К О М Е Н Т А Р
Від чого мають упріти фінансові "банщики"
Нова норма: Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про
запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом" ( 249-15 ).
Це означає, що відтепер законом окреслено, які саме доходи
вважатимуться злочинними і легалізації не підлягатимуть. Такими
визнано будь-яку економічну вигоду (матеріальну власність;
власність, виражену в правах; рухоме або нерухоме майно;
документи, що підтверджують право на таку власність), одержану
внаслідок вчинення певного суспільно небезпечного протиправного
діяння (злочину).
Злочинним (у міжнародно-правових актах воно ще іменується
предикатним злочином) може бути будь-яке діяння: 1) за яке
Кримінальним кодексом України ( 2341-14 ) передбачено покарання у
вигляді позбавлення волі терміном три і більше років; 2) яке
визнається злочином за кримінальним законом іншої держави і за
таке саме діяння передбачена відповідальність КК України. Водночас
не визнаються предикатними злочинами діяння, передбачені ст. 207
КК України (ухилення від повернення виручки в іноземній валюті) та
ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків, зборів, інших
обов'язкових платежів).
Законом визначено і поняття легалізації (відмивання)
зазначених доходів. Відмиванням вважаються дії, спрямовані на
приховування чи маскування незаконного походження коштів або
іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно,
джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само
набуття, володіння або використання коштів або іншого майна, за
умови усвідомлення особою, що вони були такими доходами. Іншими
словами, фінансові "банщики" намагаються надати "ангельського"
(правомірного) вигляду своїм злочинним доходам.
Велика суспільна небезпека фінансових "банщиків" полягає не
лише в їхньому незаконному збагаченні за чужий рахунок, а й у
підриві офіційної (легальної) економіки; моральному і правовому
розтлінні ділових партнерів; порушенні принципу соціальної
справедливості тощо.
З метою виявлення фінансових операцій, що можуть бути
пов'язані з відмиванням злочинних доходів, новий закон ( 249-15 )
передбачає систему фінансового контролю - обов'язковий фінансовий
моніторинг та внутрішній фінансовий моніторинг. Встановлено також
два рівні фінмоніторингу - первинний та державний. Первинний
мусять проводити всі підприємства, установи та організації, які
відповідно до законодавства здійснюють фінансові операції (перелік
таких суб'єктів встановлено ст. 4 закону). Суб'єктами державного
моніторингу є центральні органи виконавчої влади, Нацбанк України
та спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань
фінансового моніторингу (Уповноважений орган), який діє у складі
Міністерства фінансів України.
Щоб не прогавити фінансові операції "банщиків", суб'єкти
первинного моніторингу, зокрема, зобов'язані: ідентифікувати
особу, яка здійснює фінансову операцію; виявити та зареєструвати
фінансову операцію, що підлягає моніторінгу; надати інформацію (у
т.ч. і з банківською чи комерційною таємницею) про таку операцію
уповноваженому органу; вжити заходів із запобігання розголошенню
такої інформації іншим особам. За невиконання або неналежне
виконання цих обов'язків закон встановив адміністративну
відповідальність. З другого боку, закон дозволяє суб'єктові
первинного моніторингу обійтися без "зайвих клопотів на голову" -
коли стає очевидним, що операція підлягає обов'язковому
фінансовому моніторингу, можна відмовитися від її подальшого
забезпечення.
Уповноважений орган: здійснює збір, аналіз та обробку
інформації про відповідні фінансові операції; забезпечує
функціонування єдиної державної інформаційної системи у сфері
запобігання та протидії відмиванню доходів; направляє до
правоохоронних органів матеріали щодо певних фінансових операцій;
сприяє виявленню в фінансових операціях ознак використання доходів
тощо. З цією метою він наділяється досить широкими правами в
отриманні відповідної інформації.
Звертаємо увагу: законом визначено види фінансових операцій,
що підлягають обов'язковому та внутрішньому фінансовим
моніторингам. Обов'язковий має пройти кожна фінансова операція,
якщо оперована сума в безготівкових розрахунках дорівнює або
перевищує 300 000 гривень, а в готівкових - 100 000 гривень, і має
одну або більше ознак, передбачених ст. 11 закону ( 249-15 )
(переказ коштів на анонімний рахунок за кордон, відкриття рахунку
з внесенням на нього коштів на користь третьої особи, придбання
особою цінних паперів за готівку, виплата виграшу в казино,
переказ коштів за кордон з вимогою видати одержувачу кошти
готівкою тощо). Внутрішньому моніторингу підлягає, зокрема,
фінансова операція, яка: 1) має заплутаний або незвичний характер
фінансової операції і не має очевидного економічного сенсу або
очевидної законної мети; 2) не відповідає статутним документам
юридичної особи; 3) за своїм характером дає підстави вважати, що
метою її здійснення є уникнення процедур обов'язкового фінансового
моніторингу.
Для довідки: Закон ( 249-15 ) ухвалено парламентом 28
листопада 2002 р. Він набирає чинності через шість місяців з дня
його опублікування (у "Голосі України" опубліковано 10 грудня 2002
р.). 24 грудня парламентом внесено зміни до цього закону, що
уточнюють деякі його положення.
Микола Мельник, кандидат юридичних наук
Анатолій Бень, оглядач "Голосу України"