Невиробничі фонди як матеріальні активи, що використовуються у будь-яких операціях,
за визначенням п. 1.6 ст. 1 Закону № 334/94-ВР відносяться до товарів. Внесок
таких об’єктів платника податку до статутного фонду іншої юридичної особи в
обмін на її корпоративні права відповідно до п. 1.31 ст. 1 зазначеного Закону
вважається продажем товарів, а корпоративні права, на які здійснюється обмін
основних фондів, вважаються відповідною компенсацією. Тому слід врахувати, що
інвестор та створене ним підприємство є пов’язаними особами за визначенням п.
1.26 ст. 1 Закону № 334/94-ВР. При цьому при формуванні валового доходу та валових
витрат від здійснення вищезазначеної інвестиційної операції застосовуються положення
підпунктів 7.4.1, 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону № 334/94-ВР.
Відповідно до пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 цього Закону до валових доходів платника
податку в разі продажу невиробничих фондів включаються доходи, отримані (нараховані)
від продажу, а до валових витрат — сума витрат, пов’язаних із придбанням (виготовленням)
таких невиробничих фондів (без врахування зносу) та їх поліпшенням.
При обміні невиробничих фондів на емітовані корпоративні права валові витрати
дорівнюють балансовій вартості таких фондів, яка складається із суми витрат,
пов’язаних із придбанням (виготовленням) таких невиробничих фондів (без урахування
зносу) та їх поліпшенням, але не більшої за звичайні ціни, а валовий дохід дорівнює
балансовій вартості одержаних корпоративних прав, яка складається із вартості
майна, переданого платником податку емітенту корпоративних прав як компенсація
їх вартості, але у даному випадку не менших за звичайну ціну на такий гуртожиток.
Таким чином, при передачі об’єктів невиробничих фондів платника податку до статутного
фонду іншої юридичної особи в обмін на її корпоративні права валові витрати
інвестора не можуть перевищувати суми валового доходу від здійснення такої операції.
Сума валового доходу може перевищувати валові витрати від здійснення такої операції
на суму перевищення звичайної ціни на гуртожиток над його первісною вартістю,
яка складається із суми витрат, пов’язаних із придбанням (виготовленням) таких
невиробничих фондів (без урахування зносу) та їх поліпшенням.
Консультують фахівці Головного управління оподаткування юридичних осіб ДПА України