• Винагорода в іноземній валюті

Згідно зі статтями 406, 408 Цивільного кодексу України після виконання доручення комісіонер вправі одержати від комітента винагороду, отримати відшкодування витраченої ним на виконання доручення суми, i якщо ним прийнято на себе поруку за виконання угоди третьою особою, то за цю поруку одержувати від комітента окрему винагороду.
Утримання комісіонером-резидентом зазначеної винагороди в іноземній валюті i виручки в іноземній валюті, що надійшла на його поточні валютні рахунки від нерезидента як оплата за експортовані товари i яка підлягає перерахуванню комітенту-резиденту, за дорученням якого було здійснено продаж зазначених товарів (робіт, послуг), є розрахунком комітента з комісіонером за надані останнім послуги, виконані роботи з реалізації товарів.
Зважаючи на те, що операція утримання комісіонером зазначеної винагороди в іноземній валюті є поточною торговельною операцією, яка містить ознаки валютної, а також те, що комісіонер набуває право власності на зазначену іноземну валюту, що ним отримана як платіж (комісійна винагорода) за надані послуги, яка використовується в даному випадку як засіб платежу, проведення цієї операції потребує ліцензії відповідно до пп. «г» п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання i валютного контролю» (далі — Декрет).
Отже, у разі отримання комісіонером винагороди від комітента у більших розмірах, ніж передбачено в договорі та відповідно в отриманій ним індивідуальній ліцензії Нацбанку України на право здійснення розрахунків в іноземній валюті, учасники договору несуть відповідальність згідно з вимогами ст. 16 Декрету.