "гав-гав", тощо).
Слухове сприйняття	Необхідно розмовляти з дитиною, стимулювати малюка повторювати інтонацію мови дорослого, відтворювати нові почуті звуки, робити танцювальні рухи під веселу ритмічну музику.
Імпресивна та експресивна мова	Стимулювати здібності дитини: за проханням показувати частини обличчя ляльки чи дорослого, впізнавати предмети на картинках. Вчити дитину повторювати нові склади, повторюючи дорослого, називати людей та предмети складами.
Інтелекту- альний розвиток	Стимулювати пізнавальну активність, розвивати навички: шукати іграшку, сховану у присутності дитини (дорослий накриває іграшку рушником або коробочкою, і просить дитину її знайти). Пізнавати значення коротких фраз: "Де м'ячик?", "Покажи носик" тощо. Навчати виконувати наступні дії: "Помахай ручкою", "Дай ручку" тощо.
Гра	Знімати із стержня пірамідки декілька кілець, нанизувати кільця на стержень пірамідки, ставити кубик на кубик.
Самообслу- говування	Формувати навики їсти густу їжу з ложки.
Емоції, соціальна поведінка	Стимулювати розвиток у дитини наступних навичок: махати рукою на прощання, за проханням обнімати батьків. В тому випадку, коли спостереження за дитиною дозволяють думати про затримку розвитку емоційно-комунікативної сфери, можливе проведення холдинг-терапії: мати бере свою дитину на руки, тісно притискає до себе, при цьому мати повинна мати можливість дивитись дитині прямо в очі. Не послаблюючи обіймів, мати говорить про свої почуття та свою любов. Необхідно спонукати дитину до наслідування дій дорослого.

Методичні посібники для проведення догляду з метою розвитку: картонні книжки, лялька, пірамідка з великими та дрібними кільцями, фігурки тварин, м'які іграшки, машинка середніх розмірів з шнурочком, іграшковий металлофон, іграшковий телефон, коробочки різних розмірів, кольорів та форм з покришками, дрібні предмети, відерце, набір пластмасового посуду.

Таблиця 7

Заняття по догляду з метою розвитку дитини від 1-го року до 3-х років

Функції	Дії матері
Крупна моторика	Розвивати загальну рухову активність дитини: стимулювати дитину до виконання наступних дій: вставати з підлоги, ходити самостійно, із положення стоячи присідати і гратися в цій позі.
Дрібна моторика	Навчати дитину таким навичкам: роз'єднувати предмети, малювати каракулі, під контролем дорослих відкручувати маленькі гвинтові кришки, розгортати загорнуті в папір предмети, ставити кубики один на одного, перегортати по одній сторінці книжки, опускати дрібні предмети в маленькі отвори нанизувати на шнурок велике намисто, переливати рідину із однієї ємності в іншу. Складати папір пополам, розкатувати пластилін, різати папір ножицями.
Зорове сприйняття	Стимулювати у дитини навички: обходити високі предмети (наприклад, стілець), впізнавати на фотографії себе, знайомого дорослого, показувати декілька названих предметів на картинці, запам'ятовувати, де лежать іграшки. Підбирати предмети до малюнку, знати 2-4 основні кольори, впізнавати предмети за малюнком його характерної частини. Впізнавати свої речі, одяг, підбирати парні картинки чи іграшки.
Слухове сприйняття	Стимулювати наступні навички: рухатися під звуки музики, відтворювати інтонації мови дорослих, співати, повторювати короткі слова, почуті при розмові дорослих, підбирати за назвою одну картинку із декількох. Вивчати короткі вірші, вставляти в них окремі слова. Гратися з дорослими в "голоси тварин", звуконаслідування: "гав-гав", "мяу" тощо.
Імпресивна та експресивна мова	Навчати дитину виконувати наступні дії: рухами голови показувати згоду чи незгоду, стверджувати чи заперечувати; використовуючи звуки, жести, окремі слова, щоб виразити свої побажання, повторювати у грі з лялькою знайомі дії (годувати з ложечки, вкладати спати). Стимулювати мовну активність, спонукати дитину повторювати фрази за дорослими, самостійно складати прості та складні речення.
Інтелектуальний розвиток	Навчати встановлювати причинно-наслідковий зв'язок на прикладі багаторазово виконуваних спільних дій, розвивати конструктивний та вербальний інтелект. Вчити дитину використовувати допоміжні засоби для досягнення своєї мети, наприклад, витягувати за шнурочок захований предмет, будувати вежу із кубиків, складати розрізаний на дві частини малюнок, знаходити той із малюнків, на який показує дорослий.
Гра	Навчати у грі відтворювати засвоєні дії з предметами, використовуючи іграшки ("годувати" та "купати" ляльку). У грі виступати в ролі другої людини - члена сім'ї, представника будь-якої професії, персонажу казки (сюжетно-рольова гра), сумісна сюжетна гра з іншою дитиною. Вчити дитину навичкам: збирати різні пірамідки, складати із кубиків "паровозик" та "місток" за зразком.
Самообслуговування	Розвивати здібності: самостійно тримати чашку, із якої п'є, жувати тверду їжу, зачерпувати ложкою їжу із тарілки, їсти та пити самостійно, використовуючи ложку та чашку, знімати шкарпетки черевики, куртку, штанці, просовувати руки в рукава, а ноги в штанці, з допомогою мити та витирати руки, чистити зуби.
Емоції, соціальна поведінка	Забезпечити дитину можливостями в процесі спілкування із дорослими навчитися проявляти співпереживання, втіху, допомагати в простій роботі за інструкцією.

Методичні посібники для проведення догляду з метою розвитку: олівці, фломастери, набори кубиків для конструювання (різні за кольором та величиною); набори форм, які вставляються один в одного; м'які ляльки та іграшки, книжки з малюнками і короткими віршами для дітей; "поштовий ящик", матрьошки, іграшки, які складаються із двох-трьох частин; іграшки - моделі людей та тварин; парні малюнки, лото, набір для нанизування та шнурування, пластилін, "пазли" для складання цілого із частин, розрізані малюнки із 2-3 частин, хрестоматія для дітей від 2 до 4 років, фігурки тварин з малюнками, іграшковий транспорт, ляльки для театру.

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 1

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

ХАРАКТЕРИСТИКА

досліджень, на основі яких базується Протокол (шкала рівнів доказовості)

А (I) - окреме високоякісне рандомізоване контрольоване дослідження, систематичний огляд рандомізованих контрольованих досліджень та/або високоякісний мета - аналіз.

Рекомендації цього рівня є найбільш достовірними і науково обґрунтованими. При здійсненні медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років згідно з Протоколом, використовуються методики та технології усіх рівнів доказовості з обов'язковим урахуванням дотримання вимоги поінформованої згоди матері.

В (II-III) - високоякісний систематичний огляд когортних досліджень або досліджень "випадок-контроль", високоякісне когортне дослідження або дослідження "випадок-контроль".

Рекомендації цього рівня мають високий рівень достовірності та можуть бути підґрунтям для прийняття клінічного рішення.

С (IV) - дослідження серії випадків, когортне дослідження або дослідження "випадок-контроль" без рандомізації.

Рекомендації цього рівня використовуються для обґрунтування певних клінічних рішень при відсутності доказів рівня А (I) і В (II-III).

D (V) - експериментальні дослідження або думка експертів. Рекомендації цього рівня використовуються для прийняття клінічних рішень у разі, якщо дослідження рівнів А (I), В (II-III), С (IV) не проводилися.

При здійсненні медичного догляду за здоровою дитиною віком до трьох років згідно з Протоколом, використовуються методики та технології усіх рівнів доказовості з обов'язковим урахуванням дотримання вимоги поінформованої згоди матері.

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 2

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

Таблиця 7

Календарний план проведення обов'язкових медичних профілактичних оглядів здорової дитини віком до 3 років

N	Вік дитини	Проводить	Місце проведення
1.	Не пізніше, ніж на другий день після виписки із пологового будинку (стаціонару)	лікар	вдома
2.	Через день після огляду лікарем	медсестра	вдома
3.	2 тижні	лікар	вдома
4.	3 тижні	медсестра	вдома
5.	1 місяць	лікар	В амбулаторних умовах
6.	2 місяці	лікар	В амбулаторних умовах
7.	3 місяці	лікар	В амбулаторних умовах
8.	4 місяці	лікар	В амбулаторних умовах
9.	5 місяців	лікар	В амбулаторних умовах
10.	6 місяців	лікар	В амбулаторних умовах
11.	7 місяців	медсестра	В амбулаторних умовах
12.	8 місяців	медсестра	В амбулаторних умовах
13.	9 місяців	лікар	В амбулаторних умовах
14.	10 місяців	медсестра	В амбулаторних умовах
15.	11 місяців	медсестра	В амбулаторних умовах
16.	12 місяців	лікар	В амбулаторних умовах
17.	18 місяців	лікар	В амбулаторних умовах
18.	24 місяці	лікар	В амбулаторних умовах
19.	36 місяців	лікар	В амбулаторних умовах

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 3

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

Таблиця 8

Основні завдання обов'язкових медичних профілактичних оглядів здорової дитини віком до 3 років відповідно до особливостей розвитку кожного вікового періоду

Первинний огляд дитини лікарем вдома після виписки дитини із родопомічного закладу
Мета	Отримання первинної інформації про дитину та сім'ю, оцінка стану її здоров'я з наступним консультуванням.
Основні завдання	1. З'ясувати: акушерський анамнез (перебіг вагітності та пологів), уточнити інформацію про проведення в родопомічному закладі профілактичних щеплень та скринінгових обстежень на фенілкетонурію та вроджений гіпотиреоз, наявність спадкових захворювань, цукрового діабету, соціально небезпечних хвороб (ВІЛ/СНІД, туберкульоз та інші) у сім'ї, шкідливих звичок у батьків, особливу увагу звернути на тютюнопаління матері під час вагітності та обох батьків після народження дитини. Зібрати алергологічний анамнез. Звернути увагу на соціальний стан сім'ї та наявність ознак щодо належності до сімей, які опинилися в складних життєвих умовах з метою визначення групи ризику за соціальними факторами та розробкою індивідуального плану медичного спостереження та інформування служби у справах дітей для здійснення соціального супроводу сім'ї. 2. Здійснити огляд по органам і системам, оцінити стан здоров'я дитини, особливу увагу звернути на: - наявність вроджених аномалій, стигм дисембріогенезу; - виділення із очей; - стан шкіри та слизових (ціаноз, блідість, ступінь інтенсивності та поширеності жовтяниці, наявність висипу); - оцінку реакції на звук та на світло; - оцінку пальпацію пульсу на стегнових артеріях; - оцінку м'язового тонусу та спонтанної рухової активності; - рефлекси новонародженого; - стан пупкової ранки, пуповинного залишку (пупкове кільце); - температуру тіла новонародженого; - оцінку кульшових суглобів на наявність вродженого вивиху, дисплазії (B); - звернути особливу увагу на наявність яєчок в калитці 3. Оцінити вигодовування, правильність прикладання до грудей, ефективність, безпеку
Цільове консуль- тування	1. Виключно грудне вигодовування. 2. Основи догляду за новонародженим: - емоційний контакт сім'ї з дитиною; - дотримання теплового режиму з метою попередження гіпотермії новонародженого; - догляд за пупковою ранкою, пуповинним залишком; - інші питання гігієни. 3. Ознаки, загрозливі для життя дитини, при виникненні яких слід негайно звернутись за допомогою до медичних працівників. 4. Профілактика рахіту. 5. Батькам необхідно надати інформацію про графік роботи лікаря (фельдшера), медичної сестри, закладу охорони здоров'я, телефони невідкладної та швидкої допомоги.

Повторний огляд лікарем вдома у віці дитини 2 тижні здійснюється з метою оцінки стану здоров'я дитини, оцінки вигодовування, оцінки фізичного розвитку та консультування матері з вигодовування та догляду.

Огляди дитини в періоді новонародженості медсестрою вдома
Мета	Динамічне спостереження за станом здоров'я дитини, контроль виконання рекомендацій лікаря, оцінка вигодовування дитини, закріплення навиків матері та сім'ї з вигодовування та догляду за дитиною з метою розвитку, консультування.
Основні завдання	1. Збір даних для оформлення та заповнення історії розвитку дитини (ф. 112/о (va302282-99) . 2. Оцінка стану здоров'я дитини. Особливу увагу звернути на: - стан шкіри, слизових (ціаноз, блідість, ступінь інтенсивності та поширеності жовтяниці, наявність висипу); - частоту дихання; - стан пупкової ранки (пуповинного залишку, пуповинного кільця); - оцінка м'язового тонусу та спонтанної рухової активності; - виділення із очей; - частота та характер випорожнень, сечовиділення. 3. Оцінка вигодовування, його ефективність та безпека.
Цільове консуль- тування	1. Профілактика синдрому раптової смерті. 2. Вигодовування дитини. 3. Догляд за новонародженим. 4. Ознаки, загрозливі для життя дитини, при виникненні яких слід негайно звернутись за допомогою до медичних працівників. 5. Догляд з метою розвитку.
Огляд дитини у віці 1 міс. лікарем в амбулаторних умовах
Мета	Динамічне спостереження за станом здоров'я дитини, консультування та вакцинації.
Основні завдання	1. Огляд по органам і системам. Оцінити стан здоров'я дитини. Звернути увагу на: - стан шкіри та слизових (ціаноз, блідість, ступінь інтенсивності та поширеності жовтяниці новонародженого, наявність висипу); - клінічні ознаки інфекції. Особливу увагу звернути на: - наявність зригування, блювоти після годування (виключення пілоростенозу); - оцінку кульшових суглобів (виключення дисплазії, вивиху) - наявність яєчок в калитці; - наявність кривошиї; - оцінку м'язового тонусу та спонтанної рухової активності; - оцінку реакції на звук та світло. 2. Оцінка знаку БЦЖ. 3. Оцінка вигодовування. 4. Оцінка фізичного розвитку дитини. 5. Оцінка психомоторного розвитку дитини. 6. Контроль отримання та інтерпретація результатів скринінгу на фенілкетонурію та вроджений гіпотиреоз, проведених у родопомічному закладі. 7. Вакцинація за умови поінформованої згоди матері. 8. Профілактика рахіту.
Цільове консуль- тування	1. Виключно грудне вигодовування. 2. Ознаки, загрозливі для життя дитини, при виникненні яких слід негайно звернутись за допомогою до медичних працівників. 3. Необхідність вакцинації та інформування щодо можливих ускладнень в поствакцинальному періоді. 4. Догляд за дитиною з метою розвитку. 5. Профілактика рахіту
Огляди дитини у віці 2, 3, 4, 5 місяців лікарем в амбулаторних умовах
Мета	Динамічне спостереження за станом здоров'я дитини, консультування та вакцинація
Основні завдання	1. Огляд по органам і системам. Оцінити стан здоров'я дитини. Звернути увагу на: - симетричність рухів, м'язовий тонус; - клінічні ознаки інфекції; - ознаки рахіту, анемії. Звернути особливу увагу на: - огляд кульшових суглобів в 2, 3, 4, 5 місяців, при підозрі на наявність патології - консультація лікаря-ортопеда-травматолога дитячого; - наявність яєчок в калитці, при підозрі на крипторхізм консультація лікаря-ендокринолога дитячого та лікаря-уролога дитячого; - наявність кил, при підозрі на їх наявність - консультація лікаря-хірурга дитячого. 2. Оцінка знаку БЦЖ. 3. Оцінка вигодовування. 4. Оцінка фізичного розвитку дитини. 5. Оцінка психомоторного розвитку дитини. 6. Вакцинація за умови поінформованої згоди матері.
Цільове консуль- тування	1. Вигодовування дитини. 2. Догляд з метою розвитку. 3. Ознаки, загрозливі для життя дитини, при виникненні яких слід негайно звернутись за допомогою до медичних працівників. 4. Попередження синдрому раптової смерті дитини. 5. Консультування з вакцинації 6. Попередження травматизму та нещасних випадків. 7. Профілактика рахіту. 8. Значимість профілактичних щеплень, перебіг поствакцинального періоду, можливі ускладнення, їх попередження та лікування.
Огляд дитини у віці 6 місяців лікарем в амбулаторних умовах
Мета	Динамічне спостереження за станом здоров'я дитини, консультування, введення прикорму.
Основні завдання	Огляд по органам і системам. Оцінити стан здоров'я дитини, звернути увагу на: - клінічні ознаки інфекції; - ознаки рахіту, анемії; - наявність зубів. Звернути особливу увагу на: - огляд кульшових суглобів, при підозрі на наявність патології - консультація лікаря-ортопеда-травматолога дитячого; - наявність яєчок в калитці, при підозрі на крипторхізм консультація лікаря-ендокринолога дитячого та лікаря-уролога дитячого. - наявність кил, при підозрі на їх наявність - консультація лікаря-хірурга дитячого. 2. Оцінка знаку БЦЖ. 3. Оцінка вигодовування, введення адекватного прикорму. 4. Оцінка фізичного розвитку дитини. 5. Оцінка психомоторного розвитку дитини.
Цільове консуль- тування	1. Вигодовування та харчування дитини, введення прикорму. 2. Догляд з метою розвитку. 3. Консультування з вакцинації. 4. Профілактика травматизму та нещасних випадків. 5. Ознаки, загрозливі для життя дитини, при виникненні яких слід негайно звернутись за допомогою до медичних працівників. 6. Профілактика рахіту та анемії.
Огляди дитини у віці 7, 8, 10, 11 місяців медсестрою в амбулаторних умовах
Мета	Динамічне спостереження за станом здоров'я дитини, консультування.
Основні завдання	1. Оцінка стану здоров'я дитини. Особливу увагу звернути на: - стан шкіри та слизових (блідість, ціаноз); - частоту дихання; - клінічні ознаки інфекції; - ознаки рахіту, анемії; - частота та характер випорожнень, сечовиділення. 2. Оцінка вигодовування та харчування дитини. 3. Оцінка фізичного розвитку дитини. 4. Оцінка психомоторного розвитку дитини. 5. Негайне інформування лікаря у разі виявлення ознак відхилення від стандартних показників фізичного розвитку дитини, відставання у психомоторному розвитку та клінічних симптомів захворювання.
Цільове консуль- тування	1. Вигодовування та харчування. 2. Догляд з метою розвитку. 3. Профілактика травматизму та нещасних випадків. 4. Ознаки, загрозливі для життя дитини, при виникненні яких слід негайно звернутись за допомогою до медичних працівників. 5. Профілактичні щеплення.
Огляд дитини у віці 9 місяців лікарем в амбулаторних умовах
Мета	Динамічне спостереження за станом здоров'я дитини, консультування, проведення скринінгового обстеження з метою виявлення анемії.
Основні завдання	1. Огляд по органам і системам. Оцінити стан здоров'я дитини, звернути увагу на: - клінічні ознаки інфекції; - ознаки рахіту, анемії; - наявність зубів. Звернути особливу увагу на: - огляд кульшових суглобів, при підозрі на наявність патології - консультація лікаря-ортопеда-травматолога дитячого; - наявність яєчок в калитці, при підозрі на крипторхізм консультація лікаря-ендокринолога дитячого та лікаря-уролога дитячого. - наявність кил, при підозрі на їх наявність - консультація лікаря-хірурга дитячого. 2. Лабораторне обстеження: визначення рівня гемоглобіну крові за умови поінформованої згоди матері. 3. Оцінка знаку БЦЖ. 3. Оцінка вигодовування та харчування. 4. Оцінка фізичного розвитку дитини 5. Оцінка психомоторного розвитку дитини.
Цільове консуль- тування	1. Раціональне вигодовування та харчування. 2. Догляд з метою розвитку. 3. Профілактика травматизму та нещасних випадків. 4. Ознаки, загрозливі для життя дитини, при виникненні яких слід негайно звернутись за допомогою до медичних працівників.
Огляд дитини у віці 1 рік лікарем в амбулаторних умовах
Мета візиту	Динамічне спостереження за станом здоров'я дитини, консультування.
Основні завдання візиту	1. Анамнез за перший рік життя. 2. Оцінка стану здоров'я дитини. Огляд по органам і системам. Особливу увагу звернути на: - клінічні ознаки інфекції; - ознаки анемії; - кількість зубів у разі порушення термінів прорізування зубів, патологічних змін формування прикус, тощо - консультація лікаря-стоматолога (ортодонта) дитячого за умови поінформованої згоди матері; - стан ступні, оцінка ходи; - ознаки урологічної та хірургічної патології (крипторхізм, фімоз, кили). 2. Оцінка знаку БЦЖ. 3. Оцінка вигодовування та харчування. 4. Оцінка фізичного розвитку дитини. 5. Оцінка психомоторного розвитку дитини 6. Оформлення етапного епікризу.
Цільове консуль- тування	1. Раціональне вигодовування та харчування. 2. Догляд з метою розвитку. 3. Профілактика травматизму та нещасних випадків. 4. Ознаки, загрозливі для життя дитини, при виникненні яких слід негайно звернутись за допомогою до медичних працівників. 5. Профілактичні щеплення.
Огляд дитини у віці 18 місяців лікарем в амбулаторних умовах
Мета	Динамічне спостереження за станом здоров'я дитини, консультування та вакцинація
Основні завдання візиту	1. Оцінити стан здоров'я дитини. Огляд по органам і системам. Особливу увагу звернути на: - ознаки інфекції; - ознаки анемії; - стан ступні; - кількість і стан зубів, прикусу, ознаки урологічної та хірургічної патології (крипторхізм, фімоз, кили). 2. Оцінка вигодовування та харчування. 3. Оцінка фізичного розвитку дитини. 4. Оцінка психомоторного розвитку дитини.
Цільове консуль- тування	1. Раціональне вигодовування та харчування. 2. Догляд з метою розвитку. 3. Ознаки, загрозливі для життя дитини, при виникненні яких слід негайно звернутись за допомогою до медичних працівників. 4. Профілактика травматизму та нещасних випадків. 5. Профілактичні щеплення.
Огляд дитини у віці 2 роки в амбулаторних умовах лікарем
Мета	Динамічне спостереження за станом здоров'я дитини, консультування
Основні завдання візиту	1. Оцінити стан здоров'я дитини. Огляд по органам і системам. Особливу увагу звернути на: - клінічні ознаки інфекції; - ознаки анемії; - стан ступні; - кількість і стан зубів, прикусу; - ознаки урологічної та хірургічної патології (крипторхізм, фімоз, кили). 2. Оцінка харчування 3. Оцінка фізичного розвитку дитини. 4. Оцінка психомоторного розвитку дитини. 5. Оформлення етапного епікризу.
Цільове консуль- тування	1. Раціональне харчування. 2. Догляд з метою розвитку. 3. Профілактика травм та нещасних випадків. 4. Ознаки, загрозливі для життя дитини, при виникненні яких слід негайно звернутись за допомогою до медичних працівників. 5. Туберкулінодіагностика та профілактичні щеплення.
Огляд дитини у віці 3 років лікарем в амбулаторних умовах
Мета	Динамічне спостереження за станом здоров'я дитини, консультування
Основні завдання візиту	1. Оцінити стан здоров'я дитини. Огляд по органам і системам. Особливу увагу звернути на: - клінічні ознаки інфекції; - ознаки анемії; - стан ступні; - постаа; - кількість і стан зубів, прикусу. ознаки урологічної та хірургічної патології (крипторхізм, фімоз, кили). 2. Оцінка харчування. 3. Оцінка фізичного розвитку дитини. 4. Оцінка психомоторного розвитку дитини. 5. Оформлення етапного епікризу.
Цільове консуль- тування	1. Раціональне харчування. 2. Догляд з метою розвитку. 3. Профілактика травм та нещасних випадків. 4. Ознаки, загрозливі для життя дитини, при виникненні яких слід негайно звернутись за допомогою до медичних працівників. 5. Туберкулінодіагностика та профілактичні щеплення.

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 4

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

ОЦІНКА

психомоторного розвитку дитини раннього віку

Таблиця 9

Оцінка психомоторного розвитку дитини на першому році життя

Вік міс.	Моторика	Статика	Сенсорні реакції	Мова	Емоції та соціальна поведінка
1	Фізіологічний гіпертонус мязів зменшується, атетозоподібні рухи кінцівок до кінця місяця згасають. Виражені безумовні рефлекси: хоботковий, смоктальний, хватальний, Моро, Бабкіна, (1) повзання .	Починає тримати голову по декілька хвилин в горизонтальному положенні, лежить на животі наприкінці місяця.	З'являється короткотривале розглядання зовнішнього середовища та слухове зосередження.	Поява гуління поодинокими звуками наприкінці місяця, вимовляє голосні звуки між "а", і "е".	Реагує незадоволенням на сильні звукові та світлові подразники. Побачивши обличчя, на мить зупиняється на ньому.
2	Повертає головою в різні боки.	Починає тримати голову декілька хвилин і в вертикальному положенні.	Тривала зорова реакція за предметом, який рухається. Зосередження на звук.	Часте коротке гуління.	Реагує усмішкою на розмову. Фіксує погляд на обличчі, яке рухається.
3	Починають зникати більшість безумовних рефлексів (пошуковий, хоботковий, Бабкіна, хватальний). Тягнеться за іграшкою. Нормалізується м'язовий тонус.	Добре тримає голову.	У відповідь на звукові подразники та яскраві предмети з'являється зосередження, активна реакція.	Часте, тривале гуління. Перші складові ланцюжки "ррр".	Відповідає комплексом пожвавлення у відповідь на емоційне спілкування. Соціальна посмішка.
4	З'являються спрямовані рухи рук: все краще бере іграшку. Повертається із спини на бік. Зникає більшість безумовних рефлексів (Моро хватальний, повзання).	В вертикальному положенні з'являються перші прояви опори ногами. В положенні на животі - впевнена опора на передпліччя.	Окрім чіткої уваги на звук, предмети, характерним є комплекс пожвавлення при зустрічі з рідними людьми. Вперше починає пізнавати маму. Розглядає іграшку в своїй руці.	Часте тривале, співуче гуління різними звуками. З'являються змично-губні приголосні "м", "б", викрики радості.	Голосно сміється у відповідь на емоційне словесне звернення.
5	Починає повертатися із спини на живіт. Тягнеться рукою до іграшки і торкається до неї.	Стоїть при підтримці за підпашки, спирається на кінчики пальців.	Окрім все більш чіткої реакції на звуки, характерним є оральна увага на яскравий предмет. Перші прояви розпізнавання своїх та чужих людей, радість при появі іншої дитини.	Ритмічні складові ланцюжки.	Радіє дитині, бере у неї з рук іграшку, реагує на строгі та ласкаві інтонації. Голосно сміється коли до неї звертаються.
6	Активно повертається із спини на живіт, починає повертатися із живота на спину. Хапає цілеспрямовано, запропоновану іграшку, перекладає з однієї руки в іншу.	В положенні на животі спирається на витягнуті руки або повністю відкриті долоні. Починає сідати через поворот набік, спираючись на руку.	Все більш адекватна реакція при появі матері, батька та чужої людини. Слідкує за іграшкою, яка впала донизу.	Балакання: послідовне приєднання різноманітних виразних складів із зміною сили звуку та висоти тону.	Емоції диференційовані, тягне руки, щоб взяли на руки. По-різному поводить себе із знайомими та незнайомими.
7	Лежачи на спині грається ногами (координація "рука-нога"). Перекладає іграшки з одного місця на інше, з руки в руку.	Сидить з прямою спиною. При підтримці за тулуб, на твердій основі пружинить (танцює).	Намагається дістати предмет, якщо це можливо зробити, змінивши положення тіла.	Продовжує балакання.	Включається в гру, повторюючи дорослих, змучившись, починає вимагати уваги самої близької людини (найчастіше матері).
8	Хапає кожною рукою по кубику і довільно тримає їх нетривалий час.	Повзає на животі (по-пластунськи, як тюлень), переставляючи вперед руки. Самостійно лягає сідає, піднімається.	При відповідному вихованні показує ручками "допобачення", "тосі-тосі", "ладушки". Киванням голови показує згоду "так", заперечення "ні".	Добре лепече, ясно вимовляє звуки "ба", "ма", "да".	Адекватні емоційні реакції у відповідь на спілкування. Спостерігає за діями інших дітей, сміється, лепече.
9	З різними іграшками може самостійно гратися. Навмисне скидає предмет.	Розгойдується на руках і колінах. Сидить вільно. При підтримці за руки, стоїть.	Адекватно відповідає діями на прості запитання та прохання "дай мені ляльку", "посидь тут". Знає своє ім'я. Реагує на музикальні звуки танцювальними рухами.	Чітке подвоєння складів.	Легко вступає в контакт на емоційному, ігровому, словесному рівнях. Повторює дії інших дітей.
10	Кількість цілеспрямованих рухів збільшується: складає пірамідку, кладе іграшки на місце, закриває ящики та ін. "Пінцетний" захват: бере маленький предмет витягнутим вказівним і великим пальцями.	Можна вести, підтримуючи за одну руку. Повзає на поверхнях різної висоти, багато дітей самостійно стоять, підтримуючись за будь-який предмет.	Все більш виражені та збагачені вказані прояви. Повторює рухи дорослих "розмовляє по телефону", "помішує кашу". Спеціально кидає іграшку.	З'являються перші слова, які дитина розуміє, в словарному запасі декілька слів. Вступає в діалог, правильне в звуковому плані повторення відомих складів.	Емоційний стан чітко проявляється різноманітними мімічними рухами голосовими реакціями. Реагує на все нове дивується. Грається з дітьми однією іграшкою.
11	"Щипцевий" захват: захватує маленький предмет, подушечками зігнутого вказівного і великого пальців.	Повзає на руках і колінах з перехресною координацією. Стоїть без опори. Робить кроки вперед, при підтримці за обидві руки.	Виконує прості вимоги та просьби. Орієнтується в поняттях "можна", "не можна", розуміє заборони: "сиди тихо", "не бери". У дитини з'являються перші друзі, з якими вона грається.	Кількість односкладових слів витісняється двоскладовими. Вживає слова спрощеного варіанту "ляля", "нозя" "цяця".	Махає рукою на прощання. Радіє приходу дітей. Вибіркове відношення до дітей.
12	Може гратися іграшками годину і більше.	Ходить вздовж меблів, при підтримці за одну руку, або самостійно.	Виконує все більш складні вимоги та прохання, розуміючи їх. Кількість проявів реакції на зовнішнє середовище збільшується.	Мовний запас 8-12 слів.	Протягує іншій дитині іграшку, супроводжуючи це сміхом та лепетом. Шукає іграшки, які заховані. За проханням обнімає батьків, прагне схвалення, підтвердження свого успіху близькою людиною.

---------------

(1) Методика визначення рефлексів вказана в додатку 9.

Оцінка психомоторного розвитку дитини другого року життя

Віковий інтервал	Розуміння мови	Активна мова	Сенсорний розвиток	Гра	Рухи	Навички	Емоції, соціальна поведінка
1 рік 1 місяць - 1 рік 3 місяці	Реагує на схвалення або заборону. Шукає на прохання предмет, яким тільки що грались.	Говорить подвійні або поодинокі склади зі змістом. Говорить осмислені слова з двома різними голосними.	Орієнтується в двох контрастних величинах, формах предметів: "велике" і "маленьке". Співвідносить, порівнює властивості предметів. За зразком дорослого з 2-3 кольорових кульок, кубиків обирає предмет потрібного кольору.	Відтворює в грі раніше завчені дії з предметами: годує ляльку нанизує кільця на стержень.	Ходить тривало не присаджується, міняє положення тіла нахиляється, повертається.	Самостійно їсть густу їжу ложкою.	Появляється співпереживання, втіха. Використовує слово "ні", не погоджуючись.
1 рік 4 місяці - 1 рік 6 місяців	Відбирає предмети за певними ознаками при словесному розумінні.	Називає предмети та дії в момент зацікавленості.	Орієнтується в 3-4 контрастних формах предметів (куля куб, цеглини, призма).	Відображує в грі окремі дії, які часто спостерігає. Возить за мотузку машинку, будує будиночок з кубиків.	Переступає через паличку, яка лежить на підлозі (без підтримки). Переступає приставним чи почерговим кроком 3 палиці при підтримці за руку.	Самостійно їсть рідку їжу ложкою.	Використовує "так". Починає розрізняти речі за приналежністю різним членам родини "бабусині окуляри", "мамина сумка". Починає уважно вдивлятися у своє зображення в дзеркалі, ідентифікує його з собою.
1 рік 7 місяців - 1 рік 9 місяців	Розуміє питання дорослого про події, які зображені на картинці.	Під час гри, словами та двослівними реченнями вказує свої дії	Диференціює 3-4 форми предметів орієнтується в кількісних характеристиках "багато", "мало".	Відображує нескладні сюжетні побудови - перекриття типу "ворота", "хатки", "лавочки".	Переступає через палицю або перешкоду висотою 5 см.	Частково знімає одяг із допомогою дорослого (черевики, шапку).	Допомагає в простій роботі (за інструкцією). Імітує дії дорослих з побутовими предметами.
1 рік 10 місяців - 2 роки	Слухаючи розповіді дорослого розуміє (без показу) події, які знайомі, уявляє людей.	При спілкуванні з дорослими користується 3-х слівними реченнями, вживаючи іменники та займенники.	Підбирає по зразку та слову 3-4 контрастних кольори, суміщає предмети та їх частини за формою, розміром, кольором.	В грі відтворює ряд послідовних дій.	Переступає через палицю або перешкоду висотою 10 см.	Частково одягає одяг (черевики, шапку, шкарпетки).	Активно використовує жести. Гостра реакція на відсутність матері. Дитина починає описувати свої дії: "я сідаю", "моя іграшка".

Оцінка психомоторного розвитку дитини третього року життя

Віковий інтервал	Активна мова граматика	Активна мова запитання	Сенсорний розвиток	Гра	Рухи	Навички	Емоції, соціальна поведінка
2 роки - 2 роки 6 місяців	Говорить складними реченнями більше 3-х слів.	Починає вживати складні підрядні речення.	За зразком складає складні геометричні фігури. Підбирає за зразком різні предмети 4-х основних кольорів.	Гра має сюжетний характер. Дитина відображує взаємозв'язок і послідовність дій із навколишнього життя. Самостійно робить прості сюжетні побудови та називає їх.	Переступає без підтримки через палицю чи перешкоду висотою 15 см.	Повністю одягається. Їсть акуратно.	Знає частини свого тіла і називає їх (голова, очі ніс). Дитина може повідомити про свій стан.
2 роки 6 міс. - 3 роки	З'являються питання "де?", "куди?"	З'являються питання "чому?", "коли?"	В своїй діяльності вірно використовує геометричні фігури за призначенням Називає 4 основні кольори.	З'являються елементи рольової гри. Вводить у гру замість себе іграшку. З'являються складні сюжетні перебудови. За допомогою пластиліну, олівця зображує прості предмети та називає їх. Може гратися з однолітками.	Переступає без підтримки через палицю чи перешкоду висотою 20 см.	Самостійно одягається, може защипнути ґудзики, зав'язати шнурівки з незначною допомогою дорослого. Користується серветкою.	З'являється розуміння та використання в мові займенників "я", "моє", "ти", "твоє". Має уявлення про статеву належність.

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 5

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

ПАМ'ЯТКА

з техніки миття рук ( va149282-08 )

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 6

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

ПРИНЦИПИ

ефективного консультування

При спілкуванні з матір'ю та іншими членами сім'ї важливо використовувати навики ефективного спілкування. Існує 6 основних навиків, які використовуються для ефективного спілкування, використовувати невербальне спілкування;

- задавати "відкриті" запитання;

- реагувати та жестикулювати, виражаючи тим самим зацікавленість;

- відображати слова матері;

- проявляти співчуття, співпереживання (емпатію);

- уникати використання оцінюючих слів.

Використовувати невербальне спілкування - медичному працівнику слід під час бесіди дивитись на матір, а не в бік, так як у неї може виникнути відчуття, що її неуважно слухають. Особливе значення мають наступні види безсловесної поведінки: вираз обличчя, постава, контакт очима.

Задавати "відкриті" запитання - перш, ніж почати розмову з матір'ю, слід задати їй декілька запитань. Важливо задавати питання таким чином, щоб визвати матір на відвертість і тим самим отримати необхідну інформацію. Необхідно старатись задавати питання, які вимагають розгорнутої відповіді. Реагувати та жестикулювати, виражаючи тим самим зацікавленість - щоб показати матері, що її уважно слухають, зацікавлені у її відповідях, існує ряд можливих прийомів: жести, наприклад, погляд, кивок головою, усмішка або звичайні емоційні вислови.

Відображати слова матері - іноді матерям задається багато запитань. Відповідаючи на кожне запитання, жінка може говорити все менше та менше. В цьому випадку корисно повторити її слова, це свідчить про те, що ви розумієте жінку.

Проявляти співчуття, співпереживання (емпатію) - важливо показати, що вам зрозумілі почуття матері. Словами жінка виражає свої почуття, і тому важливо відреагувати на це таким чином, щоб показати, що ії чують і вам зрозумілі її почуття. Важливо, щоб мати завжди відчувала вашу зацікавленість.

Уникати використання оцінюючих слів: "вірно", "невірно", "добре", "погано", "достатньо", "ймовірно" тощо. Якщо медичний працівник часто використовує ці слова у розмові, мати може подумати, що вона робить щось невірно.

Існує чотири основних етапи в консультуванні матері по догляду за дитиною:

- розпитати та вислухати матір для того, щоб виявити можливі проблеми, а також дізнатись, що мати вже робить по догляду за дитиною;

- похвалити матір за те, що вона робить вірно;

- дати матері пораду, як необхідно доглядати за дитиною вдома;

- перевірити, як мати зрозуміла пояснення.

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 7

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

ОРІЄНТОВНА СХЕМА

введення продуктів та страв прикорму при природньому вигодовуванні дітей першого року життя*

Продукти і страви прикорму	Термін вве- дення місяці	Об'єм залежно від віку дитини
Продукти і страви прикорму	Термін вве- дення місяці	6 міс.	7 міс.	8 міс.	9 міс.	10-12 міс.
Сік (фруктовий, ягідний, овочевий), мл	6	30-50	50-70	50-70	80	100
Фруктове пюре, мл	6	40-50	50-70	50-70	80	90-100
Овочеве пюре, г	6	50-100	150	170	180	200
Молочно-круп'яна каша, г	6-7	50-100	100-150	150	180	200
Молочно-злакова каша, г	7-8
Кисломолочні продукти, мл	8-9	-	-	50-100	100-150	150-200
Сир, г	6,5-7,5	5-25	10-30	30	30	50
Яєчний жовток, шт.	7,0-7,5	-	1/8-1/4	1/4-1/2	1/2	?-1
М'ясне пюре, г	6,5-7,0	5-30	30	50	50	50-60
Рибне пюре, г	8-10	-	-	10-20	30-50	50-60
Олія, г	6	1/2 ч.л.	1/2 ч.л.	1 ч.л.	1 ч.л.	1 ч.л.
Вершкове масло, г	6-7	1/2 ч.л.	1/2 ч.л.	1 ч.л.	1 ч.л.	1 ч.л.
Хліб пшеничний, г	8-9	-	-	5	5	10

---------------

* В таблиці вказані орієнтовні терміни введення прикорму та його кількість. Тому кількість запропонованої їжі повинна ґрунтуватись на принципах активного годування: годувати повільно та терпляче, заохочуючи дитину, силою не заставляти їсти.

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 8

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

МЕТОДИКА

проведення антропометричних вимірів

Вимірювання довжини/зросту

Вимірювання довжини тіла у дітей до 2-х років життя проводиться спеціальним горизонтальним ростоміром в лежачому положенні. Вимірювання зросту у дітей 2-х років та старше проводиться вертикальним ростоміром.

Якщо дитині менше 2-х років і немає можливості виміряти довжину тіла дитина у лежачому положенні, у такому випадку проводиться вимірювання зросту у вертикальному положенні та до результату виміру необхідно додати 0,7 см.

Якщо дитині 2-х років та старше не можливо виміряти зріст у вертикальному положенні, у такому випадку проводиться вимірювання лежачи та від результату виміру необхідно відняти 0,7 см.

Техніка виміру вертикальним ростоміром: перед виміром необхідно зняти взуття з дитини. Дитина стає на площадку ростоміру спиною до вертикальної стійки, торкаючись вертикальної стійки п'ятками, сідницями, між лопатковою ділянкою та потилицею, руки опущені вздовж тулуба, п'ятки разом, носки - врізнобіч. Голова встановлюється у положенні, при якому нижній край очниці і верхній край козелка вуха знаходяться в одній горизонтальній площині. Рухома пластинка прикладається до голови без надавлювання.

Визначення маси тіла

Визначення маси тіла дітей з моменту народження до трьох років проводять на чашечних вагах.

Техніка зважування: спочатку зважується пелюшка. Вона кладеться так, щоб краї пелюшки не звисали з лотка. Дитина вкладається на широку частину лотка головою та плечовим поясом, ніжками - на вузьку частину лотка. Дитину можна посадити чи покласти на широку частину лотка, ніжки покласти на вузьку частину. Покази ваги знімають з того боку гирі, де є насічки, нижню гирю необхідно розміщати тільки в наявному на нижній шкалі гнізді. Після запису ваги гирі ставляться на нуль. Для визначення ваги дитини необхідно із показів ваги вирахувати вагу пелюшки.

Вимірювання обводу голови

Обвід голови вимірюється накладенням сантиметрової стрічки позаду по потиличній точці, а спереду - по лінії надбрівних дуг. Сантиметрова стрічка, яка використовується для виміру обводу голови, не повинна розтягуватись.

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 9

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

СХЕМА

прорізування молочних зубів

До року	6 міс. - два нижніх середніх різця
	8 міс. - два верхніх середніх різця
	10-12 міс. - два верхніх крайніх різця
На другому році	13-14 міс. - два нижніх крайніх різця 15-16 міс. - чотири передніх корінних зуба
На другому році	20-24 міс. - чотири клика
На третьому році	чотири задніх корінних зуба

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 10

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

МЕТОДИКА

перевірки безумовних рефлексів

Пошуковий рефлекс - при погладжуванні кутика роту дитина повертає голову в бік подразника, привідкриває рот і намагається язиком доторкнутись до місця подразнення. Добре виражений перед годуванням і спостерігається у дітей до 3-4 міс.

Хоботковий - легкий удар пальцями викликає скорочення кругового м'язу роту, губи витягуються в хоботок. Фізіологічний до 2-3 міс.

Хапальний рефлекс верхній - при надавлюванні на долонну поверхню кисті пальці дитини рефлекторно стискаються. Фізіологічний до 3-4 місяців.

Рефлекс повзання (Бауера) положення на животі, голова по середній лінії. В такому положенні дитина здійснює повзаючі рухи - спонтанне повзання. Якщо до підошви приставити долоню, то дитина рефлекторно відштовхується від неї ногами. Фізіологічний рефлекс до 4 міс., потім згасає.

Рефлекс Моро положення на спині. Рефлекс викликається різними прийомами - ударом по поверхні, на якій лежить дитина, звуковим або вібраційним подразником. Відповідною реакцією дитини є відведення рук в сторони, випрямлення ніжок, попередньо зігнутих і притиснутих до живота - 1 фаза рефлексу Моро. Зведення рук з тенденцією до обхвату тулуба - 2 фаза рефлексу Моро. Рефлекс добре виражений до 4 місяців, потім починає згасати.

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 11

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

МЕТОДИКА

оцінки кульшових суглобів на предмет дисплазії

Оцінка кульшових суглобів (A) проводиться на твердій поверхні, дитина лежить на спині. Дитині повинно бути тепло і комфортно. Дуже важливо враховувати настрій дитини при проведенні цих тестів, тому що, якщо дитина капризує або голодна, то це може вплинути на результат. Якщо дитина неспокійна, необхідно відкласти проведення тесту.

При проведенні огляду кульшових суглобів необхідно оцінити наступні симптоми:

Симптом Ортолані (симптом "сковзання", або "клацання"). Суть симптому полягає в тому, що при відведенні ніжок відбувається вправлення вивиху, яке супроводжується клацанням.

1) Необхідно покласти середні пальці на зовнішню поверхню стегна в місце проекції головки стегнової кістки. Великі пальці знаходиться на внутрішній поверхні стегна.

2) Необхідно зігнути ноги дитини в колінних та кульшових суглобах під кутом 90 градусів.

3) Потім ноги повернути всередину (привести до серединної лінії) - це перший момент методики.

4) Наступний момент - після цього, уникаючи форсованих рухів стегна розвернути назовні.

Мал. 1. Симптом Ортолані (va149282-08)

Симптом Ортолані вважається позитивним, якщо, відчувається характерне "клацання". Сутність симптому полягає в тому, що при поступовому розведенні ніг, відбувається вправлення вивиху - сковзання головки стегнової кістки у кульшову западину. Симптом визначається в перші 3 місяці життя дитини.

Симптом Барлоу. Суть симптому полягає в тому, що при приведенні ніжок відбувається вивих головки стегнової кістки із кульшової западини, яке супроводжується клацанням.

Необхідно зігнути ноги дитини в колінних та кульшових суглобах під кутом 90 градусів.

Потім проводиться приведення стегон до серединної лінії.

Мал. 2. Симптом Барлоу (va149282-08)

Симптом Барлоу вважається позитивним, якщо відчувається характерне "клацання" і відбувається вивих голівки стегнової кістки при натисненні вздовж осі стегна.

Перевірка розведення ніг в кульшових суглобах. Дитина лежить на спині, ноги необхідно зігнути в колінних та кульшових суглобах під кутом 90 градусів. При дисплазії кульшових суглобів може спостерігатися обмежене розведення ніг. При нормально сформованих кульшових суглобах розведення буде практично повним до 75-80 град.

Вкорочення нижньої кінцівки. Вкорочення нижньої кінцівки визначають співставленням випрямлених ніг.

Асиметрія складок на стегнах або їх неоднакова кількість. Симптом недостовірний, але при наявності вище перерахованих симптомів, дитина потребує консультації лікаря-ортопеда-травматолога дитячого.

Інтерпретація результатів огляду кульшових суглобів:

1) Якщо при огляді кульшових суглобів виявлені позитивні симптоми Ортолані та/або Барлоу дитина повинна бути направлена на консультацію до лікаря-ортопеда-травматолога дитячого.

2) Якщо при огляді кульшових суглобів виявлено: обмеження розведення ніг у кульшових суглобах, вкорочення нижньої кінцівки, асиметрія складок на стегнах або їх неоднакова кількість дитина повинна бути направлена на консультацію до лікаря-ортопеда-травматолога дитячого.

3) Асиметрія складок на стегнах або їх неоднакова кількість, при відсутності інших вище перерахованих симптомів не потребує консультації ортопеда.

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 12

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

ОЦІНКА

функції зорового та слухового аналізаторів

Оцінка функції зорового аналізатора

Зорова функція у новонародженого визначається загальною реакцією на світовий подразник. Якщо до очей новонародженого, що спить, піднести ліхтарик, у нього посилюється змикання повік. При відкритих очах дитина жмуриться і намагається повернутися до світла.

При оцінці на 2-му місяці життя - провести яскравим предметом з однієї сторони в іншу на висоті 30 см над очима малюка, який лежить - при розвинутому зорі дитини слідкує за рухомим предметом.

Оцінка функції слухового аналізатора

Слухова функція у новонародженого визначається реакцією на звук. Новонароджений у відповідь на голос, звук іграшки, удар по металічному предмету закриває очі, морщить лоб, появляється гримаса плачу, дитина намагається повернути голову на звук. Реакція на голосний звук може супроводжуватись також посмикуванням очей, звуженням, а потім розширенням зіниць.

Методика оцінки слухового аналізатора: провести легкий плескіт ладонями на відстані 30-40 см від вух дитини. При цьому дитина, яка чує, кліпає або закриває очі.

На другому-третьому місяцях життя слухові реакції починають набувати домінантний характер, дитина повертає голову в сторону звукового подразника, який вона не бачить (на звукову іграшку).

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 13

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

ГРАФІКИ

фізичного розвитку

ДОВЖИНА

тіла до віку, дівчатка від народження до 2-х років (z-scores) ( va149282-08 )

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 14

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

ЗРІСТ

до віку, дівчатка від 2 до 5 років (z-scores) ( va149282-08 )

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 15

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

МАСА

до віку, дівчатка від народження до 2 років (z-scores) ( va149282-08 )

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 16

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

МАСА

до віку, дівчатка від 2 до 5 років (z-scores) ( va149282-08 )

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 17

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

МАСА

до довжини тіла, дівчатка від народження до 2 років (z-scores) ( va149282-08 )

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 18

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

МАСА

до зросту, дівчатка від 2 до 5 років (z-scores) ( va149282-08 )

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 19

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

ІНДЕКС

маси тіла (ІМТ), дівчатка від народження до 2 років (z-scores) ( va149282-08 )

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 20

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

ІНДЕКС

маси тіла (ІМТ), дівчатка від 2 до 5 років (z-scores) ( va149282-08 )

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 21

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

ОБВІД ГОЛОВИ

до віку, дівчатка від нароження до 5 років (z-scores) ( va149282-08 )

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 22

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

ДОВЖИНА ТІЛА/ЗРІСТ

до віку, хлопчики від нароження до 2-х років (z-scores) ( va149282-08 )

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 23

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

ЗРІСТ

до віку, хлопчики від 2 до 5 років (z-scores) ( va149282-08 )

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 24

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

МАСА

до віку, хлопчики від народження до 2 років (z-scores) ( va149282-08 )

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 25

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

МАСА

до віку, хлопчики від 2 до 5 років (z-scores) ( va149282-08 )

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 26

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

МАСА

до довжини тіла, хлопчики від народження до 2 років (z-scores) ( va149282-08 )

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 27

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

МАСА

до довжини тіла, хлопчики від 2 до 5 років (z-scores) ( va149282-08 )

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 28

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

ІНДЕКС

маси тіла (ІМТ), хлопчики від народження до 2 років (z-scores) ( va149282-08 )

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 29

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

ІНДЕКС

маси тіла (ІМТ), хлопчики від 2 до 5 років (z-scores) ( va149282-08 )

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

Додаток 30

до клінічного протоколу

медичного догляду

за здоровою дитиною

віком до 3 років

ОБВІД ГОЛОВИ

до віку, хлопчики від народження до 5 років (z-scores) ( va149282-08 )

Заступник начальника 
Управління материнства, 
дитинства та санаторної справи 

 
 
В.Б.Педан 

СКЛАД

робочої групи по розробці клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років

Бондаренко В.В.	- Начальник Управління материнства, дитинства та санаторної справи МОЗ України
Педан В.Б.	- заступник начальника Управління материнства, дитинства та санаторної справи МОЗ України
Лежнев І.О.	- експерт ВООЗ
Антипкін Ю.Г.	- Голова Асоціації педіатрів України, Директор Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України
Бережний В.В.	- завідувач кафедрою педіатрії N 2 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності "Педіатрія" та "Підліткова терапія"
Бондаренко Л.В.	- заступник генерального директора Української дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" з амбулаторно-поліклінічної роботи
Волосовець О.П.	- завідувач кафедрою педіатрії N 2 з курсом медичної генетики та неонатології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності "Дитяча кардіоревматологія"
Горолевич С.М.	- заступник головного лікаря з медичного обслуговування дитячого населення ЦМКЛ N 3 м. Донецьк
Дудіна О.О.	- завідувач відділенням охорони здоров'я Інституту громадського здоров'я
Єфіменко О.В.	- Начальник Управління державних закупівель МОЗ України
Іркіна Т.К.	- експерт з клінічних питань проекту "Здоров'я матері та дитини"
Квашніна Л.В.	- завідуюча відділенням проблем здорової дитини Інституту педіатрії акушерства і гінекології АМН України
Кривопустов С.П.	- професор кафедри педіатрії N 2 з курсом медичної генетики та неонатології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця
Левицький А.Ф.	- професор кафедри дитячої хірургії, ортопедії та травматології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності "Дитяча ортопедія і травматологія"
Леженко Г.О.	- завідуючий кафедрою госпітальної педіатрії Запорізького державного медичного університету
Марченко В.Ф.	- головний лікар Житомирської обласної дитячої лікарні
Мешкова О.М.	- заступник генерального директора Української дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" з організаційно-методичної роботи
Моісеєнко Р.О.	- Заступник Директора Департаменту інспектування та контролю якості медичних послуг
Недєльська С.М.	- завідуюча кафедрою факультетської педіатрії Запорізького державного медичного університету
Панасюк Л.А.	- доцент кафедри дитячої неврології та медико-соціальної реабілітації Національної медичної академії ім. П.Л. Шупика
Подольчак Н.В.	- асистент з питань педіатрії проекту "Здоров'я матері та дитини"
Попова С.С.	- завідуюча 4 педіатричним відділенням Житомирської центральної дитячої міської лікарні
Савво В.М.	- завідуючий кафедрою педіатрії Харківської медичної академії післядипломної освіти
Слюпченко Л.	- представник громадської організації матерів
Федорців О.Є.	- завідуюча кафедрою пропедевтики дитячих хвороб Тернопільського державного медичного університету
Шадрин О.Г.	- завідувач відділенням проблем харчування та соматичних захворювань дітей раннього віку Інституту педіатрії акушерства і гінекології АМН України, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності "Дитяча гастроентерологія"
Шевчук Н.М.	- доцент кафедри сімейної медицини Буковинської медичної академії
Шерстюк О.М.	- керівник програми "Здоров'я і розвиток" Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ
Шунько Є.Є.	- завідувач кафедрою неонатології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності "Неонатологія"
Шух Л.А.	- головний спеціаліст відділу охорони дитинства Управління материнства, дитинства та санаторної справи МОЗ України

ЛІТЕРАТУРА

1. American Academy of Pediatrics, Work Group on Breastfeeding. Breastfeeding and the use of human milk. Pediatrics. 1997.

2. AAP Policy Statement on Breastfeeding and the Use of Human Milk.

3. Breastfeeding and the use of water and teas. WHO. 1997.

4. Breastfeeding and maternal medication. Recommendations for Drugs in the Eleventh WHO Model List of Essential Drugs.

5. Canadian Task Force on Preventive Health Care. 2003.

6. Complementary feeding: family foods for breastfed children. WHO. 2000.

7. Complementary feeding of young children in developing countries: a review of current scientific knowledge. WHO, 1998.

8. Eye examination in infants, children and young adults by pediatricians. Pediatrics 2003.111:902-907. AAP committee recommendations.

9. Global strategy for infant and young child feeding. WHO. 2002.

10. Preventive Health Care, 2001 update: Screening and Management of Developmental Dysplasia of the Hip in Newborns.

11. U.S. Preventive Services Task Force: Guide to Clinical Preventive Services: an Assessment of the Effectiveness of 169 Interventions. Williams & Wilkins, Baltimore.1989.

12. The optimal duration of exclusive breastfeeding. A systematic review. WHO. 2002.

13. New WHO Child Growth Standards. 2006.

14. Universal Newborn Hearing Screening, Diagnosis and Intervention Guidelines for Pediatric Medical Home. AAP January 2003.

15. J.J. Volpe/Neurology of the Newborn. - Philadelphia: Saunders. - 2000.

16. Ten Steps to Successful Breastfeeding. WHO. 1998.

17. Get a Healthy Weight for Your Child. 2005.

18. Better food for Kids, Joanne Saab, RD. Diana Kalnins, RD, 2002.

19. The complete guide to Everyday Risks in Pregnancy and Breastfeeding. 2004

20. Л.О. Бадалян, Л.Т. Журба, Н.М. Всеволожская. Руководство по неврологии раннего детского возраста. Киев, "Здоровье". 1989.

21. Л.Т. Журба, Е.М. Мастюкова. Нарушение психомоторного развития детей первого года жизни. М. "Медицина", 1981.

22. В.Ю. Мартинюк, С.М. Зінченко. Основи медико-соціальної реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи. Київ, 2005.

23. Инструкция по проведению скрининга нервно-психического развития округа Ниписсинг. (The Nipissing Distric Developmental Screen).

24. Медицинская карта ребенка по Рурку. 2006.

25. Нормы роста детей, разработанные ВОЗ. 2006.

26. А.Б. Пальчик. Эволюционная неврология. Санкт-Петербург. 2002.

27. А.С. Петрухин. Неврология детского возраста. Москва, 2004.

28. Совещание экспертов ФАО/ВОЗ по E. Sakazakii и другим микроорганизмам в сухой детской смеси. No.6, 2004.

29. Европейская стратегия "Здоровье и развитие детей и подростков", 2005.

30. Питание детей грудного и раннего возраста, 58 сессия Всемирной Ассамблеи здравоохранения, 2005.

31. Стандартные показатели ВОЗ в области развития ребенка. Департамент по питанию для здоровья и развития, 2006.