Право власності на землю — це право володіти, користуватися i розпоряджатися
земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на
підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів.
Відповідно до ст. 82 Кодексу юридичні особи, засновані громадянами України
або юридичними особами України можуть набувати у власність земельні ділянки
для здійснення підприємницької діяльності у разі:
Юридичні особи набувають права власності земельними ділянками за рішенням органів
виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень,
визначених Кодексом.
Право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа
(державного акта), що посвідчує право власності на земельну ділянку, та його
державної реєстрації.
Слід зазначити, що згідно з п. 6 Перехідних положень Кодексу громадяни та юридичні
особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом
не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2005 р. переоформити в установленому
порядку право власності або право оренди на
них.
Щодо оподаткування землі, то в цьому випадку підприємство як землекористувач
i далі як власник земельної ділянки сплачуватиме до бюджету земельний податок.
Лише у разі відмови йому органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування
у передачі земельної ділянки у власність, після
визначеного Кодексом строку переоформлення цього права, підприємство повинно
сплачувати за земельну ділянку орендну плату.
ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 43 ЛИСТОПАД 2002 року