КОМЕНТАР СПРАВИ ПРО ВИЗНАННЯ  ДОГОВОРУ НЕДІЙСНИМ

 

Позивач у зазначеному судовому спорі стверджував, що договір необхідно визнати недійсним за ст. 48 Цивільного кодексу, оскільки застава с способом забезпечення зобов'язань за дійсною вимогою. Передбачений спірною угодою договір кредитування, відповідно до пояснень ЗА Т, укладений не був, тим й аргументувалось звернення до суду.

Утім, суду не знадобилося перевіряти наявність договору кредитування між сторонами, бо, дослідивши текст договору застави, він дійшов висновку, що спірний договір не може вважатися укладеним через відсутність істотної умови — опису конкретно визначеного заставленого майна.

За умовами ст. 153 Цивільного кодексу укладеною може бути визнана лише така угода, щодо якої сторонами у потрібній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. А відповідно до п. 17 роз'яснень Вищого господарського суду .Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" № 02-5/111 від 12.03.1999року якщо у процесі вирішення спору буде встановлено, що угоду між сторонами фактично не було укладено, господарському суду на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу слід припинити провадження у справі.

Публікації неофіційні. Тексти рішень друкуються з деякими скороченнями та редакційними правками

Сторінку підготувала Тетяна НІКОЛАЄВА

По материалам газеты "Юридичний вісник України" №32 СЕРПЕНЬ 2002 року;