Особливості відображення в обліку операцій з ліквідації основних засобів підприємства

Досить часто підприємствам та організаціям доводиться стикатися з необхідністю списання (ліквідації) об’єктів основних засобів з різних причин. Рішення про ліквідацію основних засобів приймається як з ініціативи підприємства, так i з не залежних від нього причин. Рішення про ліквідацію основних засобів з ініціативи підприємства приймається, як правило, у зв’язку з тим, що придбані раніше об’єкти на даний момент уже морально застаріли i не придатні для подальшої експлуатації. При цьому ступінь зношеності таких об’єктів основних засобів може бути як повним, так i частковим — з погляду економічної ефективності буде вигідніше їх ліквідувати, аніж постійно ремонтувати, i придбати нові, більш сучасні. Ліквідація основних засобів може відбуватися також з причин, що не залежать від підприємства, таких, наприклад, як стихійні лиха (повінь, ураган, землетрус), аварії, крадіжки, розкрадання тощо.
З метою визначення причин непридатності основних засобів для подальшої експлуатації, неможливості або неефективності проведення відновлювальних ремонтів, а також оформлення необхідної документації для списання їх з балансу на підприємствах повинні створюватися спеціальні постійно діючі комісії. Комісія формується з працівників підприємства, склад комісії визначається наказом керівника підприємства. За необхідності до складу комісії окремим наказом або розпорядженням можуть додатково вводити незалежних консультантів, експертів та інших фахівців. Для документального оформлення ліквідації основних засобів комісія складає Акт на списання основних засобів (ф. № ОЗ-3).
Списання автотранспортних засобів оформляється окремим документом — Актом на списання автотранспортних засобів (ф. № ОЗ-4). Складені комісією акти на списання затверджуються керівником підприємства i лише після цього можна приступати до розбирання (демонтажу) об’єкта.
На підставі акта на списання в бухгалтерії відмічають вибуття об’єкта в інвентарному списку основних засобів (типова форма № ОЗ-9) i в описі інвентарних карток (типова форма № ОЗ-7), а також вилучають інвентарну картку (типова форма № ОЗ-6) з картотеки. Інвентарні картки аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додають до актів на списання. На підставі отриманих актів та інших документів, що додаються до них, бухгалтерія відображає в обліку операції зі списання основних засобів.
При розкритті питань відображення операцій з ліквідації основних засобів у бухгалтерському обліку слід керуватися Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92 (далі — ПБО 7), Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань i господарських операцій підприємств та організацій, затвердженою наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291 (далі — Інструкція № 291); у податковому обліку — Законом України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР) зі змінами та доповненнями (далі — Закон № 334/94-ВР) у частині, що не суперечить абзацу третьому ст. 7 Закону України від 20.12.2001 р. № 2905-III «Про Державний бюджет України на 2002 рік» (далі — Закон № 2905-III), Податковим роз’ясненням щодо застосування абзацу третього ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2002 рік» платниками податку на прибуток підприємств, затвердженим наказом ДПА України від 13.02.2002 р. № 68 (далі — Податкове роз’яснення), а також Законом України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі — Закон № 168/97-ВР).
Під час обліку операцій з ліквідації основних засобів найчастіше розглядаються випадки вимушеної ліквідації основних засобів — у результаті крадіжок та аварій, а також за рішенням суду.

Крадіжка (розкрадання) основних засобів
Згідно з пп. «г» п. 3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів i документів та розрахунків (зі змінами i доповненнями), затвердженої наказом Мінфіну України від 11.08.94 р. № 69, потрібно в день установлення факту крадіжки провести інвентаризацію для засвідчення недостачі товарно-матеріальних цінностей. При цьому інвентаризаційна комісія складає інвентаризаційний опис (ф. № Інв-1), у якому документально фіксують недостачу, i протокол засідання інвентаризаційної комісії, де зазначають причини недостачі об’єкта, вимогу до матеріально відповідальної особи письмово викласти ці причини, рішення про списання украденого об’єкта й установлення винної особи для подальшого відшкодування збитку. Потім інвентаризаційний опис передають до бухгалтерії для складання порівняльної відомості (ф. № Інв-18). Результати інвентаризації фіксуються у відомості результатів інвентаризації та в акті інвентаризації.
Після цього потрібно подати до міліції заяву про порушення справи про крадіжку, яку підписують керівник i головний бухгалтер підприємства. Заява після розгляду в міліції повертається на підприємство з рішенням порушити кримінальну справу або відмовити в її порушенні. Підставою для списання украденого об’єкта основних засобів служить заява з рішенням про порушення кримінальної справи про крадіжку. Оформляється списання украденого об’єкта актом на списання основних засобів (автотранспортних засобів), що підписується всіма членами інвентаризаційної комісії. Бухгалтер підприємства додає до цього документа вищезазначену заяву i робить запис про списання об’єкта в інвентарну картку обліку основних засобів (ф. № ОЗ-6), опис інвентарних карток з обліку основних засобів (ф. № 03-7), картку обліку руху основних засобів (ф. № ОЗ-8) та інвентарний список основних засобів (ф. № ОЗ-9). У разі відшкодування винною особою підприємству збитку від крадіжки підставою для відображення в обліку відшкодованої суми буде рішення суду.
З позиції бухгалтерського обліку украдені об’єкти основних засобів не можуть вважатися активами підприємства, оскільки вони підприємством більше не контролюються. Відповідно до п. 33 ПБО 7 їх необхідно списати на витрати підприємства. Оскільки об’єкт основних засобів було вкрадено в процесі провадження звичайної діяльності, його залишкову вартість слід відносити на витрати від іншої звичайної діяльності підприємства. Відповідно до Інструкції № 291 залишкова вартість відображається на субрахунку 976 «Списання необоротних активів», а потім наприкінці звітного періоду її списують на фінансовий результат підприємства, тобто на субрахунок 793 «Результат іншої звичайної діяльності». Одночасно зі списанням вартості украденого об’єкта на субрахунок 976 «Списання необоротних активів» потрібно відобразити його вартість на забалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Цей субрахунок дає змогу отримати аналітичну інформацію про недостачу до моменту встановлення винної особи.
У разі встановлення винної особи й відшкодування нею заподіяного збитку всю суму компенсації бухгалтер відображає на субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків», ту частину суми компенсації, що дорівнює залишковій вартості украденого об’єкта, — на субрахунку 746 «Інші доходи від звичайної діяльності» з одночасним списанням її з субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».
У податковому обліку порядок відображення крадіжки основних засобів значно складніший. Порядок відображення крадіжки основних засобів лише у разі, якщо підприємством прийнято рішення про їх заміну, визначено Законом № 334/94-ВР. Якщо підприємство заміняє украдений об’єкт, то потрібно керуватися пп. 8.4.8 п. 8.4 ст. 8 цього Закону, тобто слід у звітному періоді, на який припадає така заміна:
збільшити валові витрати на суму балансової вартості окремого об’єкта основних фондів групи 1, що підлягає вимушеній заміні, а вартість такого об’єкта прирівняти до нуля;
не змінювати балансову вартість груп 2 i 3.
При цьому згідно з пп. 8.4.9 Закону № 334/94-ВР у тому податковому періоді, в якому відбувається компенсація збитку від крадіжки винною особою або страховою організацією, слід:
збільшити валовий дохід на суму компенсації за основні фонди групи 1;
зменшити балансову вартість відповідної групи основних фондів на суму компенсації за основні фонди груп 2 i 3.
Якщо підприємство не заміняє украдений об’єкт, то порядок його ліквідації регулюється:
за групою 1 основних фондів — пп. 8.4.5 п. 8.4 ст. 8 Закону № 334/94-ВР, відповідно до якого у разі виведення з експлуатації окремого об’єкта групи 1 у зв’язку з його ліквідацією балансова вартість такого об’єкта з метою амортизації прирівнюється до нуля;
за групами 2 i 3 основних фондів — ст. 7 Закону № 2905-III i п. 2 Податкового роз’яснення, згідно з якими у разі виведення з експлуатації окремого об’єкта груп 2 i 3 у зв’язку з його ліквідацією балансова вартість такого об’єкта прирівнюється до нуля, а балансова вартість відповідної групи зменшується на балансову вартість об’єкта, що ліквідується.
Слід уточнити, що у 2002 р. з метою виконання вимог ст. 7 Закону № 2905-III підприємствам — платникам податку на прибуток потрібно визначити балансову вартість кожного окремого інвентарного об’єкта основних фондів, що входять до складу груп 2 i 3, станом на 01.01.2002 р. Враховуючи те, що до 2002 р. передбачалося ведення балансової вартості основних фондів груп 2 i 3 за сукупною балансовою вартістю, у п. 3 Податкового роз’яснення зазначено методику визначення балансової вартості окремих об’єктів груп 2 i 3, придбаних до 2002 р. Балансова вартість окремого інвентарного об’єкта груп 2 i 3 основних фондів, придбаних до 2002 р., станом на 01.01.2002 р. розраховується виходячи із загальної суми балансової вартості відповідної групи основних фондів, розподіленої пропорційно питомій вазі суми первинної вартості такої групи.
Що стосується ПДВ, слід зазначити, що:
якщо підприємство не отримує компенсації за украдений об’єкт, податковий кредит з ПДВ, отриманий при придбанні украденого об’єкта, залишається без змін;
якщо підприємство отримує компенсацію за украдений об’єкт, то податковий кредит з ПДВ, отриманий при придбанні украденого об’єкта, сторнується на суму ПДВ, що відповідає його недоамортизованій вартості.
Розглянемо облік недостачі основних засобів у зв’язку з їх крадіжкою, заміною, а також отримання компенсації від винної особи.
Приклад 1. 10.10.2001 р. на підприємстві було встановлено факт крадіжки копіювального апарата. Його первісна вартість (вартість придбання без ПДВ) — 2000 грн. Знос на дату крадіжки — 1100 грн.
За даними податкового обліку балансова вартість копіювального апарата, розрахована згідно з п. 3 Податкового роз’яснення, на момент крадіжки становила 950 грн.
Розмір збитку на дату здійснення крадіжки розраховується відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. № 116, за формулою:

Р=[(Бв — А) х Іінф. + ПДВ + Азб] х 2,
де Р — розмір збитку;
Бв — балансова вартість матеріальних цінностей на момент установлення факту їх розкрадання, недостачі, знищення (псування);
А — амортизаційні відрахування;
Іінф. — загальний індекс інфляції, розраховуваний на підставі індексів інфляції, які щомісяця визначаються Мінстатом України;
ПДВ — розмір податку на додану вартість;
Азб — розмір акцизного збору.
Розрахуємо збиток (індекс інфляції умовно дорівнює 1):
Р = [(2000 — 1100) х 1 + 180] х 2 = 2160 грн.
Станом на 12.11.2001 р. винну особу не встановлено. Замість украденого 12.11.2001 р. було придбано новий копіювальний апарат, первісна вартість якого становила 2250 грн., ПДВ — 450 грн.
За рішенням суду від 24.01.2002 р. громадянин Пєтухов I. I., визнаний винним у крадіжці копіювального апарата, відшкодовує підприємству заподіяний збиток у сумі 2160 грн. (див. табл. 1).

Таблиця 1

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.	Податковий облік
		Дт	Кт		Балансова вартість групи 2, грн	ВД, грн.	ВВ, грн.
1	2	3	4	5	6	7	8
IV квартал 2001 р.
1	Списано суму зносу украденого копіювального апарата	131 «Знос основних засобів»	104 «Машини та обладнання»	1100
2	Списано залишкову вартість украденого копіювального апарата	976 «Списання необоротних активів»	104 «Машини та обладнання»	900	– 950
		072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей»	—	900
3	Придбано новий копіювальний апарат	152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»	631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»	2250
4	Придбано новий копіювальний апарат	152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»	631«Розрахунки з вітчизняними постачальниками»	2250
5	Відображено суму ПДВ, сплачену у разі придбання нового копіювального апарата	641«Розрахунки за податками»	631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»	450	+ 2250
6	Списано на фінансовий результат суму недостачі наприкінці звітного періоду	793 «Результат іншої звичайної діяльності»	976 «Списання необоротних активів»	900			950
I квартал 2002 р.
1	Нараховано суму відшкодування залишкової вартості украденого копіювального апарата	131 «Знос основних засобів»	104 «Машини та обладнання»	900
2	Нараховано суму ПДВ, що підлягає сплаті винною особою	375«Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»	631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»	180
3	Сторновано суму податкового кредиту з ПДВ, що припадає на недоамортизовану вартість украденого копіювального апарата	641 «Розрахунки за податками»	631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»	180
4	Нараховано суму компенсації, що підлягає перерахуванню до бюджету	375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»	642 «Розрахунки за обов’язковими платежами»	1080
5	Отримано на поточний рахунок підприємства суму компенсації від винної особи	311 «Поточні рахунки в національній валюті»	375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»	2160
		—	072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей»	900		900
6	Відображено компенсацію залишкової вартості украденого копіювального апарата в складі доходів від іншої звичайної діяльності	746 «Інші доходи від звичайної діяльності»	793 «Результат іншої звичайної діяльності»	900
7	Перераховано заборгованість бюджету з компенсації від винної особи	642 «Розрахунки за обов’язковими платежами»	311 «Поточні рахунки в національній валюті»	1080

Понесені підприємством у результаті крадіжки збитки в сумі 900 грн. було повністю компенсовано винною особою. У разі невстановлення винної особи наприкінці звітного року при загальному перевищенні суми за дебетом рахунку 79 «Фінансові результати» над сумою за кредитом отримані збитки слід відображати за дебетом рахунку 442 «Непокриті збитки».

Вимушена ліквідація основних засобів у результаті аварії
Вимушена ліквідація об’єктів основних засобів у результаті аварії, як i ліквідація за рішенням підприємства, оформляється Актом на списання основних засобів (ф. № ОЗ-3) або Актом на списання автотранспортних засобів (ф. № ОЗ-4). Порядок документального оформлення ліквідації основних засобів було розглянуто вище. Слід зазначити, що при списанні з балансу основних засобів, що вибувають внаслідок аварії, до актів на списання основних засобів повинні бути додані копії актів про аварію, пояснення винних осіб i документи про вжиті заходи щодо притягнення їх до відповідальності та відшкодування нанесених підприємству збитків.
Розглянемо на прикладі відображення в обліку операції з вимушеної ліквідації основних засобів у результаті аварії.
Приклад 2. У грудні 2001 р. у зв’язку з неможливістю відновлення внаслідок аварії з балансу підприємства було списано вантажопасажирський автомобіль ИЖ-2715. Його первісна вартість становила 5000 грн., знос за даними бухгалтерського обліку — 2700 грн. Витрати з ліквідації становили 150 грн., оприбутковано запчастин на суму 400 грн., металобрухту на суму 300 грн.
Балансова вартість об’єкта за даними податкового обліку, розрахована згідно з п. 3 Податкового роз’яснення, становила 2500 грн.
У лютому 2002 р. на підставі висновку органів Державтоінспекції i позову підприємства про відшкодування збитку суд визнав водія підприємства винним в аварії i зобов’язав сплатити підприємству компенсацію за завданий збиток у сумі 3000 грн. Зазначену суму в лютому було внесено на рахунок підприємства (див. табл. 2).

Таблиця 2

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.	Податковий облік
		Дт	Кт		Балансова вартість групи 2, грн.
1	2	3	4	5	6
Грудень 2001р.
1	Списано суму зносу автомобіля, що ліквідується	131«Знос основних засобів»	105 «Транспортні засоби»	2700
2	Списано залишкову вартість автомобіля, що ліквідується	976 «Списання необоротних активів»	105 «Транспортні засоби»	2300	– 2500
3	Сторновано суму податкового кредиту з ПДВ, що припадає на недоамортизовану вартість автомобіля, що ліквідується	641 «Розрахунки за податками»	631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»	500
4	Списано витрати, пов’язані з ліквідацією автомобіля	976 «Списання необоротних активів»	66 «Розрахунки з оплати праці» 65 «Розрахунки за страхування»	150
5	Оприбутковано запчастини, отримані в результаті ліквідації автомобіля	207 «Запасні частини»	746 «Інші доходи від звичайної діяльності»	400
6	Оприбутковано металобрухт, отриманий у результаті ліквідації автомобіля	209 «Інші матеріали»	746 «Інші доходи від звичайної діяльності»	300
7	Списано на фінансовий результат доходи, пов’язані з ліквідацією автомобіля	746 «Інші доходи від звичайної діяльності»	793 «Результат іншої звичайної діяльності»	700
8	Списано на фінансовий результат витрати, пов’язані з ліквідацією автомобіля	793 «Результат іншої звичайної діяльності»	976 «Списання необоротних активів»	2450
Лютий 2002 р.
1	Нараховано суму відшкодування завданих водієм збитків, зазначену в рішенні суду	375 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків»	685 «Розрахунки з іншими кредиторами»	2500
2	Нараховано суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню винною особою	375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»	641«Розрахунки за податками»	500
3	Отримано на поточний рахунок підприємства суму компенсації від винної особи	311«Поточні рахунки в національній валюті»	375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»	3000
4	Відображено суму компенсації завданих аварією збитків у складі інших доходів від звичайної діяльності	685 «Розрахунки з іншими кредиторами»	746 «Інші доходи від звичайної діяльності»	2500
5	Віднесено суму компенсації на результат іншої звичайної діяльності	746 «Інші доходи від звичайної діяльності»	793 «Результат іншої звичайної діяльності»	2500

Слід зазначити, що понесені підприємством збитки у зв’язку з ліквідацією автомобіля не було повністю компенсовано. З урахуванням доходу від ліквідації автомобіля i суми відшкодування винною особою підприємство має збиток у сумі 250 грн. Наприкінці звітного року при загальному перевищенні суми за дебетом рахунку 79 «Фінансові результати» над сумою за кредитом отримані збитки слід відображати за дебетом рахунку 442 «Непокриті збитки».

Облік операцій з ліквідації основних засобів за рішенням підприємства
Бухгалтерський облік операцій з ліквідації основних засобів за рішенням підприємства регламентується ПБО 7. Згідно з п. 33 ПБО 7 об’єкт основних засобів списується з балансу (ліквідується), якщо він не відповідає критеріям визнання активом, тобто якщо цей об’єкт у майбутньому вже не принесе підприємству яких-небудь економічних вигод. Вартість отриманих від ліквідації матеріальних цінностей вважається доходом підприємства i підлягає відображенню за кредитом субрахунку 746 «Інші доходи від звичайної діяльності». Залишкова вартість об’єкта i витрати з його ліквідації враховуються за дебетом субрахунку 976 «Списання необоротних активів». Фінансовим результатом від ліквідації (вибуття) інвентарного об’єкта є різниця між доходом, отриманим у результаті списання об’єкта (за вирахуванням непрямих податків, якщо такі слід нараховувати) i залишковою вартістю об’єкта плюс витрати з ліквідації. Визначається фінансовий результат на субрахунку 793 «Результат іншої звичайної діяльності».
Податковий облік операцій з ліквідації основних фондів групи 1 за рішенням підприємства регламентується підпунктами 8.4.5, 8.4.10 Закону № 334/94-ВР i пп. 7.4.4 п. 7.9 ст. 7 i п. 4.9 Закону № 168/97-ВР, відповідно до яких:
балансова вартість окремого об’єкта групи 1, що ліквідується, з метою амортизації прирівнюється до нуля (пп. 8.4.5), до складу валових витрат не включається i відшкодовується за рахунок власних джерел підприємства (пп. 8.4.10);
підлягає сторнуванню сума податкового кредиту з ПДВ, отриманого у зв’язку з придбанням об’єкта основних фондів, у розмірі, що відповідає недоамортизованій вартості об’єкта групи 1, що ліквідується (пп. 7.4.4). Податкові зобов’язання з ПДВ під час ліквідації об’єкта за рішенням підприємства нараховуються виходячи із звичайних цін, що діють на момент ліквідації, але не менше його балансової вартості (п. 4.9).
Податковий облік операцій з ліквідації основних фондів груп 2 i 3 за рішенням підприємства в 2002 р. регламентується ст. 7 Закону № 2905-III i п. 2 Податкового роз’яснення, а також пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 i п. 4.9 Закону № 168/97-ВР, відповідно до яких:
балансова вартість об’єкта груп 2 i 3, що ліквідується, прирівнюється до нуля, а сукупна балансова вартість відповідної групи основних фондів зменшується на балансову вартість такого об’єкта (п. 2 Податкового роз’яснення);
сума ПДВ у розмірі, що відповідає недоамортизованій частині об’єкта груп 2 i 3, що ліквідується, зі складу податкового кредиту не виключається (пп. 7.4.1 Закону № 168/97-ВР). Податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються виходячи із звичайних цін*, що діють на момент списання, якщо об’єкт основних засобів ще придатний до подальшої експлуатації (абзац перший п. 4.9). Податкові зобов’язання з ПДВ у разі ліквідації об’єктів груп 2 i 3 за рішенням підприємства не нараховуються, якщо об’єкт до подальшої експлуатації не придатний i в акті на його списання є дані, що підтверджують цей факт (абзац другий п. 4.9 Закону № 168/97-ВР).
В абзаці другому п. 4.9 Закону № 168/97-ВР законодавці надали можливість у разі ліквідації основних засобів за рішенням підприємства не нараховувати ПДВ в окремих випадках. У цьому пункті зазначено, що якщо платник податків подає до податкового органу відповідний документ про знищення об’єкта основних фондів, внаслідок чого такий об’єкт не може в майбутньому використовуватися за своїм первісним призначенням, то податкові зобов’язання з ПДВ під час ліквідації об’єкта не нараховуються.
Слід зазначити, що зміст абзацу другого п. 4.9 Закону № 168/97-ВР має обмежене коло застосування. У цьому пункті йдеться про ненарахування ПДВ під час ліквідації лише тих об’єктів основних фондів, які неможливо в подальшому використовувати за первісним призначенням. Об’єкти групи 1 (будинки, споруди), навіть якщо вони вже повністю зношені, в будь-якому випадку можуть бути використані за первісним призначенням (якщо ж вони перебувають в аварійному стані, то це вже буде випадок вимушеної ліквідації). Тому в разі зносу старого об’єкта за бажанням підприємства i побудови нового, більш сучасного об’єкта групи 1, ПДВ потрібно нараховувати.
Об’єкти груп 2 i 3, що виконують конкретні функції, з часом уже неможливо використовувати за їх первісним призначенням. Причини можуть бути різними: фізичний знос (внаслідок тривалого терміну експлуатації), моральний знос, неможливість проведення ремонту внаслідок відсутності комплектуючих частин тощо. Тому для підприємства вигідніше придбати новий об’єкт основних фондів, ліквідувавши при цьому старий. У кожному конкретному випадку в акті на списання повинно бути зазначено, що подальша експлуатація об’єкта неможлива, його потрібно списати з балансу, розібрати й оприбуткувати матеріальні цінності від ліквідації. Правильне складання акта на списання об’єкта i супутніх документів дасть змогу уникнути конфліктних ситуацій з контролюючими органами.
Матеріальні цінності, отримані від ліквідації основних фондів, прибутковуються на баланс за ціною можливої реалізації, при цьому в складі валових доходів i валових витрат вони не відображаються (якщо надалі вони будуть реалізовані, то в цьому випадку у підприємства виникнуть валові доходи i зобов’язання з ПДВ у звичайному порядку).
Розглянемо, як необхідно відображати в обліку операції із самостійної ліквідації будинків i споруд (основних фондів групи 1).
Приклад 3. Підприємство приймає рішення знести старий будинок складу, побудований у 1985 р., i на його місці побудувати новий, більш просторий i сучасний. Первісна вартість будинку — 20000 грн., сума зносу за даними бухгалтерського обліку — 19000 грн., сума амортизації за даними податкового обліку — 17000 грн. Припустимо, що звичайна ціна складу, що зноситься, виходячи з якої нараховується ПДВ, дорівнює його балансовій вартості на дату ліквідації, тобто 3000 грн. (у таких випадках звертаються до професійних фахівців-оцінювачів).
Витрати з ліквідації будинку складу становили 1200 грн. У результаті знесення оприбутковано будівельні матеріали на суму 800 грн. (див. табл. 3).

Таблиця 3

За результатами проведеної ліквідації будівлі підприємство отримало у бухгалтерському обліку збиток 2000 грн. Наприкінці звітного року при загальному перевищенні суми за дебетом рахунку 79 «Фінансові результати» над сумою за кредитом отримані збитки списуватимуться в дебет рахунку 442 «Непокриті збитки».
Розглянемо, як потрібно відображати в обліку операції із самостійної ліквідації основних фондів груп 2 i 3.
Приклад 4. Підприємство в лютому 2002 р. на підставі актів на списання основних засобів ліквідує:
1. Автомобіль ГАЗ-24 1984 р. випуску, не придатний до подальшої експлуатації внаслідок неусувного пошкодження кузова корозією (необхідна заміна кузова). Автомобіль придбано в жовтні 1996 р. за ціною 6000 грн. (в т. ч. ПДВ — 1000 грн.). Первісна вартість — 5000 грн., знос на момент ліквідації за даними бухгалтерського обліку — 4800 грн. У результаті ліквідації оприбутковано запчастини в сумі 400 грн. Витрати з ліквідації автомобіля ГАЗ-24 становили 150 грн.
Балансова вартість автомобіля на 01.01.2002 р., визначена відповідно до п. 3 Податкового роз’яснення, становила 300 грн. (див. табл. 4).
2. Гідравлічний прес 1989 р. випуску повністю не зношений i придатний до подальшої експлуатації. У зв’язку з тривалим терміном його експлуатації i частими виходами його з ладу було прийнято рішення реалізувати прес, однак оскільки покупців не знайшлося, було прийнято рішення його ліквідувати. Прес було придбано у вересні 1997 р. за ціною 3000 грн. (у т. ч. ПДВ — 500 грн.). Первісна вартість — 2500 грн., знос на момент ліквідації за даними бухгалтерського обліку — 2300 грн. У результаті ліквідації оприбутковано металобрухту — на 300 грн. Витрати з ліквідації гідравлічного преса — 100 грн. Можлива продажна (оцінна) вартість автомобіля (яка є базою для нарахування ПДВ) — 500 грн.
Балансова вартість гідравлічного преса на 01.01.2002 р., визначена відповідно до п. 3 Податкового роз’яснення, становила 400 грн. (див. табл. 4).

Таблиця 4

У результаті проведеної операції з ліквідації автомобіля підприємство отримало в бухгалтерському обліку прибуток у сумі 50 грн. Наприкінці звітного року при загальному перевищенні суми за кредитом рахунку 79 «Фінансові результати» над сумою за дебетом отриманий прибуток відображатиметься за кредитом рахунку 441 «Нерозподілений прибуток».
У результаті проведеної операції з ліквідації гідравлічного преса підприємство отримало в бухгалтерському обліку збиток у сумі 100 грн. Наприкінці звітного року при загальному перевищенні суми за дебетом рахунку 79 «Фінансові результати» над сумою за кредитом отримані збитки списуватимуться в дебет рахунку 442 «Непокриті збитки».

*Згідно з п. 1.20 Закону № 334/94-ВР звичайна ціна — це ціна продажу товарів продавцем, що може бути отримана у разі їх продажу особам, не пов’язаним із продавцем за звичайних умов ведення господарської діяльності. У разі списання основних фондів за рішенням підприємства такою ціною буде реальна ринкова вартість на об’єкти, що ліквідуються.