Починаючи з 22.02.2001 р., тобто з дня набрання чинності Законом України від
11.01.2001 р. № 2213 «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового страхування» до внесення відповідних змін до ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів
України від 26.12.92 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (далі —
Декрет № 13-92) чи прийняття Податкового кодексу України, згідно із п. 3 ст.
19 Закону України від 02.03.2000 р. № 1533-III «Про загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття» i п. 2 Прикінцевих положень цього ж Закону,
для визначення сум прибуткового податку сукупний місячний (річний) оподатковуваний
дохід громадян зменшується на суму нарахованих страхових внесків на випадок
безробіття.
Зазначена пільга враховується громадянам підприємствами, установами, організаціями
i фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності при одержанні ними
доходів за місцем основної роботи як протягом календарного року, так i при проведенні
перерахунку податку за сукупним річним
оподатковуваним доходом. Громадянину за наслідками проведеного перерахунку податку
за сукупним річним оподатковуваним доходом за місцем основної роботи надається
довідка за ф. № 3, відомості якої, у разі одержання ним ще й доходів не за місцем
основної роботи, використовуються при заповненні декларації про річний дохід.
Врахування зазначеної пільги громадянам, які одержували протягом року доходи
не за місцем основної роботи, проводиться податковими органами на підставі отриманої
від них декларації про річний дохід, відомостей за ф. № 2, що надійшли від підприємств,
які виплачували їм доходи не за місцем їх основної роботи, та наданих громадянином
документів, зокрема, що підтверджують сплату протягом року страхових внесків
на випадок безробіття не за місцем основної роботи.
ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 43 ЛИСТОПАД 2002 року