При визначенні оподатковуваного прибутку згідно із
Законом № 334/94-ВР є п’ять випадків застосування звичайної
ціни за такими операціями, як:
товарообмінні (бартерні) операції, доходи та витрати
від здійснення яких визначаються платником податку виходячи
з договірної ціни такої операції, але не нижчої за звичайні
ціни (пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7);
операції з пов’язаними особами, при здійсненні яких
дохід, отриманий платником податку від продажу товарів
(робіт, послуг) пов’язаним особам, визначається виходячи
із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на
такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого
продажу, а витрати, понесені платником податку у зв’язку
з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов’язаної особи,
визначаються виходячи із договірних цін, але не більших
за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання
(підпункти 7.4.1, 7.4.2 п. 7.4 ст. 7);
операції з юридичними особами, які не є платниками податку,
встановленого ст. 10 Закону № 334/94-ВР. Це юридичні
особи, якими є:
бюджетні установи, платники єдиного податку та фіксованого
сільськогосподарського податку;
юридичні особи, що є нерезидентами (зовнішньоекономічна
діяльність).
На такі операції поширюються положення підпунктів 7.4.1,
7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону № 334/94-ВР (пп. 7.4.3 п.
7.4 ст. 7);
операції з юридичними особами, які сплачують податок
на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.
Це, зокрема, операції з такими юридичними особами, як
підприємства гірничо-металургійного комплексу, спеціальної
економічної зони, підприємства, що реалізують інвестиційні
проекти на територіях пріоритетного розвитку. На такі
операції також поширюються положення підпунктів 7.4.1,
7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону № 334/94-ВР (пп. 7.4.3 п.
7.4 ст. 7).
Порядок визначення звичайної ціни, єдиний для всіх зазначених
випадків, установлено п. 1.20 ст. 1 Закону № 334/94-ВР.