Україна має добре розвинуту транспортну інфраструктуру.
Організацію управління транспортного комплексу України
покладено на Міністерство транспорту, яке здійснює керівництво
транспортно-дорожнім комплексом, відповідає за його
розвиток, координує роботу об’єднань, підприємств, установ
i організацій автомобільного, авіаційного, залізничного,
морського, річкового транспорту i дорожнього господарства.
Щороку підприємства транспорту, що належать до сфери
управління Мінтрансу України, перевозять понад 350 млн.
т вантажів. Морські торговельні порти переробляють понад
95 млн. т вантажів.
В Україні налічується 45 діючих аеропортів i аеродромів,
18 державних морських торговельних портів, 10 річкових
портів, 6 залізниць, 86 авіа- та 345 судноплавних компаній
різних форм власності, понад 70 тис. суб’єктів господарювання,
на балансі яких перебуває автомобільний транспорт.
У 1994 р. Україна підписала Угоду про партнерство та
співробітництво з Європейським співтовариством, якою
визначено принципи свободи транзиту товарів та обов’язки
кожної із сторін забезпечувати необмежений транзит через
свою територію товарів, що надходять з території інших
сторін. Згідно з Угодою вживають заходів з поступового
приведення законодавства України у відповідність із
законодавством співтовариства.
|
Міжнародний транспортний коридор (МТК) —
це комплекс наземних та водних транспортних магістралей
з відповідною інфраструктурою на визначеному напрямку,
включаючи допоміжні споруди, під’їзні шляхи, прикордонні
переходи, сервісні пункти, вантажні та пасажирські
термінали, устаткування для керування рухом, організаційно-технічних
заходів, законодавчих і нормативних актів, які
забезпечують перевезення вантажів та пасажирів
на рівні, що відповідає вимогам ЄС.
У 1994 р. Критською конференцією в рамках європейського
співтовариства було визначено дев’ять транспортних
коридорів, чотири з яких проходять через Україну.
|
|
Транспортні коридори України у міжнародній
транспортній системі.
Інвестиційна пропозиція Державної служби автомобільних
доріг України «Укравтодор»:
платна автомобільна дорога Бєлгород—Харків—Довжанський
від кордону з Росією до дороги державного значення
Київ—Харків—Довжанський.
Об’єкт інвестування розташовується в одній територіально-адміністративній
одиниці — Харківській області, яка є прикордонною
зоною України.
Ділянка дороги, що розглядається, бере початок
від кордону України з Росією (КПП «Щербаківка»)
i проходить до автодороги державного значення
Київ-Харків-Довжанський біля м. Харкова. Швидкісна
автодорога проходитиме територіями Золочівського,
Дергачівського, Харківського районів Харківської
області. Траса дороги пролягає в обхід населених
пунктів i її довжина становить 48,7 км.
Орієнтовна вартість будівництва — 155,3 млн. євро.
Передбачуваний період реалізації інвестиційного
проекту — шість років із залученням місцевих матеріалів
i робочої сили, застосуванням зарубіжних технологій,
провідних фахівців та окремої техніки. Передбачається
участь у будівництві вітчизняного (разом із державним)
та зарубіжного капіталів.
|
Особливе значення приділяється такому важливому напряму, як утвердження
ролі України як транзитної держави, що визначено завданням Президента
та Програмою діяльності уряду: у 1999 р. прийнято Закон України №
1172-ХІV
«Про транзит вантажів», а в 2001 р. Мінтрансом України розроблено та передано
на розгляд до Верховної Ради Цільову комплексну програму «Україна як транзитна
держава».
Для збільшення обсягів транзитних перевезень Мінтранс України концентрує
свої зусилля насамперед на вирішенні таких питань:
удосконалення системи тарифів i ставок на приведення їх до рівня конкурентоспроможності
із сусідніми країнами;
створення системи пропуску вантажів i транзитних транспортних засобів
через пункти пропуску на державному кордоні;
розвиток транспортної інфраструктури в першу чергу за напрямками транспортних
коридорів шляхом активнішого залучення вітчизняних та іноземних інвесторів.
|
Транспортні коридори України у міжнародній
транспортній системі.
Інвестиційна пропозиція Державної служби автомобільних
доріг України «Укравтодор»:
будівництво на умовах концесії нової автомобільної
дороги Львів—Краковець.
Об’єкт інвестування розташовується в межах однієї
територіально-адміністративної одиниці — Львівської
області, яка є прикордонною зоною України, на
території Яворівського, Городоцького i Жовківського
районів.
Траса спорудженої ділянки бере початок від існуючої
автомагістралі Київ—Львів—Краків—Берлін поблизу
обласного центру — м. Львова. Довжина траси становить
515 км i є ділянкою МТК № 3. Закінчується ця магістраль
на ділянці об’їзної дороги смт Краковець на відстані
2 км від державного кордону з Польщею. Траса пролягає
в обхід усіх населених пунктів з мінімальним наближенням
до забудованої частини — 50 — 70 м.
Орієнтовна вартість будівництва — близько 264,59
млн. євро. Передбачуваний період реалізації інвестиційного
проекту — шість років із залученням місцевих матеріалів
i робочої сили, застосуванням зарубіжних технологій,
провідних фахівців та окремої техніки. Проектом
передбачено участь вітчизняного (разом із державним)
та зарубіжного капіталів.
|
Залізничний транспорт
Українські залізниці — потужна транспортна система,
яка за розмірами, обсягами перевезень i рівнем застосування
технічних засобів посідає чільне місце в СНД. Вантажообіг
українських залізниць становить 68,1% загального вантажообігу
транспортної системи України.
Управління залізничним транспортом загального користування
здійснює Державна адміністрація залізничного транспорту
України — Укрзалізниця, до сфери управління якої входять
шість залізниць: Донецька, Львівська, Одеська, Південна,
Південно-Західна та Придніпровська. Міжнародні перевезення
вантажів у вагонах спеціального призначення здійснюють
експлуатаційно-технологічні підприємства, підпорядковані
Укрзалізниці.
Українські залізниці безпосередньо межують i взаємодіють
із мережею залізниць Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії,
Болгарії (поромне сполучення), Молдови, Білорусі, Російської
Федерації, а також обслуговують морські порти Чорноморського,
Азовського басейнів. Створення ефективної транспортної
інфраструктури є вагомим внеском залізничної галузі
у формування економічної політики України, ефективне
здійснення торговельної економічної співпраці в Центральному
регіоні Європи.
Одеська залізниця — важлива складова єдиного транспортного
конвеєра України (20% вантажних перевезень залізницями
України). Головна транспортна магістраль півдня країни
пролягає територією шести областей: Одеської, Миколаївської,
Херсонської, Кіровоградської, Вінницької та Черкаської.
У регіоні магістралі працюють дев’ять морських i три
річкові порти; діє міжнародна поромна переправа за трьома
напрямками: Іллічівськ—Варна, Іллічівськ—Поті, Іллічівськ—Батумі;
пролягають маршрути міжнародних транспортних коридорів:
Гельсінкі—Київ—Одеса—Александруполіс та Європа—Кавказ—Азія.
Таким чином, забезпечуються зовнішні транспортно-економічні
зв’язки з понад 70 країнами світу.
Придніпровська залізниця з’єднує вугледобувний Донбас
i залізорудний Кривбас, Центральні та Східні регіони
України — з курортами Криму, обслуговує індустріальні
підприємства Придніпров’я, відкриває шляхи товару на
внутрішні міжнародні ринки, забезпечує функціонування
своєї ділянки міжнародного транспортного коридору Європа—Азія,
здійснює перевезення понад 90 млн. т вантажів на рік.
Основну масу вантажів становлять: залізна i марганцева
руди, кам’яне вугілля, кокс, чорні метали, будівельні
матеріали, металургійна та сільськогосподарська продукція.
Вантажні операції, рівень механізації яких досягає 95%,
здійснюються на 188 станціях.
Південна залізниця обслуговує шість областей України
i щодоби перевозить 222 тис. т вантажів, підтримуючи
економічні зв’язки підприємств СНД на основних напрямках
Північ—Крим—Кавказ, з’єднує стратегічний напрямок Донбас—Київ.
Львівська державна залізниця є основними залізничними
воротами незалежної України в Західну Європу; має сім
прикордонних переходів до Польщі, по два — до Угорщини,
Словаччини, Румунії, Білорусі та Молдови, щодня перевозить
у середньому 160 тис. т вантажів.
Колії Донецької залізниці зв’язують Донбас з Придніпров’ям
України i Центральні райони Росії з Кавказом i Поволжям.
На Півдні через станцію Маріуполь-Порт залізниця має
вихід до Азовського моря. У 2000 р. залізницею перевезено
196 млн. т народногосподарських вантажів.
|
Інвестиційний проект:
створення компанії-оператора з перевезення
рудно-металургійних вантажів у Донецько-Придніпровському
регіоні (21,8 млн. дол.);
оновлення парку електровозів сучасними магістральними
вантажно-пасажирськими електровозами змінного
струму
(104 млн. дол.).
|
Південно-Західна залізниця повністю обслуговує економічні райони Київської,
Чернігівської, Сумської, Хмельницької, Вінницької, Житомирської та частково
Рівненської, Тернопільської, Черкаської, Чернівецької i Полтавської
областей.
Залізниця здійснює перевезення таких важливих для України вантажів,
як мінеральні будівельні матеріали, продукцію харчової промисловості,
сільського господарства, вугілля, ліс, нафтопродукти та ін.
Відповідно до затвердженої Президентом України
Комплексної програми розбудови Державного кордону України залізниця
облаштовує кордонні переходи. Створено прикордонні транспортно-експедиційні
контори для оформлення перевізних документів на станціях Хутір Михайлівський,
Могилів-Подільський, Коростень, Чернігів, Ворожба та ін.
Для вантажних операцій відкрито 235 станцій, які обслуговують понад
7500 власників вантажу. У загальному обсязі вантажоперевезень залізниць
України питома вага Південно-Західної становить 18,1%. Середньорічний
вантажообіг за п’ять останніх років — 307 12 млн. т-км.
Транспортно-експедиційне обслуговування транзитних i експортно-імпортних
вантажів різними видами транспорту в прямому i змішаному сполученнях
територією України, країнами СНД, Балтії та Європи здійснює Державне
транспортно-експедиційне підприємство «Інтертранс» — структурний підрозділ
Укрзалізниці.
На сьогодні підприємство перевозить четверту частину всіх транзитних
вантажів, що проходять через сухопутні залізничні переходи України.
Підприємство «Інтертранс» надає широкий асортимент послуг, забезпечує
комплексний підхід до виконання договірних зобов’язань та вирішення
проблем клієнтів. У будь-який час клієнт може отримати кваліфіковану
консультацію щодо питань умов перевезення, оформлення документів, інформацію
стосовно місця перебування i спостереження за вагонами. Комп’ютеризація
всіх процесів дає змогу оперативно обробляти замовлення, здійснювати
розрахунки провізних платежів, вести облік взаєморозрахунків за перевезенням
вантажів, інформувати про перевантаження та перетин прикордонних станцій.
При цьому у власників вантажів не виникне проблем з оформленням документів
через Укрзалізницю або експедиційні організації інших країн, з якими
«Інтертранс» зв’язують договірні партнерські відносини.
Згідно з Генеральною угодою Державної митної служби України підприємство
«Інтертранс» здійснює через брокерські контори на залізниці декларування
транзитних вантажів i веде взаєморозрахунки за проведення екологічного
та фітосанітарного контролю на кордоні, а також надає консультації з
цих питань. Філії створено у мм. Києві, Донецьку, Дніпропетровську,
Львові, Одесі, Харкові, Чопі.
Український державний Центр транспортного сервісу «Ліски» (структурний
підрозділ Укрзалізниці) — підприємство, що надає організаціям, фірмам,
приватним особам можливість експлуатації універсальних контейнерів для
перевезення вантажів. Для транспортування продукції пропонується також
рефрижераторні i танк-контейнери. Підприємство організує маршрутні контейнерні
поїзди «Одеса—Москва—Одеса», «Стамбул—Миколаїв—Москва» та «Гамбург—Київ—Гамбург».
Центр надає послуги митних брокерів i відповідні консультації. Надійні
та стабільні договірні відносини підприємства з провідними експедиторськими
організаціями СНД i Європи забезпечує комплексне обслуговування споживачів
на території України та її сусідів. Маршрут поїзда «Україна-експрес»
з’єднав великі німецькі порти Гамбург та Бременхафен з Україною. Класикою
вантажних перевезень для українських користувачів стали контейнерні
поїзди «Чардаш», «Одеса», «Балтика», завдяки яким тривалість доставки
вантажів від портів Чорноморського басейну України до станції Московського
залізничного вузла становить лише три доби. Вантажі від балтійських
Гданська i Гдині до чорноморських Одеси та Іллічівська Центр доставляє
за 72 год. Представництва Центру створено у мм. Львові, Донецьку, Харкові
та Дніпропетровську.
Повітряний транспорт
Аеропорт «Бориспіль» — основні повітряні «ворота» України,
пропускна спроможність вантажного терміналу становить
100 тис. вантажів на рік; приймає літаки 25 іноземних
авіакомпаній, 19 країн СНД i 16 авіакомпаній України.
Державне підприємство Міноборони України «Українська
авіаційна транспортна компанія» (УАТК) працює на ринку
авіаційних перевезень країн СНД, Європи, Північної Америки,
Африки, Близького Сходу, Середньої та Південно-Східної
Азії. Літаки компанії перевозять великотоннажні народногосподарські
вантажі масою до 45 т.
Морський та річковий транспорт
Державний департамент морського та річкового транспорту
(Укрморрічфлот) спрямовує діяльність транспортної галузі
на збільшення обсягів перевезень вантажів водними шляхами,
вантажопереробки в портах, товарної продукції суднобудівних
заводів. До складу морського та річкового транспорту
України входять:
три судноплавні компанії;
вісімнадцять морських торговельних портів України;
десять річкових портів;
шість судноремонтних підприємств.
Морські торговельні порти розташовано в трьох географічних
регіонах: Чорноморському, Азовському та Придунайському.
Потенційні потужності дають змогу переробляти додатково
понад 44 млн. т вантажів.
Чорноморські порти. Найголовніші порти України розташовано
в північно-західній частині Чорного моря. Це Одеський,
Іллічівський i Южний порти, частка яких становить близько
75% усього вантажообігу українських портів.
Одеський морський торговельний порт на сьогодні може
перевантажувати 24 млн. т нафтопродуктів i водночас
зберігати 340 тис. т темних i 70 тис. т світлих нафтопродуктів.
У перевантажувальному комплексі зернових вантажів одночасно
може зберігатися 16 — 18 тис. т зерна. Портовий олієперевантажувальний
комплекс має потужність 300 тис. т на рік.
Іллічівський морський торговельний порт переробляє кожну
четверту тонну з усього потоку вантажів на морях України;
має сучасні вантажно-розвантажувальні комплекси з 28
причалами загальною довжиною майже 6 тис. м. Порт забезпечено
достатньою кількістю відкритих (800 тис. м2) i критих
(60 тис. м2) складів; має можливість переробляти 500
— 700 вагонів вантажів на добу.
Наймолодший порт України — Южний приймає й обробляє
судна вантажопідйомністю до 70 тис. т. Понад 110 тис.
м2 відкритої складської площі дає змогу одночасно зберігати
понад 0,5 т різних вантажів.
Кримські порти. На Кримському півострові розташовано
морські порти: Євпаторія, Севастополь, Ялта, Феодосія
i Керч.
Феодосійський морський торговельний порт посідає друге
місце в Україні після Одеського порту з переробки нафти
i нафтопродуктів.
Севастопольський морський порт щороку переробляє 600
тис. т різноманітних вантажів: насипних, тарно-штучних,
пакетованих.
Азовські порти. На північному березі Азовського моря
розташовано Бердянський i Маріупольський морські торговельні
порти, для яких характерно наближеність до найбільш
промислово розвинених районів України — Донбасу та Придніпров’я.
Основне завантаження портів — експорт металу та іншої
продукції цих регіонів.
Дунайські порти — Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ.
У гирлі річок Дніпра та Південного Бугу розташовано
морські торговельні порти — Миколаївський, Херсонський,
Октябрський, Дніпровсько-Бузький, які працюють як з
навальними, так i з генеральними вантажами. Аналіз вантажообігу
морських портів свідчить про стійку тенденцію подальшого
нарощування обсягів переробки експортно-імпортних вантажів.
Сумарно вантажопотік з 1996 р. по 2001 р. збільшився
на 62% (з 54,9 млн. т до 89 млн. т). За офіційним прогнозом
на період до 2005 р. очікується підвищення загального
вантажопотоку в середньому на 1% щороку.
Порт Рені — спеціальна економічна зона (пільговий податковий
режим) — здійснює перевезення та зберігання вантажів
сотень найменувань, роботу в транспортних напрямках
країн Центральної Європи (Австрія, Німеччина), СНД та
портів Чорного, Середземного, Червоного морів, Індійського
i Тихого океанів. Це — понад 15 млн. т вантажів щороку.
Херсонський морський торговельний порт спеціалізується
на перевалці мінеральних та хімічних добрив як навалом,
так i в тарі, з відкритим i критим зберіганням у плаваючих
ємностях. Планується будівництво зернового терміналу,
який дасть змогу переробляти щороку 500 тис. т зерна.
Порт перевантажує близько 100 тис. т коксу за рік.
Миколаївський морський торговельний порт має здатність
переробляти 9 млн. т різноманітних експортно-імпортних
i каботажних вантажів щороку: навальних, насипних, негабаритних,
генеральних i контейнерних.
У порту працює спеціалізований комплекс з перевантаження
мінеральних добрив, обладнаний потужним бункером i конвеєрними
лініями, що переробляють 400 т/год добрива.
Практично в усіх морських портах запроваджено прогресивні
технології, використовується високоефективне перевантажувальне
устаткування. Передбачається будівництво нових перевантажувальних
комплексів для зернових, цементу, скраплених газів,
мінеральних добрив у мм. Миколаєві, Бердянську, Маріуполі,
Іллічівську, Херсоні, смт Южному, нафтового терміналу
— в смт Южному.
Річкові порти. У системі річкового транспорту України
діють десять річкових портів, розташованих на рр. Дніпрі,
Південному Бузі, Десні.
«Укррічфлот» — найбільша в Україні й одна з найбільших
у Європі акціонерна судноплавна компанія. Щороку її
флот перевозить 2,7—2,8 млн. т вантажів.
Автомобільний транспорт
У системі автотранспорту загального користування —
понад 92 тис. вантажних автомобілів. У 2001 р. вантажообіг
на автомобільному транспорті становив 8,2 млрд. км.
Державним департаментом автомобільного транспорту України
у сфері міжнародних автомобільних перевезень налагоджено
взаємозв’язки з чотирма країнами. На сьогодні укладено
35 міжурядових Угод про міжнародні перевезення.
Україна є учасником восьми міжнародних Конвенцій, Угод
i Протоколів у сфері автомобільних перевезень, зокрема,
Митної Конвенції про міжнародні перевезення вантажів
із застосуванням книжки МДП (Міжнародні Дорожні перевезення),
Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення
небезпечних вантажів та ін. Заходи, що вживались для
входження України до Європейської транспортної системи,
забезпечують постійне зростання обсягів міжнародних
автомобільних перевезень. Так, якщо у 1994 р. українські
перевізники здійснили близько 98 тис. перевезень вантажів,
то у 2001 р. — близько
220 тис. перевезень.
Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України
(АсМАП) — дійсний член міжнародного союзу автомобільного
транспорту (МСАТ — IRU Женева) об’єднує 1,2 тис. дійсних
i 2,5 тис. асоційованих члена. Асоціація виступає як
гарант з Конвенції МДП в Україні i видає книжки МДП
національним міжнародним перевізникам (посідає дев’яте
місце у світовому рейтингу асоціацій, що видають книжки
МДП). На обліку в Асоціації перебуває 14 тис. вантажних
автомобілів, у тому числі близько половини з них — автомобілі
таких всесвітньо відомих лідерів автопромисловості,
як «Mersedes», «Volvo», МAN, «Scania».
Завдяки безпосередньому сприянню АсМАП із середини 1994
р. українські автопідприємства на умовах лізингу отримали
близько 2,5 тис. сучасних вантажних автомобіля від основних
західноєвропейських виробників. Таким чином, в економіку
України інвестовано близько 350 млн. дол. США.
Українським державним підприємством з обслуговування
закордонних i вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс»
створено єдину в Україні систему автомобільного сервісу.
Для цього на кордоні розташовано 53 служби міжнародних
автомобільних перевезень, 26 пунктів автомобільного
сервісу. На рівні міжнародних стандартів введено в дію
новий автопорт (автотермінал) «Закарпаття», який забезпечує
якісне обслуговування автоперевізників (охорона автотранспортних
засобів на впорядкованих стоянках, технічне обслуговування
тощо) та значно прискорює проходження вантажів через
кордон.
Служба транспортно-експедиційного сервісу пропонує міжнародні
перевезення вантажів власним транспортом, виконання
комплексу експедиційних послуг, міжнародний туризм,
навчання водіїв правилам перевезення безпечних вантажів
i пасажирів із наданням відповідних сертифікатів.
Дорожнє господарство
Українська державна служба автомобільних доріг (Укравтодор)
— орган державного управління, що відповідає за ведення
дорожнього господарства, будівництво та утримання доріг.
Мережа доріг загального користування становить 168 тис.
км, з них державного значення — 13 тис. км. Для залучення
транзитних вантажопотоків у 2001 р. збільшено максимально
допустиму масу автомобіля до 40 т. Створено нормативно-правову
базу щодо будівництва нових платних автомобільних доріг
на концесійних засадах за участю іноземного та вітчизняного
інвестора.
Кабінет Міністрів України затвердив об’єкти, які можуть
будуватися на умовах концесії:
південна трансєвропейська автомагістраль Західний кордон
(Косини)—Київ на ділянці Вінниця—Київ;
|
нвестиційний проект:
південна трансєвропейська автомагістраль Західний
кордон—Київ на ділянці Вінниця—Київ довжиною 146
км. Вартість проекту — 450 млн. дол.
|
Львів—Броди (Львівська обл.) — ділянка МТК № 3;
кордон з Росією — автодорога Київ—Харків—Довжанський
(Харківська обл.);
будівництво комплексу дорожнього сервісу на автодорозі
Київ—Одеса (МТК № 9) у смт Гребінки (Київська обл.);
будівництво комплексу дорожнього сервісу на автодорозі
Київ—Ковель (228-й км) у м. Олевську (Житомирська обл.).
На підставі Угоди між Урядом України та Урядом Республіки
Польща проводяться роботи з будівництва автодорожнього
моста через р. Південний Буг на Українсько-Польському
державному кордоні в районі пункту пропуску Ягодин—Дорогуськ.
Користуючись вигідним геополітичним положенням, маючи
розвинуту мережу залізниць та автошляхів, сучасні морські
порти на Чорному, Азовському морях та в гирлі Дунаю,
Україна відіграє важливу роль у налагоджені транспортних
зв’язків між країнами Європи та Азії i завдяки цьому
може отримувати значні валютні кошти за рахунок організації
транзитних перевезень вантажів i пасажирів через свою
територію.