У попередніх номерах «Вісника» вже йшлося про розвиток та становлення акцизів
в Україні, про існуючі проблеми та шляхи їх вирішення.
Проте з подальшим розвитком економічних відносин у нашій країні, що вибрала
шлях ринкових перетворень, постають все нові проблеми та питання, які необхідно
вирішувати i врегульовувати в законодавчому порядку. Найбільше їх виникає у
сфері оподаткування, де зачіпаються інтереси усіх без винятку суб’єктів підприємницької
діяльності та кожної окремої фізичної особи, i не тільки резидентів України,
а й нерезидентів. Не є винятком i питання щодо одного з основних загальнодержавних
податків — акцизного збору.
Тому прийняття Верховною Радою України Закону України від 24.10.2002 р. № 195-IV
«Про внесення змін до деяких законів України про оподаткування, виробництво
та обіг підакцизних товарів» — це черговий крок до вдосконалення акцизного законодавства.
Цей Закон вносить зміни до чотирьох законів
України i набирає чинності з 1 січня 2003 р., за винятком окремих його норм.
Розглянемо детальніше ці зміни.
Закон України «Про ставки акцизного збору i ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої» Стаття 8 цього Закону передбачає проведення індексації
ставок акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої, яка повинна здійснюватись
у порядку, визначеному законами України.
Оскільки на сьогодні жоден закон України не визначає такого порядку, а така індексація не проводилась протягом майже двох років, прийнято рішення збільшити ставку акцизного збору з 16 грн. до 17,4 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту на спирт етиловий, спиртні та алкогольні напої, які згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів віднесено до кодів виробів 2207 i 2208 (крім спирту коньячного, для якого продовжує діяти нульова ставка). Проте необхідно пам’ятати, що нова ставка вступає в дію лише з 1 січня 2004 р.
Нову i єдину ставку акцизного збору в розмірі 2 грн. за 1 л 100-відсоткового
спирту, але вже з 1 січня 2003 р., встановлено на спирт етиловий, що використовується
закладами та установами охорони здоров’я, а також у разі його використання суб’єктами
підприємницької діяльності для виготовлення вибухових речовин, парфумів, нітроцелюлози,
напівфабрикатів (до них відносяться спиртовані соки, морси, настої i які не
підлягають реалізації в роздрібній торгівлі), пектину, оцту спиртового, лікарських
засобів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів). За такою самою ставкою
з наступного року оподатковуватиметься i спирт технічний, що використовується
для виробництва лише тієї продукції, перелік якої затверджується урядом.
Як бачимо, в цьому переліку вже немає харчових есенцій i лікарських засобів
у вигляді бальзамів. Відтак з 1 січня 2003 р. спирт етиловий, що використовується
на виготовлення цієї продукції, оподатковуватиметься за повною ставкою акцизного
збору.
Натомість цей перелік доповнено такою продукцією, як виноградні, плодові та
інші виноматеріали i сусло, i з наступного року спирт етиловий, що використовується
для її виготовлення, також оподатковуватиметься за ставкою 2 грн. Але у ст.
3 цього Закону змінено не лише ставку акцизного збору, а й порядок отримання
спирту етилового, що використовується на вищезазначені цілі. I саме на нього
необхідно звернути особливу увагу всім суб’єктам, які у своїй діяльності використовують
такий спирт. Основною вимогою Закону є те, що ще до отримання спирту етилового
необхідно подати до податкового органу за місцем реєстрації суб’єкта податковий
вексель, який має бути авальовано банком, i термін його дії не може перевищувати
90 календарних днів. У податковому векселі необхідно зазначити суму, яка розраховується
виходячи з обсягів спирту, що отримується, та ставки акцизного збору, визначеної
як різниця між повною ставкою та ставкою 2 грн. Наприклад, планується отримати
100 дал безводного спирту. У цьому випадку покупець спирту сплачує безпосередньо
спиртовому заводу акцизний збір у сумі 2 тис. грн. (2 грн. х 100 дал), а в податковому
векселі зазначає суму 14 тис. грн. ((16 грн. — 2 грн.) х 100 дал). Погашення
податкового векселя здійснюється протягом 90 календарних днів на підставі документального
підтвердження факту цільового використання спирту. Тобто вексель є гарантією
цільового використання спирту протягом законодавчо встановленого терміну.
Якщо податковий вексель не погашається у встановлений термін або відбувається
нецільове використання спирту, зазначена у векселі сума вважається податковим
боргом i підлягає погашенню у встановленому Законом порядку. При цьому обов’язки
з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам незалежно
від їх взаємовідносин з векселедавцем, у ролі якого виступає покупець спирту.
Оскільки Законом надано право Кабінету Міністрів України встановлювати порядок
видачі, обігу та погашення податкових векселів, то він почне діяти з моменту
набуття чинності відповідною постановою уряду. Але незалежно від того, коли
набуде чинності така постанова, спиртові заводи, які з 1 січня 2003 р. відвантажуватимуть
спирт на зазначені у ст. 3 цього Закону цілі, повинні сплачувати до бюджету
акцизний збір за ставкою 2 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту.
Крім того, що Закон встановлює більш жорсткий порядок контролю за використанням
спирту, нова стаття 81 визначає ще й відповідальність за його нецільове використання.
Суб’єкти підприємницької діяльності, які використовуватимуть спирт не за призначенням,
змушені будуть добровільно або в примусовому порядку сплачувати штраф у розмірі,
який обчислюється виходячи з обсягів використаного не за призначенням спирту
i повної ставки акцизного збору, збільшеної в 1,5 раза. Тобто якщо у вищенаведеному
прикладі 100 дал безводного спирту буде використано не за призначенням, то такому
суб’єкту це коштуватиме 38 тис. грн. збитків. Ця сума складається з 14 тис.
грн., що вказано у податковому векселі, та з 24 тис. грн. штрафу (100 дал х
16 грн. х 1,5). Неважко підрахувати, які значні фінансові збитки нестимуть ті
суб’єкти підприємницької діяльності, які стануть на шлях нецільового використання
спирту в обсягах більших, ніж у наведеному прикладі. Тому фінансовий стан таких
господарюючих суб’єктів не в останню чергу тепер залежатиме від того, як вони
будуть розпоряджатися
спиртом.
I останнє, що стосується цього Закону. У ньому виключено абзац третій ст. 2
i повністю статті 4 — 6 та 71 як такі, що втратили актуальність.
Закон України «Про ставки акцизного збору i ввізного мита на деякі товари (продукцію)»
Зміни до цього Закону стосуються головним чином збільшення з 1 січня 2003 р.
ставок акцизного збору на пиво солодове (з 0,21 грн. до 0,23 грн. за 1 л) та
на бензини моторні сумішеві із вмістом не менше 5 відсотків високооктанових
кисневмісних добавок (з 20 євро до 30 євро за 1000 кг). При цьому ставку в розмірі
30 євро при виробництві таких бензинів можуть застосовувати лише визначені урядом
нафтопереробні підприємства.
Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2000 р. № 47 право на виробництво бензинів моторних сумішевих вже надано п’ятьом основним
нафтопереробним заводам України, але протягом ось уже трьох років жодне з них
не започаткувало виробництва таких бензинів i не скористалось втричі нижчою
ставкою акцизного збору. Тому виникає сумнів щодо доцільності подальшої дії
набагато нижчої ставки для бензинів моторних сумішевих порівняно з основною
i єдиною ставкою акцизного збору для всіх бензинів моторних.
Уже найближчим часом зможе значно покращити своє фінансове становище ювелірна
галузь, адже з 1 січня 2003 р. ювелірні вироби будуть виключені з переліку підакцизних
товарів і, відповідно, не оподатковуватимуться акцизним збором. Це ще один крок
до зменшення податкового навантаження у конкретній галузі, враховуючи надзвичайно
високу ставку акцизного збору на ювелірні вироби у розмірі 55 відсотків їх вартості.
У цьому Законі виключено статті 4 — 7, які, як i у попередньому Законі, також
втратили актуальність.
Закон України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» Усі
зміни цього Закону стосуються порядку маркування алкогольних напоїв i тютюнових
виробів марками акцизного збору.
Відтепер маркування алкогольних напоїв здійснюватиметься акцизними марками,
які мають відрізнятися, по-перше, за дизайном для окремих видів продукції, а
по-друге, за місткістю тари. Маркування тютюнових виробів здійснюватиметься
акцизними марками, кожна з яких тепер матиме окремий номер. Необхідно звернути
увагу, що ці зміни почнуть діяти з 1 липня 2003 р.
Щодо змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, коньячного i
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»,
то детальніше вони будуть розглянуті у наступному спецвипуску.
ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 45 грудень 2002 року