Відчуження основних фондів

 
 

Як при застосуванні норми пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону № 334/94-ВР розуміти слово використовуються? Чи можна вважати товаром основні фонди, придбані для подальшого продажу іншим особам, у разі їх відчуження до закінчення мінімального терміну їх використання в господарській діяльності платника податків?

 
 

Відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону № 334/94-ВР під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються в господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом.
Таким чином, балансова вартість відповідної групи основних фондів не збільшується на вартість основних фондів, що використовуються в господарській діяльності платника податків протягом періоду, який не перевищує 365 календарних днів.
Вищезазначені основні фонди вважаються товарами, придбаними для подальшого їх продажу іншим особам, оскільки їх відчуження відбувається до закінчення мінімального терміну їх використання в господарській діяльності платника податків, встановленого для основних фондів пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону № 334/94-ВР.
Крім того, згідно з пп. 8.1.3 п. 8.1 ст. 8 Закону № 334/94-ВР не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на придбання основних фондів з метою їх подальшого продажу іншим особам.
Слід зазначити, що другим реченням другого абзацу п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 p. № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі — Закон № 2181-III) передбачено, що у разі коли у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такий платник податків зобов’язаний подати нову податкову декларацію, що містить виправлені показники.
При цьому відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181-III, якщо платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання, а також самостійно погашає суму недоплати та штраф у розмірі десяти відсотків суми такої недоплати, штрафи, визначені підпунктами 17.1.2 — 17.1.7 п. 17.1 цієї статті, а також адміністративні штрафи, які згідно із законодавством накладаються на платника податків (його посадових осіб) за відповідні правопорушення, не застосовуються.

 
 

Консультують фахівці Головного управління оподаткування юридичних осіб ДПА України

 
 
По материалам журнала "ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ" № 33 ВЕРЕСЕНЬ 2002 року;