Відповідно до п. 4.9 ст. 4 Закону № 168/97-ВР якщо
основні виробничі або невиробничі фонди ліквідуються
за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно
передаються особі, не зареєстрованій платником податку,
а також у разі переведення основних фондів до складу
невиробничих, такі ліквідація, безоплатна передача чи
переведення розглядаються для цілей оподаткування як
продаж таких основних виробничих або невиробничих фондів
за звичайними цінами, що діють на момент такого продажу,
а для основних фондів групи 1 — за звичайними цінами,
але не менше їх балансової вартості.
Правила цього пункту не поширюються на випадки, коли
основні виробничі або невиробничі фонди ліквідуються
у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок
дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли
така ліквідація здійснюється без згоди платника податку,
в тому числі в разі викрадення основних фондів або коли
платник податку подає до органу державної податкової
служби відповідний документ про знищення, розібрання
або перетворення основного фонду іншими способами, внаслідок
чого основний фонд не може використовуватися у майбутньому
за первісним призначенням.
У разі коли внаслідок ліквідації основного фонду отримуються
комплектуючі, складові частини, компоненти або інші
відходи, що мають вартість, ліквідація таких комплектуючих,
складових частин, компонентів або інших відходів проводиться
за правилами, встановленими для ліквідації основного
фонду.