Механізм призначення та виплати допомоги по безробіттю визначений у Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності (далі — Порядок), затвердженому Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307.
Згідно з п. 1.2 Порядку допомога по безробіттю надається застрахрваним та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку, безробітними.
Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.
Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи (п. 1.3 Порядку).
Застрахованим особам, які втратили роботу з незалежних від них обставин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, допомога по безробіттю призначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу:
до 2 років — 50 відсотків;
від 2 до 6 років — 55 відсотків;
від 6 до 10 років — 60 відсотків;
понад 10 років — 70 відсотків.
Залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру:
перші 90 календарних днів — 100 відсотків;
протягом наступних 90 календарних днів — 80 відсотків;
надалі — 70 відсотків.
Страховий стаж обчислюється як сума періодів, протягом яких особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та сплачувала страхові внески особисто або через рахунки роботодавця та роботодавцем.
Відповідно до п. 2.3 Порядку втратою роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин вважається припинення трудового договору відповідно до ст. 36 (пункти 1, 2, 3), ст. 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного договору чи трудового договору), статей 39, 40 (пункти 1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України.
Середня заробітна плата (доход) визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266.
Допомога по безробіттю не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць, і нижчою за встановлений законодавством розмір.
Загальна тривалість виплати зазначеної допомоги не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років з дня П призначення.
Пункт 5.1 Порядку встановлює, що виплата допомоги по безробіттю відкладається на строк до трьох місяців у разі надання особі відповідно до законодавства України вихідної допомоги та інших виплат при вивільненні з підприємств, установ і організацій, що забезпечують часткову чи тимчасову компенсацію втраченого заробітку, крім державної допомоги сім'ям з дітьми та допомоги, що виплачується з громадських фондів.
Вивільненням працівників вважається розірвання трудового договору на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (зміни в організації виробництва і пралі, в тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників).
Умови припинення виплати допомоги по безробіттю визначаються п. 5.5 Порядку, згідно з яким виплата припиняється у разі:
1) працевлаштування безробітного (з дня працевлаштування);
2) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (з дня поновлення на роботі);
3) вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва (з дня зарахування до навчального закладу);
4) проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості (з дня початку занять);
5) призову на строкову військову або' альтернативну (невійськову) службу (з дня початку проходження служби);
6) набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування (з дня набрання законної сили вироком суду або рішенням суду);
7) отримання права на пенсію відповідно до законодавства України (з дня настання такого права);
8) призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості (з дня встановлення порушення);
9) призначення безробітній жінці допомоги по вагітності та пологах (з дня призначення цієї допомоги);
10) подання письмової заяви про бабрання здійснювати догляд за дитиною до . досягнення нею трирічного віку (з дня подання заяви або з дати, указаної у заяві);
11) подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості (з дня подання заяви або з дати, указаної у заяві);
12) переїзду на постійне місце проживання до іншої місцевості (з наступного Дня після виписки);
13) закінчення строку її виплати (з наступного дня після закінчення строку виплати);
14) зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів (з наступного дня після останнього відвідування безробітним центру зайнятості);
15) смерті безробітного (з дня смерті).
Допомога по безробіттю призначається та виплачується з 8 дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Призначається вона на підставі особистої заяви безробітного, довідки про середню заробітну плату за останнім місцем роботи, трудової книжки, за пред'явленням у разі наявності свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. Допомога по безробіттю виплачується два рази на місяць, а за згодою безробітного — один раз на місяць через банківські установи в установленому порядку.
По материалам газеты "Юридичний вісник
України" № 47 ЛИСТОПАД 2002 р.