ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

                             Л И С Т

 N 01-8/109 від 14.03.2000
     м.Київ

 vd20000314 vn01-8/109

                                         Арбітражним судам України


            Про  внесення змін до Інформаційного листа
            Вищого    арбітражного     суду    України
            від 22.11.94 N 01-8/847 "Про деякі питання
            практики застосування окремих норм чинного
               законодавства при вирішенні спорів"


     У зв'язку  із  змінами,  що  сталися у чинному законодавстві,
внести наведені  далі  зміни  до  названого  Інформаційного  листа
( v_847800-94 ).
     1. Пункт 2 викласти у такій редакції:
     "2. На   запитання,   чи   є  відділ,  управління  або  інший
виконавчий орган ради юридичними особами,  Вищий  арбітражний  суд
України повідомив таке.
     З метою вирішення наведеного питання арбітражному  суду  слід
витребувати   від   відповідного   відділу   (управління,   іншого
виконавчого органу) належним  чином  затверджене  положення  (див.
статтю  54  Закону  України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ),  в якому має  міститися  й  припис  щодо  правового
статусу  цього  структурного  підрозділу.  У  разі  невизначеності
такого  статусу  в  положенні  про  відділ,  управління  чи  інший
виконавчий  орган  ради  необхідно  керуватися  статтями  1  і  21
Арбітражного процесуального Кодексу України ( 1798-12  )  (далі  -
АПК)".
     2. Відповідь на питання, вміщене у пункті 5, викласти у такій
редакції:
     "Згідно з абзацом другим пункту 2 статті  24  Закону  України
"Про підприємства  в  Україні"  ( 887-12 ) державним підприємствам
забороняється   виступати   гарантами   при   наданні    суб'єктам
підприємницької діяльності банківських кредитів. Оскільки гарантія
є фактично формою поруки,  така  заборона  стосується  й  договору
поруки (стаття 191 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ).  У разі
вирішення спору,  пов'язаного з укладенням відповідного  договору,
поручителем  у  якому  є державне підприємство,  арбітражному суду
слід виходити з вимог,  зокрема, частини першої статті 83 АПК щодо
визнання  недійсним  договору,  що  суперечить законодавству,  або
вчинений з метою, яка суперечить інтересам держави".

 Заступник Голови Вищого
 арбітражного суду України                           А.Осетинський