Оподаткування грального бізнесу в Україні регулюється низкою законодавчих
актів.
Так, відповідно до п. 29 ст. 9 Закону України від 01.06.2000 р. № 1775-III
«Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (зі змінами
та доповненнями, далі — Закон № 1775-III) ліцензуванню підлягають такі
види господарської діяльності, як організація та утримання тоталізаторів,
гральних закладів, випуск та проведення лотерей.
Ліцензію видає орган ліцензування, уповноважений Кабінетом Міністрів
України. На цей час відповідно до постанови Кабінету Міністрів України
від 14.11.2000 р. № 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування»
(зі змінами та доповненнями) ліцензії на організацію та утримання тоталізаторів,
гральних закладів видають Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Згідно зі ст. 15 Закону № 1775-III за видачу ліцензії справляється плата,
розмір та порядок зарахування якої до Державного бюджету України встановлюються
Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2000 р.
№ 1755 «Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності,
розміри i порядок зарахування плати за її видачу» плата
за видачу ліцензії (крім ліцензії на провадження діяльності з надання
послуг радіозв’язку (з використанням радіочастот) i ліцензії на провадження
діяльності з виробництва спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних
напоїв, оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним i плодовим, оптової,
роздрібної торгівлі алкогольними напоями та з виробництва тютюнових
виробів, оптової, роздрібної торгівлі тютюновими виробами) справляється
в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо органом
ліцензування є центральний орган виконавчої влади, або 15 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян, якщо органом ліцензування є місцевий орган
виконавчої влади.
Умови отримання ліцензії на організацію та утримання тоталізаторів,
гральних закладів
Для отримання відповідної ліцензії суб’єкту господарювання, який здійснює
організацію та утримання тоталізаторів, гральних закладів, необхідно
виконати загальну умову, встановлену ст. 10 Закону № 1775-III. Відповідно
до цього Закону для одержання ліцензії необхідно подати органу ліцензування
заяву про видачу ліцензії, в якій мають міститися такі дані:
1) відомості про суб’єкта господарювання — заявника:
найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний
код — для юридичної особи;
прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта,
ким i коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної
особи — платника податків та інших обов’язкових платежів — для фізичної
особи;
2) вид господарської діяльності, зазначений згідно зі ст. 9 цього Закону
(повністю або частково), на провадження якого заявник має намір одержати
ліцензію.
У разі наявності у заявника філій, інших відокремлених підрозділів,
які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії,
у заяві зазначається їх місцезнаходження.
До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну
реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності або копія довідки про
внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України,
засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.
Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню,
до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік
яких встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально
уповноваженого органу з питань ліцензування.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 р.
№ 756 «Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви
про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності» для
отримання ліцензії на організацію та утримання тоталізаторів, гральних
закладів до переліку документів додаються засвідчені в установленому
порядку копії установчих документів (для юридичної особи), засвідчені
в установленому порядку копії документів, які підтверджують право власності
суб’єкта господарської діяльності або оренди ним обладнання та виробничих
приміщень, необхідних для провадження відповідного виду господарської
діяльності, засвідчена в установленому порядку копія положення про призовий
фонд.
Органу ліцензування заборонено вимагати від суб’єктів господарювання
документи, не зазначені в Законі № 1775-III.
Заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї, приймаються
за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття
документів органом ліцензування та підписом відповідальної особи.
Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо:
заяву подала (підписала) особа, яка не має на це повноважень;
документи оформлено з порушенням вимог цієї статті.
Про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду заявник отримує
письмове повідомлення із зазначенням підстав залишення заяви про видачу
ліцензії без розгляду у строки, передбачені для видачі ліцензії.
Після усунення причин, що були підставою для винесення рішення про залишення
заяви про видачу ліцензії без розгляду, заявник може повторно подати
заяву про видачу ліцензії, яка розглядається в порядку, встановленому
цим Законом.
Патентування грального бізнесу
Відповідно до ст. 5 Закону України від 23.09.96 р. № 98/96-ВР «Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності» (зі змінами та доповненнями,
далі — Закон № 98/96-ВР) операції з надання послуг у сфері грального
бізнесу, які здійснюються суб’єктами підприємницької діяльності або
їх структурними (відокремленими) підрозділами, підлягають патентуванню.
Під гральним бізнесом у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов’язану
з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів
з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних)
та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій
формі.
У разі коли суб’єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені)
підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного
(відокремленого) підрозділу (грального місця).
Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у
сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік):
для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем
— 1400 грн.;
для використання грального столу з кільцем рулетки — 64000 грн.;
для використання інших гральних столів (спеціальних столів для казино,
крім столів для більярду) — 48000 грн. за кожний стіл;
для використання кегельбанів, що вводяться у дію за допомогою жетона,
монети або без них, — 2000 грн. за кожний гральний жолоб (доріжку);
для використання столів для більярду, що вводяться в дію за допомогою
жетона, монети або без них, крім столів для більярду, що використовуються
для спортивних аматорських змагань, — 600 грн. за кожний стіл для більярду;
для провадження інших видів грального бізнесу, включаючи розіграші з
видачею грошових виграшів у готівковій формі поза банківські установи
або у майновій формі на місці, — 2400 грн. за кожний окремий вид (місце)
грального бізнесу.
Торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального
бізнесу має видаватися на кожне окреме гральне місце (гральний автомат,
гральний стіл).
Термін дії торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг
у сфері грального бізнесу становить 60 календарних місяців.
Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг
у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця,
що передує звітному кварталу.
Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання
послуг у сфері грального бізнесу суб’єкт підприємницької діяльності
вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці.
На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір
плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його
дії.
Суб’єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості
торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального
бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому суб’єкт підприємницької
діяльності звільняється від обов’язку додаткового внесення вартості
торгового патенту у разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства
збільшується його вартість.
Особливості отримання торгового патенту та ліцензій
Статтею 14 Закону № 1775-III встановлено, що господарська діяльність
на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є місцевий
орган виконавчої влади або спеціально уповноважений виконавчий орган
рад, здійснюється на території відповідної адміністративно-територіальної
одиниці. Тобто в ліцензії не зазначається конкретне місце провадження
діяльності.
Для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу ліцензіата, які
провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ним ліцензії,
орган ліцензування видає ліцензіату засвідчені ним копії ліцензії, які
реєструються в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Засвідчена органом
ліцензування копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії
або іншого структурного підрозділу ліцензіата на провадження певного
виду господарської діяльності на підставі отримання ліцензії.
Статтею 5 Закону № 98/96-ВР встановлено, що в разі коли суб’єкт підприємницької
діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент
придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу
(грального місця).
Таким чином, при здійсненні господарської діяльності з організації та
утримання тоталізаторів за кожною адресою, де є каса, необхідно мати
відповідні торговий патент та завірену в установленому порядку копію
ліцензії.
Обкладання грального бізнесу податком на прибуток підприємств
Закон України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку
підприємств» (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР)
зі змінами та доповненнями (далі — Закон № 334/94-ВР) встановлює порядок
обкладання податком на прибуток підприємств, яким керуються також суб’єкти
господарювання, які займаються гральним бізнесом.
Крім того, відповідно до п. 10.2 ст. 10 цього Закону оподаткування доходів
від грального бізнесу здійснюється в такому порядку:
платник податку, який здійснює виплату виграшів у лотерею або інші види
ігор чи розіграшів, які передбачають придбання особою права на участь
у таких іграх чи розіграшах до їх проведення, зобов’язаний утримувати
та вносити до бюджету 30 відсотків від суми таких виграшів;
незалежно від цього положення (внесення 30 відсотків від суми таких
виграшів) будь-яка особа, яка здійснює виплату особі у зв’язку із виграшем
у казино, бінго, інші ігри у гральних місцях (домах), зобов’язана утримувати
та вносити до бюджету 30 відсотків від суми прибутку такої особи, який
визначається як різниця між її доходами, отриманими у вигляді виграшів
за відповідний робочий день, та витратами, понесеними такою фізичною
особою протягом такого робочого дня, пов’язаними з таким виграшем, але
не більше суми такого виграшу.
Не підлягають оподаткуванню виграші у державні грошові лотереї. Під
державними грошовими лотереями слід розуміти лотереї, які передбачають
наявність призового фонду у розмірах не менш як 50 відсотків від суми
отриманих доходів, а також відрахувань до Державного бюджету України
в розмірі не менш як 30 відсотків від доходів, що залишаються у розпорядженні
платника податку після відрахувань до призового фонду.
Таким чином, відповідно до чинного законодавства України проведення
грального бізнесу в Україні характеризується такими особливостями в
оподаткуванні:
діяльність з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів,
випуск та проведення лотерей підлягають ліцензуванню відповідно до Закону
№ 1775-III;
операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються
суб’єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими)
підрозділами, підлягають патентуванню відповідно до Закону № 98/96-ВР;
доходи від грального бізнесу оподатковуються в особливому порядку відповідно
до Закону № 334/94-ВР.