Прийняття 7 березня 1996 року Закону України "Про страхування" поклало початок створенню системи страхування підприємницьких ризиків. Статтею 7 цього Закону передбачено обов'язкове страхування врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності. Лише через шість років із дня прийняття Закону Кабінет Міністрів України своєю Постановою № 1000 від 11 липня 2002 року затвердив "Порядок і правила проведення обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності" (далі — Порядок).
Договір
Згідно з цим Порядком страхування врожаю здійснюватиметься на підставі договору, укладеного між страхувальником і страховиком (страховою фірмою). При цьому страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, вказаній у договорі, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові внески у визначені строки та виконувати інші загальнообов'язкові умови договору. Для укладання договору страхування страхувальник подає страховій організації письмову заяву, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір. Страховик має право зажадати у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором або аудиторською фірмою, та інші документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику. Договір страхування, зокрема, повинен містити суттєві умови, а саме:
— назву договору;
— предмет договору;
— назву та адресу страховика і страхувальника;
— зазначення об'єкта страхування;
— розмір страхової суми;
— перелік страхових випадків;
— розмір страхових платежів і строки їх сплати;
— страховий тариф;
— строк дії договору;
— порядок зміни і припинення дії договору; '
— умови здійснення страхової виплати;
— причини відмови у страховій виплаті;
— права та обов'язки, відповідальність сторін за неналежне виконання умов договору;
— інші умови;
— підписи та юридичні адреси сторін.
Об'єкт страхування. Страхова сума
Об'єктом обов'язкового страхування за договором є майнові інтереси, пов'язані з неотриманням або недоотриманням врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності. Страхування, зокрема, буде здійснюватися від граду, пожежі, вимерзання, урагану, бурі, зливи, зсуву, повіні, селю, посухи та повного раптового знищення посівів карантинними шкідниками. Обов'язковою умовою договору загальнообов'язкового страхування є визначення у ньому площі застрахованих насаджень та території, на якій вони знаходяться.
Страхове відшкодування буде виплачуватися страховою організацією страхувальнику лише за заподіяні йому прямі збитки у результаті часткової або повної загибелі врожаю зернових культур і цукрових буряків унаслідок прямої дії страхових ризиків. Розмір прямого збитку, що відшкодовується страховиком, визначається у відсотках до розміру загального збитку, встановленого комісією і зафіксованого в актах обстеження після настання страхового випадку. У свою чергу, загальним збитком є втрата застрахованого врожаю сільськогосподарських культур. Його розмір обчислюється шляхом множення різниці між врожайністю з гектара, визначеною у договорі страхування з урахуванням розміру страхового покриття, та фактичною врожайністю з гектара у поточному році на площу посіву (насаджень) та ціну, визначену в договорі страхування, але не вищу, ніж на момент виплати страхового відшкодування.
Страхова сума обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур визначається у розмірі вартості врожаю, що обчислюється шляхом множення середньої врожайності з гектара за останні п'ять років (за даними обліку страхувальника) на ціну 1 центнера продукції, що склалася за минулий рік, та на фактичну площу, з якої збиратиметься врожай. Розмір страхового платежу, який підлягає внесенню за договором обов'язкового страхування, визначається. шляхом множення страхової суми на страховий тариф та відсоток страхового покриття. Нововведенням у Порядку є встановлення не єдиних максимальних розмірів страхових тарифів за договорами страхування для кожного зі страхувальників, а їх диференцювання залежно від виду сільськогосподарських культур та областей України, в яких вони вирощуються.
Як одержати страхове відшкодування?
Щоб одержати страхове відшкодування, страхувальник повинен додержуватися умов договору, а з настанням страхового випадку — подати страховику наступні документи:
— заяву про виплату страхового відшкодування;
— договір обов'язкового страхування;
— акт огляду стану посівів сільськогосподарських культур, складений страховиком за участю страхувальника;
— документ, що підтверджує настання страхового випадку (це можуть бути довідки з гідрометеорологічної служби, органів державного пожежного нагляду, станції захисту рослин, карантинної служби тощо);
— копії статистичних звітів, первинних бухгалтерських документів стосовно проведення посіву, пересіву культур та їх збирання, дані бухгалтерського обліку про оприбуткування врожаю сільськогосподарських культур та інші документи.
Отримавши зазначені документи, страховик протягом 10 днів перевіряє
достовірність відомостей, які містяться у них, з'ясовує самостійно або із залученням експертів причини настання страхового випадку, визначає розмір завданих збитків та інших обставин, що можуть вплинути на визначення підстав для страхового відшкодування та його розміру. Після закінчення документальної перевірки страховик складає акт, який і є підставою для виплати страхового відшкодування.
Страхувальник не отримає належне йому за страховим договором відшкодування, якщо його навмисні дії були спрямовані на настання страхового випадку та якщо він порушив агротехнічні вимоги щодо вирощування культур і правила протипожежної безпеки або свідомо подав неправдиві відомості про об'єкт страхування чи про факт настання страхового випадку. Відмова у виплаті страхового відшкодування надсилається страхувальнику у письмовій формі з обгрунтуванням причин. У випадку, коли відомості, що містяться у відмові, не відповідають дійсності, або з інших причин не задовольняють страхувальника, він має повне право оскаржити її у судовому порядку.
Суттєва обставина
Цікавим моментом у Порядку є те, що відшкодування виплачується лише тим сільськогосподарським підприємствам, які дотримуються вимог агротехніки. Тобто мають необхідне обладнання, щоб зберегти врожай. За нинішньої бідності господарств виконання цієї вимоги видається нереальним, тому що понад 60—90 відсотків сільськогосподарської техніки знаходиться у непридатному для використання стані і потребує заміни. Виходом з такої ситуації є обумовлений у договорі страхування умов скороченого переліку агротехнічних заходів. Але у цьому разі на відповідний відсоток буде зменшуватися сума страхового відшкодування.
На теренах сучасної України використання у практиці господарювання страхових договорів є дуже актуальним, оскільки природно-кліматичні умови її території настільки мінливі, що передбачити, які культури у цьому році потрібно сіяти і вирощувати, просто неможливо. Тому укладання договору страхування сільськогосподарських культур дає гарантію сільськогосподарським підприємствам повернути кошти, витрачені на вирощування зернових чи цукрових буряків і втрачені внаслідок настання страхового випадку, що призвів до повного або часткового знищення врожаю. Підтвердженням цього є великі втрати врожаю зернових у цьому році, причиною яких стала сильна посуха у південних областях України.
По материалам газеты "Юридичний вісник України" №
39-40 жовтень 2002 р.