| |
Збір за забруднення навколишнього природного середовища — це складова
екологічної політики нашої держави, завданням якої є регулювання відносин
у галузі охорони, використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення
екологічної безпеки, запобігання i ліквідації негативного впливу господарської
та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних
ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних
комплексів, унікальних територій та природних об’єктів, пов’язаних з історико-культурною
спадщиною.
Його справляння регламентують Закон України від 25.06.91 р. № 1264-ХІІ
«Про охорону навколишнього природного середовища» (далі — Закон № 1264-ХІІ);
постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.99 р. № 303 «Про затвердження
Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного
середовища i стягнення цього збору» (зі змінами та доповненнями; далі
— Порядок ); Інструкція про порядок обчислення та сплати збору за забруднення
навколишнього природного середовища, затверджена наказом Міністерства
охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України
i ДПА України від 19.07.99 р. № 162/379, зареєстрована в Мін’юсті України
09.08.99 р. за № 544/3837 (зі змінами та доповненнями; далі — Інструкція
№ 162/379).
Платниками збору є суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від
форм власності, включаючи їх об’єднання, філії, відділення та інші відокремлені
підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території
іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства,
установи i організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують
доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України i в межах
її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди
i скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення
відходів.
Якщо до складу підприємств (установ, організацій) — платників збору входять
філії, відділення та інші відокремлені підрозділи (далі — філії), які
не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку
своєї діяльності, не складають окремого балансу, то збір за здійснені
цими філіями викиди, скиди i розміщені відходи сплачується цими підприємствами
(установами, організаціями).
Якщо платник перестає функціонувати як самостійна юридична особа, то платником
збору стає його правонаступник.
Пунктом 2 Порядку встановлено, що збір за забруднення навколишнього природного
середовища справляється за:
скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними
джерелами забруднення;
розміщення відходів.
Серед перелічених видів забруднення у засобах масової інформації недостатньо
уваги приділялося забрудненню навколишнього природного середовища шляхом
скидів промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених
пунктів. Тому зупинимося на особливостях сплати збору саме за цей вид
забруднення.
Відповідно до положень Закону № 1264-ХІІ, Водного кодексу України, Основних
напрямів державної політики України у галузі охорони довкілля, використання
природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затверджених Постановою
Верховної Ради України від 05.03.98 р. № 188/98-ВР, i на виконання постанови
№ 303 розроблено Інструкцію про встановлення та стягнення плати за скид
промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів,
затверджену наказом Держбуду України від 19.02.2002 р. № 37 та зареєстровану
в Мін’юсті України 26.04.2002 р. за № 402/6690 (далі — Інструкція № 37).
Інструкція № 37 визначає єдиний на території України порядок встановлення
та стягнення плати за скиди промислових та інших стічних вод у системи
каналізації населених пунктів i поширюється на комунальні підприємства
водопровідно-каналізаційного господарства міст i селищ України та інші
підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації
(далі — водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно
від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води
в системи каналізації населених пунктів (далі — підприємства).
Пунктом 7 Порядку визначено, що обсяги скидів, пов’язаних з проведенням
планового ремонту каналізаційних мереж i споруд, включаються до загального
ліміту скидів. Обсяги та умови проведення таких скидів погоджуються з
територіальними органами Мінекоресурсів України. Збір, що справляється
за ці скиди, нараховується як за скиди, які провадяться в межах установлених
лімітів.
У разі перевищення погодженого обсягу скидів та порушення умов їх проведення,
пов’язаних з плановим ремонтом каналізаційних мереж i споруд, плата обчислюється
як за понадлімітні скиди, а збитки, заподіяні навколишньому природному
середовищу, відшкодовуються в установленому законодавством порядку.
Але виникає запитання: хто ж повинен перераховувати до бюджету збір за
забруднення навколишнього природного середовища, що справляється за скиди
промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів?
Згідно з п. 1.3 Інструкції № 37 підприємства скидають стічні води в системи
комунальної чи відомчої каналізації та сплачують їм за послуги водовідведення
за договорами з водоканалами. Договори укладають на підставі місцевих
Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації (далі —
Правила приймання), Правил користування системами комунального водопостачання
та водовідведення в містах i селищах України (далі — Правила користування)
та Інструкції № 37.
Водоканали, в свою чергу, здійснюють скиди у водні об’єкти очищених стічних
вод з умістом забруднюючих речовин відповідно до лімітів, що встановлюються
органами Мінекоресурсів України, та сплачують збір за забруднення навколишнього
природного середовища згідно з Порядком та Інструкцією № 162/379.
Підприємства повинні повністю покрити всі витрати Водоканалу, пов’язані
з транспортуванням i очищенням стічних вод та справлянням збору за забруднення
навколишнього природного середовища. При недотриманні вимог договору та
місцевих Правил приймання підприємства повинні сплатити водоканалу плату
за скид понаднормативних забруднень, а також відшкодувати збитки, заподіяні
через порушення режиму скиду i допустимих концентрацій забруднюючих речовин
у стічних водах, які ними скидаються.
Контроль за прийманням стічних вод підприємств у каналізаційну мережу
здійснюють водоканали.
Слід звернути увагу на те, що приймання стічних вод підприємств у систему
каналізації здійснюється виключно за договорами.
Підприємства, приєднані до системи каналізації, для укладання договору
про приймання стічних вод подають водоканалу не менше ніж за місяць до
початку скиду стічних вод або закінчення терміну попереднього договору
такі документи:
лист-заявку на укладання договору на скид стічних вод із зазначенням пропонованих
до приймання у каналізацію об’ємів стічних вод, графіка їх скиду та характеристикою
складу стічних вод за кожним з випусків;
генплан об’єкта в масштабі 1 : 500 з каналізаційними мережами та випусками
до міської каналізації;
індивідуальні норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції
або послуг;
паспорт водного господарства.
Договір про приймання стічних вод у комунальну каналізацію розробляє водоканал
у 30-денний термін з моменту подачі підприємством листа-заявки відповідно
до Правил користування, Правил приймання та поданих підприємством матеріалів
i лімітів скиду забруднень у водойму, встановлених водоканалу органами
Мінекоресурсів України, та передає два примірники договору підприємству-абоненту.
У 20-денний термін підприємство зобов’язано оформити договір зі свого
боку та повернути один примірник договору водоканалу. Договір набирає
чинності після досягнення домовленості з усіх його істотних умов та підписання
сторонами, якщо в договорі не передбачено пізнішого терміну.
У разі повної відповідності якості та режиму скиду стічних вод місцевим
Правилам приймання та умовам укладеного договору підприємства оплачують
послуги водовідведення за тарифом, установленим згідно з чинним законодавством
для відповідної категорії абонентів.
Обсяги стічних вод підприємств, які підлягають оплаті, визначають згідно
з Правилами користування.
Додаткові обсяги стічних вод підприємств (не враховані договором), що
надходять до міської каналізації, потребують додаткових витрат матеріальних
та енергетичних ресурсів на їх транспортування та очищення. Пункт 8 Порядку
передбачає сплату збору за понадлімітні обсяги скидів забруднюючих речовин
у водойми у п’ятикратному розмірі.
Аналогічно підприємства сплачують водоканалу плату за скид об’ємів стічних
вод, які перевищують зазначені в договорі, у п’ятикратному розмірі встановленого
тарифу відповідно до умов договору.
Підприємства, які здійснюють скид та не мають договору (або при закінченні
терміну його дії), сплачують плату водоканалу в п’ятикратному розмірі
встановленого тарифу за весь обсяг скинутих за час відсутності договору
стічних вод згідно з місцевими Правилами приймання.
Величина плати за скид стічних вод у систему каналізації населених пунктів
розраховується водоканалом за формулами, визначеними у розділі 3 Інструкції
№ 37.
Плата за скид стічних вод підприємств у системи каналізації населених
пунктів зараховується підприємствами на розрахункові рахунки водоканалів
за виставленими ними рахунками у порядку та в терміни, передбачені договором.
У разі прострочення платежів з підприємств стягується пеня згідно з умовами
договору.
У разі виявлення залпового скиду обсяг скинутих стічних вод визначається
за актами, якими зафіксовані початок та закінчення залпового скиду.
Отримуючи скиди стічних вод i плату за скид стічних вод від підприємств,
водоканали обчислюють i сплачують збір за забруднення навколишнього природного
середовища відповідно до Порядку, а саме:
подають за місцем податкової реєстрації протягом 40 календарних днів,
наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу
до органів державної податкової служби розрахунки збору, оскільки базовий
податковий (звітний) період для нього дорівнює календарному кварталу;
сплачують збір протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем
граничного терміну подання розрахунку збору, за місцем податкової реєстрації.
Крім того, відповідно до п. 4.2 Інструкції № 37 плата за скид понаднормативних
забруднень розподіляється таким чином:
20 відсотків перераховуються водоканалом до місцевих фондів охорони навколишнього
природного середовища, що утворені в складі сільських, селищних, міських
бюджетів;
80 відсотків залишаються в розпорядженні водоканалу i використовуються
на відшкодування збитків водоканалу, викликаних цими скидами, на ремонт
i поліпшення експлуатації каналізаційної мережі та очисних споруд, а також
на розвиток каналізаційного господарства населеного пункту.
Справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища є
не тільки засобом поповнення державного бюджету, а й стимулювання раціонального
використання i охорони навколишнього природного середовища та відтворення
природних ресурсів. Обов’язковість додержання екологічних стандартів та
повна i своєчасна сплата цього збору є забезпеченням екологічної безпеки
життєдіяльності людини — невід’ємної умови сталого економічного та соціального
розвитку України.
|
|