Статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92
р. № 18-92 «Про акцизний збір» (із змінами та доповненнями,
далі — Декрет № 18-92) визначено, що акцизний збір —
це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені
законом як підакцизні, який включається до ціни цих
товарів (продукції).
Відповідно до ст. 15 Закону України від 19.12.95 р.
№ 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва i
обігу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних
напоїв та тютюнових виробів»
(із змінами та доповненнями) при продажу (інших видах
відчуження) алкогольних напоїв та тютюнових виробів
у межах бартерних (товарообмінних) операцій або інших
операцій, що не передбачають їх оплату в грошовій формі,
у тому числі векселями чи іншими видами боргових зобов’язань,
покупець (утримувач) підакцизної продукції зобов’язаний
здійснити оплату суми акцизного збору, включеного до
ціни продукції, а також ПДВ, нарахованого на таку ціну,
виключно у грошовій формі.
Визначення податкового зобов’язання з акцизного збору
та включення суми акцизного збору до ціни алкогольної
продукції проводиться платниками акцизного збору, перелік
яких визначено ст. 2 Закону України від 15.09.95 р.
№ 329/95-ВР «Про акцизний збір на алкогольні напої та
тютюнові вироби» (зі змінами та доповненнями, далі —
Закон № 329/95-ВР).
Таким чином, при здійсненні бартерних (товарообмінних)
операцій покупець (утримувач) підакцизної продукції
зобов’язаний здійснити оплату суми акцизного збору,
включеного до ціни продукції, а також ПДВ, нарахованого
на таку ціну, виключно у грошовій формі.