Відповідь:
Відповідно до п.18.3 ст.18 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
в редакції Закону України № 283/97 від 22 травня 1997 року (із змінами і доповненнями)
у разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт,
послуг) на користь нерезидентів, що розташовані в офшорних зонах, чи при здійсненні
розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно
від того, чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо
або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату
вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх валових витрат
у сумі, що становить 85 відсотків оплаченої вартості цих товарів (робіт, послуг).
При цьому перелік офшорних зон повинен щорічно оприлюднюватися Кабінетом Міністрів
України.
Враховуючи вищенаведене, при вирішенні спорів щодо визначення сум витрат платників
податків, здійснених у 1997-1999 роках (до оприлюднення Кабінетом Міністрів
України відповідного переліку) і пов’язаних з оплатою вартості товарів (робіт,
послуг) наданих нерезидентами, що розташовані в офшорних зонах, слід застосовувати
орієнтовані переліки офшорних зон, що були опубліковані у газеті "Урядовий
кур’єр" у відповідний період. Тобто, операції резидентів 1997-1999 років
з придбання товарів (робіт, послуг) у нерезидентів, що розташовані в офшорних
зонах, які включені до орієнтованого переліку, опублікованого у газеті "Урядовий
кур’єр" за відповідний рік, збільшують валові витрати таких резидентів
у сумі, що становить 85 відсотків оплаченої вартості цих товарів (робіт, послуг).
Использована информация с сайта Государственной налоговой администрации - www.sta.gov.ua