Причиною вирішення зазначеного питання через Кабінет Міністрів України є незгода
Держжитлокомунгоспу України сплачувати податок з власників транспортних засобів
та інших самохідних
машин i механізмів на загальних підставах відповідно до чинної редакції Закону
України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин i
механізмів» (далі — Закон).
Датою виникнення проблеми є 1 січня 2000 р. — день набрання чинності змінами
до цього Закону, внесеними Законом України від 16.07.99 р. № 986-ХІV «Про внесення
змін до деяких законів України щодо фінансування дорожнього господарства». Річ
у тім, що зміни негативно сприйняли багато державних підприємств, установ та
організацій.
Що стосується Держжитлокомунгоспу України, то він, зокрема, не згоден з віднесенням
автомобілів для перевезення сміття згідно з Гармонізованою системою опису та
кодування товарів до категорії вантажних та застосуванням ДПА України ставки
оподаткування для сміттєвозів, як для вантажних автомобілів, приблизно у 3—6
разів вищої, ніж для спеціальних.
Так, протягом 2000—2002 рр. підприємства санітарної очистки міст неправомірно
відносили переважну більшість сміттєвозів саме до категорії спеціальних.
Після того як ДПА України під час проведення документальних перевірок виявила
це порушення та стягнула недоплачені суми податку та штрафні санкції, на адресу
її та Кабінету Міністрів України надійшло чимало звернень щодо неправильного
розуміння ДПА України чинного законодавства.
Наводимо цитату одного з таких листів: «На запит Державної податкової адміністрації
України стосовно класифікації окремих видів транспортних засобів згідно з Товарною
номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) Державна митна служба
листом від 11.04.2000 р. № 11/3-3273 надала інформацію про віднесення «сміттєзбиральників,
незалежно від того, обладнані вони навантажувальними, трамбувальними, демпфіруючими
та іншими пристроями або ні», до товарної позиції 8704 — «Автомобілі вантажні».
Державна податкова адміністрація України листом від 21.04.2000 р. № 5638/7/17-0317-110
зобов’язала місцеві податкові адміністрації керуватися в роботі зазначеним листом
Держмитслужби i таким чином вимагати від житлово-комунальних підприємств сплату
податку з власників транспортних засобів за новими ставками (згідно з кодом
8704) всупереч чинному законодавству».
Автори подібних листів пропонували скасувати дію зазначеного листа ДПА України
та доручити для цілей оподаткування використовувати Державний класифікатор ДК 016—97 «Державний класифікатор продукції та послуг», згідно з яким зазначені
автомобілі слід відносити не до категорії вантажних, а до категорії спеціалізованих,
що, по суті, є найбільш наближеним за звучанням до слова «спеціальні», проте
спеціальними їх не робить.
У відповідь на такі звернення ДПА України надала певні роз’яснення та висновки,
смисл яких полягав у такому. Під час розгляду зазначеного питання пропонувалося
розрізняти поняття «автомобілі спеціального призначення» та «спеціалізовані
транспортні засоби».
Відповідно до Закону платниками податку з власників транспортних засобів є,
зокрема, підприємства, установи та організації, які є юридичними особами i мають
зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби,
визначені як об’єкти оподаткування у ст. 2 цього Закону під відповідним кодом
Гармонізованої системи опису та кодування товарів, на якій базується Українська
класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УК ТЗЕД), покладена в
основу товарної класифікаційної схеми митного тарифу України, затвердженої Законом
України від 05.04.2001 р. № 2371-III «Про митний тариф України» (із змінами
та доповненнями).
Щодо об’єктів оподаткування, то наголошувалося, що згідно із Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин i механізмів» до таких належать як легкові, вантажні автомобілі, трактори, деякі види водного транспорту, так i спеціальні автомобілі. Визначення як об’єктів оподаткування спеціалізованих транспортних засобів (або невіднесення їх до об’єктів оподаткування) Законом не передбачено.
Порядок ведення УК ТЗЕД затверджено постановою Кабінету Міністрів України від
13.01.94 р. № 41 «Про порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної
діяльності» (із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів
України від 26.07.2001 р. № 865) та покладено на Держмитслужбу України спільно
з галузевими міністерствами, Держкомстатом, Держстандартом, інекономіки України,
іншими центральними органами виконавчої влади та науковими установами.
Держмитслужба України вносить зміни та доповнення до еталонного примірника
УК ТЗЕД (на паперовому та електронному носіях) i повідомляє про це відповідні
органи виконавчої влади.
Саме тому ДПА України за допомогою у наданні висновку щодо віднесення сміттєзбиральників
до відповідного коду Гармонізованої системи опису та кодування товарів звернулася
до Митної служби України, яка, у свою чергу, повідомила, що сміттєзбиральники
незалежно від того, обладнані вони навантажувальними, трамбувальними, демпфіруючими
та іншими пристроями або ні, належать до товарної позиції Гармонізованої системи
8704 — «Автомобілі вантажні».
Згідно з вимогами Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності автомобілі
залежно від технічних характеристик та призначення класифікуються у відповідних
товарних позиціях.
Відповідно до Закону ставки податку визначено згідно з товарними позиціями Гармонізованої
системи опису та кодування товарів, тому ДПА України застосовує цю систему під
час оподаткування власників транспортних засобів. Використання для зазначених
цілей Державного класифікатора ДК 016—97 «Державний класифікатор продукції та послуг» законодавством не передбачено.
Водночас ДПА України повідомила, що згідно з ДСТУ 2984—95 «Засоби транспортні
дорожні. Типи. Терміни та визначення», який визначає основні поняття дорожніх
транспортних засобів, до спеціалізованих легкових або вантажних автомобілів
віднесено транспортні засоби, які за своєю конструкцією та обладнанням призначено
для перевезення (транспортування) пасажирів або вантажів певних категорій.
Таким чином, Кабінету Міністрів України було надано обгрунтований висновок,
а зазначеним підприємствам — відповідь, що сміттєзбиральники — це автомобілі,
які повинні згідно з чинним законодавством оподатковуватися за ставками, визначеними
для вантажних автомобілів, i застосування для цілей оподаткування Державного
класифікатора ДК 016—97 є неправомірним.
Держжитлокомунгосп України з цим погодився, проте для досягнення своєї мети
— оподаткування сміттєзбиральників за ставками, як для спеціальних автомобілів,
розробив законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин i
механізмів», який було направлено
на погодження до ДПА України.
Як зазначено в пояснювальної записці до проекту Закону, основною метою прийняття
акта є внесення змін до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин i
механізмів» стосовно класифікації об’єктів
оподаткування, зазначених у цьому Законі, згідно з ДК 016—97 «Державний класифікатор продукції та послуг».
Щодо необхідності прийняття законопроекту, то в записці зазначено, що відповідно
до чинного законодавства об’єкти оподаткування — транспортні засоби класифікуються
за Гармонізованою системою опису та кодування товарів, ведення якої здійснює
Всесвітня митна організація, яка не є чинною в Україні.
Напевно, розробник законопроекту не поінформований про те, що для наближення
нормативно-правової бази України до системи загальновизнаних норм міжнародного
права та згідно з Указом Президента України від 17.05.2002 р. № 466/2002 «Про
приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису
та кодування товарів» 17 травня 2002 р. Україна приєдналася до Міжнародної конвенції
про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14.06.83 р. (зі змінами,
внесеними Протоколом від 24.06.86 р.) i заміна Гармонізованої системи на Державний
класифікатор ДК 016—97 суперечитиме обраному шляху наближення України до загальновизнаних
норм права.
Що стосується самого проекту Закону, то він повністю замінює існуючу класифікацію об’єктів оподаткування згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів на Державний класифікатор ДК 016—97. До того ж незрозуміло, з якою метою автори проекту поділили об’єкти оподаткування — легкові та вантажні автомобілі на карбюраторні та дизельні, якщо до них запропонувати застосовувати майже однакові ставки.
Також відповідно до законопроекту для автомобілів, які оподатковуються за
кодом 34.10.5 «Автомобілі спеціальні та спеціалізовані (крім пожежних — код
34.10.54.300 та швидкої допомоги — код 34.10.54)» ДК 016—97 передбачено ставку
в розмірі 3,6 грн. за 100 см3. Тобто Держжитлокомунгосп України пропонує разом
із сміттєвозами всі вантажівки, які використовуються в країні, крім звичайних,
оподатковувати за ставками, меншими у 3—6 разів.
Зрозуміло, що Держжитлокомунгосп України намагається вирішити свою проблему
— знизити витрати на сплату податків та виправдати свої попередні помилки, але
при цьому він зачіпає загальнодержавні інтереси. Розробники зазначеного проекту
Закону, мабуть, не врахували, що введення в дію таких змін спричинить втрати
бюджету, які вимірюватимуться десятками мільйонів гривень, які сьогодні спрямовуються
на потреби й без того недофінансованого дорожнього господарства.
ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 44 ЛИСТОПАД 2002 року