Гірничодобувні підприємства

Гірничодобувному підприємству надано земельну ділянку під видобуток торфу. Право користування цією ділянкою оформлено державним актом. Підприємство в технологічному процесі використовує земельну ділянку поступово (частинами). За яку земельну ділянку воно має сплачувати земельний податок: за всю виділену ділянку чи за ту її частину, яка використовується в технологічному процесі?

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до Закону № № 2535-ХІІ, який визначає ставки земельного податку, порядок його обчислення i сплати та пільги щодо оподаткування землі.
Статтею 2 цього Закону встановлено, що використання землі в Україні платне. Об’єктом оподаткування є площа земельної ділянки, яка перебуває у власності або користуванні, а суб’єктом (платником) — власники землі та землекористувачі, в тому числі орендарі.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (ст. 13 Закону № 2535-ХІІ).
У випадку, що розглядається, гірничодобувне підприємство набуло права користування всією виділеною йому земельною ділянкою, що підтверджується державним актом.
Враховуючи викладене, а також те, що чинним законодавством України не передбачено звільнення від оподаткування частини земельної ділянки гірничодобувного підприємства, яка не використовується в технологічному процесі, зазначене підприємство є платником земельного податку за земельну ділянку, яка за ним рахується за даними державного земельного кадастру, якщо на цю частину земельної ділянки йому не надано пільги відповідним органом місцевого самоврядування.

Консультують фахівці Головного управління оподаткування юридичних осіб ДПА України