Як вийти  із  ситуації,  передбаченої  ст.391  КЗпП  України:
строковий  трудовий  договір  закінчився,  новий  не укладено і не
продовжено,  а працівник продовжує працювати третій  місяць  після
закінчення строку трудового договору.  Як продовжити договір з цим
працівником,  адже при прийнятті на роботу  його  зареєстровано  в
центрі зайнятості?

     Відповідно до частини першої ст.391 КЗпП України ( 322-08 ) в
разі,  коли після закінчення  строку  трудового  договору  трудові
відносини  фактично  тривають і жодна зі сторін трудового договору
не  вимагає  їх  припинення,  чинність  цього  трудового  договору
вважається продовженою на невизначений строк.

     Особливо важливим   є   дотримання  порядку  обчислення  часу
тривалості строкового  трудового  договору,  визначеного  ст.241-1
КЗпП України ( 322-08 ).  Приміром,  якщо працівника було прийнято
за строковим трудовим договором на  три  місяці  з  20  липня,  то
останнім  днем  його роботи,  тобто датою звільнення,  має бути 19
жовтня.  Якщо працівник був допущений  до  роботи  20  жовтня,  то
відповідно  до частини першої ст.391 КЗпП України трудовий договір
вважається продовженим на невизначений строк.

     У ситуації,  наведеній  в   запитанні,   потрібно   строковий
трудовий  договір,  укладений  між  фізичною  особою  -  суб'єктом
підприємницької діяльності та найманим працівником,  переукласти в
письмовій формі на безстроковий трудовий договір та подати його на
реєстрацію до органів  державної  служби  зайнятості.  Оскільки  з
моменту автоматичного продовження строкового трудового договору на
невизначений термін пройшло понад  два  місяці,  в  переукладеному
трудовому  договорі потрібно зазначити дату початку його чинності.
Такою датою має бути наступний день після закінчення  попереднього
строкового  трудового  договору.  Датою  реєстрації переукладеного
трудового договору буде день фактичної його  реєстрації  в  органі
державної служби зайнятості.

     Непереукладення в  наведеній  ситуації  трудового договору та
неподання    його    на    реєстрацію    контролюючими    органами
розцінюватиметься   як   порушення  фізичною  особою  -  суб'єктом
підприємницької діяльності  вимог  ст.24  і   241   КЗпП   України
( 322-08 ).    За     зазначені     правопорушення     передбачено
адміністративну  відповідальність  відповідно  до  частини  першої
ст.41  Кодексу  України  про адміністративні правопорушення (штраф
від 255 до 850 грн.).

     Роз'яснює заступник директора Державного департаменту нагляду
за  додержанням  законодавства  про  працю  -  заступник Головного
державного інспектора праці України В.ЛОСЬ