ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

 N 2107/6/15-2216 від 04.04.2002




     Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо
створення страхових резервів і повідомляє.
     Підпунктом 12.2.1  ст.12  Закону  України  від  22.05.97   р.
N 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) "Про оподаткування прибутку підприємств"
(із змінами  та  доповненнями)  (далі  -  Закон)  передбачено,  що
будь-який   банк  зобов'язаний  створювати  страховий  резерв  для
відшкодування можливих втрат по основному боргу (без  процентів  і
комісій) за всіма видами кредитів та інших активних операцій,  які
відносяться до його господарської діяльності.
     Межу розміру  страхового  резерву,  що створюється за рахунок
валових витрат платника податку,  а також базу  заборгованості,  з
якої   цей  резерв  розраховується,  встановлено  пп.12.2.3  ст.12
Закону ( 283/97-ВР ).
     Зокрема, встановлений  пп.12.2.3  Закону ( 283/97-ВР ) розмір
страхового резерву,  що  створюється  за  рахунок  валових  витрат
платника податку,  розраховується від суми боргових вимог,  а саме
сукупної заборгованості  за  кредитами,  гарантіями  та  поруками,
фактично  наданими (виставленими на користь) дебіторам на останній
робочий день звітного податкового періоду.
     Відповідно до   пп.12.2.2  Закону  (  283/97-ВР  )  створення
страхового  резерву  здійснюється  банком  самостійно  у  розмірі,
достатньому  для  повного  покриття ризиків неповернення основного
боргу  за  кредитами  (іншими  видами  заборгованості),  визнаними
нестандартними   за   методикою,  яка  встановлюється  для  банків
Національним банком України,  а також за кредитами (іншими  видами
заборгованості),  визнаними  безнадійними  згідно  з нормами цього
Закону ( 283/97-ВР ), з урахуванням положень пп.12.2.3.
     Із наведених  вище  норм  Закону  ( 283/97-ВР ) випливає,  що
створення страхового резерву за рахунок  валових  витрат  платника
податку здійснюється розрахунково від сукупної суми заборгованості
за всіма видами кредитів (як стандартними, так і нестандартними).
     У разі  коли  за  наслідками  звітного  податкового   періоду
відбувається   зменшення   сукупного   розміру  нестандартних  або
безнадійних кредитів (інших видів заборгованості) у зв'язку  з  їх
переведенням  до  стандартної  категорії чи зі списанням до складу
валових витрат платника податку або  при  зменшенні  сум  боргових
вимог,  що  використовується  як  база  для  визначення  обмежень,
встановлених пп.12.2.3 цього пункту,  надлишкова  сума  страхового
резерву  направляється  на  збільшення  валового  доходу  банку за
наслідками такого звітного періоду.
     Таким чином,  п.12.2  ст.12 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 283/97-ВР ) визначено:
     - по   перше,   що  базою,  від  якої  розраховується  розмір
страхового  резерву,  що відноситься  до  складу   валових  витрат
платника   податку,   є   сума   всіх   боргових  вимог  (сукупної
заборгованості за  кредитами,  гарантіями  та  поруками,  фактично
наданими  (виставленими  на користь) дебіторам на останній робочий
день звітного податкового періоду);
     - по-друге,  - цільове спрямування коштів страхового резерву,
а  саме  на  покриття  ризиків  неповернення  основного  боргу  за
кредитами (іншими видами заборгованості), визнаними нестандартними
за методикою Національного банку України,  а  також  за  кредитами
(іншими видами заборгованості), визнаними безнадійними.
     Стосовно нормативних актів Національного банку  України,  які
регулюють  порядок  формування  і  використання  банками страхових
резервів,  то  Законом   України   "Про   оподаткування   прибутку
підприємств" ( 283/97-ВР )  визначено  повноваження  Національного
банку України лише в частині розробки методики віднесення кредитів
до нестандартних.

 Заступник Голови                                       Г.Оперенко

 "Бухгалтерія", N 24/1-2, 17 червня 2002 р.