Законом України від 21.12.2000 p. № 2181-III «Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями;
далі — Закон № 2181-III) передбачено розстрочення та
відстрочення податкових зобов’язань платника податків,
тобто перенесення термінів сплати податкових зобов’язань
на певний проміжок часу.
При цьому Порядком розстрочення та відстрочення податкових
зобов’язань платників податків, затвердженим наказом
ДПА України від 18.09.2001 р. № 378 та зареєстрованим
у Мін’юсті України 29.10.2001 р. за № 912/6103, визначено
перелік підстав для прийняття рішення щодо розстрочення
чи відстрочення податкових зобов’язань.
Водночас ст. 50 Закону України 20.12.2001 р. № 2905-III
«Про Державний бюджет України на 2002 рік» заборонено
в 2002 р. провадити реструктуризацію або списання заборгованості
(недоїмки) суб’єктів господарювання за податками, зборами
(обов’язковими платежами), бюджетними позичками, за
кредитами, залученими державою або під державні гарантії,
до бюджету, що виникла з 01.01.2000 р., а також заборонено
надавати відстрочку щодо термінів їх сплати.
Таким чином, згідно зі ст. 50 Закону № 2905-III за наявності
відповідних підстав підприємство може звернутися до
податкового органу за місцем своєї реєстрації з приводу
розстрочення податкового боргу на деякий проміжок часу.