Наказом ДПА України від 02.10.2002 р. № 471 затверджено в новій редакції
Порядок обліку сум податкового боргу платників податків, щодо яких порушено
провадження у справі про банкрутство (далі — Порядок).
З моменту затвердження попередньої редакції Порядку (з 15.02.2001 р.)
в Україні були прийняті та набрали чинності законодавчі та підзаконні
акти, що мають безпосереднє відношення до порядку обліку платежів щодо
платників податків, які є боржниками бюджету відповідно до Закону України
від 14.05.92 р. № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом» (далі — Закон № 2343-ХІІ). Насамперед це
Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»
(зі змінами та доповненнями; далі — Закон № 2181-III), декілька законів,
якими вносилися зміни до Закону № 2343-ХІІ, нормативно-правові акти
ДПА України, що регламентують порядки ведення процедур банкрутства,
прощення (списання) та розстрочення (відстрочення) сум податкового боргу
при укладанні мирової угоди, тощо. Істотні зміни у правовому полі викликали
необхідність розроблення фактично нового порядку обліку, який би повною
мірою відповідав існуючим вимогам.
Коротко зупинимось на змісті нового Порядку.
Перший розділ Порядку визначає перелік документів, що стосуються процедури
банкрутства та обіг яких відображено в обліку, який ведеться в органах
державної податкової служби. Крім того, згідно з вимогами цього розділу
всі зазначені документи повинні вноситись до відповідних баз даних,
тобто передбачається створення відповідної єдиної інформаційної системи
органів державної податкової служби.
Починаючи з другого розділу Порядок обумовлює дії та процедурні питання
щодо таких дій при порушенні справи про банкрутство.
Відповідно до Закону № 2343-ХІІ необхідною умовою для порушення господарським
судом справи про банкрутство є наявність у суб’єкта господарювання заборгованості
перед кредитором (або бюджетом, у разі якщо із заявою про порушення
справи про банкрутство звертається податковий орган) у сумі не менше
трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати та непогашення такої
заборгованості протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення
терміну. Згідно з вимогами Порядку платник, який відповідає зазначеним
критеріям, в автоматичному режимі на підставі даних обліку відбирається
до переліку платників, щодо яких податковий орган може вживати передбачені
законодавством дії, пов’язані з порушенням справи про банкрутство. Таким
чином, забезпечується повнота контролю за виконанням вимог законодавства
та однакове неупереджене ставлення до всіх платників податків.
При підготовці звернення до суду збираються необхідні для цього документи:
довідка про стан розрахунків платника податків із бюджетом, витяги з
особових рахунків платника податків та довідка про суми податкового
боргу платника в розрізі платежів станом на дату подання заяви про порушення
провадження у справі про банкрутство.
Слід звернути увагу на те, що така довідка повинна містити у тому числі
суму пені, нараховану на суму податкового боргу, який залишився несплаченим
станом на день подання заяви до господарського суду. Розрахунок пені
здійснюється згідно зі ст. 16 Закону № 2181-III, при цьому датою погашення
податкового боргу (яка відповідно до закону є необхідною для обчислення
суми пені) умовно вважається дата подання заяви. Водночас слід зауважити,
що така пеня до карток особових рахунків платників податків не розноситься,
оскільки має довідковий характер.
Наступним етапом є порушення господарським судом провадження у справі
про банкрутство. Воно може здійснюватися за ініціативою як податкового
органу, так i інших кредиторів або самого боржника. У будь-якому разі
у подальшому облік обігу документів, пов’язаних із веденням справи про
банкрутство, здійснюється на підставі накладених керівником податкового
органу резолюцій «до обліку» та окремо прийнятих рішень.
Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство
— це документ, що запроваджує мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Одночасно з проведенням ухвали господарського суду в особовому рахунку
платника здійснюється остаточний розрахунок сум податкового боргу платника
податків. До такого розрахунку включаються суми податкового боргу платника
податків зі сплати податкових зобов’язань, штрафних санкцій та пені
станом на день винесення ухвали, а також суми пені, нарахованої на суми
податкового боргу, не сплаченого на день винесення ухвали. Дані здійсненого
остаточного розрахунку фіксуються у відповідній довідці та можуть бути
підставою для проведення скасування сум штрафних санкцій або пені. Аналогічно
на підставі такого розрахунку сума пені, нарахована платнику податків
за особовим рахунком, може бути збільшена за рахунок здійснення її остаточного
нарахування на суму несплаченого податкового боргу станом на день винесення
ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство.
Дані остаточного розрахунку сум податкового боргу платника податків
використовуються для оформлення заяви щодо додаткових вимог до боржника
або заяви щодо грошових вимог до боржника для включення до реєстру кредиторів
(у разі якщо ініціатором порушення провадження був не орган державної
податкової служби).
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів на податковий
борг платника податків, що мав місце станом на день порушення провадження
у справі про банкрутство, не нараховується неустойка (штраф та пеня).
Слід звернути особливу увагу на те, що дія мораторію поширюється саме
на суми податкового боргу, які мали місце станом на день порушення провадження
у справі про банкрутство, а нарахування пені та штрафних санкцій щодо
податкових зобов’язань платника податків, які виникли після порушення
провадження, здійснюється у загальному порядку, передбаченому чинним
законодавством.
Мораторій чинний від дня порушення провадження у справі про банкрутство
до дня зупинення такого провадження. При винесенні господарським судом
ухвали про затвердження мирової угоди нарахування пені та штрафних санкцій
у картках особових рахунків поновлюється у загальному порядку від дати
винесення такої ухвали, але тільки після виконання податковим органом
умов такої мирової угоди, тобто проведення прощення (списання) та/або
розстрочення (відстрочення) сум податкового боргу платника податків.
При прийнятті господарським судом постанови про визнання платника податків
банкрутом остаточно зупиняється нарахування такому платнику податків
штрафних санкцій та пені. Після винесення господарським судом ухвали
про ліквідацію платника податків та на підставі відповідного рішення
керівника податкового органу про списання сум податкового боргу платника
податків у зв’язку з його ліквідацією в особових рахунках платника податків,
що ліквідується, провадиться списання суми податкового боргу. Списання
у такому випадку провадиться на суму наявного сальдо податкового боргу.
У разі укладання мирової угоди прощення (списання) та розстрочення (відстрочення)
сум податкового боргу в картках особових рахунків здійснюється на підставі
відповідних рішень керівника органу державної податкової служби, прийнятих
відповідно до Порядку проведення органами державної податкової служби
прощення (списання) i розстрочення (відстрочення) податкового боргу
платників податків на підставі укладеної мирової угоди у справі про
банкрутство, затвердженого наказом ДПА України від 21.11.2000 р. № 600
(зі змінами та доповненнями) та зареєстрованого в Мін’юсті України 06.12.2000
р. за № 893/5114. При цьому для здійснення розрахунку сум, що підлягають
прощенню (списанню) та розстроченню (відстроченню), формується відповідна
інформація з розмежуванням термінів виникнення податкового боргу до
та понад три календарних роки перед поданням заяви про порушення справи
про банкрутство.
У разі визнання господарським судом мирової угоди недійсною керівником
податкового органу на підставі відповідної ухвали господарського суду
приймаються окремі рішення про поновлення обліку прощених (списаних)
сум податкового боргу та про скасування раніше прийнятого рішення про
розстрочення (відстрочення) податкових зобов’язань. Поновлення в обліку
прощених (списаних) сум здійснюється в межах сум податкового боргу,
які було списано у зв’язку з укладанням мирової угоди.
Поновлення в обліку сум податкового боргу, який було розстрочено (відстрочено)
згідно з умовами мирової угоди, провадиться на суму діючого розстрочення
(відстрочення) станом на день прийняття рішення про скасування раніше
прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) податкових зобов’язань.
При цьому термін «діюче розстрочення (відстрочення)» вживається у значенні,
наведеному в Порядку складання звіту «Про розстрочення та відстрочення
податкових зобов’язань (боргу)», затвердженому наказом ДПА України від
02.01.2002 р. № 2.