У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців
Відповідно до статті 2 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (
2232-12)
постановляю:
1. Затвердити і ввести в дію з 1 січня 2002 року такі, що додаються:
Положення про проходження строкової військової служби солдатами і матросами, сержантами і старшинами Служби безпеки України;
3. Визнати такими, що втрачають чинність з 1 січня 2002 року:
Указ Президента України від 13 травня 1993 року N 174 (
174/93)
"Про тимчасові положення про проходження військової служби громадянами України";
Указ Президента України від 7 жовтня 1993 року N 429 (
429/93)
"Про продовження строку дії статті 2 Указу Президента України від 13 травня 1993 року";
Розпорядження Президента України від 29 квітня 1994 року N 34 (
34/94-рп)
"Про строк подання проекту Положення про проходження військової служби громадянами України";
Указ Президента України від 2 червня 1995 року N 418 (
418/95)
"Про внесення змін до Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу";
Указ Президента України від 20 березня 1996 року N 200 (
200/96)
"Про внесення доповнень і змін до Указу Президента України від 13 травня 1993 року N 174";
статтю 1 Указу Президента України від 10 грудня 1996 року N 1187 (
1187/96)
"Про внесення змін до Указу Президента України від 13 травня 1993 року N 174";
Указ Президента України від 27 червня 1997 року N 587 (
587/97)
"Про внесення зміни до Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу".
|
Президент України
|
Л.КУЧМА
|
|
м. Київ, 7 листопада 2001 року
N 1053/2001
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 7 листопада 2001 року N 1053/2001
ПОЛОЖЕННЯ
про проходження строкової військової служби солдатами і матросами, сержантами і старшинами Служби безпеки України
I. Загальні засади
1. Це Положення визначає порядок проходження строкової військової служби солдатами і матросами, сержантами і старшинами Служби безпеки України, їх права і обов'язки.
2. На строкову військову службу у Службу безпеки України в мирний час призиваються придатні до неї за станом здоров'я і віком громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправки у військові частини виповнилося 18 років.
Особи, які призиваються на строкову військову службу у Службу безпеки України, повинні позитивно характеризуватися за місцем роботи (навчання) та проживання, мати повну загальну середню освіту, відповідну фізичну підготовку, вільно володіти державною мовою, а також мати допуск до державної таємниці. Перевага надається особам, які до призову здобули освіту, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю.
3. Призов громадян на строкову військову службу проводиться в установлені строки на підставі Указу Президента України.
4. У мирний час призову на строкову військову службу у Службу безпеки України не підлягають громадяни:
а) звільнені від призову відповідно до статті 18 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (
2232-12)
;
б) щодо яких провадиться дізнання чи попереднє (досудове) слідство або кримінальна справа розглядається судом;
в) які мають судимість.
5. На призовників, відібраних для проходження строкової військової служби у Службу безпеки України, відповідними органами Служби безпеки України на підставі наданих військовими комісаріатами документів оформляється допуск до державної таємниці за формою 2.
6. Ведення облікових документів на військовослужбовців строкової військової служби Служби безпеки України здійснюється згідно з нормативно-правовими актами, що діють у Збройних Силах України.
7. Для військовослужбовців, які проходять строкову військову службу, встановлено такі строки служби в календарному обчисленні:
а) для рядових і матросів, сержантів і старшин - до 18 місяців;
б) для матросів і старшин морських підрозділів Служби безпеки України - до 24 місяців;
в) для осіб, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки спеціаліста або магістра, - до 12 місяців.
8. Граничний вік перебування на строковій військовій службі для солдатів і матросів, сержантів і старшин становить 27 років. Військовослужбовці, які досягли граничного віку перебування на строковій військовій службі, підлягають звільненню в запас.
9. Початком проходження строкової військової служби для призовників вважається день прибуття до військового комісаріату для відправлення у військову частину Служби безпеки України.
10. Днем закінчення проходження строкової військової служби вважається день, з якого військовослужбовця наказом по військовій частині виключено зі списків особового складу.
11. Громадяни, призвані на військову службу, складають Військову присягу на вірність Українському народу. Військовослужбовці, які прибули до військової частини для проходження строкової військової служби і раніше не складали Військової присяги, складають її після проходження ними програми підготовки, вивчення основних положень військового законодавства України, військових статутів стосовно їх прав та обов'язків, виконання вправи стрільби із стрілецької зброї, але не пізніш як через місяць від дня прибуття до військової частини.
II. Військові звання
12. Рядовому, сержантському і старшинському складу Служби безпеки України присвоюються такі військові звання:
Армійські Корабельні
Рядовий склад (рядові і матроси)
рядовий матрос
старший солдат старший матрос
Сержантський і старшинський склад (сержанти і старшини)
молодший сержант старшина 2 статті
сержант старшина 1 статті
старший сержант головний старшина
старшина головний корабельний
старшина.
13. Громадянам, призваним на строкову військову службу, яким раніше не присвоювалося військове звання, одночасно із зарахуванням до списків військової частини присвоюється військове звання рядового (матроса).
14. Військове звання старшого солдата (старшого матроса) присвоюється:
а) військовослужбовцям у званні рядового (матроса) в разі призначення їх на посади, за якими штатами передбачено військове звання старшого солдата (старшого матроса);
б) рядовим (матросам) у порядку заохочення.
15. Військове звання молодшого сержанта (старшини 2 статті) присвоюється:
а) військовослужбовцям рядового складу, які закінчили навчання в навчальних підрозділах військових частин Служби безпеки України (далі - навчальні підрозділи) за програмами підготовки сержантів (старшин) і склали іспити за встановленою програмою;
б) солдатам і матросам, які призначені на посади сержантів і старшин, зразково виконують свої службові обов'язки, мають добрі і відмінні показники в бойовій підготовці та зразкову дисципліну, - після складання іспитів за встановленою програмою.
Для проведення іспитів наказом командира військової частини призначається спеціальна комісія. Результати іспитів доповідаються начальникам, яким надано право присвоювати сержантські (старшинські) військові звання.
16. Військове звання сержанта (старшини 1 статті) присвоюється:
а) військовослужбовцям рядового складу, які закінчили навчання в навчальних підрозділах Служби безпеки України за програмами підготовки сержантів (старшин) з оцінкою "відмінно";
б) молодшим сержантам (старшинам 2 статті), гідним присвоєння чергового військового звання, які прослужили на посадах сержантів (старшин) не менш як 3 місяці та призначені на посади, за якими штатом передбачені військові звання сержанта (старшини 1 статті), старшого сержанта (головного старшини), старшини (головного корабельного старшини).
17. Військове звання старшого сержанта (головного старшини) присвоюється сержантам (старшинам 1 статті), гідним присвоєння чергового військового звання, які прослужили на посадах сержантів (старшин) не менш як 3 місяці та призначені на посади, за якими штатом передбачено військове звання старшого сержанта (головного старшини), старшини (головного корабельного старшини).
18. Військове звання старшини (головного корабельного старшини) присвоюється старшим сержантам (головним старшинам), гідним присвоєння чергового військового звання, які прослужили на посаді сержанта (старшини) не менш як 6 місяців і призначені на посади, за якими штатами передбачено військове звання старшини (головного корабельного старшини).
19. Особам сержантського і старшинського складу строкової військової служби, які звільняються в запас, у порядку заохочення може бути присвоєно чергове військове звання на один ступінь вище військового звання, передбаченого штатною посадою, яку займав військовослужбовець під час звільнення в запас, до старшини (головного корабельного старшини) включно.
20. Права начальників (командирів) щодо присвоєння військових звань рядового, сержантського і старшинського складу визначає Голова Служби безпеки України.
21. Військовослужбовці можуть бути позбавлені військового звання старшого солдата (старшого матроса) чи сержантського (старшинського) звання за вироком суду у зв'язку із вчиненням злочину та в порядку дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (
551-14)
.
Військовослужбовці, позбавлені військового звання старшого солдата (старшого матроса) чи сержантського (старшинського) звання, продовжують проходити військову службу у військовому званні рядового (матроса).
22. Пониження у військовому званні на один ступінь сержантів (старшин), які перебувають на військовій службі, може застосовуватися як вид дисциплінарного стягнення в порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Пониження у військовому званні молодших сержантів (старшин 2 статті) є позбавленням сержантського (старшинського) звання.
Пониження військовослужбовців у військовому званні на один ступінь у дисциплінарному порядку та позбавлення їх військового звання здійснюється начальниками (командирами), яким таке право надано Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
23. Поновлення у військовому званні військовослужбовців, яких було понижено у військовому званні або позбавлено його, може бути здійснено в порядку заохочення начальниками (командирами), які їх понизили у військовому званні (позбавили військового звання), не раніш як через 6 місяців з дня позбавлення військового звання або пониження у військовому званні, якщо дисциплінарне стягнення відіграло виховну роль і військовослужбовець виправив свою поведінку зразковим виконанням військового обов'язку, а також у разі скасування чи зміни вироку суду про позбавлення його військового звання.
III. Підготовка солдатів і матросів, сержантів і старшин
24. Підготовка солдатів і матросів, сержантів і старшин строкової військової служби здійснюється в навчальних підрозділах або під час практичної роботи безпосередньо у військових частинах Служби безпеки України.
Строки підготовки військовослужбовців строкової військової служби та перелік спеціальностей, за якими вона проводиться, визначаються Головою Служби безпеки України або його заступниками відповідно до їх повноважень.
Військовослужбовці після закінчення курсу підготовки в навчальних підрозділах зобов'язані скласти відповідні іспити.
25. Солдати і матроси, які навчаються в навчальних підрозділах, є курсантами.
26. Курсанти навчальних підрозділів звільняються від нарядів поза своєю військовою частиною, а також від участі в заходах, не пов'язаних із навчальним процесом, за винятком:
а) нарядів у варті для охорони й оборони об'єктів та з метою одержання практичних навичок у несенні вартової служби, в межах часу, передбаченого для цієї мети навчальним планом;
б) почесних варт;
в) робіт, що стосуються боротьби з пожежею або стихійним лихом, якщо для цього недостатньо особового складу інших військових частин.
27. Курсанти відраховуються з навчальних підрозділів за станом здоров'я, через низькі професійні, ділові та моральні якості чи недисциплінованість.
Відрахування курсантів за станом здоров'я здійснюється командирами військових частин на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії.
Відрахування курсантів у зв'язку з низькими професійними, діловими та моральними якостями і недисциплінованістю проводиться командирами військових частин на підставі письмових дозволів начальників, яким підпорядковані ці військові частини.
28. Курсантам, які після закінчення курсу підготовки в навчальних підрозділах за програмами підготовки сержантів (старшин) склали встановлені іспити, присвоюються військові звання сержантського (старшинського) складу.
Накази про закінчення навчальних підрозділів оголошуються курсантам в урочистій обстановці з одночасним врученням їм свідоцтв установленого зразка, а курсантам, яким присвоєні військові звання сержантського (старшинського) складу, вручаються також відповідні погони.
29. Підготовка солдатів і матросів, сержантів і старшин може проводитись у навчальних підрозділах інших військових формувань на договірній основі.
IV. Призначення на посади та переміщення по службі
30. Військові посади, які підлягають заміщенню солдатами і матросами, сержантами і старшинами строкової військової служби, та відповідні їм військові звання визначаються штатами.
31. Солдати і матроси, які до призову на строкову військову службу пройшли підготовку з військово-технічних спеціальностей у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, призначаються на штатні посади, як правило, відповідно до набутих ними спеціальностей.
32. Солдати і матроси, сержанти і старшини, які пройшли підготовку в навчальних підрозділах або на практичній роботі, призначаються на штатні посади відповідно до набутої ними військово-облікової спеціальності та присвоєного військового звання.
33. Призначення на посади, переміщення по службі, звільнення з військової служби військовослужбовців строкової військової служби здійснюється посадовими особами відповідно до наданих їм Головою Служби безпеки України повноважень.
34. Солдати і матроси, сержанти і старшини проходять службу, як правило, у військових частинах, до яких вони були направлені під час призову на строкову військову службу або прибули після підготовки у навчальних підрозділах.
35. Призначення солдатів і матросів, сержантів і старшин на посади та звільнення з посад, які вони займають, здійснюється наказами по військовій частині.
36. Просування по службі військовослужбовців строкової військової служби здійснюється з урахуванням їх моральних, ділових та професійних якостей, стану здоров'я та наявності вакантних посад.
37. Переміщення військовослужбовців строкової військової служби з однієї військової частини до іншої проводиться:
а) за службовою потребою;
б) за сімейними обставинами - внаслідок зміни сімейних обставин під час проходження строкової військової служби на підставі акта обстеження сімейного та майнового стану родини військовослужбовця, затвердженого обласним військовим комісаром;
в) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії.
Переміщення військовослужбовців строкової військової служби з однієї військової частини до іншої здійснюється на підставі письмового дозволу Голови Служби безпеки України або його заступників.
38. Переміщення військовослужбовців, не пов'язане з реорганізацією військових частин або скороченням їх штатів, направленням на навчання, призначенням на інші посади, звільненням з військової служби, проводиться, як правило, після закінчення зимового і літнього періодів навчання. Переміщення в інший час допускається тільки в разі крайньої потреби.
39. У разі реорганізації військових частин або скорочення їх штатів, коли використати військовослужбовців строкової військової служби на посадах, що відповідають їх військовим званням і рівню підготовки, немає можливості, допускається призначення сержантів і старшин з вищих посад на нижчі, в тому числі на посади солдатів і матросів.
40. Дозволяється здійснювати переміщення військовослужбовців строкової військової служби, які є братами-близнюками, для сумісного проходження служби в одному підрозділі.
41. Переміщення військовослужбовців строкової військової служби між Службою безпеки України та іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, проводиться на підставі письмового розпорядження Голови Служби безпеки України або його заступників після погодження цього питання з вищим командуванням відповідного військового формування. Виключення із списків особового складу проводиться наказом командира військової частини Служби безпеки України.
42. На посади військовослужбовців строкової військової служби із штатними категоріями військових звань "молодший сержант", "сержант" ("старшина 2 статті", "старшина 1 статті") в разі некомплекту сержантів і старшин можуть призначатися добре підготовлені та дисципліновані старші солдати і рядові (старші матроси та матроси), а на посади із штатними категоріями військових звань "старший сержант" і "старшина" ("головний старшина", "головний корабельний старшина") - молодші сержанти, сержанти (старшини 2 статті, старшини 1 статті).
43. Пониження у посаді сержантів і старшин у дисциплінарному порядку здійснюється наказом начальника (командира), якому таке право надано Дисциплінарним статутом Збройних Сил України (
551-14)
.
Сержанти і старшини, понижені у посаді в дисциплінарному порядку, можуть бути поновлені на попередній або рівній посаді наказом начальника, який застосував стягнення, але не раніш як через 6 місяців з дня накладення стягнення та за наявності вакантних посад.
У разі відсутності вакантних посад дисциплінарне стягнення - посадове пониження - може бути знято без поновлення на попередній посаді.
V. Відрядження
44. Військовослужбовців строкової військової служби дозволяється направляти у службові відрядження:
а) для навчання (на курсах, зборах тощо), вступу до військових навчальних закладів;
б) для забезпечення заходів, пов'язаних з бойовою підготовкою;
в) для забезпечення охорони, супроводження і доставки військових вантажів, озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів;
г) як нарочних або для супроводження нарочних з секретними документами і матеріалами;
д) для супроводження хворих або команд;
е) за викликом старших прямих начальників або для одержання державних нагород;
є) до органів, які провадять дізнання чи досудове слідство, або для участі в судовому засіданні;
ж) для участі у спортивних і культурно-масових заходах.
45. Військовослужбовців у службові відрядження направляють командири військових частин на підставі розпоряджень старших начальників або за власним рішенням у випадках, передбачених пунктом 44 цього Положення, із зазначенням у наказі по військовій частині прізвищ осіб, які направляються у відрядження, мети і строку відрядження.
46. Військовослужбовцям, які направляються у відрядження, видається посвідчення про відрядження встановленої форми.
47. У місці відрядження військовослужбовці зобов'язані негайно прибути до посадової особи, в розпорядження якої вони були відряджені, і стати на облік у порядку, встановленому Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України (
550-14)
.
48. Під час слідування у відрядження та повернення з нього військовослужбовцям забороняється відхилятися від зазначеного у посвідченні про відрядження маршруту або здійснювати самовільні зупинки у проміжних пунктах.
49. Якщо військовослужбовець затримався в дорозі до місця відрядження внаслідок непередбачених перешкод на транспорті або у зв'язку з хворобою чи вчасно не може прибути до місця своєї служби з тих самих причин, він повинен одержати позначку в посвідченні про відрядження або довідку про причини затримки у військового коменданта на транспорті, керівника органу Служби безпеки України, військового коменданта гарнізону або військового комісара за місцем проведення військовослужбовцем відрядження, а в разі відсутності таких - від органу місцевого самоврядування.
50. У разі втрати в дорозі службових або особистих документів, зброї, іншого військового майна відряджений повинен негайно повідомити про це військового коменданта на транспорті, керівника органу Служби безпеки України, військового коменданта гарнізону або військового комісара, а якщо такі відсутні, - орган внутрішніх справ або орган місцевого самоврядування.
51. У разі наявності поважних причин, що перешкоджають військовослужбовцю своєчасно вибути з місця службового відрядження до місця постійної служби, він повинен повідомити про це посадову особу за місцем, де він перебуває на обліку.
52. Поважними причинами затримки військовослужбовця у відрядженні понад зазначені у посвідченні про відрядження строки є розпорядження старших начальників про продовження строку відрядження, хвороба, що перешкоджає пересуванню, стихійне лихо та інші надзвичайні обставини. Причини затримки мають бути підтверджені відповідними документами.
53. У разі порушення військовослужбовцем військової дисципліни під час перебування його у відрядженні начальник органу Служби безпеки України, військовий комендант гарнізону або військовий комісар за місцем відрядження мають право припинити відрядження і відправити цього військовослужбовця до своєї військової частини.
Про всі заходи, вжиті стосовно військовослужбовця, який порушив військову дисципліну, начальник органу Служби безпеки України, військовий комендант гарнізону чи військовий комісар за місцем проведення військовослужбовцем відрядження повідомляє командира його військової частини і робить відповідну позначку в посвідченні про відрядження.
54. У разі неповернення військовослужбовця з відрядження в установлений строк і відсутності повідомлення про причини його затримання командир військової частини негайно робить запит начальнику, в розпорядження якого було відряджено військовослужбовця. Після одержання відповіді про те, що відряджений не прибув до пункту призначення або своєчасно вибув до своєї військової частини, командир військової частини організовує його розшук.
55. У разі оголошення мобілізації або одержання відповідних повідомлень військовослужбовці, які перебувають у відрядженнях, зобов'язані з дозволу начальників, у розпорядження яких вони прибули, негайно повернутися до своїх військових частин.
Якщо військової частини за місцем колишньої дислокації не виявиться, військовослужбовці зобов'язані прибути до начальника найближчого органу Служби безпеки України, військового коменданта або у військовий комісаріат.
VI. Відпустки
56. Солдатам і матросам, сержантам і старшинам строкової військової служби в мирний час надаються відпустки:
а) основна;
б) додаткова - у порядку заохочення;
в) у зв'язку з хворобою;
г) за сімейними обставинами;
д) за особливий характер служби та роботу із шкідливими умовами праці.
57. Основна відпустка надається військовослужбовцям строкової військової служби за весь період проходження військової служби тривалістю:
а) солдатам і матросам - 20 календарних днів;
б) сержантам і старшинам - 25 календарних днів.
Військовослужбовцям строкової військової служби, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, основна відпустка надається тривалістю:
для солдатів і матросів, сержантів і старшин, яким установлено строк служби до 18 місяців, - не менше 30 календарних днів за перший рік служби та не менше 15 календарних днів за другий рік служби;
для матросів і старшин, яким установлено строк служби до 24 місяців, - не менше 30 календарних днів за перший рік служби та 30 календарних днів за другий рік служби;
для солдатів і матросів, сержантів і старшин, яким установлено строк служби до 12 місяців, - не менше 30 календарних днів.
Основна відпустка надається військовослужбовцям після проходження ними не менш як 6 місяців строкової військової служби.
58. Відпустка у зв'язку з хворобою надається на строк до двох місяців на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії.
59. У разі неможливості з будь-яких причин використати відпустку у зв'язку з хворобою за межами військової частини військовослужбовець може бути залишений при військовій частині із звільненням його на час відпустки від усіх робіт, занять, призначення у добовий наряд і наряд варт.
Відпустка при військовій частині проводиться, як правило, при медичному пункті (лазареті) військової частини з проведенням необхідних лікувально-профілактичних та оздоровчих заходів.
60. Після закінчення відпустки у зв'язку з хворобою військовослужбовці за розпорядженням командира військової частини або начальника органу Служби безпеки України, військового коменданта гарнізону чи військового комісара можуть бути направлені за місцем проведення відпустки на медичний огляд. Подальший порядок проходження військової служби цими військовослужбовцями визначається відповідно до висновків військово-лікарської чи лікарської комісії.
61. Солдатам і матросам, сержантам і старшинам останнього періоду служби, яким до закінчення встановленого строку служби залишилося служити менше одного місяця, відпустка у зв'язку з хворобою надається при військовій частині.
62. Відпустка за сімейними обставинами може бути надана:
а) в разі тяжкої хвороби або смерті близьких родичів військовослужбовця (батько, мати, діти, рідні брати і сестри, дружина та її батьки) чи інших осіб, на вихованні яких він перебував;
б) у разі пожежі або стихійного лиха, від яких постраждала сім'я військовослужбовця;
в) в інших виняткових випадках, коли, на думку командира військової частини, особиста присутність військовослужбовця в сім'ї дійсно потрібна.
Солдатам і матросам, сержантам і старшинам останнього періоду служби, яким до закінчення встановленого строку залишилося служити менше одного місяця, відпустка за сімейними обставинами надається з урахуванням їх звільнення в запас без повернення до військової частини.
63. Необхідність надання відпустки за сімейними обставинами повинна бути підтверджена начальником органу Служби безпеки України, військовим комісаріатом за місцем проживання близьких родичів військовослужбовця або лікувальним закладом.
Документи подаються військовослужбовцем під час порушення клопотання про надання відпустки або, у крайньому випадку, під час повернення з відпустки.
64. Відпустка за сімейними обставинами надається на строк до 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад.
65. Відпустки за особливий характер служби та роботу із шкідливими умовами праці надаються військовослужбовцям строкової військової служби в порядку, встановленому Головою Служби безпеки України.
66. Військовослужбовцям, які відбувають у відпустки, передбачені цим Положенням, надається додатковий час для проїзду до місця проведення відпустки і назад.
67. Право надання відпустки солдатам і матросам, сержантам і старшинам належить командиру військової частини.
68. Про відбуття у відпустку солдатів і матросів, сержантів і старшин та повернення їх з відпустки оголошується наказом по військовій частині.
69. Військовослужбовцям строкової військової служби, стосовно яких порушено кримінальну справу, а також залученим для участі у кримінальному судочинстві як потерпілі, поняті, перекладачі та інші особи, відпустка надається тільки за погодженням із відповідними правоохоронними органами чи судом.
70. Військовослужбовцям, які відбувають у відпустку, видаються відпускний квиток установленої форми і військові перевізні документи або гроші для проїзду до місця проведення відпустки та назад.
Якщо військовослужбовець вибуває у відпустку у зв'язку із смертю близьких родичів або інших осіб, на вихованні яких він перебував, йому дозволяється здійснити проїзд до місця поховання літаком за рахунок бюджету Служби безпеки України.
71. Після прибуття до місця проведення відпустки військовослужбовці зобов'язані стати на облік, а в разі вибуття - (
550-14)
знятися з обліку в порядку, встановленому Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України (
550-14)
.
72. У разі втрати відпускного квитка в дорозі або за місцем проведення відпустки військовослужбовець зобов'язаний доповісти про це начальнику органу Служби безпеки України або військовому коменданту на транспорті, військовому коменданту гарнізону чи військовому комісару за місцем проведення відпустки.
Начальник органу Служби безпеки України або військовий комендант на транспорті, військовий комендант гарнізону, військовий комісар відповідно до даних обліку, а в разі відсутності даних - після встановлення особи військовослужбовця видає йому довідку, що засвідчує законність перебування у відпустці, повідомляє про це за місцем служби військовослужбовця і контролює його повернення до військової частини.
73. Відпустку може бути продовжено в разі:
а) затримки військовослужбовця в дорозі до місця проведення відпустки внаслідок непередбачених перешкод на транспорті або у зв'язку з хворобою - на підставі документів, засвідчених військовим комендантом на транспорті або головним лікарем медичного закладу, де військовослужбовець перебував на лікуванні, - на фактичний строк затримки;
б) смерті або тяжкої хвороби близьких родичів військовослужбовця (батько, мати, діти, рідні брати і сестри, дружина та її батьки) або інших осіб, на вихованні яких він перебував, а також у разі пожежі або стихійного лиха, від яких постраждала сім'я військовослужбовця, який перебував у відпустці, - на строк до 10 календарних днів;
в) неможливості виїзду з місця проведення відпустки внаслідок непередбачених перешкод на транспорті або у зв'язку з хворобою військовослужбовця, що перешкоджає виїзду, - до закінчення причин затримки.
74. Право продовження військовослужбовцю відпустки належить начальнику органу Служби безпеки України або військовому коменданту гарнізону чи військовому комісару за місцем її проведення.
Про строки і причини затримки начальник органу Служби безпеки України або військовий комендант гарнізону чи військовий комісар повинен негайно повідомити командира військової частини, з якої прибув військовослужбовець, і зробити про це позначку у відпускному квитку.
75. Якщо військовослужбовець своєчасно не повернувся з відпустки, командир військової частини вживає заходів, передбачених пунктом 54 цього Положення.
76. У разі порушення військовослужбовцем військової дисципліни під час перебування у відпустці начальник органу Служби безпеки України або військовий комендант гарнізону, військовий комендант на транспорті чи військовий комісар повідомляють про це командира військової частини та роблять відповідну позначку у відпускному квитку військовослужбовця.
77. У разі оголошення мобілізації військовослужбовці, які перебувають у відпустці, крім тих, які перебувають у відпустці у зв'язку з хворобою, зобов'язані знятися з обліку і негайно виїхати до своєї військової частини. Якщо військової частини за місцем колишньої дислокації не виявиться, військовослужбовці повинні прибути до найближчого начальника органу Служби безпеки України або військового коменданта чи військового комісара.
Військовослужбовці, які перебувають у відпустці у зв'язку з хворобою, повинні прибути до військового комісаріату для повторного медичного огляду, а якщо зробити цього немає можливості за станом здоров'я, - негайно повідомити про це військового комісара письмово з поданням довідки лікувального закладу (лікаря).
VII. Особливості проходження строкової військової служби військовослужбовцями, стосовно яких порушено кримінальну справу, і засудженими
78. Солдати і матроси, сержанти і старшини, які вислужили встановлені строки військової служби і стосовно яких провадиться дізнання, досудове слідство або кримінальна справа розглядається судом, звільняються із служби тільки за попереднім повідомленням відповідного правоохоронного органу або суду.
79. Військовослужбовці, засуджені військовим судом до позбавлення волі, а також до тримання в дисциплінарному батальйоні, виключаються із списків військових частин, де вони проходили строкову військову службу до засудження, з дня набрання вироком законної сили.
80. Солдатам і матросам, сержантам і старшинам, які перебували на строковій військовій службі і були незаконно засуджені або незаконно притягнуті до кримінальної відповідальності, в разі скасування вироку і закриття справи або постановлення судом виправдувального вироку чи прийняття рішення про закриття кримінальної справи органом дізнання чи досудового слідства час перебування під вартою і час відбування покарання в місцях позбавлення волі або в дисциплінарному батальйоні зараховується до строку військової служби.
81. Військовослужбовці строкової військової служби, звільнені з дисциплінарного батальйону на підставах, передбачених законодавством, направляються для подальшого проходження строкової військової служби до військових частин Збройних Сил України.
82. Солдати і матроси, сержанти і старшини, засуджені до міри покарання, не пов'язаної з позбавленням волі, переводяться для подальшого проходження служби у Збройні Сили України з урахуванням вимог пункту 41 цього Положення.
VIII. Права, обов'язки і відповідальність військовослужбовців строкової військової служби
83. Солдати і матроси, сержанти і старшини користуються соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, передбаченими Конституцією (
254к/96-ВР)
, законами України та іншими нормативно-правовими актами.
Права та обов'язки військовослужбовців, що випливають з умов військової служби, визначаються Законами України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (
2232-12)
, "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (
2011-12)
, "Про Службу безпеки України" (
2229-12)
, статутами Збройних Сил України, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.
84. Солдати і матроси, сержанти і старшини одержують за рахунок держави грошове і матеріальне забезпечення за нормами, встановленими законодавством.
85. Умови пенсійного забезпечення військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання під час проходження строкової військової служби, та членів їх сімей у разі втрати годувальника визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (
2262-12)
.
Військовослужбовці підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті. Умови страхування і порядок виплати страхових сум зазначеним особам та членам їх сімей встановлюються Кабінетом Міністрів України.
86. На дітей військовослужбовців строкової військової служби виплачується допомога в розмірах і на умовах, визначених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (
2811-12)
.
87. Солдати і матроси, сержанти і старшини строкової військової служби носять військову форму одягу встановленого зразка із знаками розрізнення відповідно до військових звань.
Військовослужбовцям строкової військової служби цивільний одяг дозволяється носити під час відпустки.
88. Документом, що посвідчує особу військовослужбовця строкової військової служби, є військовий квиток, який пред'являється ним у випадках, установлених законодавством.
89. За порушення військової дисципліни і громадського порядку військовослужбовці строкової військової служби несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України (
551-14)
.
90. Військовослужбовці строкової військової служби за вчинені ними злочини та заподіяну матеріальну шкоду несуть відповідальність відповідно до законодавства.
91. Про всі зміни у сімейному стані військовослужбовці строкової військової служби повинні доповісти своїм безпосереднім начальникам і подати відповідні документи для внесення змін в облікові дані.
IX. Звільнення з військової служби
92. Солдати і матроси, сержанти і старшини, які вислужили встановлені Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (
2232-12)
строки військової служби, звільняються:
а) у запас Збройних Сил України, якщо вони за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний або воєнний час;
б) у відставку, якщо вони визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
Звільнення військовослужбовців строкової служби провадиться командиром військової частини на підставі наказу Голови Служби безпеки України, що видається згідно з відповідним Указом Президента України.
93. Військовослужбовці строкової служби звільняються із служби достроково:
а) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
б) за сімейними обставинами - в разі виникнення у них права на відстрочку внаслідок зміни сімейних обставин, а також у разі виникнення обставин, передбачених абзацом четвертим частини першої статті 18 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу";
в) у зв'язку із засудженням до позбавлення волі.
Звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, які є потерпілими або свідками у незакінчених провадженням кримінальних справах, здійснюється в порядку, встановленому пунктом 78 цього Положення.
94. У разі потреби за рішенням Президента України військовослужбовці строкової військової служби, які вислужили встановлений строк, можуть бути затримані на службі до 6 місяців.
95. Військовослужбовці, звільнені із строкової військової служби в запас або у відставку, забезпечуються відповідним обмундируванням за переліком, встановленим Головою Служби безпеки України, проїзними документами до місця проживання, харчуванням на час перебування в дорозі, грошовою допомогою в розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці строкової служби за їх бажанням можуть бути звільнені в запас у власному цивільному одязі.
96. Військовослужбовці строкової служби, які звільняються в запас, направляються, як правило, тільки у військові комісаріати за місцем проживання до призову на військову службу. Направляти військовослужбовців строкової служби, які звільняються в запас, до інших пунктів (у яких вони не проживали до призову на військову службу) дозволяється лише в разі зміни місця проживання їхніми сім'ями (батьками) або укладення військовослужбовцем шлюбу, що підтверджується документами.
97. Військовослужбовці строкової служби, звільнені в запас, після прибуття до місця проживання повинні не пізніш як у семиденний строк прибути до військового комісаріату для взяття на військовий облік.
|
Глава Адміністрації
Президента України
|
В.ЛИТВИН
|