ТОРГОВИЙ ПАТЕНТ

Чи потрібно у разі реалізації підприємством продукції власного виробництва зі складу за готівкові та безготівкові кошти придбавати торговий патент?

Порядок придбання торгового патенту на здійснення окремих видів діяльності суб'єктами підприємницької діяльності визначається Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (далі — Закон) від 23.03.96 р. № 98/96-ВР.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону торговий патент — це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. З Закону патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під торговельною діяльністю у Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Під пунктами продажу товарів у Законі слід розуміти, зокрема: магазини, оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Якщо суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (торгової точки). Розрахунки, в яких застосовуються готівкові кошти (грошові знаки національної валюти України), регулюються Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 № 69, згідно з якої платежі готівкою підприємств, підприємців і фізичних осіб між собою за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, вважаються готівковими розрахунками.

Відповідно до частини десятої ст. З Закону не потребує патентування реалізація суб'єктом підприємницької діяльності продукції власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ним у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення цього суб'єкта.

Суб'єктам підприємницької діяльності або їх структурним (відокремленим) підрозділам, які здійснюють торговельну діяльність з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва, як періодичні видання друкованих засобів масової інформації, що мають реєстраційні Свідоцтва, видані уповноваженими органами України, книги тощо, видається пільговий торговий патент.

У разі придбання пільгового торгового патенту суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі 25 гривень за весь термін дії патенту.

Не є платником плати за торговий патент суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок (ст. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від З липня 1998 р. № 727/98).

При реалізації продукції власного виробництва з використанням інших форм розрахунків (за безготівкові кошти) торговельна діяльність здійснюється без придбання торгового патенту.

Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті, затверджена постановою Національного банку України від 29 березня 2001 № 135, визначає, що безготівкові розрахунки — перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку на рахунки одержувачів коштів, проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Ірина ТИМОШУК, юрисконсульт