ВЗЯЛИ НА ПОРУКИ

За час моєї роботи виникало дуже багато нестандартних і неврегульованих чинним законодавством ситуацій. Про одну із них я розповім.

Робітник шахти С. під час виконання своїх трудових обов'язків викрав таємно 10 метрів силового шахтного кабелю на суму 980 гривень. Це призвело до зриву роботи у колективі. За цим фактом була порушена кримінальна справа за ст. 185 Кримінального кодексу України. Справу, після проведення до судового слідства, з обвинувальним висновком, направили до суду для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності. Під час провадження у справі робітник добровільно відшкодував заподіяну школу і колектив вирішив направити до суду клопотання про передачу С. на поруки колективу. Суд виніс постанову про закриття кримінальної справи і звільнення від кримінальної відповідальності С. у зв'язку з передачею особи на поруки (підстава ст. 47 КК України). Але не минуло і трьох місяців, як С. почав прогулювати без поважних причин роботу, з'являвся там у нетверезому стані. За два місяці він неодноразово порушував трудову дисципліну. На зборах колективу вирішили направити до суду відмову від поручительства, що передбачено ст. 13 Кримінально-процесуального кодексу.

У ст. 13 КПК вказується, що відновлення справи у цих випадках проводиться відповідно до глави 31 Кодексу. Але глава 31 цього Кодексу — це касаційне провадження, тому не вирішить питання про відновлення справи і притягнення до кримінальної відповідальності при відмові від поручительства Суд міг би керуватися ст. 216 КПК, але у ст. 13 — прямо вказуються підстави для відновлення провадження у справі.

Оскільки при такій правовій колізії вирішити питання про притягнення до кримінальної відповідальності неможливо, колектив не направив своє клопотання до суду. С. був звільнений за п. 4 ст. 40 КЗпП України і не поніс тієї відповідальності, на яку заслуговував.

Валентина ЮРЧЕНКО, помічник директора з правових питань державного ВАТ "Шахта "Холодна Балка" ЛХК "Макіїввугілля"

По материалам газеты "Юридичний вісник України" №32 СЕРПЕНЬ 2002 року;