Порядок оподаткування доходів громадян регулюється Декретом "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 року №13-92, яким визначено, що платниками прибуткового податку с громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, а об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, с сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами, незалежно від того, за рахунок яких коштів формується це джерело.
До сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами протягом календарного року, відносяться доходи, одержані ними у будь-якій формі, у тому числі доходи, що утворилися у результаті надання за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності своїм працівникам матеріальних і соціальних благ у грошовій і натуральній формі, крім сум виплат, що не неналежать до сукупного оподатковуваного доходу, визначених у ст. 5 названого Декрету.
Обов'язки щодо нарахування, утримання і перерахування до бюджету прибуткового податку із заробітної плати та інших доходів Декретом покладено на підприємства, установи, організації та фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які виплачують зазначені доходи.
Особливості оподаткування окремих видів доходів громадян, викладено у відповідних розділах Декрету. Зокрема, ст. 8 цього документа встановлено порядок оподаткування доходів громадян враховуючи стипендії студентів, які вони одержують протягом календарного року за місцем основної роботи (служби, навчання), тобто там, де ведеться трудова книжка.
Так, доходи, отримані за основним місцем роботи (служби, навчання), підлягають оподаткуванню у складі місячного сукупного оподатковуваного доходу за ставкою, визначеною відповідно до Указу Президента від 21.11.1995 року №1082/95 "Про внесення змін до Указу Президента України від 13.09.1994 р. № 519" з урахуванням положень Указу від 25.08.1996 року № 762/96 "Про грошову реформу в Україні".
Протягом календарного року обчислення прибуткового податку з суми місячного сукупного оподатковуваного доходу провадиться підприємствами, установами, організаціями і фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності, які, виплачують доходи громадянам за місцем їх основної роботи.
Обчисленню податку з річного сукупного оподатковуваного доходу громадян провадиться підприємствами за місцем їхньої основної роботи і податковими органами на підставі поданих громадянами декларацій про доходи, одержані як за основним, так і поза основним місцем роботи.
Якщо доходи (незалежно від їх розміру) виплачуються громадянам, у тому числі студентам, поза основним місцем роботи (навчання), то такі доходи підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків (п. З ст. 7 Декрету) без винятку встановленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму і надання пільг, передбачених законодавством для окремих категорій громадян, з наступним поданням до податкових органів за місцем проживання зазначених громадян довідки (ф. № 2) про суми виплаченого доходу й утриманого податку.
Громадяни, крім тих, які одержували доходи лише за місцем основної роботи, у свою чергу, після закінчення календарного року, зобов'язані у строки, визначені законом, подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про суму сукупного доходу, одержаного як за основним, так і поза основним місцем роботи.
Стосовно трудових книжок, то питання, пов'язані з порядком їх ведення, виготовлення і зберігання, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 р. .№301 "Про трудові книжки працівників", Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 року № 58, та іншими законодавчими актами.
По материалам газеты "Юридичний вісник України" № 37 ВЕРЕСЕНЬ 2002 р.