На цей час в Україні створено багато комерційних банків, які пропонують
послуги, зокрема, з відкриття банківських рахунків, зберігання коштів
на них та проведення розрахунків за ними. Питання зберігання коштів
та проведення розрахунків за ними є досить актуальним на сьогодні для
кожного громадянина, тому розглянемо роботу банківського механізму при
відкритті рахунків у банку.
Згідно із Законом України від 05.04.2001 р. № 2346-III «Про платіжні
системи та переказ грошей в Україні» банки відкривають своїм клієнтам
поточні та вкладні (депозитні) рахунки.
Поточний рахунок — рахунок, що банк відкриває клієнту на договірній
основі для зберігання грошей та для здійснення всіх видів операцій за
цим рахунком відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Вкладний (депозитний) рахунок — рахунок, що банк відкриває клієнту на
договірній основі для зберігання грошей, які клієнт передає банку в
управління на встановлений термін та під визначений процент відповідно
до умов договору.
Банки відкривають своїм клієнтам рахунки в національній та іноземній
валюті. Як правило, поточні рахунки в іноземній валюті є «мультивалютними»,
тобто на них можуть обліковуватись кошти клієнта в різних валютах.
Також є спеціальні види поточних банківських рахунків з особливими вимогами
до їх відкриття та використання, наприклад:
рахунки для формування статутного фонду підприємства;
рахунки типу «Н» i «П», що відкриваються представництвам нерезидентів,
дипломатичним установам тощо;
рахунки нерезидентів-інвесторів;
поточні рахунки для угоди про спільну діяльність (без створення юридичної
особи);
рахунки виборчих фондів;
рахунки військових частин тощо.
Окремо слід зазначити карткові рахунки (картрахунки), коштами на яких
можна розпоряджатися за допомогою платіжної картки.
Не існує законодавчих обмежень на кількість рахунків, які можна відкрити
у банках. Виняток становлять рахунок для формування статутного фонду
(кожне підприємство може відкрити лише один такий рахунок) та поточний
рахунок, що відкривається для угоди про спільну діяльність без створення
юридичної особи (також лише один).
Банки можуть відкрити рахунки:
юридичним особам та фізичним особам — суб’єктам підприємницької діяльності;
філіям, представництвам, відділенням та іншим відокремленим підрозділам
підприємств;
виборчим фондам (політичних партій, виборчих блоків партій та кандидатів
у депутати);
представництвам юридичних осіб — нерезидентів;
іноземним інвесторам;
фізичним особам (повнолітнім i неповнолітнім, громадянам України й нерезидентам).
Для того, щоб відкрити рахунок, потрібно, по-перше, вибрати банк; по-друге,
подати до банку заяву на відкриття рахунку, договір на розрахунково-касове
обслуговування та пакет документів, передбачений Інструкцією про відкриття
банками рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженою постановою
Нацбанку України від 18.12.98 р. № 527 (зі змінами та доповненнями;
далі — Інструкція).
Якщо документи у порядку, банк відкриває рахунок протягом 10 днів.
Банк є комерційним підприємством, яке надає послуги (в тому числі із
ведення рахунків клієнтів) на договірній основі.
Як правило, кожен банк має типовий договір на розрахунково-касове обслуговування
та затверджені правлінням банку тарифи на банківські послуги. Саме на
таких умовах може відкрити рахунки переважна кількість клієнтів, хоча
в окремих випадках для крупних клієнтів банк може вести переговори про
окремі умови договору i тарифів.
Якщо, наприклад, репутація клієнта або походження його коштів викликає
у банка підозру чи з інших причин банк може відмовитись укладати з клієнтом
договір на обслуговування та відкривати рахунок.
Банк перевіряє відповідність підписів та печатки на заяві про відкриття
рахунку нотаріально завіреній картці зі зразками підписів та відбитка
печатки, відповідність поданих документів установленим зразкам тощо.
Згідно з Інструкцією у разі виявлення банком підроблених (недостовірних)
документів, поданих для відкриття рахунку, банк зобов’язаний негайно
повідомити про це органи внутрішніх справ із зазначенням паспортних
даних особи, яка подає документи на відкриття банківського рахунку.
Для відкриття рахунку суб’єкту підприємництва необхідно подати такі
документи:
заяву на відкриття рахунку встановленого зразка, підписану керівником
та головним бухгалтером. Якщо в штаті немає посади головного бухгалтера,
то заяву підписує лише керівник;
копію свідоцтва про державну реєстрацію, засвідчену нотаріально;
копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену
нотаріально;
копію документа (форми № 4-ОПП), що підтверджує взяття підприємства
на податковий облік, засвідчену податковим органом, нотаріально або
уповноваженим працівником банку;
картку із зразками підписів осіб, які мають право розпорядження рахунком
та підписання розрахункових документів, завірену нотаріально. У картку
включається також зразок відбитка печатки підприємства;
довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України. Уповноважений
працівник банку, який приймає документи на відкриття рахунку, зобов’язаний
відповідним чином оформити відривну частину довідки та повернути її
клієнту для подання до органів Пенсійного фонду України;
копію довідки про внесення підприємства до Єдиного державного реєстру
підприємств та організацій України, засвідчену нотаріально або органом,
що видав довідку;
копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію підприємства у
Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України як платника соціальних страхових внесків,
засвідчену нотаріально або органом, що його видав, чи уповноваженим
працівником банку.
Згідно зі ст. 64 Закону України від 07.12.2000 р. № 2121-III «Про банки
i банківську діяльність» (зі змінами та доповненнями; далі — Закон №
2121-III) банкам заборонено вступати у договірні відносини з анонімними
особами, тобто анонімний рахунок відкрити не можна.
Для відкриття рахунку фізичній особі необхідні такі документи:
документ, що засвідчує особу (паспорт або документ, що замінює його);
картка із зразками підписів, які засвідчує працівник банку, що відкриває
рахунок;
довідка податкового органу про присвоєний ідентифікаційний код.
У договорі між установою банку та фізичною особою зазначаються:
серія, номер, дата та ким видано документ, що засвідчує фізичну особу
(паспорт або документ, що замінює його);
адреса за місцем прописки;
ідентифікаційний номер фізичної особи — платника податку на підставі
відповідного документа, виданого податковим органом. Якщо договір укладається
з фізичною особою, яка через релігійні або інші переконання відмовляється
від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це
відповідні державні органи i в паспорті якої зроблено відмітку про право
здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, в договорі
ідентифікаційний номер не зазначається, а уповноважений працівник банку
в присутності особи, яка відкриває рахунок, знімає копію сторінки паспорта
з такою відміткою.
У разі відкриття рахунку особисто неповнолітньою особою, якій не виповнилося
16 років, вона подає свідоцтво про народження та довідку із зразком
свого підпису, видану навчальним закладом, де вона навчається, або картку
із зразком підпису, засвідченим у встановленому законодавством порядку.
Крім того, рахунок може бути відкрито у присутності одного з батьків
із поданням паспорта, де є запис про дитину, та свідоцтва про народження
неповнолітньої особи.
Фізичні особи не зобов’язані інформувати податкові органи про відкриття
рахунків.
Суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані в триденний термін після
відкриття рахунку повідомити податковий орган, де вони обліковуються,
про відкриття рахунку.
Повідомлення складається за формою, затвердженою наказом ДПА України
від 01.08.2001 р. № 306, та завіряється установою банку, яка відкрила
рахунок.
Повідомлення подається особисто або надсилається поштою до податкового
органу з повідомленням про вручення.
У триденний термін після отримання повідомлення податковий орган надсилає
до банку або повертає підприємству для передачі банку корінець повідомлення
з відміткою про взяття рахунку на податковий облік. Підприємству може
бути відмовлено у взятті рахунку на податковий облік у разі повідомлення
недостовірної інформації.
Фізична особа може відкрити рахунок у банку за кордоном, але лише після
отримання індивідуальної ліцензії Нацбанку України відповідно до Декрету
Кабінету Міністрів від 19.02.93 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання
та валютного контролю» (зі змінами та доповненнями).
Виняток становить лише відкриття рахунку в іноземному банку на час перебування
за кордоном.
Слід також мати на увазі, що згідно зі ст. 208 Кримінального кодексу
України незаконне відкриття або використання рахунків за межами України
може призвести до позбавлення волі на строк до п’яти років з конфіскацією
коштів на зазначених рахунках.
На рахунки зараховуються та з рахунків списуються кошти практично за
всіма не забороненими чинним законодавством операціями. Детальний перелік
таких операцій для різних видів рахунків наведено в Інструкції про відкриття
банками рахунків у національній та іноземній валюті.
Згідно із Законом України від 20.09.2001 р. № 2740-III «Про Фонд гарантування
вкладів фізичних осіб» зазначений Фонд гарантує повернення у разі ліквідації
банку кожному вкладнику коштів за депозитними рахунками (разом з процентами)
у розмірі до 1200 грн.
Також згідно із Законом № 2121-III повернення у повному обсязі вкладів
фізичних осіб в Ощадбанку гарантується державою.